Скарби часів Геродота: У Харкові відкрили виставку старовинних артефактів (ФОТОРЕПОРТАЖ)

У Харкові відкрили археологічну виставку "Древній Гелон єднає", де представлені старовинні артефакти скіфів із Більського городища, а також книги, що є частиною наукової роботи археологічної експедиції.

Як передає кореспондент "Думки", виставку відкрили сьогодні, 6 травня, в Музеї археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Виставка присвячена 20-річчю плідної співпраці Каразінського університету та заповідника "Більськ".

У пресслужбі ХНУ імені Каразіна зауважили, що одним з пріоритетних напрямків науково-дослідної роботи історичного напрямку є дослідження найбільшого укріпленого поселення доби раннього заліза в Європі – Більського городища скіфського часу біля села Більськ Полтавського району. Науковці університету вже понад 70 років вивчають цю величезну археологічну пам'ятку, що ототожнюється з містом Гелон, про яке згадує Геродот у своєї "Історії".

У 2005 році Полтавська обласна рада створила Історико-культурний заповідник "Більськ", метою якого стало дослідження та популяризація відомої пам'ятки. З цього часу Каразінський університет стає постійним науковим партнером заповідника. Серед спільних проектів — наукові розвідки та розкопки, дослідження некрополю "Скоробір", захисних споруд, поселень округи городища, організація конференцій, виставок, масових заходів, наукові видання, що в різних форматах висвітлюють результати досліджень Більського археологічного комплексу. Заповідник "Більськ" є базою практики для студентів історичного факультету.

Університет не припиняв дослідження навіть під час війни – у 2022 – 2025 роках.

Серед головних досягнень — продовження вивчення курганів на некрополі Скоробір і масштабні рятівні розкопки двох багатошарових поселень в окрузі городища "Старий Кар’єр" та "Котельва ІІ", артефакти з яких дають доволі повну уяву про життя місцевого населення за доби бронзи та скіфського часу.

Крім цього, у 2023 році університет і заповідник "Більськ" розпочали спільні дослідження Котелевського городища, що дозволило переглянути історію Лівобережжя Дніпра за сарматських часів — періоду, коли Більське городище вже припинило своє існування.

Довідка. Гелон або Гелонос – легендарне велике місто VI—V ст. до н. е., про яке пише давньогрецький історик та мандрівник Геродот у своїх "Історіях". Місто було розташоване в землях племені будинів, але його основним населенням були гелони — нащадки стародавніх греків-переселенців з Північного Причорномор'я.

Про місто Геродот дізнався з розповідей грецьких купців, а сам у ньому ніколи не був, тому більшість сучасних істориків вважають інформацію про місто недостовірною.

Нині досить популярною є гіпотеза професора Бориса Шрамка, яка з Гелоном ототожнює скіфське Більське городище на річці Ворскла у Полтавській області, хоча є ряд невідповідностей між описом легендарного міста і археологічною пам'яткою.

Як відповідник Гелону, окрім Більського городища, у XIX—XX ст. пропонувалися і інші протоміста минулого, однак нині ці гіпотези вважаються малоймовірними

Читайте також: Україна повернула 205 військовополонених: Серед них – оборонці Харківщини