Сусіди захопили частину спільного коридору: як змусити прибрати речі

Дитячий візок біля дверей, стара шафа на поверсі, велосипеди біля сходів, які роками стоять у спільному коридорі. Для одних мешканців це зручне місце для зберігання речей, для інших – перешкода, джерело конфліктів
Поділитися
Сусіди захопили частину спільного коридору: як змусити прибрати речі
Ілюстративне фото

Але чи мають сусіди право облаштовувати собі додаткову комору на спільній території? Як діяти, якщо прохання прибрати речі не допомагають? І куди звертатися, коли управитель будинку не реагує?

На перший погляд, ситуація здається побутовою дрібницею. Проте за нею стоїть значно важливіше питання: чи поважають мешканці права одне одного та чи розуміють, що багатоквартирний будинок – це не лише приватні квартири, а й спільне майно.

Коридор – не продовження квартири

Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (редакція від 15.04.2026) визначає правовий режим спільного майна. Спільне майно багатоквартирного будинку – це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі й споруди, призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку, та права на земельну ділянку, на якій розташовані будинок і належні до нього споруди та прибудинкова територія.

До спільного майна належать, зокрема, приміщення загального користування, допоміжні приміщення, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

Відповідно до частини першої статті 5 цього Закону спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Отже, окремий мешканець будинку не може самовільно привласнювати частину загального коридору та використовувати її виключно для власних потреб, обмежуючи права інших співвласників.

Розглянемо типові ситуації.

1. Загальний коридор на поверсі

Загальні коридори на поверхах у багатоквартирних будинках часто є частиною шляхів евакуації. Тому їх захаращення – це не просто питання незручності, а й питання пожежної безпеки, яку всі зобов’язані дотримуватися.

Правила пожежної безпеки в Україні забороняють:

  • захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням та різними матеріалами;
  • розташовувати в тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалів;
  • улаштовувати в загальних коридорах комори та вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій.

Якщо сусіди порушують ці вимоги, важливо знати, куди звертатися.

1. До територіального управління ДСНС.

У скарзі (як індивідуальній, так і колективній) просіть перевірити дотримання сусідом вимог пожежної безпеки в загальному коридорі, надати оцінку розміщенню меблів, шаф та інших предметів, а за наявності законних підстав – вжити передбачених законодавством заходів реагування.

2. До управителя будинку або ОСББ.

Подайте письмову заяву з вимогою:

  • усунути захаращення сусідом загального коридору;
  • забезпечити вільний доступ до евакуаційних виходів;
  • не допускати облаштування комор у загальних коридорах або прибрати особисті речі.

Важливо: управитель або ОСББ не замінює орган державного пожежного нагляду.

До звернення бажано додати фотографії коридору, опис предметів, які там розміщені, та інформацію про те, чи звужено прохід, заблоковано доступ до сходів або виходів чи інші проблеми.

Тож вимоги про усунення перешкод у користуванні житлом потрібно формулювати з урахуванням уже встановленого порядку користування квартирою. Якщо виникла необхідність змінити цей порядок, потрібно заявляти відповідні вимоги в судовому порядку.

Ситуація 1. Сусід Віктор вирішив створити собі особистий простір і загородив вхід до своєї квартири в будинку готельного типу картоном та фанерою. Спочатку сусіди просто обурювалися. Хтось бурчав, проходячи повз власні запилені куртки, хтось намагався протиснутися між велосипедами та шухлядами, а хтось уже подумки шукав іншу квартиру для оренди. Найбільше дратувало те, що спільний коридор фактично перестав бути спільним, а доступ до ванної перетворився на окрему пригоду із замком та графіком прийому, про що той написав маркером на фанерних дверях.

Тоді сусіди вирішили діяти разом. Замість того, щоб сваритися з Вітею поодинці, вони обговорили ситуацію та висунули спільну вимогу: прибрати саморобну перегородку, звільнити коридор і забезпечити нормальний доступ до приміщень загального користування. Мешканці подали колективну письмову заяву до міської ради з вимогою перевірити законність встановлення перегородки та відновити вільний доступ до спільних приміщень. До звернення додали фотографії перегородки, захаращеного коридору й описали, як саме сусід обмежив доступ інших мешканців. Після отримання письмових звернень Віктор зрештою демонтував саморобну перегородку, зробив косметичний ремонт і пообіцяв дотримуватися правил добросусідства.

Чи може один сусід вимагати, щоб інший прибрав речі?

Так. Співвласник має право вимагати припинення порушень свого права користування спільним майном. Правова основа – стаття 391 Цивільного кодексу України. Вона передбачає право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Куди звертатися, якщо сусід відмовляється прибирати речі?

Якщо домовитися мирно не вдалося, не варто одразу починати сварку або самостійно викидати чужі речі. Так робити не можна в жодному випадку, це неправомірно.

Спільні приміщення не можна самовільно привласнювати. Коридор, кухня, ванна, туалет та інші приміщення спільного користування мають залишатися доступними для всіх осіб, які мають відповідне право користування.

Крок 1. З’ясувати статус приміщення.

Потрібно встановити, чи є коридор спільним майном, допоміжним приміщенням або частиною приватної квартири. За необхідності зверніться до управителя, ОСББ або органу місцевого самоврядування щодо технічної документації та призначення приміщення.

Крок 2. Зафіксувати порушення.

Зробіть фотографії та відео, на яких видно:

  • які саме речі залишені в коридорі;
  • де вони розташовані;
  • чи перекривають прохід, доступ до дверей, сходів, електрощита або пожежного обладнання;
  • чи обмежують можливість вільного пересування.

Порада: за можливості залучіть інших мешканців будинку та складіть спільний акт про виявлені порушення. Зазначте дату, адресу, номер під’їзду та поверху, опишіть перешкоди й обставини, які можуть створювати небезпеку. Додайте фотографії та попросіть присутніх поставити підписи із зазначенням ПІБ. Такий акт допоможе підтвердити, що порушення зафіксоване не лише зі слів одного мешканця, а й іншими сусідами, які можуть засвідчити обставини.

Крок 3. Спробувати врегулювати ситуацію із сусідом.

Почніть із ввічливого усного прохання прибрати особисті речі, меблі, саморобні перегородки чи інші предмети із загального коридору.

Але що робити, якщо сусід не реагує або починає конфліктувати?

У такому випадку:

  1. Перейдіть до письмового спілкування. Надішліть сусіду письмову вимогу усунути порушення, рекомендованим листом з описом. Збережіть копію документа та підтвердження його вручення або відправлення. Це також підтвердить спробу мирного врегулювання конфлікту.
  2. Зафіксуйте відмову або ігнорування. Якщо сусід не відповідає чи відмовляється виконувати вимогу, зафіксуйте це. За можливості залучіть інших мешканців як свідків.
  3. Зверніться до управителя або ОСББ. Передайте колективну заяву з фотографіями та вимогою вжити заходів у межах повноважень.
  4. Подайте скаргу до ДСНС. Якщо захаращення створює перешкоди на шляху евакуації або є інші ознаки порушення пожежної безпеки, зверніться до територіального органу.
  5. За погроз або насильства звертайтеся до поліції. У разі фізичної загрози телефонуйте 102. Конфлікти, погрози та пошкодження майна потрібно фіксувати окремо. Звернення до поліції, медичні документи, фотографії, відео та показання свідків можуть мати значення для захисту порушених прав.

Якщо доведеться звернутися до суду

Важливо правильно сформулювати позовні вимоги: не просто поскаржитися на поведінку сусіда, а конкретно визначити, які саме перешкоди потрібно усунути.

Доказами можуть бути:

  • документи про право власності на квартиру;
  • технічна документація на будинок;
  • фотографії та відеозаписи;
  • акти обстеження;
  • письмові звернення до ОСББ або управителя;
  • відповіді ДСНС;
  • пояснення інших мешканців.

Чи можна самостійно винести чужі речі?

Ні. Навіть якщо сусід очевидно порушує правила користування спільним приміщенням, це не означає, що інші мешканці можуть привласнювати, викидати або пошкоджувати його майно. Такі дії можуть спричинити окремий конфлікт і претензії щодо відшкодування завданої шкоди.

А якщо сусід каже: "Усі так роблять"?

Поширений аргумент у таких суперечках – "у нас на поверсі всі залишають речі" або "ця шафа стоїть тут уже десять років".

Ви повинні знати, що розміщення речей довгий час саме по собі не робить його законним і не виправдовує порушення прав інших мешканців. Так само не є достатнім виправданням те, що інші сусіди не заперечують або що речі раніше нікому не заважали.

Чи можуть мешканці домовитися про спільне користування коридором?

Так. Співвласники можуть ухвалювати рішення щодо управління та використання спільного майна в межах законодавства.

Зокрема, можна обговорити правила користування приміщеннями загального користування та визначити місця для зберігання дитячих візків або велосипедів, якщо це дозволяють призначення приміщення та вимоги пожежної безпеки.

Перед облаштуванням таких місць варто перевірити проєктну документацію, порадитися з ОСББ та, за потреби, винести питання на загальні збори співвласників.

І головне: вільний коридор – це не забаганка одного сусіда. Це можливість безперешкодно користуватися спільним майном, а в екстреній ситуації – безпечно та швидко залишити будинок.

Ситуація 2. Управитель будинку, якого мешканці називали Іллічем, мав особливий підхід до організації простору. Одним дозволяв виставляти ящики з картоплею та овочами, іншим – залишати велосипеди й дитячі коляски на сходових майданчиках. Поступово сходи перетворилися на господарський склад, а для проходу доводилося обходити чужі речі. Мешканці вирішили припинити такі порядки та перейти до офіційних звернень.

Як діяли сусіди?

Зробили фотографії та відео захаращених сходових майданчиків, склали спільний акт із зазначенням адреси, поверху, дати та підписами мешканців. Подали колективну заяву до міської ради з вимогою перевірити належне утримання місць загального користування, забезпечити вільний прохід та припинити вибіркове надання дозволів на використання спільного простору. Після розгляду звернень і вжиття відповідних заходів порушення почали усувати. Бо сходова клітка – не овочебаза, не велосипедна стоянка і точно не місце для з’ясування стосунків. Це шлях, яким у разі небезпеки мають безперешкодно пройти всі мешканці – незалежно від того, чи є вони друзями Ілліча.

Що потрібно знати?

Управитель будинку не є власником спільного майна і не може на власний розсуд дозволяти окремим мешканцям порушувати правила користування спільним майном. Тож на загальних зборах ОСББ важливо обговорити питання організації місць для зберігання велосипедів, дитячих візків та інших речей, якщо для цього є законні й безпечні умови. У випадку, який згадується, мешканці вирішили виділити спільне приміщення для зберігання овочів та консервації.

Як бути в гуртожитку?

У гуртожитку потрібно враховувати правила спільного проживання, договір найму або користування та правовий статус приміщення. Проте вимоги пожежної безпеки щодо вільних евакуаційних шляхів залишаються обов’язковими.

Пункт 3 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498, передбачає рівні права мешканців на користування підсобними приміщеннями та обладнанням гуртожитку.

Пункт 11 цього Положення зобов’язує наймачів:

  • підтримувати чистоту і порядок у жилих та допоміжних приміщеннях;
  • дотримуватися вимог пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил;
  • не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні допоміжними приміщеннями гуртожитку.

Отже, питання зберігання особистих речей потрібно узгоджувати з адміністрацією гуртожитку, не перешкоджаючи іншим мешканцям користуватися спільним майном.

Ситуація 3. У гуртожитку проживало молоде подружжя – Іван і Марійка, які виховували маленьку дитину. Іван працював водієм маршрутки, тому після робочого дня поспішав додому відпочити. Щоправда, мав одну особливість: приходячи на спільну кухню, залишав там свої речі, від яких йшов запах мастил, з думкою, що завтра дружина все прибере. Марійка теж мала власне бачення організації простору. На кухні поступово накопичувалися запаси борошна, круп та інших продуктів. Мішки й пакети стояли просто на підлозі, через що нормально помити її було практично неможливо. Сусіди були спокійні, проживали поруч літні люди, тож молоде подружжя перетворили спільну кухню на поєднання продуктового складу, майстерні та сімейної комори. Але одного разу Іван обсипав Марію борошном, а картопля замість спокійного зберігання каталась гуртожитком. Терпіти таке сусідство люди більше не хотіли. Спочатку сусіди звернулися до адміністрації гуртожитку з проханням навести порядок у місцях загального користування.

Вони попросили:

  • провести огляд спільної кухні та коридору та визначити, що не відповідає правилам зберігання;
  • вимагати прибрати особисті речі, мотор, мішки з продуктами та інші предмети;
  • забезпечити можливість належного прибирання приміщень;
  • встановити зрозумілі правила користування спільною кухнею та допоміжними приміщеннями.
  • Оскільки проблема стосувалася не лише безладу, а й поведінки під час конфліктів, мешканці також звернули увагу адміністрації на необхідність забезпечити спокійні умови проживання.

Ситуація була врегульована на користь всіх мешканців та доведено до ладу.

Як бути якщо в складних ситуаціях керівник гуртожитку не реагує?

Мешканці можуть звернутися до власника або засновника гуртожитку, а якщо він перебуває в комунальній власності - до відповідного органу місцевого самоврядування. У разі порушення пожежної безпеки можна звернутися до ДСНС, а якщо під час сварок є погрози, насильство чи пошкодження майна - до поліції за номером 102.

Тож спільний коридор, сходова клітка та інші приміщення загального користування – це не додаткова площа для зберігання особистих речей і не територія, яку можна привласнити за принципом "хто перший поставив шафу".

Кожен мешканець має право на комфортне, безпечне та гідне проживання. Проте це право нерозривно пов’язане з обов’язком поважати інтереси інших людей і не створювати їм перешкод у користуванні спільним майном.

Важливо пам’ятати: добросусідство – це не лише ввічливість, а й дотримання Закону. Якщо домовитися не вдається, не потрібно роками терпіти порушення або вступати в нескінченні сварки. Варто фіксувати обставини, звертатися до управителя, ОСББ, адміністрації гуртожитку чи компетентних державних органів, а за необхідності – захищати свої права в суді.

Читайте також: Субсидія на опалення: кому призначать, які доходи врахують і як не втратити право на виплату

Поділитися
Людям з порушенням зору Звичайна версія