Малий бізнес треба допустити до участі у "Національному кешбеку" – звернення бізнес-асоціацій

Про це йдеться у публічному зверненні до уряду більш як двох десятків бізнес-асоціацій України.

"З Програми виключено у якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування... Тобто на продуктові ринки або святкові ярмарки програма також не поширюється. У більшості випадків програма діє через великі та середні торговельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу", – вказують автори звернення.

Серез підписантів звернення, зокрема, Всеукраїнська професійна асоціація підприємців, Асоціації приватних роботодавців, Асоціація 4Бізнес, Бізнес об’єднання "Разом за майбутнє", Альянс РОМБ, Всеукраїнської асоціації підприємців та споживачів.

Вони вказують на те, що заборона малому бізнесу приєднатися до "національного кешбеку" є не тільки дискримінаційною, але й економічно не вигідна.

"Нещодавно Міністерство економіки опублікувало дані про вплив Програми "Національний кешбек" на економіку країни. Відповідно до розрахунків Мінекономіки – реалізація проєкту забезпечила у 2024 році зростання ВВП на 0,001%, по суті – у межах статистичної похибки. В той же час Програма суттєво спотворює конкуренцію, надає перевагу торговим мережам, не поширюючись на малих та мікро підприємців", – вказують автори листа на офіційні дані уряду.

За їхніми словами, оскільки уряд розпочав "Національний кешбек" під гаслом підтримки національного виробника, то програма має поширюватися і на дрібних підприємців. Тим більше, що малий бізнес сплачує щорічно стільки ж податків, скільки й великі мережеві бізнеси.

Автори звернення також вказують, що програма охоплює значно менше споживачів, ніж це можливо. Вони пропонують збільшити максимальну місячну суму повеннень за покупки з 3000 до 6000 гривень, і таким чином заохотити більше українців нею скористатися.

Новини Харкова сьогодні: Терехов повідомив, хто допоможе відновити газову інфраструктуру Харкова після обстрілу