Оператор БПЛА бригади "Хартія": Щоб вибити росіян із Харківщини, потрібно більше ресурсів

Пілот бригади Владислав до початку повномасштабної війни навчався на комп'ютерного інженера та працював кухарем. На момент російського вторгнення чоловік проходив строкову службу в Національній гвардії, тому з НГУ підписав контракт, щоб безпосередньо трати участь у боях.

Незважаючи на вік, Владислав має значний практичний досвід і фахові знання. Під час інтерв’ю виданню "Думка", боєць розповів про еволюцію дронів, розвиток штучного інтелекту, використання важкого озброєння та нових іноземних літаків, а також про ситуацію на Харківському напрямку фронту.

Розкажи про еволюцію дронів на війні?

- Почали використовувати дрони ще з 2014 року, з початку війни. Тоді використовували дрони, але використовували їх дуже мало, дуже рідко. Взагалі на цій темі багато уваги не загострювали. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році дрони почали використовувати ширше. Спочатку для розвідки. Не було ще прошивок і апаратури, використовували по-цивільному. Це наражало на велику небезпеку пілотів, тому що цивільні дрони відбивають геопозицію, точні координати, місце польоту. Пілота могли легко знайти та знищити.

Потім почали використовувати цивільні дрони, але вже у бойових цілях, зі скидами. Тобто це системи скидів на Mavic, скидали гранати та інші вибухові пристрої.

На даний момент ця тема набагато більше розвивається. Ми успішно використовуємо FPV-дрони, що є основним ударним інструментом. А також використовуємо дрони типу DJI Mavic, DJI Mavic-3, DJI Mavic-3 Pro і DJI Mavic-3Т в розвідці.

Основна задача розвідників – це контроль свого периметру, виявлення просування противника у свою сторону, а також глибока розвідка за лінією зіткнення, виявлення противника, визначення його координат, констатація наявності цілі. Відповідно, артилерія чи дрон будуть ціль знищувати. Чим більше ти знаєш про противника, про його пересування, про його позиції, тим більше в тебе шансів його вразити.

Зараз для дронів основна проблема – це РЕБ росіян. Чи дійсно це велика проблема? Як ти бачиш вирішення цієї проблеми?

- Так, звісно, дана проблема є. Противник використовує засоби радіоелектронної боротьби, і від цього нікуди не подінешся. Противник кожного разу буде намагатися зробити так, щоб ми не могли виконувати свою роботу. Тобто завжди йде протидія. Вони придумують щось, щоб протидіяти нам, а ми придумуємо щось, щоб протидіяти їм. Так і проходить еволюція даної електроніки, дронів.

Починали ми з того, що в нас були тільки антени на пультах і використовували телефони для того, щоб відео з дрона транслювати. Починали з того, що летіли на дуже низькій висоті, 1 метр над землею, відлітали від себе на 500 метрів, щоб унеможливити точне виявлення. Тільки з 500 метрів від себе злітали, щоб противник твою точну точку не визначив. Зараз уже еволюціонували. Використовуємо виносні антени, які йдуть на кабелях. Сам військовослужбовець, пілот, може сидіти в бліндажі, під землею, у відносній безпеці, а дрон літає за допомогою виносної антени.

Перероблюємо також і пульти. Самі антени також еволюціонують, щоб давати більш якісний сигнал. Але противник використовує РЕБ у дуже великій кількості. Як тільки бачить противник, що за якоюсь зоною ми стежимо або завдаємо туди ударів дронами, туди одразу перекидають засоби РЕБ. Це постійна боротьба не тільки в технічному плані, ти постійно шукаєш повітряні коридори, щоб злетіти.

Робота пілота тяжка в тому плані, що потрібно постійно вміти пристосовуватися до цих умов, уміти обходити РЕБ, розуміти, що потрібно робити, коли втрачено сигнал із дроном, як його можливо повернути, також розуміти повністю ландшафт і розуміти, де ти можеш легше пролетіти, де є повітряні коридори, розуміти, де знаходиться противник і куди вони перетягують свої засоби РЕБ.

У якому напрямку розвиваються ударні БПЛА? Що буде через рік?

- Я думаю, що будуть розвивати FPV. Також, я думаю, що будуть розвивати дрони не тільки у плані повітряних дронів, але й наземних дронів. Усе, що можна автоматизувати, щоб не наражати людей на небезпеку.

Чи буде використовуватися штучний інтелект? Чи вже є у росіян дрони зі штучним інтелектом і донаведенням?

- Оскільки в мене є освіта у комп'ютерній інженерії, можу сказати, що штучний інтелект не будуть робити таким, щоб він був повністю самостійним. Тобто він буде виконувати тільки ті функції, на які в нього є дозвіл. Усі функції штучний інтелект виконувати не зможе, і приймати рішення, кого йому знищувати чи кого не знищувати, сам по собі не зможе. Йому будуть надавати точні вказівки, інструкції точні. І дрони зі штучним інтелектом будуть працювати за цими інструкціями.

Є таке поняття, як протоколи виконання. Якщо є якісь умови, то існує окремий протокол для покриття цієї умови. Наприклад, дрон втратив зв'язок із пультом, у нього одразу спрацьовує протокол, який йому налаштували. Він або повертається назад, або летить уверх, щоб зловити сигнал, або навпаки опускається, або позиціонує своє місце. Тобто виконується цей протокол.

Я впевнений, що зі штучним інтелектом буде так само – буде все за протоколами. Протоколи – це, умовно, писані закони для техніки, які вона не може порушувати.

Читайте також: Дві місяці під вогнем: Як виглядає безлюдне і знищене село Липці на Харківщині

Як вам вдається уникати того, щоб перебивали ваші частоти?

- Мені буде тяжко відповісти на це питання професійно. У нас є техніки, в яких є основна задача вирішувати технічні моменти. Я – пілот. Я конкретно знаю, на яких частотах працюю, від того і відштовхуюся. Основні частоти для цивільних дронів, а Mavic-3 – це цивільний дрон, який просто перероблений, перешитий під наші потреби. Основні частоти цивільних дронів – 2,4 – 5,8 ГГц. Тобто це частоти звичайного Wi-Fi роутера. Ці частоти ми ніяк поміняти особливо не можемо. А от у FPV-дронів є свої плати і приймачі.

Наприклад, цей дрон використовує дві частоти. Одну – для керування дроном, другу частоту – для відео, щоб показувати картинку. На цих дронах, це завдання наших техніків, вони використовують спеціальні антени, визначають, на яких частотах найбільш ефективно працювати. Частоти змінюються: ми працюємо на одних частотах, потім противник починає на них використовувати РЕБ, тому потрібно вчитися використовувати інші частоти.

Не всі частоти підходять для хорошої роботи, бо не всіма частотами можна передати всі паки інформації від пульта до дрона. Але є спеціально навчені люди, які цими питаннями займаються.

Яка ситуація з БПЛА у російських окупантів?

- Вони почали власне виробництво серійне, давно вже ми маємо цю інформацію. У них за кількістю дронів – перевага. У деяких технічних моментах ми переважаємо, але все ж таки за кількістю дронів у них перевага.

Як вони використовують дрони?

- FPV-дрони у великих кількостях, а також, як і ми, використовують розвідувальні дрони Mavic. Я впевнений, що в них, крім Mavic, є ще щось зі свого виробництва.

Наскільки дрони допомагають у міських боях, зокрема, за Вовчанськ? Чи можна воювати дронами у щільній забудові?

- Звісно! Можливо, і це надає перевагу. Тому що дрон може дивитися з висоти та охоплювати ширшу картинку, ніж людські очі. Розвідник із біноклем менше побачить, ніж пілот із дрона. Це щодо розвідувального моменту.

Щодо ударних дронів. Постріл із тієї ж гармати не завжди такий ефективний, як удар FPV-дрона. Тому що FPV-дроном ти можеш той самий снаряд занести, але змінюючи траєкторію, і вдарити точно в ціль туди, куди тобі потрібно. Неважливо, чи це місто, чи це поле, чи це ліс. Можна використовувати дрони, просто трошки інша специфіка.

Чи є щось нове в тактиці росіян у Харківській області?

- Вони зараз намагаються працювати малими групами, рухаються невеличкими групами, щоб не наражати на небезпеку великі кількості особового складу. Якщо на початку війни вони великими колонами їздили, то зараз тільки малими групами рухаються, щоб менше особового складу втрачати і техніки.

Ми бачили також їхню еволюцію: спочатку це були танки, потім це стали броньовані сараї на танках. Зараз вони також використовують тяжку техніку, але дуже часто стали використовувати полегшену техніку: багі, мотоцикли, квадроцикли. Тобто те, що більш мобільне та менш помітне для перевезення особового складу.

Україна отримала перші літаки F-16. Чи допоможе це у війні?

- Так, літаки, звісно, дуже сильно допоможуть, бо противник використовує свою авіацію. Використовує авіацію він хитро, не підводячи її до можливості враження нашими системами ППО. Тобто з дистанції кидають КАБи, кидають ракети. І, звісно, якщо в нас буде авіація і ми зможемо взяти контроль неба, зможемо збивати їхні літаки, то взагалі ситуація на фронті дуже поміняється.

Росіяни на мали успіху, на який розраховували в Харківській області, й залишаються у прикордонні. Чи вдасться їх видавити з нашої території на Харківщині?

- Є таке поняття, як тактичні позиції, висоти, із яких можна контролювати більшу площу. Звісно, має сенс виганяти їх із наших висот і ці висоти займати самим. Ми бажаємо відбити тільки наші території, а не рухатися вглиб росії. Вигідні позиції на наших територіях мають бути під нашим контролем, а не під контролем ворога.

Чи ми можемо зараз вибити росіян із Харківської області?

- Я думаю, це можливо. Просто потрібно більше ресурсів. Велику роль відіграє контроль неба, тобто нам потрібна авіації. А також артилерійські системи. Тобто те, що зможе точно вражати ворога.

Читайте також: "Війна машин" уже близько: Як за Україну б'ється "Баба Яга"