Ректор ХНУ імені В. Каразіна Тетяна Кагановська: Майбутнє університетів — у збереженні науки, безпеки та людей

У вересні 2025 розпочинається новий навчальний рук для студентів ХНУ імені В. Каразіна. Каразінський університет закуповує нове обладнання та поступово повертатиметься до змішаної форми навчання, коли частина навчального матеріалу викладатиметься офлайн – уперше з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

У інтерв’ю виданню "Думка" ректорка ХНУ імені В. Каразіна розповіла про відновлення офлайн навчання, про унікальний біопринтер та інше нове університетське обладнання, про рейтинг вишу в Україні та Європі, перспективні спеціальності та новий набір студентів.

Те, що цікавить усіх: коли відновиться офлайн навчання? Уряд виділив 300 млн грн на кілька областей для підготовки до відновлення офлайн навчання.

- Це питання хвилює сьогодні багатьох. І це справді один із найчастіших запитів, який ми отримуємо. Але варто чесно сказати: відповідь на нього складніша, ніж здається на перший погляд.

Виділені урядом кошти – це підтримка університетів у прифронтових регіонах у нинішніх умовах. Йдеться про збереження освіти й науки як основи майбутнього відновлення країни. Ці ресурси дозволяють утримати науково-педагогічні колективи, забезпечити функціонування університетів і продовження навчального процесу навіть у надскладних умовах. Це речі, які не завжди видно зовні, але саме вони дозволяють університету працювати, продовжувати навчання і залишатися живим осередком інтелектуального життя, займатись наукою, проводити культурні заходи. Адже наше завдання – зберегти університети, людей і знання. Без цього не буде ні відновлення, ні розвитку держави.

Саме тому зараз ми будуємо новий безпечний простір поруч із тим, який ми запустили наприкінці 2024 року. І він вже залучений до навчального процесу. У новому просторі будуть навчатися медики, а також інші студенти, які терміново потребують безпечних просторів. Це великий проєкт, над яким ми працюємо. Усього ми плануємо навчати до 3,5 тисячі студентів у 2-3 зміни.

Питання безпеки стає одним із головних при виборі університету, тому для нас вирішення цієї проблеми є дуже важливим. Ми хочемо, щоб студенти мали змогу отримувати практичні навички саме в наших підземних лабораторіях та аудиторіях. Це особливо актуально для природничих спеціальностей і медицини.

Освітній процес здійснюватиметься у змішаному форматі, але для студентів, які залишаються жити в Харкові, можливість кілька годин спокійно працювати в безпечних аудиторіях є надзвичайно цінною.

Коли це зможе почати роботу?

- Ми розраховуємо, що вже у другому семестрі цього навчального року зможемо перейти до формату офлайн у безпечних просторах університету. Для тих студентів, у яких буде таке бажання. Розширені можливості безпечних просторів дозволять нам значно збільшити кількість занять офлайн. Водночас усі студенти, які сьогодні перебувають за кордоном або в інших містах, матимуть змогу долучатися до занять у дистанційному режимі. Таким чином університет поєднає безпеку, доступність і якість навчання.

Із 2026 року?

- Так. Ми можемо говорити, що сьогодні університет переживає дуже важливий етап свого розвитку. До кінця року ми плануємо завершити ремонт нових безпечних просторів, що стануть місцем зустрічі студентів та викладачів. Зимові канікули, що триватимуть у січні та на початку лютого, дадуть нам час підготуватися, аби вже з другого семестру розпочати заняття в офлайн-форматі.

Це рішення народилося з ініціативи самих студентів і студентського самоврядування. Питання навчання офлайн під постійною увагою Офісу Президента України, Міністерства освіти і науки України та Харківської обласної військової адміністрації. Для нас це стало серйозним викликом, що вимагав пошуку нових рішень, фінансування та організації безпечних умов. Усі необхідні проєкти були розроблені й погоджені, а будівельні роботи вже тривають у активному режимі. Це спільна праця колективу університету, результат єдності й відповідальності всієї команди. Разом зі студентами ми очікуємо на завершення цього етапу та на новий крок до посилення університетського життя в офлайн-форматі.

Насамперед це можливість для тих студентів, які перебувають у Харкові та прагнуть повернутися до навчання у безпечних аудиторіях. Водночас для тих, хто нині знаходиться за кордоном або віддає перевагу дистанційному навчанню, університет і надалі забезпечуватиме змішаний, дистанційний формат. Таким чином, ми створюємо систему, де кожен зможе обрати зручний і безпечний для себе шлях здобуття освіти.

Що сьогодні означає бути викладачем чи студентом Каразінського університету в Харкові? Як змінився університет за останні роки?

- Бути викладачем чи студентом Каразінського університету сьогодні – це покликання та відповідальність перед майбутнім нашої країни та світу. Це можливість бути частиною університетської спільноти, що, незважаючи на всі труднощі, продовжує розвиватися, навчати, творити і відновлювати. Війна стала частиною нашого повсякденного життя, а тому для нас важливо довести, що ми можемо бути ще сильнішими, ще більш згуртованими.

Як змінився університет за останні роки? Без сумніву, ми пройшли великий шлях. Від активної академічної роботи в умовах пандемії до адаптації до реалій війни. Ми навчилися бути гнучкими, швидко реагувати на зміни, проводити навчання у нових форматах, зберігати та примножувати наші наукові традиції. Міжнародні зв’язки не обірвалися, а навпаки, зростають, ми активно працюємо над відновленням інфраструктури та посиленням нашої ролі в освіті, культурі й науці.

Чи відбулися зміни в академічних програмах з урахуванням нових реалій? Як адаптується навчальний процес до сучасних викликів?

- Безумовно, нові реалії, в яких ми опинилися, потребують адаптації та змін на всіх рівнях, і академічні програми не стали винятком. Університет, як і вся країна, зіштовхнувся з необхідністю гнучко реагувати на постійно змінювані умови та забезпечити якісну освіту для наших студентів попри складні обставини.

Ми оновили академічні програми, вносячи акценти на розвиток навичок, які сьогодні є критичними для кожного з нас. Йдеться не лише про технічні та професійні знання, але й про здатність адаптуватися, мислити стратегічно, працювати в умовах постійної невизначеності. Програми стали більш орієнтованими на практичні аспекти. Ми активно співпрацюємо з бізнесом, урядовими установами та міжнародними партнерами для того, щоб студенти не лише отримували теоретичні знання, але й здобували реальний досвід.

Також ми значно посилили фокус на критичне мислення, психологічну стійкість і лідерські якості, адже майбутнє належить тим, хто здатний приймати рішення в умовах невизначеності та швидко реагувати на виклики.

Чи відчуває університет значний відтік студентів та науково-педагогічних працівників за кордон? Як Ви оцінюєте масштаби цього явища?

- Це питання є дуже важливим, і ми не можемо ігнорувати його в умовах війни, коли ситуація в країні змінюється щодня, навіть щохвилини. Ми розуміємо, що є люди, які через безпекову ситуацію поїхали за кордон, проте багато з них має намір повернутись. Я пишаюся тим, що більшість наших студентів, незважаючи на складнощі, залишаються в Україні, навіть коли їм доводиться здобувати освіту в умовах непередбачуваних обставин. Вони розуміють, що їхнє місце тут, у рідній країні, і в разі необхідності вони готові стати на захист її інтересів. Багато з них продовжують навчання дистанційно, активно залучаються до волонтерської діяльності, долучаються до відновлення країни вже зараз. На сьогодні в Харкові та Харківській області мешкає близько 60% студентів, і лише 5% - за кордоном.

Що стосується науково-педагогічних працівників, то також все більше колег повертаються додому, щоб працювати в Україні. І ми розуміємо роль наукової діяльності в контексті відбудови та розвитку після війни, її вагу для суспільства.

Загалом, ті, хто поїхав, а їх невелика кількість, продовжують тримати зв'язок із університетом. З ними ми вибудовуємо нові можливості для розвитку міжнародного співробітництва, а також нових освітніх і наукових зв’язків. І, що найголовніше, більшість наших студентів і викладачів повернуться в Україну, щоб разом відбудовувати її і робити сильнішою, а ми, у свою чергу, робимо все, щоб підтримати їх у цей важкий час.

Чим Каразінський університет може привабити студентів?

- Ми – сучасний класичний університет. Освіта у нас нерозривно пов’язана з сучасною наукою. Із точки зору науки, мені здається, що ми завжди були попереду.

Якщо оцінювати наукові дослідження, то можу як приклад навести розвиток попри все такого унікального напряму, як ядерна медицина в Каразінському університеті. Ми маємо запит на нього, ми розуміємо його перспективи та, чим можемо пишатись, - бачимо відгук майбутніх фахівців.

Це тільки один приклад, але навіть він свідчить про те, що ми розвиваємо науку всупереч усім перешкодам. Ми маємо здобутки й у розвитку технологічного парку.

Нещодавно нашим вченим було передане унікальне обладнання – роботизований біопринтер REGENHU R-GEN 200. Його призначення – це створення біосумісних аплікаторів, імплантів і еквівалентів тканин, придатних для медичного застосування. Це відкриває можливості для розвитку трансплантації, реконструктивної хірургії, регенеративної медицини та тестування нових лікарських засобів. Нам у цьому допоміг спільний проєкт Світового банку "Удосконалення вищої освіти України заради результатів" (UIHERP) та підтримка Міністерства освіти і науки України.

Це дає змогу готувати фахівців у галузі медичної біоінженерії та формувати нову освітньо-наукову платформу для співпраці університету з бізнесом і промисловістю. Такі напрямки відповідають стратегічним пріоритетам розвитку науки й інноваційної діяльності в Україні.

Я вважаю, що привабити сучасних абітурієнтів ми можемо, перш за все, новітніми, актуальними знаннями та можливостями, що виникають і передаються в процесі сучасних і дуже потрібних нашому суспільству наукових досліджень. Наші викладачі – це вчені, які сьогодні працюють на передньому краї науки. І ми продовжуємо активно реалізовувати наукові проєкти, адже думаємо про майбутнє саме у нашому місті.

Харків завжди був містом науки та містом можливостей. Чітко це усвідомлюємо, враховуємо ризики. Ми хочемо бути корисними нашій країні. Те, як Харків бореться, як відстоює своє право бути у вільній і незалежній Україні, заслуговує на глибоку повагу.

І, повертаючись до питання, чим Каразінський може привабити студентів, відповім так: якісною освітою, можливостями, атмосферою, культурою. Адже Харків і Каразінський університет нерозривно пов’язані – разом вони творять історію, долають виклики й відкривають простір для розвитку молодого покоління.

Що зараз є найбільшим викликом для Каразінського університету — інфраструктура, безпека, ресурси чи щось інше?

- Найбільшим викликом для Каразінського університету сьогодні є одночасно кілька факторів, і вони всі взаємопов’язані.

По-перше, безпека. У ці складні часи, коли війна триває на нашій землі, для нас критично важливо забезпечити безпеку студентів, викладачів, працівників університету та всієї нашої громади. Причому це не лише фізична безпека, але й психологічна стійкість людей, які працюють і навчаються в університеті. І ми активно працюємо в цьому напрямку.

По-друге, інфраструктура. На сьогодні одним із першочергових завдань залишається створення належних протирадіаційних укриттів, які відповідали б сучасним стандартам безпеки. Саме наявність таких захисних споруд є ключовою умовою для забезпечення повноцінного відновлення освітнього процесу у змішаному форматі, що поєднує дистанційне й очне навчання в умовах постійної загрози.

Ресурси – ще один значний виклик. Зрозуміло, що фінансова ситуація в країні ускладнюється через війну, і ми змушені бути надзвичайно ефективними в управлінні нашими ресурсами. Забезпечення належного рівня фінансування для розвитку наукових досліджень, оновлення матеріально-технічної бази, модернізація освітнього процесу – все це вимагає значних ресурсів. Проте ми не зупиняємося і активно шукаємо нові можливості для фінансування. Через міжнародні гранти, співпрацю з державними і приватними партнерами, а також через залучення благодійних внесків.

Отже, ми зіштовхуємось з низкою викликів. Від безпеки та інфраструктури до ресурсної та моральної підтримки. Але я впевнена, що Каразінський університет, як і вся Україна, здатний подолати ці труднощі. У нас є неймовірна сила духу, воля до перемоги, й кожен день ми наближаємо відновлення та процвітання нашої країни та університету.

Які кроки університет робить для збереження академічної якості освіти в умовах війни?

- Академічна якість освіти не може бути забезпечена без постійної підтримки і розвитку наших викладачів. Важливим кроком є впровадження системи підтримки викладачів в умовах війни. Це і надання інструментів для ефективного використання онлайн-ресурсів, і психологічна підтримка. Ми активно організовуємо тренінги та вебінари для наших викладачів, щоб підвищити їх кваліфікацію в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Ми впевнені, що в умовах війни важливо зберегти якість не тільки знань, але й процесу оцінювання. Тому ми приділяємо велику увагу розвитку нових форм оцінювання знань, що відповідають сучасним вимогам та обставинам. Використання інтерактивних платформ для проведення тестувань, контрольних робіт та іспитів дозволяє зробити цей процес більш доступним та ефективним. Ми також регулярно аналізуємо рівень успішності студентів, щоб своєчасно виявити проблеми та підтримати тих, хто цього потребує.

Ми продовжуємо активно співпрацювати з міжнародними університетами та науковими установами. Це не лише дозволяє нашим студентам брати участь у міжнародних освітніх проєктах, а й забезпечує постійний обмін знаннями та досвідом.

В умовах війни важливо не лише забезпечити доступ до знань, але й підтримати моральний дух наших студентів. Ми створюємо середовище, де кожен студент відчуває, що він не самотній у своїх труднощах. Наші психологи, викладачі та волонтери активно працюють над тим, щоб допомогти студентам у ці складні часи. Ми розуміємо, що для молодих людей важливо відчувати стабільність і підтримку, щоб зберегти концентрацію під час навчання.

Наукові дослідження, які проводять вчені Каразінського, відповідають вимогам часу, і ми активно працюємо над тим, щоб наші наукові напрями допомагали Україні в процесах відновлення та розвитку після війни.

Отже, університет робить усе можливе для того, щоб зберегти високий рівень освіти в умовах війни. Це складний і багатовимірний процес, але ми впевнені, що завдяки згуртованості нашої університетської спільноти, підтримці наших студентів і викладачів, а також ефективній роботі з адаптації до нових реалій, ми зможемо пройти цей шлях і вийти з нього ще сильнішими.

Чи змінився профіль абітурієнта Каразінського університету останніми роками? Що мотивує молодь залишатися в Україні й обирати саме Каразінський?

- Так, профіль абітурієнта Каразінського університету за останні роки дійсно змінився. І це природно, адже змінилося саме суспільство. Сучасні вступники доросліші внутрішньо, більш усвідомлені, глибші. Це покоління війни. Тих, хто з раннього віку розуміє, що свобода і незалежність не даються просто так, а вартують надзусиль, болю, боротьби…

Молодь, яка сьогодні обирає Каразінський університет, має чітке бачення свого майбутнього. Вони прагнуть не лише знань, а й реальних інструментів для змін. Вони запитують: "Як я зможу бути корисним своїй країні?", "Що я можу зробити вже зараз, щоб допомогти Україні вистояти й розвиватися?" І це, я вважаю, найцінніше.

Чому саме Каразінський? Бо це університет із глибокими історичними традиціями, але водночас із відкритим обличчям до майбутнього. Тут молодь бачить, що її поважають, підтримують, надихають. У нас потужна наукова база, сильні академічні школи, можливості міжнародного розвитку. Але, що не менш важливо, тут є людяність, відкритість і розуміння контексту, в якому ми всі живемо.

Ми не прикрашаємо реальність. Ми говоримо чесно: буде важко, але ми пройдемо цей шлях разом. І саме це відчуття плеча, підтримки, високого рівня освіти і національної гідності спонукає молодь залишатися тут, навчатися тут, творити тут.

Ми дуже пишаємося нашими абітурієнтами і студентами. Вони надзвичайні! І саме завдяки їм Каразінський університет залишається живим та сильним!

Абітурієнти з яких міст і регіонів, крім Харкова та області, зараз вступають до Каразінського університету?

- Сьогодні наші абітурієнти представляють майже всю мапу України. Звісно, більшість з них - харків’яни і вступники з Харківської області. Також багато абітурієнтів з Київської, Донецької, Дніпропетровської, Полтавської, Львівської та інших областей. У нас будуть навчатися вступники зі сходу, заходу, півдня, півночі і центру нашої країни. Будуть здобувати освіту й ті, хто виїхав, тому що в нас дистанційна форма навчання і їм насправді це підходить. Плюс, у нас є наш мюнхенський філіал, і ми там теж набираємо студентів.

Якщо брати цифри, то по Харкову серед 21 закладу вищої освіти ми забрали 25% вступників. Понад 3000 абітурієнтів поповнили нашу Каразінінську родину цього року.

У нас збільшився набір на фізико-технічний факультет і на математику. Насправді, і філологія, українська мова і література, непогано попрацювали в цьому році – і вступників більше. Великим попитом користуються також психологія, іноземна філологія, менеджмент, право, ІТ, міжнародні відносини, медицина, стоматологія, біоінженерія та інші спеціальності.

Це знов каже про те, що у нас дійсно сильні наукові школи та якісне навчання. Це знову свідчить про репутацію і бренд Каразінського університету.

Університет має давні і сильні наукові школи. Як сьогодні підтримується наукова діяльність? Чи вдалося залучити міжнародні гранти, проєкти, підтримку?

- Так, Каразінський університет має потужні наукові школи, які формувалися протягом багатьох десятиліть і навіть століть. І навіть попри війну ми свідомо обрали шлях збереження і розвитку науки як одного з пріоритетів. Адже саме наука є фундаментом для відновлення країни та формування інтелектуального потенціалу нашої держави.

У цих надскладних умовах ми змушені діяти швидко, гнучко і стратегічно. Щоб підтримати наукову діяльність, ми забезпечуємо гнучкі умови для роботи науковців. Це і дистанційна співпраця, й індивідуальні графіки, й інтеграція у міжнародні дослідницькі мережі. Ми розвиваємо молодіжну науку, стимулюючи участь студентів та аспірантів у грантових програмах, конференціях, конкурсах.

Ми також активно працюємо на міжнародному рівні. Так, Каразінський університет є учасником низки міжнародних проєктів і програм, зокрема в межах Horizon Europe та Erasmus+. Завдяки цим ініціативам наші науковці мають змогу продовжувати дослідження, отримувати доступ до лабораторій та інших ресурсів партнерських закладів за кордоном, брати участь у консорціумах і спільних публікаціях.

Можу з упевненістю сказати: каразінська наука не лише вціліла, а й шукає нові форми росту. Ми дивимося в майбутнє з усвідомленням відповідальності. Адже саме науковці будуть серед тих, хто відбудовуватиме Україну після перемоги.

Де студенти ХНУ імені В. Каразіна можуть стажуватися за кордоном?

- У нас сьогодні дуже велика кількість програм академічної мобільності й можливості повчитися, набратися досвіду за кордоном. Наприклад, медики, у нас нещодавно повернулись з Великої Британії, де проходили практику на базі університету Йорка, два роки очного навчання для медиків також допоміг організувати університет Регенсбурга у Німеччині. У нас є мюнхенський філіал, і наші біологи в Мюнхені в університеті проходять стажування. Наразі триває взаємодія з університетом Людвіга Максиміліана щодо подвійних бакалаврських дипломів з біології.

Наші математики, навчаються за програмою подвійних дипломів. І з цього питання ми співпрацюємо з університетом Ульма в Німеччині. Це унікальна бакалаврська програма подвійних дипломів. В Україні таких програм одиниці, тому що зазвичай європейські університети погоджуються на подвійні дипломи для магістратури, бо така програма коротша, а на бакалаврат – ні. Але рівень студентів, якість нашого навчання настільки задовольнила Німеччину, що вони погодилися. Це унікальний випадок.

У рамках програм міжнародної академічної мобільності у нас підписані угоди з навчальними закладами у 18 країнах Європейського Союзу. Це Австрія, Німеччина, Португалія, Іспанія, Італія, Польща та багато інших. Загалом ми маємо 125 угод.

Таким чином, наші студенти можуть проходити семестрове навчання або стажування в університетах країн-партнерів. Що стосується інших наук, ми створюємо спільні освітні програми, як магістерського так і бакалаврського рівня. Є і домовленості із представниками Канади. Наші студенти можуть проходити стажування на тамтешніх провідних підприємствах.

Якщо говорити про стажування загалом, а не тільки за кордоном, то наші студенти, мають змогу проходити очні практики у Харкові та інших регіонах України на базі провідних українських науково-дослідних центрів та підприємств.

Яку роль, на Вашу думку, відіграє університет у збереженні культурної, інтелектуальної й громадянської тяглості Харкова як міста?

- Це дуже глибоке й важливе питання. Бо коли ми говоримо про Харків, особливо в нинішніх умовах, ми говоримо не лише про місто з географічної точки зору. Ми говоримо про Харків як культурне й інтелектуальне явище. І Каразінський університет завжди був і залишається його серцем.

Університет – це місце, де формуються ідеї, цінності, світогляди. Де з покоління в покоління передається дух свободи, критичного мислення, любові до України. Це та інституція, яка формує громадян. Свідомих, відповідальних, небайдужих. У цьому і полягає наша відповідальність перед містом і країною.

Важливо й те, що університет – це спільнота. Сьогодні, коли багато хто змушений був виїхати, саме Каразінський зберігає і об’єднує цю спільноту. Через освітні ініціативи, підтримку студентів за кордоном, міжнародні зв’язки. Ми допомагаємо людям не втратити зв’язок із Харковом, із Україною, із собою.

Роль Каразінського – формувати не лише знання, а й сенси. Бути голосом Харкова. Освіченого, сміливого, культурного, гідного. І саме цю місію ми несемо з великою честю, з великою любов’ю і з великою відповідальністю.

Як би Ви окреслили місце Каразінського університету в сучасному міжнародному академічному середовищі? Чи вдається зберігати конкурентоспроможність в умовах війни?

- Попри надзвичайно складні умови, спричинені повномасштабною війною, Каразінський університет продовжує утримувати свою позицію як один із провідних центрів вищої освіти та науки не лише в Україні, але й на міжнародному рівні. Нашою найбільшою гордістю є показники університету в QS World University Rankings 2026, який є одним із найбільш авторитетних глобальних університетських рейтингів. За результатами цьогорічного рейтингу Каразінський університет посів позицію 781–790 у глобальному масштабі та зберіг друге місце серед українських ЗВО. Крім того, університет утримує першість серед українських університетів за співвідношенням викладачів та студентів.

Також не можемо не пишатися, що вже протягом багатьох років університет утримує 2 позицію серед українських університетів в міжнародній базі даних Scopus.

Ми активно розвиваємо міжнародні партнерства, беремо участь у глобальних академічних програмах, обмінюємося досвідом з провідними університетами світу. Це дозволяє нам не лише зберігати, а й примножувати конкурентоспроможність, попри всі виклики.

Каразінський університет є символом незламності української науки й освіти. І ми щодня доводимо, що навіть в умовах війни можна бути конкурентними, інноваційними та відкритими до світу.

Які у наступні 10 років будуть найперспективніші спеціальності або фахи, на вашу думку? Щось зміниться чи ні?

- Зрозуміло, що штучний інтелект забере частину професій, але водночас створить нові. Він не лише трансформує рутинні процеси, а й відкриває нові горизонти для тих, хто готовий мислити ширше, творити сміливіше й діяти швидше. І ми будемо у авангарді цих змін, адже, я впевнена, що інтелект людини неможливо замінити.

Уже зараз зрозуміло, що будуть затребувані спеціальності, пов'язані з обороноздатністю, економікою безпеки і всі ті, що будуть дотичні до повоєнного відновленням України. Затребуваними також будуть спеціальності, пов’язані з медициною, психологією, реабілітацією, всі інженерні спеціальності та багато інших.

Я бачу, що штучний інтелект зможе допомогти у збільшенні обороноздатності та цифрової безпеки нашої країни. Зараз Україна – це потужна держава і питання збереження інтелекту та наукових шкіл – це спільна відповідальність університетів і всього суспільства.

Яке майбутнє Ви бачите для Каразінського університету?

- Майбутнє Каразінського університету я бачу як глибоко інтегроване в європейський і світовий академічний простір. Це університет, який зберігає свою ідентичність, академічні традиції та водночас сміливо впроваджує інновації, адаптується до глобальних викликів і формує лідерів нової генерації.

Наша мета – бути сучасним дослідницьким університетом, центром інтелектуального відродження України, що активно впливає на розвиток суспільства, науки, економіки та державності. Ми повинні готувати висококласних фахівців та відповідальних громадян, здатних критично мислити, генерувати нові ідеї та діяти на користь країни.

Ми переживаємо вкрай непростий період. Проте я переконана, що Каразінський університет має всі ресурси та можливості, щоб не просто вистояти, а вийти з цього періоду ще сильнішим.

Читайте також: Декан факультету ХНУ Олег Калугін: Випускникам-хімікам Харківського університету пропонують зарплату від тисячі доларів