Це наш голос: Як у Харкові писали Радіодиктант єдності

Текст цьогорічного диктанту написала українська письменниця Євгенія Кузнєцова, а прочитала його народна артистка України, акторка театру і кіно Наталія Сумська.

Радіодиктант, який щороку об’єднує мільйони українців по всьому світу, у часи війни став не лише культурною подією, а й проявом спротиву. А цьогорічна тема про те, що треба жити попри все, багатьом подарувала порцію оптимізму.

Неллі Казанжиєва, депутат Харківської міської ради:

"Писати диктант було дуже зворушливо. У кожному слові - краса нашої мови, сила і ніжність душі. Вона об’єднує нас, де б ми не були, додає віри й тепла. Я відчуваю любов до України й до рідного Харкова, живого, справжнього, духовного".

Олег Товкун, депутат Харківської міської ради:

"Коли я писав диктант, звичайно, і згадав український правопис, і зловив себе на думці, що це не просто про правила. Це про нас усіх, про українців, які під час війни тримаються за своє слово. Так і має бути. Я радий, що українська мова дедалі частіше звучить у нашому Харкові. Її чути на зупинках, у кав’ярнях, серед дітей та молоді. Це надихає".

Ганна Головчанська, депутат Харківської міської ради:

"Українці писатимуть Радіодиктант уже в 26-й раз, і робитимуть це усюди: у підземних школах, сховищах, лікарнях, на передовій, за кордоном. Ми всі різні, але сьогодні об’єднуємося заради нашої мови, нашої культури і нашої України. Кожне слово українською сьогодні допомагає вистояти під час війни, додає сил і мотивації. Я рада долучитися до такої події".

Сюзанна Сидоренко, учасниці політичної сили Успішний Харків:

"Можна сказати, що для мене цей день - особливий. Я народилася і живу в Харкові, і мені важливо, щоб українська мова звучала в моєму місті щодня. І приємно, коли ти її чуєш усюди. Коли ми сідаємо писати диктант, то відчуваємо, що всі, від студентів до депутатів, разом. І це вже не просто чергова перевірка грамотності, а відчуття єдності. Навіть коли навколо лунають сирени, українці продовжують говорити, читати й творити українською. У цьому і є наша сила і наша віра в майбутнє без війни".

Сьогоднішній Радіодиктант став для всіх нас нагадуванням, що наша мова - це міст, який поєднує минуле, сучасне й майбутнє України. І кожне сказане українське слово є кроком до справедливого миру.

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".