Кагановська Тетяна Євгеніївна

Народилася 11 жовтня 1975 року в Мелітополі Запорізької області.

Освіта

У 1997 році закінчила Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство», здобула кваліфікацію спеціаліста юриста.

У 2000 році захистила кандидатську дисертацію з юридичних наук на тему «Податкові органи в системі суб’єктів податкових правовідносин».

У травні 2012 року захистила докторську дисертацію з теми «Адміністративно-правові засади кадрового забезпечення державного управління в Україні», доктор юридичних наук за спеціальністю «Адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право».

У 2014 році надано вчене звання професора кафедри державно-правових дисциплін.

Професійна діяльність

Із 2001 року працює в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на кафедрі правознавства філософського факультету.

Під керівництвом ректора Віля Бакірова займається відродженням юридичного факультету, якого університет позбавили за радянських часів. Із 2004 року – виконувач обов’язків декана юридичного факультету, із 2005 року – декан юридичного факультету.

У 2021 році Тетяна Кагановська перемагає на виборах ректора, ставши першою жінкою на чолі Каразінського університету.

З початком повномасштабного вторгнення Кагановська займається евакуацією українських та іноземних студентів. За допомогою членів Каразінської спільноти на базі університету розгортають гуманітарний штаб, що надає допомогу студентам, викладачам і працівникам.

Попри виїзд студентів і деяких викладачів колектив університету ухвалює рішення залишатися в Харкові. Протягом кількох тижнів налагоджують освітній процес в онлайн та змішаному форматі. З вересня 2026 року планують перейти частково до офлайн-навчання у Харкові в підготовленому для цього освітньому просторі Ландау-Центру.

З лютого 2022 року в Каразінському університеті пошкоджено 39 об’єктів університетської інфраструктури, в тому числі Центральна наукова бібліотека, Музей природи, спортивний комплекс, 8 навчальних корпусів і 9 гуртожитків. Загальні збитки оцінюють у 4,6 млрд грн. Екологічні збитки перевищують 7,5 млрд грн.

Однак Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна продовжує роботу та утримує статус одного з найкращих українських університетів за міжнародними рейтингами QS World University Rankings, Times Higher Education World University Rankings, українським Scopus тощо.

Станом на грудень 2025 року в Каразінському здобували освіту понад 16 тисяч студентів. Наукова інфраструктура університету поповнилась обладнанням на 1,5 мільйона доларів. Серед іншого, в університеті з’явився роботизований біопринтер REGENHU R-GEN 200, що дозволяє розвивати напрямок трансплантології та реконструктивної медицини.

Кагановська наголошує на необхідності популяризації природничих наук, інженерних спеціальностей і збереження наукових традицій Каразінського університету. Серед перспективних проєктів – розвиток ядерної медицини, співпраця з бізнесом і промисловістю, професійна післядипломна освіта за різними спеціальностями.

Критика

Напередодні виборів ректора, у травні 2021 року, у ЗМІ з'явилася інформація про можливий плагіат у дисертації Кагановської. Журналісти «Ліги» повідомили, що відповідні матеріали їм надала група українських вчених, які наполягали на анонімності.

Вони стверджували, що частини тексту скопійовані та перекладені з робіт професорів російських університетів. З медіа зв’язався чоловік Кагановської Олександр, який назвав обвинувачення елементом передвиборчої боротьби і навів офіційну позицію родини:

«Матеріал, позначений як запозичення і викладений у статті А.Х. Шидова та А.Б. Хапова, знаходиться у відкритих джерелах доступу мережі Інтернет і не представляє інформації, яка була б науково новою чи відрізнялася б певною оригінальністю. У даному матеріалі викладені здебільшого загально відомі відомості про зміст ротації державних службовців, її ознаки та принципи. Частина матеріалу, позначена як запозичення із праць А.Х. Шидова та П.П. Вострікова, міститься у раніше виданих працях інших авторів, які були використані та на які наявні посилання у монографії Т.Є.Кагановської».

Доходи та майно

Відповідно до декларації за 2022 рік, родині Кагановських належить два житлових будинки (310,5 та 120,3 кв.м) та квартира (64,8 кв.м) у Харкові та ще одна квартира (112,5 кв. м) в Києві, яка є спільною власністю Тетяни разом з матір'ю та братом.

Крім того, Тетяна Кагановська володіє 4 земельними ділянками (474, 90, 100 та 358 кв.м) у Харкові. Також Кагановська задекларувала житловий будинок (850 кв.м) у Харкові.

Серед цінного майна у ректорки є три годинники марок BREGUET та ROLEX, два ювелірних набори з діамантами та дві картини відомої української художниці Євгенії Гапчинської.

У власності Кагановської дві автівки: Mercedes-Benz CLS-450 2018 року випуску та Renault Scenic 2011 року.

У декларації зазначено корпоративні права на низку підприємств чоловіка Кагановської Олександра. Зокрема, йдеться про частки в ТОВ «АС Капітал Менеджмент», ТОВ «Центр ділової співпраці «Партнер Д», ТОВ «Спот Технолоджис», ТОВ «Ресто-Майстер», ТОВ «Стеді плюс», ТОВ «Магістр-спорт», ТОВ «Балаклійський шиферний завод», ЗАТ «Олакат».

Протягом 2022 року Тетяна Кагановська заробила понад 600 тис. грн зарплати в університеті, а її чоловік отримав понад 3,75 млн грн доходу від підприємницької діяльності, ще 5,68 млн грн – від відчуження майна, ще 242 тис. грн – від продажу цінних паперів.

Крім того, ректорка зберігає на банківських рахунках майже 100 тис. грн, 4600 євро та 6445 доларів. У чоловіка в банках зберігається близько 100 тис. грн, 1840 євро та 1500 доларів. Також родина зберігає готівкою 614 тис. грн, 151 600 євро, понад 95 тис. доларів.

У травні 2024 року будинок Кагановських у Харкові був знищений під час російського обстрілу.

Нагороди

Заслужений юрист України, нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ і II ступеня. Має відзнаки Президента «За оборону України», Міністерства оборони – нагрудний «Знак пошани», пам’ятну медаль «За оборону міста-героя Харкова».

Родина

Тетяна Кагановська – донька відомого політика, першого демократично обраного мера Харкова (1990-1996 рр.), керівника адміністрації Президента України (1996-1998), голови Харківської облдержадміністрації (2000-2004) Євгена Кушнарьова.

Кушнарьов був одним із лідерів «Партії регіонів». Дехто розглядав Кушнарьова як альтернативу Віктору Януковичу. Його вбили на полюванні в Ізюмі в січні 2007 року. До десятих роковин смерті Кушнарьова Кагановська прокоментувала розслідування його вбивства так:

«Через роки ми вважаємо, що розслідування проводилося за встановленим сценарієм, усе зрежисували. Навіть адвокат був рекомендований нам не випадково, і направив усе так, як було потрібно замовникам. На жаль, ми це зрозуміли лише згодом, бо коли сталося вбивство, ми перебували у такому стані, що не могли приймати адекватних рішень».

Мати Кагановської Валентина Кушнарьова працювала економістом. У Кагановської є брат-близнюк Андрій.

Тетяна Кагановська має чоловіка та трьох дітей. Її чоловік Олександр Кагановський – власник компанії «АС Капітал Менеджмент». У сферу його інтересів входить будівельний бізнес, гуртова торгівля (супермаркет «Будмен»), мережа кінотеатрів «Кіноленд», діяльність холдингових компаній та нерухомість. До 2018 року володів телеканалом «Р1» та газетою «Вечірній Харків». Є членом Наглядової ради ХНУ ім. Каразіна.

Цитати

Про відмову колективу від релокації Каразінського університету на початку повномасштабного російського вторгнення (УП Життя, квітень 2022 року):

«Це був шок, коли я побачила новину про наш можливий переїзд, мені донька подзвонила, яка є студенткою нашого університету і запитала, чи ми переїжджаємо. Потім телефонували знайомі із США, з Німеччини із запитанням: 2Так що, будуть здавати Харків?». На моє питання чому, була відповідь, що переїжджає університет Каразіна. Розумію турботу про університет, але університет нікуди не переїжджає, бо він дійсно є серцем Харкова, а серце рухати не можна».

Про місце Харкова на інтелектуальній мапі України (Думка, вересень 2025 року):

«Харків завжди був містом науки та містом можливостей. Чітко це усвідомлюємо, враховуємо ризики. Ми хочемо бути корисними нашій країні. Те, як Харків бореться, як відстоює своє право бути у вільній і незалежній Україні, заслуговує на глибоку повагу».

Про роль університетів у сучасній країні та роботу в умовах війни (РБК-Україна, травень 2026 року):

«Університет сьогодні – це не лише бакалаврат чи магістратура. Це неформальна освіта, це курси перепідготовки. Зокрема для ветеранів, які вже повертаються і потребують нових професійних траєкторій. Доля закладу вищої освіти залежить від його людей: якщо це спільна справа, рішення завжди знайдуться».