"Економія" від Терехова: Скільки Харків витратить на апарат управління в 2024 році

Харківська міська рада затвердила бюджет на 2024 рік із суттєвим зменшенням його обсягу – очікувані доходи складають 17 млрд грн проти цьогорічних 21,7 млрд грн. При цьому раніше мер Харкова Ігор Терехов анонсував скорочення апарату чиновників на 25% з метою економії міських коштів. Аналітичний центр "Обсерваторія демократії" дослідив, як ця публічна обіцянка мера врахована в бюджеті та скільки місто планує витратити в 2024 році на утримання управлінського апарату.

Необхідність оптимізації

Основна причина зниження доходів міста – це втрата "військового ПДФО", який в 2024 році буде повністю спрямовано до держбюджету. За різними оцінками, зміна формули зарахування податків військових обійдеться Харкову в 3,5-4 млрд грн на рік. І навіть якщо в 2024 році бюджет переглядатимуть у бік збільшення доходів (протягом 2023 року це відбувалося неодноразово), перед містом все одно постає об’єктивна потреба в економії коштів.

Саме про цю необхідність економити ще 11 жовтня під час своєї прес-конференції говорив мер Ігор Терехов. Зокрема, міський голова пообіцяв скоротити "апарат чиновників" на 25%, але підкреслив, що звільнення не загрожують освітянам, медикам, комунальникам і працівникам соціальної служби.

22 листопада на сесії Харківської міської ради депутати ухвалили рішення одразу щодо двох "бюджетних питань" – про внесення змін до цьогорічного кошторису та про затвердження бюджету на 2024 рік. Відповідно, є можливість порівняти обсяг управлінських видатків у цих двох документах – уточненому (відповідно до фактичного виконання) бюджеті на 2023 рік та затвердженому бюджеті на 2024-й.

Для розрахунку сукупних видатків на апарат управління щодо обох документів використовується однакова методологія – підсумовуються усі витрати міського бюджету за двома кодами програмної класифікації (КПК):

• 0150 – організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності місцевої ради;
• 0160 – керівництво і управління у відповідній сфері у територіальних громадах.

Абсолютну більшість цих видатків складає безпосередньо фонд оплати праці відповідних співробітників. Зазвичай, у маленьких громадах усі видатки управління проводяться за КПК-0150, а у громад із розгалуженою структурою місцевої ради кожен департамент та кожна районна у місті адміністрація мають у бюджеті власну окрему статтю КПК-0160. Тому у випадку Харкова для розрахунку сукупних управлінських видатків потрібно підсумувати понад три десятки окремих статей міського бюджету.

Відповідно, застосування ідентичної методології розрахунків до двох різних документів дає можливість оцінити динаміку та спробувати відшукати обіцяні Ігорем Тереховим "мінус 25%".

"Бюджетний фактчекинг" і "скорочення навпаки"

Порівняння бюджетів за видатками на забезпечення діяльності міської ради (КПК-0150) показує, що в 2024 році жодного скорочення витрат за цією статтею не передбачено – більше того, заплановані на це на наступний рік видатки зросли зі 148,7 млн грн до 154,4 млн грн.

Але й це здорожчання на 5,7 млн грн – не єдине, адже більшість адміністративних витрат у Харкові відносяться до статей "керівництво і управління у відповідній сфері" (КПК-0160). У наведених нижче двох таблицях представлені всі управлінські видатки з останньої версії бюджету-2023 та з прийнятого бюджету-2024. При порівнянні також варто пам'ятати, що загальний обсяг доходів міста, передбачений на 2024 рік, зменшується на 4,7 млрд грн. Перша таблиця охоплює всі департаменти та управління міськради, друга – 9 районних адміністрацій.

Джерело: таблиця складена на підґрунті даних сайту Харківської міської ради.

Аналіз бюджетної документації недвозначно свідчить, що абсолютно всі департаменти і управління міської ради, попри заяви мера про необхідність економії, у 2024 році збільшують свої управлінські видатки. Своєрідним виключенням є скандальне Управління інноваційного розвитку та іміджевих проєктів, розформоване ще влітку 2023-го – відповідно, цього структурного підрозділу в бюджеті-2024 немає.

У відсотках "рекордсменом" зі збільшення витрат на власне утримання став Департамент із забезпечення життєдіяльності міста (+64%). В абсолютних величинах – найбільший приріст в управлінських видатках у Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку (+17 млн грн). Аналогічна тенденція спостерігається й у випадку районних адміністрацій, управління якими винесено окремими рядками міського бюджету.

Джерело: таблиця складена на підґрунті даних сайту Харківської міської ради.

Управлінські видатки кожної з 9-ти районних адміністрацій в бюджеті на 2024 рік є більшими, ніж в останньому уточненому варіанті цьогорічного кошторису. У відсотках найсуттєвішим є "здорожчання" управління Слобідською районною адміністрацією (+47%), у гривнях – Салтівською (+22 млн грн).

Якщо підсумувати, то в бюджеті-2023 (з урахуванням проголосованих на останній сесії змін) управлінські видатки складають 996 млн грн, а в кошторисі на 2024-й – 1 млрд 213 млн грн. Отже, в результаті й справді отримуємо майже той відсоток різниці, який називав Терехов місяць тому, але не скорочення витрат міста на чиновників, а навпаки – збільшення. Прямо протилежно обіцянці мера.

Висновки

В умовах повномасштабної війни, економічної кризи та обмеження бюджетних витрат на соціально чутливі сфери суспільство справедливо розраховує на відповідне скорочення управлінських видатків. Окрім внутрішнього запиту, оптимізація українського чиновницького апарату є наполегливою рекомендацією західних партнерів. І на державному рівні певні невеликі кроки в цьому напрямі були зроблені – за підрахунками міністерства фінансів, кількість держслужбовців за перше півріччя 2023 року скоротилася на 2,7 тисяч осіб. Цілком доцільно поширювати цю логіку не лише на держслужбовців, а і на посадових осіб місцевого самоврядування. Ймовірно, саме усвідомлення цих запитів та трендів спонукало мера Харкова Ігоря Терехова в жовтні 2023-го публічно пообіцяти скорочення апарату чиновників у місті на 25% з метою економії бюджетних коштів.

Аналіз прийнятого Харківською міською радою бюджету на 2024 рік демонструє, що жодної економії за рахунок чиновницького апарату в документі не передбачено. Навпаки – планові управлінські видатки зростають з 996 млн грн до 1,2 млрд грн на фоні зменшення очікуваного обсягу бюджету. Якщо порівнювати з останньою версією міського бюджету на 2023 рік (зміни до якого депутати затвердили на тій самій сесії 22 листопада), то планові управлінські видатки в 2024-му збільшено на 217 млн грн. "Здорожчання" передбачене на утримання всіх районних адміністрацій та всіх департаментів і управлінь міської ради.

На випередження можливого контраргументу варто зазначити, що присутні в управлінській бюджетній програмі витрати на комунальні послуги і енергоносії змінюються мінімально. Абсолютну більшість видатків управління складає фонд оплати праці, і саме по ньому на 2024 рік заплановане суттєве зростання.

Тож, або мер Харкова у своїх обіцянках економії свідомо маніпулював суспільним запитом, або його власні ініціативи в міськраді безсилі проти логіки бюрократії. Чи то скорочення кількості посадовців, за логікою мера, сумісне зі збільшенням бюджетних видатків на утримання тих, хто залишиться.

При цьому, якщо порівнювати прийнятий депутатами бюджет на 2024 рік із першою редакцією бюджету на 2023-й, то все одно бачимо зростання управлінських видатків. Хоча протягом 2023-го було закладено цікавий прецедент, що фактичні видатки управління виявилися меншими за планові в базовій версії кошторису. З яких саме причин харківський чиновницький апарат не зміг стовідсотково освоїти власний бюджет – окреме питання. Проте на цей прецедент варто орієнтуватися депутатам та ініціювати внесення змін до бюджету-2024 з метою реальної економії на управлінському апараті. Бо, крім мера з його публічними обіцянками скорочення, відповідальність за "фейкову економію" лягає і на міську раду як колективний орган, що 70-ма голосами затвердив бюджет у такій його редакції.

Матеріал підготовлений в рамках проекту "Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes", який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду в підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру "Обсерваторія демократії".