Декан факультету ХНУ Олег Калугін: Випускникам-хімікам Харківського університету пропонують зарплату від тисячі доларів

Під час повномасштабного вторгнення українська освіта і наука, яка й так не була в центрі уваги суспільства та влади, відійшла ще більше в тінь. Виші стикаються з відтоком студентів та виїздом викладачів за кордон, із браком фінансування та наслідками російських обстрілів.

Утім, навіть у Харкові, неподалік від лінії фронту, є успішні приклади, як під час останніх воєнних років науковці відкривають абсолютно нові спеціальності, роблять актуальні дослідження, винаходять молекули для фармацевтичних препаратів, створюють ліки від COVID, знаходять новітні способи збереження устриць, що є дуже необхідним для бізнесу.

Про розробку нових матеріалів і ліків у Харкові, про міжнародні програми співпраці з хіміками Франції, про новітню лабораторію, зарплату випускників, потенційних працедавців і абсолютно нові сучасні спеціальності в Харківському університеті в інтерв’ю виданню "Думка" розповів професор, заслужений діяч науки і техніки України, кандидат хімічних наук, декан хімічного факультету Харківського національного університету імені В. Каразіна Олег Калугін.

Розкажіть про переваги хімічного факультету ХНУ імені В. Каразіна над хімічними факультетами університетів, умовно, у Львові чи Києві!

- У першу чергу, мабуть, треба сказати про переваги і взагалі важливість хімічної освіти для України в цілому. Хімія як наука є основою багатьох професій, пов'язаних із розробкою функціональних матеріалів, ліків, конструкційних матеріалів, екології, захисту і таке інше.

Наразі на хімічному факультеті ми виконуємо грант Національного фонду досліджень України. Десь близько 9 млн грн на 3 роки. Наразі це останній рік. І це грант з розробки ліків проти COVID. Ми його починали ще багато років тому, але COVID продовжується. На сьогодні в університеті всього лише 4 гранти Національного фонду досліджень України. Один із них – на хімічному факультеті. Перед вами керівник цього гранту.

Яку успіхи, не можу не запитати?

- Дуже добре. Ми знаємо не тільки, як розробити ліки проти COVID, а й проти багатьох болячок. Головна ж проблема (для нас) полягає в біологічних випробуваннях. І це величезні гроші. Хтось за це має заплатити. У нас є вже прообраз деяких, те, що називають хіти або молекули, які могли б бути використані як відповідні ліки. Ми вже маємо напрацювання, але тепер головна проблема – це провести біологічні дослідження.

Щось ми зможемо зробити в нашій лабораторії у біологів, а насправді все інше треба проводити за дуже великі кошти. Але ми так і позиціонували, що ми розробимо молекули, які можуть бути використані. Це ось приклад того, що ми можемо розробляти.

Як головні наукові напрацювання хімфаку ХНУ імені В. Каразіна за останні роки?

- Один із варіантів – це гібридні матеріали, органно-неорганічні матеріали на основі наночастинок, в тому числі, наночастинок срібла, як елементу доставки ліків до тих частин організму, які хворі. Такі молекули, полімери, є friendly до організму. І це може бути використано для того, щоб доставити ці наночастинки до того органу, який потребує реакції з атомами срібла, які будуть потім вже реагувати з захворюванням. Тобто ми дослідили, розробили і показали, як це зробити. Більш того, показали, як регулювати за допомогою pH, щоб потім наночастинка скинула свою "шубу" полімерну і могла працювати в організмі.

Це вже застосовано десь?

- Наразі ні, тому що ми не є технологічною установою. І будь-яке впровадження напряму – це дуже важка справа. Дуже коштовна справа. Тому це є проблема у співпраці будь-якого класичного університету з технологією. І давайте задамо питання чесно, чи багато в Україні зараз організацій, які готові вкладати гроші на такі пошукові роботи?

У нас дуже добре з фармацією. Але вони в основному працюють на дженериках. Якщо це ліки, наприклад, проти онкозахворювань, чи від туберкульозу, чи від COVID і таке інше, то це величезні кошти для того, щоб з готової молекули зробити ліки. На жаль, наші фармкомпанії таких коштів не мають.

Якщо ми кажемо про ліки, взагалі розробка ліків складається з деяких важливих етапів. Фундаментальний етап, коли треба мати дуже гарні знання з того, як працює організм, як взаємодіють молекули і таке інше. Небагато взагалі колективів у світі це можуть робити. Ми це можемо робити.

Другий етап – це коли треба провести біологічні дослідження. Ми можемо, але в обмеженому вигляді. Хіміки самостійно це зробити не можуть, тому що це вже міждисциплінарні мають бути зв'язки, напрямки і таке інше.

Якщо ж ми будемо вести мову про впровадження в виробництво нових ліків, то це взагалі окрема історія. Це взагалі можуть робити тільки вибрані компанії в світі. І тут мова навіть не про Україну. Не всі країни у світі спроможні від початку й до кінця розробити технологію розробки ліків. Ми сильні в тому, що ми знаємо, як розробити, знайти нову молекулу проти якоїсь болячки. І це є наше наукове надбання. Воно опубліковане. Тобто це не рівень патентних розробок. Хоча, скажімо, наразі наша студентка Віра Морозова, яка навчається за програму подвійних магістратур у Ніцці (у нас є три таких договори), виконала дипломну роботу, вчора захищали її в Ніцці, в університеті Cote D’Azur. І ми з професором Кириченком, як співкерівники, підписували угоду з університетом та компанією, яка є замовником, що ми нікому не будемо розголошувати хімічні сполуки, до яких ми мали відношення під час виконання дипломної роботи.

Але розробили успішно, виходить?

- Так. Там знайдені хіти, які, відповідно, компанія збирається використовувати для розробки далі вже ліків.

Чи є ще випускники хімічного факультету, якими ви можете пишатися?

- Звичайно. Залежить від того, який ми термін беремо. Скажімо, є почесний доктор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Олег Преждо, він випускник хімічного факультету, тоді ще кафедри теоретичної хімії. Наразі він дуже визнаний фахівець у США та світі, професор в університеті Південної Каліфорнії, в Лос-Анджелесі, провідний редактор міжнародних журналів: Editor for Surface Science Reports, Senior Editor of the Journal of Physical Chemistry Letters, Senior Editor of the Journal of Physical Chemistry одного із журналів – Physical Chemistry Letter. Його знають дуже багато, дуже відома людина. Це як наприклад.

10 років тому ми розпочали співробітництво з університетом Ніцци. І серед першої групи студентів, які ми туди рекомендували за програмою подвійних дипломів, була Юлія Миргородська. Вона була нашою студенткою, і на другому курсі магістратури ми її рекомендували до участі в цій програмі. Вона успішно захистила дипломну роботу. Серед "аборигенів", тобто із групи 15 осіб, які там навчались, в тому числі французів, вона була перша за рейтингом. Її рекомендували в аспірантуру в Ніцці, вона її закінчила. Наразі вона працює на позиції постдока в одному з університетів Великої Британії.

Так ось, будучи в аспірантурі, вона брала участь у всефранцузькому конкурсі, представляла свою дисертацію за три хвилини пересічним громадянам. Щоб це було цікаво. Вона в регіоні Cote D’Azur була першою і брала участь у всефранцузькому конкурсі. Вона єдина студентка, яка потрапила до альбому pf 2015 рік, присвяченому 50-річчю університету Cote D’Azur. Це 2015 рік.

І третім я можу назвати серед таких видатних людей Валентина Чебанова, який наразі є заступником генерального директора НТК "Інститут монокристалів". У цьому році він став академіком НАН України. І, що цікаво, він очолює одну з наших кафедр на хімічному факультеті.

На хімічному факультету ХНУ працюють академіки?

- Два!

Не на кожному хімічному факультеті є два академіки.

- Я скажу, що на жодному факультеті Харківського університету нема двох академіків-завідувачів кафедр. У цьому році двоє наших завідувачів стали академіками НАН України. Це Микола Отарович Мчедлов-Петросян і Валентин Анатолійович Чебанов.

Для нас це зв'язок між університетом/факультетом і НТК "Інститут монокристалів", це одна з провідних установ Академії наук, яка розробляє різні функціональні матеріали і, по-перше, забезпечує нам можливість на спецкурсах використовувати найновітніше обладнання. А по-друге, бере на роботу наших випускників.

Тобто вашим випускникам є де працювати в Харкові?

- Так. По-перше, є де працювати в Харкові навіть під час війни, а по-друге, якщо ви, я скажу, або будь-яка людина зайде зараз на сайт хімічного факультету в розділ "Випускнику", вона там знайде два десятки вакансій, де хочуть взяти магістрів. І в нас їх менше, ніж запитів на працевлаштування.

Тобто випускник хімічного факультету ХНУ імені Каразіна зі 100-відсотковою вірогідністю за бажання працевлаштується?

- Так! В Україні. Ще один наведу приклад. Місяць тому до мене приїхали керівники компанії з Карлівки, це Полтавська область, вони випускають паралони. І кажуть, що ми в Полтаві не змогли знайти спеціаліста, ми знаємо дуже гарно ваш університет, тому хочемо запросити ваших випускників. Ми житло даємо, возимо на роботу і пропонуємо заробітну платню від тисячі доларів для початку. Тому ми вже готові навіть для теперішнього вашого бакалавра провести бесіду і оплачувати або доплачувати за навчання протягом півтора року і забрати його на роботу. Це просто приклад того, який величезний попит.

Розкажіть ще про потенційних роботодавців для ваших випускників!

- Насправді, ми нещодавно заслуховували на вченій раді звіт заступника декана з цієї роботи, і яку ми маємо статистику про працевлаштування. Хімічні та фармацевтичні виробництва. 2024-25 навчальний рік випускники працевлаштувалися там 70%, 2023-24 – 45%, 2022-23 – 38%, 2021-22 – 38%, 2020-21 – 50%. Тобто в основному це фармацевтичні виробництва, це, по-перше, в Харкові. Серед них тут є "Кусум Фарм" Суми, "Здоров'я", "Артеріум", "Фармак". На "Фармак" уся група розробників лікарських препаратів – це тільки виключно наші випускники. І очільник цієї групи, Василь Чорний, це теж наш випускник.

Друга група. В Україні надзвичайно потужні декілька компаній, які займаються органічним синтезом. Це синтез нових органічних сполук. Це розробка нових молекул і для ліків, і для добрив, і для харчової хімії, це може бути конструкційний матеріал тощо. Серед тих компаній, які займаються цією справою, знову ж таки, НТК "Інститут монокристалів". А також дві надзвичайно потужні компанії в Києві – це ТОВ "Укроргсинтез" і НВП "ENAMIN". Величезна кількість наших випускників працює саме там. Більше того, протягом війни, коли була величезна проблема з тим, щоб наші студенти мали змогу отримувати практичні компетентності, а в дистанційній формі це неможливо, компанія "Укрорсинтез" запросила наших студентів всіх курсів на проживання в їх гуртожитку, безкоштовне харчування і стажування. У першій половині дня вони навчались онлайн, у другій – вони працювали. При цьому їм доплачували. Знову ж таки, доходило до 30-50 тис. грн на місяць. Для студентів. Протягом усіх воєнних років, три навчальних роки, 30, 35, 40 студентів різних курсів вони брали до себе і потім працевлаштовували.

Чи можемо ми говорити про те, що середньостатистичний випускник хімфаку буде отримувати вищу за середню зарплату?

- Це абсолютно точно. Треба сказати, звичайно, що є такі позиції. Приходять багато роботодавців, які запрошують на роботу на позицію лаборанта. Робити аналізи, таке інше, або лаборант і кажуть, ну, 20 тисяч, 25 тисяч, а наші випускники вже кажуть, вибачте, але на цю позицію ми вже не підемо. Бо в нас є, будь ласка, одна пропозиція, є "Укрорсинтез" і таке інше. Я вже не кажу про те, що до війни абсолютно всі випускники, які хотіли або вступити в аспірантуру за кордон, або там знайшли місце, були працевлаштовані. І дуже гарні відгуки були про наших випускників.

Про закордон. Чи є місця, де затребувані випускники хімічного факультету за кордоном?

- Так!

У яких країнах?

- Усі. Абсолютно всі. Від Тайваню до США, величезна кількість є в нас в Америці, в Європі. Ті, хто їдуть туди, це в першу чергу або викладацька кар'єра, або суто наукова кар'єра. Те, що ми кажемо академія. Вони є конкурентоспроможними. Усі, хто поїхав, всі задоволені, всі там залишились. Це болісно для мене як для людини, яка є патріотом і хоче готувати фахівців для рідної країни, але це ще раз підкреслює те, що наші випускники надзвичайно потужні з точки зору навичок і знань.

Це вічна проблема: чи не готуємо ми фахівців для когось іншого?

- Ну, я б сказав так, мабуть, це проблема держави. Тому що, коли наразі наші випускники розуміють, що навіть у Харкові я можу працевлаштуватися або в Києві можу працевлаштуватись, то деякі замислюються і вже нікуди не хочуть їхати. Але та ж фармація, ті, хто працює там, теж задоволені, бо це гарне робоче місце, з гарними умовами з точки зору охорони праці, з кар'єрою і таке інше.

Але якщо казати про кар'єру науковця або викладача, то ми розуміємо, що рівень заробітної платні десь у два-три рази нижчий, ніж тим, хто пішли працювати в бізнес. Тому вони кажуть, ні, ми не хочемо йти працювати в бізнес або в якісь компанії, ми хочемо йти за академічною кар'єрою, але вибачте, Олеже Миколайовичу, на вашу заробітну платню ми не претендуємо. Тому це проблема держави, я б сказав, скоріше.

Хто викладає на хімічному факультеті?

- Це доценти і професори. Професорів у нас за підрахунками минулого року 12, доцентів – 30-35. Насправді викладачів, які не мають звання доцента або професора, буквально одиниці. Бо, як правило, ми набираємо найбільш потужних. Ну, скажімо, ось ми мову вели про Дениса Чудака, він ще не отримав звання доцента, але він наразі керує молодіжним науковим грантом, один із небагатьох в університеті виграв за конкурсом МОН, і він вже керує цим грантом. Там фінансування, додаткове фінансування з грошима і виконує наукове дослідження. Він досліджує функціональні матеріали, пов'язані з металоорганічними сполуками.

Розкажіть про стан обладнання факультету, про стан лабораторій. Чи були втрати під час обстрілів? Чи є можливість використовувати більш потужне обладнання партнерів в Україні та за кордоном?

- Перше, треба сказати, тут є речі об'єктивні. Якщо порівнювати будь-які університети України з університетами Європи чи США, зрозуміло, що країна Україна не така багата, щоб давати таке обладнання університетам, як є за кордоном. Тим не менше, наразі на хімічному факультеті є, якщо зайти на сайт, подивитись, там є пул наукового обладнання, доволі унікального.

Протягом останніх 5-7 років ми придбали доволі унікальні одиниці обладнання. Це так званий Nanosizer для дослідження наноматеріалів. Це як раз те обладнання, яке Микола Отарович Мчедлов-Петросян використовував у своїх дослідженнях. Є газовий хроматограф доволі унікальний. І нещодавно за гроші Світового банку ми придбали нові унікальні ВЕРХ (HPLC) хроматографи. Установили у безпечному просторі. Вони дозволяють нам і готувати студентів, тому що багато підприємств хімічних і фармацевтичних потребують аналітичні методи, в тому числі, хроматографії. Тому у нас з'явилась така унікальна можливість тепер краще готувати наших спеціалістів і, крім того, проводити відповідні наукові дослідження.

У нас є сучасні спектрометри інфрачервоної спектроскопії, візкозиметри, густинометри і таке інше. Тобто є ці одиниці.

Чи постраждали ми від обстрілів? Звичайно, постраждали, особливо в 2022-му році, коли був вибух на площі Свободи. Тут були вибиті вікна і дуже багато скляного посуду, і те, що було з водою, воно розтріскалось, розсипалося. Ми це все прибрали. До речі, на хімічному факультеті тричі вставляли вікна за роки війни. Тим не менше, ми спромоглися зберегти всі одиниці вартісного обладнання. Це позиція номер один. Позиція номер два. Розуміючи вже давно, що в будь-якому разі університет не є такою багатою організацією, як будь-яка фармкомпанія і таке інше, ми домовилися з НТК "Інститут монокристалів". У них надзвичайно потужний парк наукового обладнання, спецкурси проводяться частково на їх базі.

Тобто факультет може і не купувати коштовне обладнання, а використовувати його в НТК "Інститут монокристалів" на договірних якихось основах?

- Абсолютно точно. Причому є розуміння того, що будь-яке вартісне обладнання потребує обов'язково спеціального інженера, спеціального обладнання, амортизації і таке інше. Тому ми маємо відповідну угоду, що вони нам дозволяють навчати студентів, за це вони їх беруть. Всі задоволенні, усі у виграші.

Крім того, завдяки міжнародній співпраці, особливо з університетом Лілля, ми маємо наукові зв'язки, які дозволили нам протягом останніх 10 років проводити дослідження з використанням абсолютно унікального спектрального обладнання. У Ліллі є така лабораторія спектральних методів дослідження, там дуже гарні прилади, дуже вартісні. І на базі такого співробітництва 5 наших випускників спільних магістратур захистилися за програмами спільних аспірантур.

З колегами із Лілля ми співпрацюємо за двома науковими напрямками. Перший – це розробка барвників для сонячних комірок. Є відповідні публікації, був у нас спільний українсько-французький грант. І саме завдяки такій співпраці наші студенти, і ми, і наші аспіранти мали унікальну можливість використовувати спектральне обладнання в цьому університеті.

Сонячна комірка – це те, бачили на даху сонячні комірки, які перетворюють сонячну енергію. Сонячна панель має окремі комірки, але тут є такий нюанс. Є різні типи сонячних панелей, як ви кажете, або сонячних комірок. Є на твердих напівпроводниках, а є на органічних барвниках, які використовуються у внутрішніх приміщеннях. Це специфічний тип.

Тобто наші студенти розробляють технології добування чистої енергії?

- Так, чистої зеленої енергії. Другий науковий напрямок активної співпраці з університетом Лілля – це комп'ютерне моделювання електрохімічних процесів і електролітів для літій-іонних батарей і суперконденсаторів.

Дві таких роботи – це суто теоретичні розрахунки з використанням розрахункових кластерів в Ліллі, які там знаходяться. Крім того, наразі у нас є договір, за яким супер-розрахунковий кластер в університеті Cote D’Azur є доступним для групи наших аспірантів і студентів в Харківському національному університеті. Ми його використовуємо.

Тобто є така можливість проводити теоретичні обчислення?

- Так! Крім того, на хімічному факультеті ми 5 років тому придбали теж розрахунковий кластер, не такий потужний, але тим не менше на графічних прискорювачах саме для таких розрахунків. Тому що один із найпотужніших напрямків нашого хімічного факультету – це комп'ютерне моделювання майбутніх функціональних матеріалів і нових процесів.

Студент або абітурієнт, коли він вступає, хоче займатися тим, що є популярним, модним. Ви згадали про те, що ваші студенти дотичні до розробки нових методів видобування сонячної електроенергії. Які ще найцікавіші теми, які пов'язані з повсякденним життям, розробляють на хімічному факультеті?

- Щонайменше ще дві теми можемо згадати. Перше, це в будь-якому разі хімія, пов'язана з продуктами харчування. Або те, що називається харчова хімія. Що ми маємо наразі? Десь років 10, мабуть, тому Україна приєдналась до європейської системи контролю виробництва харчової продукції, ХАСCП (HACCP) вона називається. За цією системою, кожне підприємство, яке виробляє харчову продукцію, має само розробити технічні умови, організувати лабораторію і контролювати харчову продукцію.

Має бути внутрішня система. Держава лише контролює, що ви розробили технологію, напишіть цю технологію, поставте лабораторію і приведіть спеціалістів, які це можуть робити. Величезний попит на спеціалістів, які можуть аналізувати харчову продукцію.

Це і мікробіологія, це і шкідливі речовини, це і вміст основної продукції, глюкоза, фруктоза чи якісь там добавки і так інше. Тобто це аналіз доволі складний харчової продукції. І це вимагає знати, з одного боку, харчових технологій, а з іншого – глибоке знання хімії. І тому декілька років тому ми започаткували програму, яка називається "Харчова хімія, харчова безпека і дієтологія".

Це магістерська програма, зараз вона трішечки змінила свою назву, але це ось така є магістерська програма і доволі цікава. У цьому році випускниця цієї програми досліджувала вплив води, яка була оброблена фулеренами, для зберігання устриць. А в чому проблема? Проблема в тому, що ось ви вирощуєте мушлі і їх треба перевезти до ресторану. Вони зберігаються дуже обмежений час. І якщо у вас є хоча б можливість не один день, а два або три їх зберігати у водному середовищі, то у вас вже крутий бізнес.

І студентка разом з керівником, із залученням інституту низьких температур розробили технологію обробка води. І ця вода потім дозволяє зберігати вдвічі довше устриці, ніж звичайна вода.

Або інша робота, яка теж доповідалася бакалавром. Дівчина-бакалавр, вона вже працевлаштована на "Агромолі". І проблема полягає в тому, щоб розробити нові методи контролю мікробіологічного зараження молочної продукції. Проблема полягає в тому, що треба налагодити нові спектральні методи для контролю мікробіологічного забруднення. І ось вона саме цим займалася.

Отже, це один напрямок, це зв'язок харчової продукції і хімії. І ми це пропонуємо для наших бакалаврів і магістрів.

Крім цього, кажучи про фармацію, ми в 2015 році відкрили "фармацевтичну хімію", нашу магістерську програму. Бо роботодавці нам казали, що ваші випускники дуже гарно знають хімію, але їм не вистачає на початку нормативної бази і знання фармакопеї для того, щоб швидше інтегруватися в свої робочі місця.

Головна тема, за якою беруть наших випускників, це аналіз фармпродукції. Вміст основної речовини, вміст забруднювачів того лікарського засобу, який ви потім фасуєте і продаєте потенційним покупцям. Або, якщо казати так офіційною мовою, є українська фармакопея, яка передбачає, що будь-який лікарський засіб має бути проаналізований на низку параметрів, щоб не було добавок, важких металів не було, а міст основної речовини був, скажімо, 95%. І ось кожний фармацевтичний препарат має бути дуже жорстко проаналізований з цього приводу. А це означає, що людина, яка цим займається, має дуже гарно знати інструментальні методи і аналітичну хімію.

Які ще спеціальності є топові на хімічному факультеті?

- Топові й дуже цікаві. Три роки тому відкрили нову магістерську програму "Матеріалознавча криміналістична експертиза". Це було якраз восени 2021 року. Ми зустрічались з керівництвом Інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса і домовилися про те, якщо ми відкриємо таку програму, вони забезпечать нам проходження практики. І навіть перший набір був у 2022-му році, навіть всі роки війни, хто навчався за цією програмою, наживо проходили практику в Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Насправді в Харкові є дві потужні організації, які займаються судовими експертизами. Це Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України та Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції. Наукова база потужна, інструментарій потужний. І особливо зараз величезний попит на випускників.

Тож випускники хімічного факультету ХНУ імені Казаріна можуть бути працевлаштовані в Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса?

- Так, вони можуть і як хіміки бути працевлаштовані, але в чому був сенс відкриття цієї програми? Тому що магістерську програму "Матеріалознавча криміналістична експертиза" забезпечують три факультети – хімічний, біологічний і юридичний. Тому що будь-який експерт, він має здати, по-перше, іспит, щоб отримати можливість бути експертом по одній з 13 експертиз.

Але підготовка до цього іспиту може тривати або рік, або один-два місяці. І якщо він отримав відповідну попередню підготовку за нашою магістерською програмою, він інтегрується і становиться експертом на порядок скоріше, ніж якщо б він прийшов просто хіміком чи просто біологом.

Випускники можуть працювати в правоохоронних органах, в тому числі, експертами-криміналістами?

- У правоохоронних органах нема таких експертів, вони працюють в цих установах. Це дві інституції. НДЕКЦ в системі МВС Україна, Інститут Бакаріуса – в системі Міністерства юстиції. І тільки в цих установах. Або науково-дослідний експертно-криміналістичний центр в кожному обласному місті, або в відповідних інституціях Міністерства юстиції.

Він не правоохоронець. Він експерт. Він експерт з проведення експертиз. Експертиз багато. Експертиза з почерку, експертиза з чогось ще є. А є матеріалознавчі експертизи. Вони поділяються на різні напрямки: вибухових речовин, наркотичних засобів, мастильних матеріалів і таке інше. Це різні експертизи.

Чи є відтік студентів і відтік кадрів через війну?

- Із цим і стикаємось. Величезна проблема — це те, що в місті Харкові кардинально зменшилась кількість потенційних абітурієнтів, особливо в галузі хімії. І тут ми бачимо такий поганий, але мультиплікативний ефект. Виїхали вчителі хімії – перша негативна тенденція. Друга – онлайн навчання не дозволяє молодій людині зрозуміти красу хімії.

Якщо ти не стикаєшся з матерією або з явищем, ти не можеш оцінити, що воно може тобі бути до вподоби. Через це кількість школярів, які вибирають хімію для свого майбутнього навчання і професії, дуже сильно зменшилась. З цього приводу така інформація цікава. В 2015 році ми відкрили ще одну програму міжфакультетську. Це еко-геохімія нафти та газу за підтримки компанії Shell Ukraine. І компанія Shell Ukraine для того, щоб краще налагодити співпрацю, відібрала в Україні 11 науковців, людей, які співпрацюють з суспільством, наука-суспільство. І повезли нас до британського уряду.

Ми відвідували Департамент бізнесу, інновацій та навичок (The Department for Business, Innovation and Skills). Голова цього департаменту розказав дуже цікаву історію. Десь 20 років тому Британія стикнулася з тим, що кардинально зменшилась кількість абітурієнтів, які вибирають природничі напрямки. Вони намагалися це проаналізувати, серед багатьох досліджень, які вони зробили, виявили таку закономірність. Для того, щоб школяр вибрав природничий напрямок для подальшої освіти, у віці з 7 до 14 років йому треба показати весь матеріальний світ. Після 14 років віконце закривається. І навіть якщо людина здатна навчатись або могла б піти по цьому напрямку, переключається на соціум. Тому надзвичайно важливо, щоб цей період діти, школярі стикались з матерією, з красивим, захоплюючим матеріальним світом.

І цього наразі в Харкові та й в Україні в цілому не вистачає. Тому всі воєнні роки ми наживо проводили і дні відкритих дверей, і ночі науки, і на будь-які досліди зазивали, намагались компенсувати те, що наразі відсутнє в школах. Тому проблема є і величезна проблема.

І ще є одна суттєва проблема, яку ми намагалися, по-моєму, на рівні обладміністрації і університету вирішити. Це було два місяці тому. Ректорка була ініціатором цієї зустрічі. Представники хімічного та біологічного факультетів зустрічалися з роботодавцями, які зацікавлені в наших випускниках. Я не очікував, що так багато прийде роботодавців. І після офіційної частини там ще десь 10 роботодавців з нами ходили, нас окучували, давайте, давайте, давайте ваших випускників-хіміків на наші підприємства.

А ми намагалися донести дуже просту думку. Наразі є проблема ще одна. Абітурієнти, їх батьки, не розуміють привабливості хімічних професій і працевлаштування. У нас не вистачає ресурсу донести цю інформацію до школярів та їх батьків. І це мають робити роботодавці. Бо через 5-7 років вони захочуть когось взяти, а в нас вже не буде випускників. Якщо казати про проблеми, то проблема є така. І тому ми намагаємося всіх наших роботодавців максимально залучати до спілкування зі школярами. Кажемо, ви не до нас маєте йти, ми і так вас знаємо, а ви нас знаєте, ви маєте в школу йти, маєте виступати на радіо, на телебаченні і скрізь, і показувати, що у вас є робочі місця, що вони гарні, що вони надійні, гарно оплачувані і взагалі цікаві. Є така серйозна проблема.

Чи багато поїхало викладачів?

- Ні! З хімічного факультету небагато. У нас десь п'ята частина викладачів, можливо, менше, їх будинки постраждали, їм ніде було жити. Тому декілька осіб знаходяться на західній Україні, декілька знаходяться у сусідніх країнах, але вони продовжують працювати у нас.

Які плани на 5 років у вашого факультету?

- Ну, якщо сказати так номінально, це зберегти науковий потенціал. Тому що є розуміння того, що якщо нема передової науки, нема повноцінної підготовки випускників для сучасних підприємств. Вони вимагають сучасних знань, сучасних технологій, методів. Це перше.

Друге, ми розуміємо, що в країні грошей мало, тому ми намагаємося знайти гроші за кордоном. Зараз встановлюємо більше міжнародних контактів і намагаємося знайти міжнародні грани, залучити кошти до цього. Щось здається, щось не так, але в будь-якому разі набагато більше, ніж було раніше. Звичайно, також думаємо про диверсифікацію наших освітніх можливостей до залучення іноземців різними шляхами. Наприклад, університет наразі намагається знайти можливість навчати іноземних студентів, які приїздили раніше до університету, у третіх країнах, скажімо, в Молдові. Тобто зробити філіал, який би утворював Харківський національний університет імені В. Каразіна і, скажімо, Кишинівський університет, залучати тих же арабських студентів і разом навчати.

Серед тих програм, які ми запропонували керівництву університету, в тому числі, була і харчова хімія, і фармацевтична хімія, яка є цікавою.

І наостанок: чому в 2025 році абітурієнту потрібно обрати саме ваш факультет, саме Харківський університет?

- Тому що факультет гарантує працевлаштування, факультет гарантує якість навчання і факультет гарантує майбутнє на багато років.

Читайте також: Архітекторка Ольга Клейтман: Ніхто з молодої команди Фостера навіть не захотів приїхати в Харків