Автор Вікіпедії Сергій Петров: Стаття про генерала Андрія Білецького – найпопулярніша в Вікіпедії про Харків

Мабуть, у світі залишилося дуже мало людей, хто ніколи не користувався глобальною відкритою енциклопедією і не знає, що таке Вікіпедія. 15 січня 2026 року Вікіпедія відсвяткувала 25 років із дня створення, а український розділ Вікіпедії 30 січня 2026 року святкує 22 роки.

Дописувач і популяризатор української Вікіпедії, член громадської організації "Вікімедіа Україна" Сергій Петров в інтерв’ю виданню "Думка" розповів про те, як виникла українська та глобальна Вікіпедія, хто пише статті, хто долучився до харківської спільноти вікіпедистів, чи можна заробляти у Вікіпедії, який вплив на українську спільноту з боку РФ, яка мовна версія Вікі до сьогодні є найбільш популярною.

Зараз немає людини, яка би не знала, що таке Вікіпедія. Я б хотіла у вас запитати, як взагалі з'явилася Вікіпедія?

- Колись до Києва у 2012 році приїздив Джиммі Вейлз (засновник Вікіпедії – ред.). І от він читає лекцію перед студентами, там була невелика група вікіпедистів, і розповідає про те, як досягнув успіху. Каже, я зробив одну ніби правильну з точки зору тодішнього маркетингу річ, а вона не злетіла. Зробив якусь іншу річ – воно не злетіло.

І я зробив щось, що здавалося божевільним, і воно зайшло. Мова про те, що насправді до Вікіпедії Джиммі Вейлз намагався створити енциклопедію, яку би писали фахівці і науковці з різних галузей науки. Але, звісно, безкоштовно.

Проте за три роки її існування, від кінця 2000 року до кінця 2003 року, в ній було написано і прорецензовано 25 статей, ще 74 знаходилися на рецензуванні. За перший рік існування англомовного розділу Вікіпедії від 15 січня 2001 року було створено понад 100 тисяч статей звичайними людьми, які долучилися до творення енциклопедії.

В принципі, це якраз те, що ніби божевільно – дати людям право редагувати і створювати енциклопедію, але воно настільки класно зайшло, що тепер це один із найвідоміших інформаційних веб-проєктів у світі.

На вашу думку, яку роль Вікіпедія відіграє в сучасному світі?

- Насправді вона відіграє велику роль, тому що складно знайти людину, яка б взагалі не користувалася Вікіпедією. Звісно, є люди, які можуть до неї ставитися упереджено через те, що вони з певної теми бачать певні проблеми. Але як база знань, які можна швидко отримати, - це чудовий проєкт.

Назва Вікіпедії складається з двох частин: віки – це з гавайської мови швидко, а педія – це закінчення від "енциклопедії". Тобто швидка енциклопедія.

Чи є зміни у Вікіпедії під час повномасштабного вторгнення?

- Якщо ми говоримо про україномовний розділ Вікіпедії, то звісно, що зміни відбулися. Скажу так, що достатньо помітна частина активних вікіпедистів служить у Силах безпеки і оборони України.Дехто, скажімо так, воює там, де гаряче. На жаль, є вікіпедисти, що поклали своє життя за нашу незалежність. Тому, звісно, зміни є, зважаючи на те, що ми маємо певні обмеження. Тобто людям психологічно важко, можливо, є недостача сил редагувати Вікіпедію.

Особливо обмеження щодо електрики. Це також накладає обмеження на можливість людей редагувати Вікіпедію, тобто витрачати на це час. Вікіпедисти ж не ті люди, які отримують за редагування зарплату. Це люди, які роблять це у вільний від роботи, від інших службових чи сімейних справ, час. Тобто для них це, скажімо так, гарне проведення часу – зробити щось корисне для інших, поділитися знаннями. Для декого це і елемент самореалізації, для деяких це може бути якась місія в плані розвитку українськомовного інформаційного продукту. Тобто є різні люди. Додатково це взагалі може бути певною розвагою з підвищеною відповідальністю, бо ми творимо продукт, який потім читають люди. Тобто будь-яка правка, яку ви внесете, вона відразу буде видна. Чи це корисна штука чи ні, вона буде відразу видна.

Тому це справді такий підвищений рівень відповідальності. І в таких умовах, скажімо так, кількість дописувачів все-таки десь в певні періоди зростає, в певні періоди падає, але тут треба ще й розуміти, що якщо ми беремо україномовну Вікіпедію, то основний читач, як не дивно, ми це бачимо на графіках – це школярі та студенти.

Коли йде навчальний процес, відвідуваність може бути в півтора-два рази вищою, ніж улітку, коли плато за відвідуваністю. Люди в цей час, звісно, більше відпочивають, можливо, не так цікавляться інформацією, але ми бачимо цю залежність саме щодо того, коли є період навчального року, коли є канікули.

Чи є воєнна цензура, якщо пишуть на тему повномасштабного вторгнення?

- Усе достатньо просто, тому що Вікіпедія має правила. Тобто це не просто проєкт, де можна робити, що завгодно. Є правила, які напрацювала спільнота в кожному мовному розділі. Їх загалом зараз понад 340.

У кожному мовному розділі можуть бути свої окремі правила, крім загальних п'яти основ, які єдині для Вікіпедії в цілому, і які, власне, саму їх суть, логіку, написав ще при створенні, запуску Вікіпедії 25 років тому Джиммі Вейлз. П'ять основ – це така, свого роду, філософія і конституція Вікіпедії. Усі інші правила підпорядковуються цим п'яти основам, і вони дозволяють зберігати нам Вікіпедію енциклопедію. Є правило, що ми маємо використовувати лише якісні, достовірні джерела інформації і писати лише те, що в них відображено. Ми не можемо дати інформацію, яку знаємо особисто, але про це ніде не написано.

Основне джерело, яке ви використовуєте, це лише офіційні медіа або офіційні особи?

- Звичайно, засоби масової інформації, тобто медіа, і офіційні повідомлення органів влади, військового командування і тому подібне.

Але ж досить значна проблема Вікіпедії – це дезінформація. Якщо я не помиляюсь, майже кожен користувач може редагувати дописи. Тобто я можу зараз зайти на будь-яку веб-сторінку і відредагувати це так, як мені потрібно. Як ви боретеся з цією дезінформацією?

- Так, ви маєте рацію, що будь-хто в будь-який момент часу може натиснути кнопку "Редагувати" і змінити в будь-якій статті будь-що. Але тут ми переходимо до дуже цікавих бар'єрів. По-перше, абсолютно відвертий вандалізм не пройде технічно, тому що є спеціальні технічні фільтри, які його блокують ще на етапі редакції.

Якась нецензурна лексика там не пройде?

- Абсолютно. Нецензурна лексика блокується, не лише нецензурна, і ще низка речей. Воно блокується. Далі є спільнота дописувачів, активні дописувачі, які мають прапорець адміністратора і патрульного. Це технічний прапорець, це не ті люди, які мають якесь відношення до прямого керування саме сайтом.

Сайт – це те, чим займається Фонд Вікімедія, тобто американська неурядова організація, яка підтримує його функціонування, сервери, розробники, захист від якихось атак, перевантажень і тому подібне. І є активні дописувачі, які можуть мати прапорці, можуть не мати, які беруть участь в різних обговореннях і таким чином вони управляють Вікіпедією. Але є більш досвідчені дописувачі, які мають ці прапорці і вони передивляються кожне редагування.

Нещодавні зміни та редагування статей?

- Зміни в історії статті. Змінені і створені статті, особливо якісь редагування. У них є можливість взагалі відстежувати статті, додати статтю у список відстежування. Редагування будуть відображатися в твоєму списку цієї статті. За рахунок цього вдається в найбільш популярних, найбільш відомих статтях цей вандалізм усувати достатньо швидко.

Можливо, не моментально, але достатньо швидко. Десь, звісно, що не вдається в менш популярних статтях, тому що, на жаль, нам бракує дописувачів. Недостатня кількість нас, якщо говорити про той обсяг статей, бо в українській Вікіпедії зараз понад 1,4 мільйона статей. Відповідно, це величезна кількість інформації, величезна кількість статей. Кілька тисяч активних дописувачів зміни в цих статтях фізично не зможуть відстежити.

Є ще інші рівні захисту. Тобто є певне обмеження для окремих груп дописувачів редагувати статті, якщо вони дуже важливі, де можуть бути потенційні політичні конфлікти, ідеологічні конфлікти і тому подібне. Такі статті, звісно, мають обмеження, тобто лише людина з певним досвідом може їх редагувати.

Але ж, я думаю, не обійшлося і без російського впливу на українську Вікіпедію.

- Він буває справді рідко. Якщо від загальної кількості неконструктивних правок і відвертого вандалізму, то це менше 10%. Він не є достатньо помітним. У нас більша проблема з серійними вандалами, які цим займаються, які можуть відредагувати інформацію, як хочуть, які просто розважаються так, псуючи статті, влаштовуючи іншим дописувачам "вирвані роки", псуючи, наприклад, вечір.

Російський вплив він є, але він не настільки помітний. Він здебільшого, наскільки я бачив, наявний через технічні обмеження, які з'являється в статтях про російських царів, імператорів і тому подібне. Таких статей менше пів відсотка від загальної кількості статей. І в принципі захист – це вже щось екстраординарне.

Наприклад, якщо стаття про чинного президента, то ясно, що вона буде популярною за переглядами, тому і потрібен певний технічний захист. А от, приміром, стаття про імператора Ніколая ІІ не настільки буде популярною за переглядами і за редагуваннями. У таких статтях це раче справа просування, але це не вдається, тому що правки у таких статтях швидко скасовують, відкочують дописувачі Вікіпедії.

Сторінка в Вікіпедії президента Володимира Зеленського є технічно захищеною і я не зможу зараз зайти і змінити якісь дані?

- Там є захист певного рівня. Будь-який дописувач, навіть зі звичайними правами, який не патрульний, не може її відредагувати. Є ще кілька рівнів захисту технічного, саме захисту окремих статей. Там є захист від незареєстрованих дописувачів, є захист від всіх, хто не має прапорця патрульного, а є такий, що між патрульними починається війна редагувань. І тоді право редагування переходить лише для адміністратора.

Адміністратори – це люди, які можуть захищати статті технічно, які можуть вилучати статті, які не відповідають правилам. І нарешті, вони можуть блокувати інших дописувачів за певні порушення.

Тобто все ж якісь обмеження існують?

- Але вони настільки непомітні, що... Там менше пів відсотка від загальної кількості статей. Це взагалі на загальному тлі мало помітно.

Мало хто знав, що є взагалі якісь обмеження. Багатьом здається, що нічого…

- Але вони є. До речі, є ще один проміжний між патрульними захист. Ви можете не мати прапорця патрульного, ви можете статтю відредагувати, але ваша правка з'явиться, відобразиться тоді, коли затвердить її патруль. Вона буде збережена, але не відобразиться для всіх. Лише коли патрульний перегляне це вручну і натисне кнопку затвердити зміну.

Звучить доволі просто, але все одно потрібно навчатися редагуванню в Вікіпедії?

- Я редагую Вікіпедію з 2009 року. Два роки приглядався до неї. Потім, у 2011 році, на початку 2011 року, почав все активніше і активніше. Уже під кінець року я вже сам почав вчити людей, як правильно це робити. Пояснювати онлайн, почалися невеличкі зустрічі офлайн.

Коли я починав, не було розроблено жодних тренінгів. Зараз у нас є кілька десятків людей, які можуть навчати, індивідуально консультувати, чи онлайн, чи офлайн, можуть проводити якісь заходи, на які можна прийти і навчитися якимось елементарним штукам з редагування Вікіпедії. Можна отримати якусь інформацію. Є люди, є методичні розробки.

Крім того, громадська організація "Вікімедія Україна" не управляє Вікіпедією, не відповідає за вміст Вікіпедії. Її завдання – популяризувати Вікіпедію і допомагати спільноті в її розвитку, а також допомагати в залученні нових дописувачів. У нас є, наприклад, розроблені відеокурси, навчальні курси. Є навчальний курс, наприклад, для освітян.

Із 2011 року, якщо я правильно зрозуміла, є харківська вікіспільнота. Розкажіть про неї детальніше. Хто ці люди? Як вони комунікують, де збираються?

- До 2013 року в Харкові окремої спільноти не було. Було таке, що була спільнота тих, хто редагує російську Вікіпедію, російськомовний розділ. Часто люди редагували і там, і там, але більшість серед тих, хто збирався, звісно, лише російську, бо серед тієї спільноти було кілька товаришів, які потім брали участь в Антимайдані, які виїхали з України до Росії ще у 2014 році. Бо це люди з імперським мисленням. Якось один із них мені сказав, що української мови не було, немає, і не буде. Це пряма цитата цієї людини. Ну, що я... Тоді ще на дворі стояв у 2013 рік, літо. Як виявилося, що потім за рік ця людина переїхала туди, де українського язика нет.

Чи робите якусь статистику розвитку російської Вікіпедії та української?

- На російську ми не звертаємо увагу. Це не є для нас важливим маркером. Єдиний маркер – це перегляди з України. Дивіться, коли я починав редагувати – 2009-2010 рік – україномовний розділ Вікіпедії з України переглядало 14%. Російськомовного розділу – 75% плюс. Інші – на інші мовні розділи, і в першу чергу англомовний. Там десь було 5-6% англомовних.

Що ми маємо зараз? Цифри трошки коливаються, залежно від місяця, в тому числі, через відключення електрики. Уже була диспозиція близько 30% україномовного розділу, 54% - російської мови. Зараз ситуація після початку повномасштабного вторгнення, коли прийшло усвідомлення, що важливо споживати українськомовний інформаційний продукт, воно все змінилось. Російськомовну Вікіпедію зараз переглядає 41-45% від загальної кількості. Україномовний – 39-42%. Звісно, трохи ще російськомовний розділ переважає, але це вже не ті цифри, які були 15 років.

Але досі, навіть під час повномасштабного вторгнення, значна кількість людей з України читають російськомовний розділ Вікіпедії?

- Вони читають, тому що там трошки більше спільноти, там трошки більше написано. І плюс багато людей все-таки користується російською мовою для пошуку в Інтернеті. Або у них, наприклад, російська мова встановлена як основна на їхніх гаджетах. Залежно від того, яка мова встановлена на гаджеті, видає тобі або українську мову при пошуку, або російську мову. Цей технічний момент також впливає, а не лише, якою мовою ти шукаєш.

До речі, ми багато боролися, трошки це вдалося з українським представництвом Google, щоб при перегляді Вікіпедії в пріоритеті була україномовна стаття. Тому що постійно там були якісь збої в алгоритмах Google.

Які зараз найпопулярніші статті на Вікіпедії про Харківщину?

- У нас те в категорії Харків близько 17700 статей. Найпопулярнішою статтею є стаття про людину, яка пов'язана з Харківщиною. Вона вийшла в топ-50 переглядів за 2025 рік взагалі в усій в україномовній Вікіпедії. Це стаття про Андрія Білецького, командира 3-го штурмового корпусу.

Що ще дивляться?

- Звісно, про декого з військових. Є статті про діячів культури – Сергія Жадана чи Артема Пивоварова. Співаків, культурних діячів. Абсолютно різні теми. Але це те, що найбільш популярно в нашому регіоні. Хоча люди, які пов'язані з нашим регіоном, тут не можна сказати, що людина – це лише Харків. Це люди, які або народились на Харківщині, або працюють на Харківщині. Теж Сергій Жадан народився на Луганщині. Але все свідоме життя живе в Харкові, працює у Харкові.

Який відсоток займають статті про посадових осіб із Харкова? Терехов, Синєгубов?

- Статистика про Терехова – це трошки більше 20 тисяч переглядів. Для порівняння серед топ-статей, які я називав, це мінімум 80 тисяч переглядів за рік. А якщо говорити про Синєгубова, то трошки більше 7 тисяч переглядів за рік. Посадові особи з нашого регіону не входять в топ людей, статті про яких найчастіше переглядають.

Але вікіпедисти з Харкова більше пишуть про якихось людей, які пов'язані з бібліотечною справою, або з освітою, з культурою і тому подібне. У різних бібліотеках, як-от Харківська державна бібліотека ім. Короленка, бібліотеки університетів, низки харківських університетів, бібліотекарі пишуть про професорів тих університетів, в яких вони працюють.

Багато освітян. Викладачі в університеті, науковці. Вони серед своїх студентів заохочують редагування Вікіпедії за оцінку. Це також нормальна практика, причому вже практика, яка впроваджується в світі вже років двадцять.

Тобто можна в університеті отримати гарну відмітку за свій вклад у Вікіпедію?

- Так, за написання статті. Тому що це ж синтетично, треба працювати з кількома джерелами, це купа часу. І це руцями, це без штучного інтелекту.

Також Володимир Миславський – людина, яка пише про історію кіно. Є різні люди. Є у нас люди різних професій, медійники. Сергій Бобок, він журналіст харківський, фотограф. Також працює на всіх ударах по Харкову, по передмістю, робить репортажі, висвітлюючи те, яким чином росіяни завдають ударів по Харкову. Серед науковців ще можна згадати Олексія Голубова, це топ-астроном, доктор фізико-математичних наук. Є у нас інженери в різних галузях, енергетики, які зараз працюють в поті чола, щоб у нас було тепло.

Чи можна в теорії заробляти на Вікіпедії? Чи це лише на волонтерських засадах?

- Дякую за питання, воно достатньо складне. Ті люди, які редагують Вікіпедію, вони це роблять на волонтерських засадах. Вони є публічними людьми, публічними вікіпедистами. Якщо вони будуть робити це за гроші, то це загрожує репутаційними втратами і тим, що їх можуть заблокувати.

Фонд Вікімедія у 2014 році схвалив резолюцію, якою, в принципі, заробити на Вікіпедії можна, але необхідно, по-перше, публічно повідомити на своїй сторінці користувача, які статті ви написали за гроші, їх перелік. Це вимога. Далі на сторінках обговорення кожної статті необхідно писати, хто бенефіціар, хто замовник, тому що це можуть бути різні люди. Бенефіціар, наприклад, якийсь підприємець, а замовник якийсь, умовно, його підлеглий, той, хто платить гроші.

Якщо не дотримуватися цих правил, людину можуть заблокувати. І я знаю такі випадки, коли людей блокували безстроково. У Вікіпедії такий принцип: одна людина, один акаунт – на все життя.

Як це перевіряється?

- Є технічні засоби для відстеження цього всього.

Якщо інші локації, інший номер телефону, все інше, інші дані, як можна дізнатися, що це одна людина?

- Є дуже багато різних засобів, аж до звичайного дактесту. Якщо вона крякає як качка, якщо вона плаває як качка, якщо вона літає як качка, то це качка. Тобто умовно контент, звичайний контент-аналіз.

Настільки прискіпливо?

- І саме так ми ловимо деяких наших серійних вандалів.

Сама веб-мережа в теорії взагалі не платить за редагування статті?

- У сенсі, веб-мережа хто?

Сама Вікіпедія за те, що постійні користувачі редагують статті.

- Це заборонено правилами – платити за статті. Це волонтерський проєкт, винятково волонтерський. Наприклад, є організація Wikimedia Ukraine. Ми можемо організувати конкурс, щоб люди написали на певну тему. Наприклад, зараз завершується Вікіпедія для шкіл. До кінця місяця триває конкурс статей на тему шкільних програм. Ми не можемо людям взяти і заплатити за цю статтю. Ми можемо дати переможцям призи: щось у негрошовому еквіваленті. Наприклад, дарують сертифікати, щоб людина могла купити щось. Сертифікат – це картка. Тобто вона негрошова, це, по суті, пластик, але вона має певний евківалент. Але це не гроші.

Ми живемо у світі великих технологій, йде шалений процес цифровізації. А чи бачите ви майбутнє у Вікіпедії? Чи є якісь плани розвитку?

- Плани є. Багато планів, були би ресурси їх реалізовувати і були би люди. Розвиток Вікіпедії… Давайте так, от у нас є штучний інтелект. Так, це виклик, але…

Вікіпедія не використовує штучний інтелект.

- Вікіпедія його використовує як інструмент, а не як спосіб для того, щоб писати статті. Ми пишемо по-старинці, ми пишемо консервативно, всі пишемо руцями. Ми бачимо, хтось намагається написати статтю штучним інтелектом, але виявити статтю, написану штучним інтелектом, а не людиною, для досвідченого дописувача, який пише вже років понад 5-10 і більше, це рівно 30 секунд. Просто подивитися на текст, це машинний текст, він технічно ідеальний, він позбавлений якоїсь родзинки, позбавлений емоцій, позбавлений якихось навіть технічних одруківок, які притаманні людям.

Але штучний інтелект може бути інструментом. Приміром, вичитати. Тобто ви, можливо, не такі грамотні, але ви можете цей текст взяти, віддати штучному інтелекту, і він правильно розставить там знаки пунктуації. Наприклад, ви недостатньо володієте всіма мовними засобами, він зробить мову більш коректною, вона буде технічно виправленою, але воно ж видно буде навіть в деяких моментах структури тексту, ключові слова, що це писав штучний інтелект.

Але якщо воно написано технічно правильно, то таке можна використовувати. Вікіпедія зараз в тому руслі, що нам потрібно більше інструментів для автоматизації. Є вже штучний інтелект, який перевіряє штучний інтелект. І вікіпедисти цим користуються. Взяти текст, віддати машині, перевірити, чи писала ця машина. Машина 99,5% дає точність, що це, наприклад, писав штучний інтелект.

Які подальші плани розвитку?

- Більше впроваджувати, наприклад, в автоматизації штучного інтелекту. Далі розвивати контент.

Треба розуміти, що є кілька рівнів. Є рівень фонду Wikimedia, глобальний у світі. Він дивиться, наприклад, за розвитком певних інструментів, певних проєктів, певних там... ще чогось, але на глобальному рівні. Є, приміром, Wikimedia Ukraine – це громадська організація в Україні, але визнана фондом Wikimedia як регіональне відділення. Вона має своє планування: як планувати розвиток вікі-проєктів, різних конкурсів, заходів, тому подібне, щоб більше тем заповнювати. Це може бути проведення якогось тижня Азії, щоб більше азіатську тематику. Це, наприклад, європейська весна, колись це було лише Центрально-Східна Європа, зараз це охоплює всю Європу.

Як обираєте теми?

- Це спонтанно. Ми всі люди, ми всі живі. Ми робимо це, насправді, кожен вікіпедист пише на ті теми, які йому хочеться. І в той момент, коли йому хочеться. Тому ми робимо це не для того, що ми маємо якесь завдання. Ми робимо це тому, що це приносить нам задоволення і приносить нам якийсь інший, якийсь позитивний настрій.

Або може принести якісь там гарні призи. Тобто є люди, які багато беруть у різних конкурсах, вони виграють якісь дрібні сувеніри, але вони раді від того, що вони ці сувеніри отримали.

Насправді, лише відсотків 5 серед всіх вікіпедистів, які дописують до Вікіпедії, виходять офлайн. Усі інші не показуються. І за це вона зараз бореться в Великій Британії, в суді. Вікіпедія дає право на анонімність. Це, по суті, єдиний проєкт, який може відшити ФБР запитом на відкриття даних про людину.

Дані повністю захищені і повністю закриті?

- До акаунту немає ніхто доступу. Тобто якщо ви забули акаунт і пароль, треба створити з нуля пароль. Треба бути серійним терористом світового рівня, типу Осама Бін Ладена чи Саддама Хусейна, щоб відкрили дані. Причина проста: у деяких країнах можна отримати тюремний строк. Китай заборонив Вікіпедію. Білоруси переслідують вікіпедистів. Деяких посадили, а понад п'ятьох загалом притягувало КДБ до відповідальності. Життя складне насправді.

Читайте також: Начальник поліції Харківщини Петро Токар: Для вербування підлітків ФСБ використовує фейкові акаунти регіональних керівників