Тимошко Володимир Володимирович

Народився 27 січня 1974 року в Чернігові. Громадянин України.

Освіта та професійна діяльність

Отримав диплом молодшого спеціаліста у Чернігівському юридичному технікумі, вищу юридичну освіту здобув у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (нині — університет, Харків).

У 1999 році обійняв посаду слідчого Київського районного відділу Харківського міського управління МВС України в Харківській області, після — працював начальником відділу слідчого управління. У листопаді 2016 року призначений на посаду заступника начальника облуправління — начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції у Харківській області.

У листопаді 2017 року перейшов на аналогічну посаду до Головного управління Нацполіції в Полтавській області. У вересні того року поліцію Полтавщини очолив Андрій Замахін, а попередній керівник — Олег Бех — був переведений на посаду керівника ГУ НП у Харківській області.

У 2018 році Тимошка призначили помічником голови Національної поліції України (тоді відомство очолював Сергій Князєв).

У липні 2018 року конкурсна комісія відібрала кандидатуру Тимошка на посаду директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у Полтаві (повноваження розповсюджуються на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську та Харківську області). На тесті зі знання законодавства Тимошко отримав максимальний результат — 100 балів.

30 листопада 2018 року його призначили на посаду директора теруправління ДБР із випробувальним терміном у шість місяців. Однак, коли термін минув, Роман Труба, який очолював бюро, звільнив Тимошка.

Останній заявив про відсутність законних підстав для звільнення та назвав рішення таким, що суперечить законодавству: «Не погоджене із заступниками директора, ухвалене без подання конкурсної комісії, не має жодного, хоч трохи логічного, обґрунтування». На момент звільнення Тимошко перебував на лікарняному.

Згодом він оскаржив рішення в суді. У серпні 2019 року Харківський окружний адміністративний суд поновив Тимошка на посаді.

Труба оскаржив рішення в апеляції, однак у листопаді 2019 року Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції в силі. У січні 2020 року на той момент в. о. директора ДБР Ірина Венедіктова повідомила про поновлення Тимошка.

У серпні 2020 року стало відомо, що Тимошко пішов із посади директора теруправління ДБР.

Очолював Управління Головного слідчого управління ДБР з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених правоохоронцями та суддями.

24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення росії в Україну, очолив Головне управління Національної поліції у Харківській області. 4 липні президент Володимир Зеленський присвоїв Тимошку звання генерала поліції третього рангу.

Фото: Володимир Тимошко / Facebook (Володимир Тимошко на фото посередині)

Політична діяльність

Тимошко не балотувався на жодних виборах та не є членом політичних партій.

Доходи та майно

У майновій декларації Тимошка за січень — серпень 2020 року, яку він подав перед звільненням із посади директора теруправління ДБР (на сьогодні доступ до Єдиного державного реєстру декларацій обмежений на період дії воєнного стану), вказано, що правоохоронець володів 2 га землі у Дергачівському районі Харківської області, орендував квартиру площею 60,5 кв. м у Полтаві, а також мав право на безоплатне користування квартирою площею 65,4 кв. м у Харкові. Нерухомість належала дружині Тимошка Світлані Уваровій.

Тимошко також мав право користуватися автомобілями KIA Sportage 2013 року випуску та Toyota Yaris 2015 року випуску. Перше авто належало дружині, друге — її батьку.

Тимошко звітував про отриману за основним місцем роботи зарплату в розмірі 714,2 тис. грн, бонуси за використання кредитної картки — майже 1,1 тис. грн, а також вихідну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку при звільненні — 288,4 тис. грн. Готівкою він декларував 410 тис. грн, у банку тримав 56,9 тис. грн.

У декларації за 2015 рік Тимошко вказував також майно сина Павла. Тоді у його власності перебувала квартира у Харкові та автомобіль Mitsubishi Lancer 2014 року випуску.

Родина

Одружений зі Світланою Уваровою, виховує сина та доньку.

Нагороди

28 березня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Фото: Володимир Тимошко / Fcebook (Володимир Тимошко зліва)

Цитати

Про повномасштабне вторгнення росії ("Думка", вересень 2022 року):

"Як уся країна, я сподівався, що його (вторгнення – ред.) не буде. Харків — половина населення має родичів у Бєлгороді. Бєлгород – половина населення має родичів у Харкові. У росії достатньо велика кількість етнічних українців. В Україні – достатньо велика кількість етнічних росіян. Але ми різні ментально. Це те, в чому путін помилився: ми дуже різні ментально. Україна та росія – це абсолютно різні країни, це абсолютно різні народи, це абсолютно різні нації".

Про російський обстріл будівлі облуправління поліції Харківщини 2 березня 2022 року ("Факти", квітень 2022 року):

"Коли прилетіла перша ракета, нас вибуховою хвилею розкидало кабінетом. Я швидко дав команду спуститися в підвальне приміщення, тому що ми очікували і другу ракету, так само, як 1 березня це відбулося з приміщенням Харківської обласної державної адміністрації. Там, нагадаю, було також дві ракети. І в той час, коли ми спустилися до підвального приміщення, було завдано другого удару, нас засипало. Приблизно десь 40-50 хвилин нам знадобилося, щоб вибратися".

Про масові вбивства та масове поховання в деокупованому Ізюмі ("Думка", вересень 2022 року):

"У росіян немає ніяких правил, ніяких обмежень, ніяких стримуючих факторів взагалі. Навіть під час Другої світової війни у німців вони були. Якась була солдатська та офіцерська честь, що все ж таки допускала якусь повагу до противника. Зараз немає ніяких правил, ніяких обмежень. Це реально варварський народ без жодного морального устою, без жодного морального правила".

Про ставлення росіян до своїх убитих військових ("Думка", вересень 2022 року):

"Вони не просто часто кидають своїх, вони їх завжди кидають. Це важливо. З 24 лютого ми постійно стикалися з тим, що росіяни кидали на полі бою всіх своїх убитих. У нас одиничні, дуже рідкі факти, коли вони поверталися за своїми загиблими. Як правило, у 99% випадків, це масові випадки, вони покидають своїх убитих. Більше того, вони не хочуть їх забирати собі. Це може бути пов’язане з виплатами, з приховуванням інформації про кількість загиблих, з чим завгодно, але це факт, який у нас чітко доведений. Росіяни своїх убитих з поля бою не забирають!".

Про патрулювання Харкова на трофейному російському "Тигрі" ("Суспільне Харків", 23 серпня 2022 року):

"У ній їхали виродки, які знищували і зараз знищують наше місто. Зараз на ньому їздитимуть герої. Герої, які знищуватимуть тих виродків. Я можу вам сказати, що ми точно доїдемо, як мінімум, до Бєлгорода на ньому".

Про наміри російської армії захопити Харків ("Факти", квітень 2022 року):

"Жодної загрози захоплення Харкова росіянами не існує, і не буде існувати. Я вам кажу по буквах, читайте по губах: "Харків був і залишиться українським містом назавжди". Це було, є і буде. Все, крапка!".

Інформація станом на 16 січня 2023 року.