Ректор Тетяна Кагановська: Каразінський університет підтверджує статус глобального лідера

Попри бойові дії, харківська вища школа демонструє високі наукові та організаційні результати
18.11.2026, 09:30 Катерина Ільїна
Поділитися
Ректор Тетяна Кагановська: Каразінський університет підтверджує статус глобального лідера
Тетяна Кагановська / Фото: пресслужба ХНУ імені В. Каразіна

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна протягом тільки останнього місяця увійшов у три міжнародні рейтинги закладів вищої освіти, показавши одні з найкращих результатів серед українських ВНЗ. Це засвідчує, що, попри фактично прифронтовий статус і значні ушкодження під час бойових дій, Каразінський університет залишається потужним академічним центром, здатним працювати на глобальному рівні.

Ректор університету Тетяна Кагановська в інтерв’ю виданню "Думка" повідомила про рейтинг ХНУ імені В. Каразіна в Україні та на європейському рівні, розповіла, де виш має найбільші переваги, про міждисциплінарні дослідження, про відповідальність закладу перед суспільством, про науковий потенціал та передову методику управління персоналом у Каразінському університеті.

Тетяно Євгеніївно, за останній місяць Каразінський університет отримав важливі результати одразу в трьох авторитетних міжнародних рейтингах. Що для Вас означає така концентрація міжнародного визнання?

- Так, Каразінський дійсно демонструє високі показники в глобальному вимірі. Він посів 1201–1250 місце у світі в QS World University Rankings: Sustainability 2027, 4-те місце серед 18 українських університетів у CWTS Leiden Ranking Open Edition за кількістю наукових публікацій та увійшов до Times Higher Education Interdisciplinary Science Rankings з позицією 801-1000 в глобальному масштабі. Я сприймаю ці результати як важливе свідчення того, що Каразінський університет зберігає сильні позиції у світовому академічному просторі та послідовно розвивається за ключовими напрямами сучасної університетської діяльності. Особливо цінно, що йдеться про три різні виміри: наукову результативність, внесок у сталий розвиток і здатність працювати на перетині наукових дисциплін. Саме ці характеристики сьогодні визначають університет світового рівня.

За кожним рейтинговим результатом стоїть велика робота наших науковців, викладачів, студентів, управлінських команд і міжнародних партнерів. Для мене це передусім визнання спільноти Каразінського університету, яка продовжує працювати, навчати, досліджувати й створювати нові можливості навіть у надзвичайно складних умовах. Ми маємо всі підстави пишатися цими досягненнями й водночас розуміємо відповідальність за подальший розвиток.

Наскільки важливим є міжнародне рейтингове позиціонування для українського університету під час повномасштабної війни? Чи змінилася роль рейтингів у глобальній конкуренції?

- Сьогодні міжнародна присутність університету має особливе значення. Війна суттєво змінила умови нашої роботи, однак вона не скасувала потреби в якісній освіті, наукових дослідженнях і міжнародній академічній співпраці. Навпаки, саме тепер важливо демонструвати світові, що українські університети залишаються повноцінними учасниками глобального освітнього та наукового процесу.

Міжнародні рейтинги допомагають зробити результати нашої роботи видимими для потенційних партнерів, дослідників, студентів і міжнародних організацій. Вони також дають можливість об’єктивніше оцінити власні сильні сторони та побачити напрями, які потребують уваги. Для Каразінського університету це один із важливих інструментів міжнародної інтеграції, розвитку партнерств і зміцнення довіри до української науки.

Три рейтинги мають різні методології та оцінюють різні аспекти університетської діяльності. Як Ви використовуєте ці результати в управлінні університетом? Чи впливають вони на стратегічні рішення?

- Для нас рейтинги – це передусім джерело аналітичної інформації. Вони дають змогу подивитися на університет очима міжнародної академічної спільноти, оцінити ефективність окремих напрямів роботи та зрозуміти, наскільки наші результати відповідають сучасним світовим критеріям. Важливо уважно працювати з методологією кожного рейтингу, адже цифри мають значення лише тоді, коли ми розуміємо, що саме за ними стоїть.

Ми використовуємо такі дані для визначення пріоритетів розвитку, вдосконалення дослідницької інфраструктури, підтримки міжнародної співпраці, розвитку освітніх програм та інституційних політик. Водночас жоден рейтинг не може повністю відобразити університетське життя. Наше головне завдання – забезпечувати якість освіти й науки, створювати можливості для людей і формувати середовище, у якому народжуються нові ідеї. Саме це зрештою визначає справжню силу університету.

Почнімо з наукового виміру. За результатами CWTS Leiden Ranking Open Edition 2026 Каразінський університет посів четверту позицію серед 18 українських університетів у представленому переліку за кількістю публікацій. За 2021–2024 роки університет має 583 наукові публікації. Як Ви оцінюєте цей результат?

- Це вагомий показник наукової активності нашого університету. 583 публікації за чотири роки свідчать про те, що Каразінська наукова спільнота продовжує створювати нові знання, брати участь у міжнародному науковому обміні та представляти результати своїх досліджень у виданнях, які індексуються на міжнародному рівні. Четверта позиція серед представлених українських університетів підтверджує значний потенціал нашої дослідницької школи.

Для мене особливо важливо, що за цими цифрами стоять конкретні люди та їхня щоденна праця. Наші дослідники працюють у різних галузях – від фізики, математики та інженерії до медицини, природничих, соціальних і гуманітарних наук. В умовах війни зберігати наукову продуктивність надзвичайно складно. Тому цей результат є свідченням професійної стійкості, відданості науці та відповідальності Каразінської спільноти.

Leiden Ranking дає можливість оцінити не лише кількість публікацій, а й їхній науковий вплив. Зокрема, 1,9% публікацій Каразінського університету входять до 10% найбільш цитованих у світі. Чому цей показник важливий і що він говорить про якість досліджень?

- Кількість наукових публікацій – важливий показник активності університету, однак для оцінювання його міжнародного наукового впливу необхідно враховувати й цитованість. Вона показує, наскільки результати досліджень стають помітними та затребуваними в міжнародному науковому середовищі. У випадку Каразінського університету 1,9% публікацій належать до 10% найбільш цитованих у відповідних галузях і роках. Це свідчить про присутність наших досліджень у міжнародному науковому діалозі.

Водночас ми уважно аналізуємо всі показники. Наприклад, 141 наша публікація входить до категорії 50% найбільш цитованих, а до топ-5% належать п’ять публікацій. Це допомагає побачити подальші можливості для розвитку. Наше завдання – посилювати міжнародну кооперацію, підтримувати дослідницькі команди, розширювати участь у спільних проєктах і створювати умови, за яких наукові результати Каразінського університету матимуть дедалі більший міжнародний резонанс.

Я завжди наголошую, що якість науки формується системно. Вона залежить від дослідницького середовища, доступу до сучасного обладнання, можливостей працювати в міжнародних командах, участі в грантових програмах та академічної свободи. Наше завдання – створювати такі умови, щоб талановиті дослідники могли реалізовувати свої ідеї в Каразінському університеті, а їхні результати ставали частиною світового наукового доробку.

Структура наукових публікацій Каразінського університету охоплює фізичні науки та інженерію, математику й комп’ютерні науки, науки про життя, біомедичні дослідження, соціальні та гуманітарні науки. Чи вважаєте Ви таку багатогалузеву структуру однією з конкурентних переваг університету?

- Безумовно. Каразінський університет має потужну традицію розвитку фундаментальних і прикладних досліджень у різних галузях знань. Наша академічна структура дає можливість працювати з широким спектром наукових проблем, зберігати сильні дослідницькі школи та розвивати нові напрями. Це особливо важливо сьогодні, коли наукові відкриття дедалі частіше виникають на перетині різних дисциплін.

Водночас ми не прагнемо штучно вирівнювати показники між галузями. Кожен науковий напрям має власну специфіку, традиції та критерії оцінювання. Наш пріоритет – підтримувати сильні школи, допомагати розвиватися новим дослідницьким командам і створювати умови для співпраці між факультетами та школами. Саме така академічна різноманітність формує інтелектуальний ресурс університету.

У міжнародних бібліометричних рейтингах гуманітарні та соціальні науки мають певну специфіку представлення й цитування. Як Каразінський університет забезпечує міжнародну видимість цих напрямів? Наскільки важливо сьогодні зберігати баланс між природничими, технічними та гуманітарними дослідженнями?

- Для Каразінського університету гуманітарні та соціальні науки є невіддільною частиною його академічної ідентичності. Ми маємо сильні наукові традиції в історії, філології, філософії, соціології, психології та інших галузях. Ці дослідження допомагають суспільству осмислювати історичні процеси, розуміти сучасні трансформації, зберігати культурну пам’ять і відповідати на складні виклики сьогодення.

Міжнародна видимість гуманітарних досліджень потребує окремої уваги, адже значна частина їхнього впливу реалізується через монографії, фахові видання, міжнародні наукові мережі та суспільний діалог. Ми зацікавлені в розвитку англомовних публікацій, спільних дослідницьких проєктів і міжнародних академічних обмінів. Переконана, що сильний університет має розвивати всі напрями знань, адже технологічний прогрес без гуманітарного осмислення не може забезпечити повноцінний суспільний розвиток.

Перейдімо до наступного рейтингу. У QS World University Rankings: Sustainability 2027 Каразінський університет увійшов до глобального діапазону 1201–1250 і посів 430-те місце серед європейських ЗВО. Що означає цей результат для університету?

- Для нас це важливе міжнародне визнання роботи, яку університет здійснює в напрямі сталого розвитку. QS Sustainability оцінює університети за комплексом критеріїв, пов’язаних з екологічною відповідальністю, соціальним впливом та якістю управління. Тому цей результат дозволяє побачити Каразінський університет не лише як освітню й наукову установу, а і як інституцію, відповідальну за розвиток суспільства.

430-те місце серед європейських університетів засвідчує нашу присутність у міжнародному контексті. Для нас важливо продовжувати цей рух, аналізувати результати за окремими показниками та розвивати ті практики, які вже демонструють ефективність. Адже сталий розвиток – це довгострокова стратегія, яка має відображатися в управлінських рішеннях, освітніх програмах, наукових дослідженнях і повсякденному житті університету.

QS Sustainability оцінює університети за трьома основними вимірами: екологічним, соціальним та управлінським. Чому така модель сьогодні стає важливою для світової академічної спільноти? Як Ви розумієте відповідальність сучасного університету перед суспільством?

- Сучасний університет давно вийшов за межі традиційної моделі, у якій його головними функціями були навчання та проведення досліджень. Сьогодні від університету очікують активної участі у вирішенні суспільних проблем, формування відповідального лідерства, підтримки рівності й доступності освіти, розвитку екологічної свідомості та впровадження прозорих управлінських практик. Саме тому екологічний, соціальний та управлінський виміри стали важливими критеріями міжнародного оцінювання.

Для Каразінського університету ця відповідальність має цілком конкретний зміст. Це доступ до якісної освіти, підтримка студентів і працівників, створення безпечного та інклюзивного середовища, взаємодія з громадами, розвиток партнерств і поширення знань. Особливо гостро ці питання постають у Харкові, де університет щодня працює в умовах воєнних загроз. Ми розглядаємо сталий розвиток як здатність зберігати людський потенціал, підтримувати академічну спільноту та забезпечувати майбутнє університету й суспільства.

Тетяно Євгеніївно, серед найсильніших показників Каразінського університету в QS Sustainability – Knowledge Exchange – 87 балів, Good Governance – 86,9 бала. Що стоїть за цими результатами? Як вони відображають взаємодію університету із суспільством?

- Я вважаю ці показники особливо важливими, адже вони відображають дві фундаментальні характеристики сучасного університету – його відкритість до суспільства та якість інституційного управління. Показник Knowledge Exchange – 87 балів – свідчить про значення обміну знаннями, взаємодії з партнерами та поширення університетської експертизи за межами академічного середовища. Good Governance із результатом 86,9 бала засвідчує сильні позиції університету за напрямом належного врядування.

Для Каразінського університету взаємодія із суспільством завжди була важливою складовою місії. Ми співпрацюємо з органами державної влади, місцевим самоврядуванням, громадськими організаціями, бізнесом, освітніми та науковими установами. Наші фахівці долучаються до експертних обговорень, реалізації освітніх і дослідницьких ініціатив, розроблення рішень для актуальних суспільних викликів. Університет має бути місцем, де знання перетворюються на практичну користь для людей.

Показник Equality у рейтингу становить 64,1 бала, Environmental Education – 51 бал. Як університет працює над розвитком рівності, інклюзивності та екологічної освіти? Які зміни Ви вважаєте найважливішими?

- Рівність і доступність освіти – це питання, які для нас мають цілком практичний вимір. Університет повинен створювати середовище, у якому кожна людина має можливість навчатися, працювати, реалізовувати свій потенціал і відчувати себе частиною академічної спільноти. Особливої уваги потребують підтримка студентів із різними освітніми потребами, забезпечення доступності освітнього процесу, рівні можливості для професійного розвитку та запобігання дискримінації.

Екологічна освіта також має стати природною частиною сучасної університетської культури. Важливо, щоб принципи відповідального ставлення до довкілля були представлені в навчальних програмах, дослідницьких проєктах і повсякденних практиках. Ми зацікавлені в тому, щоб студенти розуміли глобальні екологічні виклики та мали знання й компетентності для роботи над їх розв’язанням. Саме університет може сформувати покоління фахівців, для яких відповідальність перед суспільством і довкіллям є професійною нормою.

Водночас результати QS Sustainability демонструють напрями, які потребують подальшої уваги: Environmental Sustainability – 31,5 бала, Impact of Education – 29 балів, Environmental Research – 25 балів. Як Ви оцінюєте ці показники? Які кроки можуть допомогти університету їх покращити?

- Для мене ці показники передусім є орієнтирами для подальшої роботи. Міжнародне оцінювання цінне саме тим, що дозволяє побачити не лише досягнення, а й ті напрями, де необхідні додаткові зусилля. Екологічна сталість, суспільний вплив освіти та екологічні дослідження потребують комплексного підходу. Тут важливо поєднувати наукові розробки, освітні ініціативи, управлінські рішення та партнерства.

Ми маємо послідовно розвивати екологічну складову університетської діяльності, посилювати практичну орієнтацію досліджень і вдосконалювати механізми оцінювання суспільного впливу освітніх програм. Важливо також працювати над належним представленням результатів цієї діяльності в міжнародних інформаційних системах. Я переконана, що університет повинен оцінювати власний успіх за реальними змінами, які відбуваються завдяки його роботі, а міжнародні рейтинги допомагають систематизувати й побачити ці результати.

Для Каразінського університету тема сталого розвитку має особливий контекст. Харків живе в умовах постійних воєнних загроз, університет працює в надзвичайно складних обставинах. Як війна змінила Ваше розуміння сталого університету?

- Війна змусила нас по-новому подивитися на саме поняття стійкості. Для університету це передусім здатність зберігати людей, академічні традиції, наукові школи, освітні програми та інституційну пам’ять. Ми маємо забезпечувати безперервність освітнього процесу, підтримувати студентів і працівників, адаптувати інфраструктуру та шукати нові формати взаємодії. Усе це потребує щоденної роботи, відповідальності й дуже непростих управлінських рішень.

Водночас я переконана, що стійкість університету вимірюється передусім його людським виміром. Наші викладачі продовжують навчати, науковці – досліджувати, студенти – здобувати знання та будувати професійне майбутнє. Ми зберігаємо зв’язок із Харковом, Україною та міжнародною академічною спільнотою. Для мене сталий розвиток Каразінського – це здатність залишатися університетом, який створює майбутнє навіть тоді, коли обставини навколо надзвичайно складні.

Ще одна важлива новина – Каразінський університет увійшов до Times Higher Education Interdisciplinary Science Rankings 2027, який реалізується у співпраці зі Schmidt Science Fellows. Чому для університету важлива участь саме в цьому рейтингу?

- Цей рейтинг привертає увагу до одного з найважливіших напрямів розвитку сучасної науки – міждисциплінарних досліджень. Сьогодні складні наукові та суспільні проблеми дедалі рідше можна розв’язати в межах однієї дисципліни. Для цього необхідна взаємодія фахівців із різних галузей, об’єднання методологій, дослідницьких підходів і ресурсів. Саме така співпраця відкриває можливості для нових відкриттів та інновацій.

Для Каразінського університету участь у THE Interdisciplinary Science Rankings 2027 – це можливість представити міжнародній академічній спільноті наш дослідницький потенціал і підтвердити зацікавленість у розвитку міждисциплінарної науки. Ми маємо широке коло наукових напрямів, сильні академічні школи та досвід співпраці між різними галузями знань. Важливо перетворювати ці переваги на нові спільні проєкти, міжнародні партнерства й результати, які матимуть значення далеко за межами університету.

Якщо підсумувати результати трьох міжнародних рейтингів, про що вони говорять світові про Каразінський університет?

- Ці результати засвідчують, що Каразінський університет залишається потужним академічним центром, здатним працювати на глобальному рівні, створювати нові наукові знання, відповідати на суспільні виклики та бути повноправним учасником міжнародної академічної спільноти. Кожен із трьох рейтингів висвітлює окремий вимір нашої діяльності, а разом вони демонструють масштаб університету, його багатогалузевий потенціал і здатність розвиватися навіть у найскладніших обставинах. Але я хочу особливо наголосити: це заслуга всіх каразінців. Я щиро вдячна нашим науковцям, викладачам, дослідникам, студентам, аспірантам, співробітникам усіх структурних підрозділів, кожному і кожній, хто щодня працює задля розвитку університету, зберігає його традиції, створює нові можливості та представляє Каразінський в Україні й за її межами.

Моє головне послання світові, нашим майбутнім студентам і міжнародним партнерам: Каразінський – це університет із великою історією, сильним сьогоденням і перспективним майбутнім. Ми відкриті до талановитих людей, сміливих ідей, міжнародного партнерства та наукових відкриттів. Ми пишаємося тим, що представляємо Україну у світовому академічному просторі, і віримо, що Харків залишатиметься одним із важливих центрів науки й освіти. Ці результати – наш спільний здобуток і водночас відповідальність рухатися далі. Я вдячна кожному каразінцю за те, що ми разом зберігаємо й розвиваємо університет, який має значення для України та світу.

Читайте також: Директорка Департаменту по роботі з ВПО міськради Вікторія Івченко: Ми спостерігаємо стрімкий приріст переселенців у Харкові

Поділитися
Людям з порушенням зору Звичайна версія