Старший офіцер групи 127 ОВМБр Андрій Босенко: Із ПТСР можна жити, навіть якщо він у вас не виліковується

Старший офіцер групи контролю бойового стресу 127 Харківської ОВМБр Андрій Босенко, який працює із військовослужбовцями з ПТСР, в інтерв’ю виданню "Думка" розповів, чи всі військові після російсько-української війни матимуть ПТСР, які основні симптоми розладу, як на це реагувати перехожим і родині, від чого залежить загострення ПТСР, коли треба звертатися до лікаря та як лікувати цей насправді небезпечний недуг.

Повна версія інтерв’ю – на відео. У текстовому форматі представлена скорочена версія.

Чи є ПТСР психологічним захворюванням?

- Так, ПТСР є психологічним захворюванням. Власне кажучи, яке виникає після отримання травмування. Не тільки бойового психологічного травмування, але також і цивільні люди, оскільки вся країна бере участь у війні, бо ракети летять не тільки по військових, але й по тилових містах, теж, в принципі, можуть отримати посттравматичний стресовий розлад.

Яка подія може спровокувати ПТСР?

- Насправді стресостійкість – це така ж сама історія, як і біль. Тобто у кожної людини дуже різний больовий поріг. Так точно і психологічна стійкість дуже сильно відрізняється. Починаючи від домашнього звичайного насилля і закінчуючи бойовим травмуванням, смертю побратима на очах або якимись елементами бою, які можуть спровокувати це травмування. Все це може призвести до посттравматичного стресового розладу.

Тобто ПТСР може виникати не обов'язково через бойові події?

- Ні, звісно. Посттравматичний стресовий розлад може виникнути не тільки у військових, але і цивільні також можуть отримати цей розлад. Інше питання, що різні реакції будуть у військових і цивільних.

Які базові симптоми цього розладу?

- Ну, по-перше, давайте визначимося з тим, що ПТСР – це клінічний діагноз.

Його має хтось поставити.

- Так, звісно. ПТСР – це клінічний діагноз. Згідно міжнародної класифікації хвороб, 6Б40 – це МКХ-11, 6Б40 або 6Б41. Виставляється цей діагноз психіатром. На підставі низки симптомів, тестування. Найбільш відоме тестування – це Міссісіпська школа дослідження ПТСР. І на підставі поведінки, яка свідчить про те, що у людини може бути посттравматичний стресовий розлад.

Конкретно у ПТСР те, що можна чітко визначити, це так звані втручання в свідомість елементів подій, які призвели до травмування. Це так звані флешбеки. Тобто це основне і таке яскраво виражене, що супроводжує ПТСР.

Спричинити флешбеки можуть абсолютно різні події або навіть комбінації цих подій: звуки, велика кількість людей, натовп, запахи, які можуть спровокувати. Тобто під час травми ви відчували якийсь запах і навіть його наявність у звичайному середовищі може викликати флешбек.

Що ПТСР можуть сплутати?

- Гострі депресивні розлади, тривожні розлади можуть сплутати з ПТСР. Коли людина просто так відчуває дуже сильну тривогу.

Коли треба звертатися до лікаря?

- Коли пояснюю, навіщо потрібна робота психолога і психотерапевта, я завжди пояснюю, що це, як і робота стоматолога. Трошки незвичне порівняння, але я можу навести приклад, чому так. Чи може людина жити без зубів? Може. Із хворими зубами людина може бути, з неприємним запахом з роту. Може існувати? Так, може людина. Чи відбивається це на якості життя? Безперечно, відбивається. Із тобою не будуть спілкуватись дівчата, ти не будеш самостійно посміхатися зайвий раз або ще щось. Так точно і психотерапія.

Коли тобі некомфортно з цим жити, коли ти бачиш, що навколо люди тебе стороняться, тобі погано, у тебе погіршується спілкування з іншими людьми, у тебе з'являються проблеми в сім'ї, то, в першу чергу, тобі треба звернутися до самого себе. Зрозуміти, можливо, причина в тобі. От саме тоді, коли тобі некомфортно. Не тільки з ПТСР зв'язане, але з будь-якими психологічними розладами, які є. Якщо впливає на твою якість життя, якщо ти розумієш, що тобі з цим погано і незручно існувати, треба звертатися до спеціаліста.

Зокрема, як я вже сказав, ПТСР – це клінічний діагноз. Це клінічні психологи в госпіталі, в лікарні. Ти шукаєш клінічного психолога, він уже буде встановлювати тобі діагноз. Є в тобі той ПТСР чи немає.

Чи багато зараз саме посттравматичного стресового розладу в Харкові? Чи можна його розпізнати з ходу?

- З ходу ні. Одразу ж вам кажу, тому що це конкретний діагноз під конкретні обставини.

Він не проявляється ззовні?

- Ні. Навіть я вам можу сказати, що якщо людина відчула таку дуже сильну паніку, це може бути звичайна панічна атака.

При ПТСР бувають панічні атаки?

- Обов'язково. Вони не закінчуються на самій панічній атаці, вони ще далі пролонгуються за рахунок проявів інших елементів, які наявні ПТСР. Ті ж флешбеки, втручання в свідомість елементів бою, якщо можна про військових кажемо.

Точну цифру назвати вам не зможе ніхто, але у нас є статистика, яка покриває плюс-мінус всі військові конфлікти, які є. ПТСР найвищий показник був у військовослужбовців, які воювали в Ірані і Афганістані. За різними оцінками, від 20 до 30% військовослужбовців отримували посттравматичний стресовий розлад.

Росіяни воюють на чужій території. Чи буде в них більше випадків ПТСР?

- Я навіть в цьому впевнений. Це моя суб'єктивна думка, але я думаю, що так. Тобто довести я це не можу, але спираючись на суб'єктивні фактори того, як ПТСР формується, то я впевнений, що так.

Якщо ми на вулиці зустрічаємо людину, у якої нетипова реакція на те, що відбувається, наприклад, з прямотоком проїхала BMW і людина падає, як під час артилерійського чи мінометного обстрілу, чи це ознака ПТСР і як на це реагувати?

- Так може бути, як ви описали. Це достатньо типова ситуація. Людина військова, в принципі, це людина з мобілізованою психікою, яка направлена конкретно на одну мету – на виживання. На виживання на полі бою. Із часом, особливо враховуючи те, що в нас дуже багато військовослужбовців, які служать з 2022-го року, ядро армії, а серед цього ядра ще є військові, які служать з 14-го року. Це вже як друга натура. Вони звикли виживати на полі бою і це вже рефлекси.

Тобто не обов’язково ж це ПТСР, це може бути рефлекс.

- Це може бути рефлекс, так. Тобто людина тільки-тільки з'явилася. Від центра міста до лінії бойового зіткнення, добрі погодні умови, він вийшов нормально з позиції, це дуже швидко, сів на пікап, поїхав, його вивезли там до пункту, він перевдягнувся, скинув речі. Це можна пройти до години. Ви ж розумієте, що за цю годину не то, що психіка не перелаштується на мирне життя, вона навіть близько до цього не підійде. Тобто він ще годину тому був ось на краю леза.

Тим не менше, якщо ми бачимо таку ситуацію нетипову, як маємо реагувати?

- По-перше, не треба знімати це на телефон. Просто не знімайте це, і в мережу вже це не попаде. Це приклади мобілізованої психіки, яка готова до виживання. Якщо ви побачили військовослужбовця, який це зробив, який відреагував на прямоток БМВ, будемо цю ситуацію розказувати, перше, це не знімати на телефон.

Якщо це цивільний або військовий, відреагував так на якісь звуки, впав, потім подивися по сторонах, ви на нього глянули, він встав, обтрусився і наче нічого не було. Ви відпускаєте максимально цю ситуацію. Ніяк не треба реагувати.

Якщо ж цим не закінчилося, і людина, наприклад, впала, почала перекочуватися в сторону кущів, намагатись там сховатись, щось кричати ще, і у неї був той самий флешбек, про який ми тільки що казали, втручання в свідомість елементів поля бою. Перше, що ви робите, ви відганяєте всіх від цієї людини. Не треба над ним накопичуватись. Купою народу збиратися там і щось починати йому казати.

Друге, це стосується жінок з дітьми. Дитина, зрозуміло, реагує на цю ситуацію криком. Це усугубляє ситуацію, вона стає більш напруженою. Матері з дитиною, ви одразу кажете, іди в ту сторону, подалі від людини, в якої стався такий, скажімо так, наплив посттравматичного стресового розладу.

Не наближайтесь ні в якому разі до цієї людини з такою поведінкою зі спини. Військовослужбовець від цивільного відрізняється, як я вже перед цим сказав, паттернами поведінки. Якщо цивільний з ПТСР буде реагувати саме з метою сховатись, зробити навколо себе безпечний простір, то військовослужбовець може відреагувати агресивно. Якщо ви особливо підійдете до нього зі спини. До військових підходити зі спини, навіть з дружніми жартами, це погана ідея.

Повертаємось до того, що психіка мобілізується під цю тему. Тобто не підходити до військового зі спини. Тільки так, щоб він вас бачив. Під час стресу і дії ПТСР дуже розповсюджена така штука, як тунельний зір. Тобто ні збоку, ні зліва, ні справа він нічого не бачить, він бачить тільки перед собою. Якщо ви вирішили якось людині допомогти, то ви підходите тільки фронтально, прямо в лоб. Швидко не скорочуйте дистанцію. Все, що з нами швидко скорочується, це все небезпечно. Відповідно і реагувати може також небезпечно.

В умовах нашої країни, що чітко розуміють всі плюс-мінус військові, і загалом в принципі цивільні, ви спілкуєтесь виключно українською мовою. Буде чітка реакція на українську мову.

Руками ви його не чіпаєте, тому що це може викликати бурхливу реакцію. Він в цей момент може не розуміти, де він знаходиться. Ви йому кажете: друже, я свій, ти в тилу, називайте місто, називайте вулицю, всі свої, ти в безпеці. Ось такого плану фрази. І спостерігайте за тим, як людина буде поводитися далі.

Хапати його, притиснути до землі, скрутити якось руки – це все дуже дурна затія. Не треба такого робити. Як правило, цього буде достатньо. Якщо це вже дуже сильний наплив ПТСР, військовий кудись побіг, намагається сховатись в підвал, то вже, звісно, викликаєте лікарню, викликаєте поліцію.

Чи змінює ПТСР світогляд або свідомість людини?

Під час дії флешбеку змінює аж до того, що людина бачить картину бою. Його, того бою, немає. Але вона це все дуже сильно бачить.

Чи можна з ПТСРом списатися?

- Так, але з цим потрібно дуже високо базуватися. 17 стаття ВЛК 246 наказу чи 242, не пам'ятаю. Є пункт А – непридатний до військової служби, Б – придатний для служби ТЦК, СП, навчальних закладах і тому подібне. І В – повністю придатний. Тобто є якісь там невеликі порушення, але недостатні для того, щоб тебе списали з армії.

Формування ПТСР – це не сутки, не двоє. ПТСР формується там місяць. Насправді ПТСР дуже сильно відтермінований у часі. Є випадки, зареєстровані в американському психологічному журналі, писали про випадок військовослужбовця, який висаджувався в Нормандії в віці до 30 років, а ПТСР нас догнав дідуся вже в 83. Із хворобою Альцгеймера до нього це прийшло. Мозок трошки руйнуватися і його наздогнав ПТСР. Через дуже великий проміжок часу. І така історія є. Але є мінімум днів, це, якщо пам'ять не змінюється, 32 доби. Ні, не з'явиться. Деякі окремі симптоми, але чітко сказати, що це під ПТСР менше, ніж за 30 діб, не вийде.

Як лікувати ПТСР і чи взагалі його можна вилікувати?

- По-перше, з ПТСР можна жити, навіть якщо він у вас не виліковується. По-друге, ПТСР можна лікувати.

Основні методи лікування. Нейробіологія – це одна з найбільш динамічних наук, яка на даний момент є. Із самого просунутого, що можна сказати з приводу лікування, це травмоорієнтована когнітивно-поведінкова терапія і ЕРДМ-терапія, десенсибілізація очними яблуками. Тобі терапевт будує картину, і ти під певним кутом нахиляєш очі. Давайте так, дуже поверхнево про це скажемо. Справа в тому, що таких терапевтів дуже мало в країні, тому що школа КПТ існує давно, але підтверджена вона в Україні плюс-мінус не дуже давно. ЕРДМ-терапевтів ще менше.

По-друге, боятися, в принципі, психологів не треба. І психотерапевтів, в тому числі. Це перше, куди ви повинні були звернутися, якщо у вас ПТСР, до клінічного психолога за місцем своєї прописки або в госпіталі. Це для того, щоб він загалом вам сказав, є у вас проблеми чи проблеми немає, вона вам навіяна.

Це основне. Далі вже підбір свого терапевта. Терапевт – це як у жінки перукар. Його треба прямо шукати. На жаль, це так. Тому що у нас культура психотерапії не така розповсюджена, звідси і психотерапевтів не так багато. А якісних тим паче.

Я впевнений в тому, чим далі ми будемо, тим більше буде з'являтися програм про реабілітацію і ПТСР в тому числі. У нас є дуже класні спеціалісти в Лісовій Поляні Київської області. Там працюють з ПТСР і з військовослужбовцями з ПТСР. Але в першу чергу ще що треба зрозуміти, що немає універсальної пігулки. Це раз. І друге, що і психіатр, і психотерапевт – це тільки пів справи.

Все інше – це робота самої людини. Тобто це як інструмент. Такий інструмент у вигляді двох людей – психотерапевта і психіатра. А людина вже бере ці інструменти і ними користується.

ПТСР загалом тільки психотерапевт не поборе, тому треба бути готовим до того, що це і психіатр із застосуванням певного набору ліків.

Але вилікувати можна?

- Так.

Читайте також: Лікар-психіатр та психолог Віктор Борзенко: Повністю позбутися панічних нападів неможливо