Обсяги мінувань у визволених від окупантів районах Харківської області унеможливлюють швидкі темпи відновлення інфраструктури населених пунктів та несуть величезну загрозу мирному населенню. Попри всі застороги влади та правоохоронців люди у звільнених містах та селах через власну необачність гинуть на мінах, залишених росіянами.

Піротехніки оглядають деокуповані наслені пункти

Піротехніки щодня розчищають від боєприпасів десятки гектарів територій

Розмінування звільнених територій Харківщини розпочалося щойно там вщухли бої та замайорів український прапор. У населених пунктах, звідки окупанти тікали поспіхом, масовано мінувати територію вони не встигли, а ось там, де мали запас часу, залишили по собі чимало вибухівки.

За даними ДСНС, на Харківщині необхідно розмінувати близько 12 тисяч квадратних кілометрів - це 1 млн 200 гектарів. Станом на 3 жовтня, за даними поліції, на Харківщині обстежено територію загальною площею близько 1128,8 гектара. Вилучено 19406 вибухонебезпечних предметів, знищено – 1286. За даними прес-служби ГУ ДСНС України в Харківській області, у саперів є пріоритетні напрямки роботи.

"Основні зусилля піротехнічних підрозділів направлені на об’єкти критичної інфраструктури, розмінування водо-, газо-, тепло-, електромереж з метою їх відновлення в Ізюмському та Чугуївському районах області, - кажуть у ДСНС. - Так, 28 вересня піротехніки повністю обстежили понад 3 км автомобільних доріг, близько 2 км ліній електропередач та 8 км газопроводів в цих районах".

Як повідомляє Урядовий портал, наразі до робіт залучено 275 осіб та 105 одиниць техніки, у тому числі 26 піротехнічних розрахунків ДСНС.

У Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС кажуть, що наразі роблять все можливе, щоб якомога швидше очистити територію Харківщини від вибухонебезпечних предметів. Проте кількість боєприпасів, які залишили росіяни, завелика, щоб процес закінчився швидко. Рятувальники зазначають, що розмінування Харківщини може тривати кілька років.

Лісове господарство Ізюмського району

Харківщина замінована набагато більше, ніж Київщина

Паралельно із рятувальниками над розмінуванням працюють піротехніки Нацполіції. Щоб якомога швидше розмінувати деокуповану Харківщину, МВС України планує залучити до цих робіт додаткові сили. За даними правоохоронців, мінування Харківської області набагато масованіше, ніж було на Київщині.

"26 піротехнічних загонів Нацполіції залучені до роботи на Харківському напрямку. Це близько 150 піротехніків, більше ніж 50 одиниць розмінувальної техніки. Ми намагаємося посилити їх і додатково знайти резерв, сили, які зможуть пришвидшити цей процес", - зазначили поліції.

Однією із найбільших загроз людям, які повертаються на звільнені території, правоохоронці називають протипіхотні міни.

"Коли їдеш дорогами між населеними пунктами, узбіччя просто всипані протипіхотними мінами й це в десятки разів підвищує загрозу населенню. Перед тим, як зупинитися автівкою на узбіччі, потрібно точно пересвідчитися, що територія вже розмінована", - говорять у МВС.

Правоохоронці відзначають, що обсяги мінувань на Харківщині колосальні, тож наразі під загрозою життя всіх, хто перебуває на деокупованих територіях.

"У нас вже є постраждалі серед піротехніків і працівників, які відновлювали електропостачання. Окупанти навіть замінували інфраструктурні об’єкти, і це значно уповільнює підготовку до опалювального сезону, - зазначає радник міністра внутрішніх справ Ростислав Смірнов. – Гинуть і пересічні люди. Уже є випадки, коли грибники підривалися на розкиданих мінах. Ізюмщина славиться своїми грибами. Але я дуже рекомендував би зараз утриматись від зборів грибів, бо ліси приховують в собі величезну небезпеку".

Вибухонебезпечні предмети в лісах під Ізюмом / Фото: Фейсбук Олексія Антіпова

Грибники на Харківщині граються зі смертю

Мешканці деокупованих населених пунктів все частіше попадаються в пастки, залишені росіянами. Люди нехтують попередженнями рятувальників та поліції і йдуть до лісу, який тепер, за відсутності обстрілів та російських солдатів, здається їм безпечним, і гинуть, випадково ставши на міни.

Рятувальники кажуть, ще кілька місяців тому такі випадки були поодинокими. Улітку жертвами ворожих мінувань ставали аграрії, які натрапляли на ворожі міни, обробляючи поля чи збираючи врожай. Зараз ситуація загостилася і лише упродовж тижня в районах області через власну необережність загинуло п’ятеро грибників.

24 вересня, за даними голови Харківської ОВА Олега Синєгубова, на ворожих мінах підірвалися двоє чоловіків, які пішли до лісу на "тихе полювання". "У Чугуївському районі поранення отримав 45-річний чоловік. Він підірвався на міні під час збору грибів. Аналогічний нещасний випадок трапився з 24-річним мешканцем Ізюмського району, який також збирав гриби", - зазначив Синєгубов.

Через два дні трагедія повторилася у селі Петрівське Балаклійської громади. Там підірвалися на міні у лісі троє чоловіків, про що розповіли місцеві мешканці. За їх словами, чоловіки загинули вранці 26 вересня. Згорілу машину з тілами загиблих знайшов місцевий рибалка поруч із покинутою турбазою, розташованою в лісовій зоні неподалік Сіверського Дінця.

З якою саме метою чоловіки поїхали до небезпечного лісу, достеменно не відомо. Як повідомили кореспонденту "Думки" односельці тих, хто загинув, всі троє були затятими рибалками та грибниками. "Слідчі, які приїжджали на місце трагедії, сказали, що ймовірніше всього авто наїхало на міну задніми колесами. Дуже понівечена задня частина машини, - розповідає мешканка Петрівського Ольга. – До того, як на ділянку лісу, де це сталося, потрапили правоохоронці, місцевість там ретельно обстежили вибухотехніки і знайшли поблизу іще шість мін. Виїхати з тієї пастки неушкодженими було просто неможливо".

Мешканці Ізюмського та Балаклійського районів кажуть, ходити до лісу звикли з дитинства, мабуть, тому й не вважають це місце небезпечним.

"Місця тут справді грибні, тож у селі не було жодної родини, яка не ходила б на "тихе полювання", - розповідає Ольга.

Жінка багато років прожила в Балаклійській громаді. Каже, сама щороку збирала в місцевих лісах чимало маслюків та білих грибів.

"Нам усім здається, що, коли вибухи не лунають, то життя повернулося в довоєнні часи. Це дуже розхолоджує, тому люди й повертаються до своїх колишніх занять – йдуть у ліс чи на рибну ловлю, - розповідає жінка. – Звісно, не можна сказати, що мешканців Петрівського наразі до лісу жене голод. Нам привозять гуманітарну допомогу, більшість з односельців саджали городи і зібрали врожай овочів, тож іти до лісу за їжею навряд чи в когось є потреба. Але відмовитися від свого улюбленого заняття, рибної ловлі чи збору грибів, можуть не всі. Навіть після цієї трагедії люди йдуть до лісу, збирають, а потім консервують та смажать гриби, ловлять рибу. Кожен сподівається, що йому пощастить бути обачним".

Місцеві мешканці вважають, що є небезпечні ліси, як той, де загинули чоловіки, а є цілком безпечні, поряд із селом.

"Хтось може по дрова чи по опеньки піти в лісосмугу неподалік Петрівського. Зима попереду і потрібно запасатися не лише їжею, а й паливом", - зітхає жінка.

Небезпека замінувань в лісах Харківщини / Фото: Фейсбук Олексія Антіпова

Ходити в ліс по дрова і ризикувати життям не знадобиться

Водночас, влада переконує, що зробить все, щоб не залишити населення деокупованих територій наодинці з невирішеними комунальними проблемами, тож шукати в лісі їжу чи дрова людям не потрібно.

Наразі ремонтники відновлюють електро- та газопостачання у містах та селах. Окрім того, за даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, мешканців деокупованих територій влада забезпечить безоплатною деревиною. Уряд виділив для цього понад 500 мільйонів гривень державної субвенції.

Обласні військові адміністрації Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської, Дніпропетровської та Чернігівської областей, території яких наближені до зони проведення воєнних (бойових) дій, за ці кошти зможуть забезпечити населення паливною деревиною на період опалювального сезону. Харківська ОВА наразі збирає дані з районів, щоб точно визначитися, скільки деревини знадобиться населенню. Людям, аби отримати дрова, треба до 30 жовтня звертатися з відповідною заявою до голів своїх громад.

Запаси дров

Армійці теж попереджають про небезпеку

Про те, що околиці Ізюма просто нашпиговані вибухівкою, застерігають і бійці ЗСУ.

Олексій Антіпов воює з рашистами з 2014 року. Чоловік пройшов Іловайський котел та пів року був у полоні росіян. У лютому 2022 року знову взявся до зброї, щоб боронити Харківщину. Наразі його підрозділ перебуває на деокупованій території і її небезпеку Олексій бачить на власні очі. Вибухівки у лісах дуже багато.

"У лісі валяється всяке гівно, яке залишили по собі федерасти. Ходиш, збираєш гриби, а поруч лежить суббоєприпас, що не розірвався, а трохи далі є і така гидота, як міна "пелюстка", але я до них ходити не став. Точно знав, де вже можна обережно ходити, а куди навіть обережно краще не потикатися. Нічого, виженемо повністю і федерастів та їх гівно приберемо. А поки що порада дня цивільних: у ті ліси, де були бойові дії і де валяється всяка гидота, краще поки не ходити. Кошик з грибами не вартий відірваної ноги чи забраного життя", - зазначив захисник України.

Лісові знахідки / Фото: Фейсбук Олексія Антіпова

Читайте також: Битва здорового глузду та емоцій: Чому переселенцям з деокупованих територій варто прислухатися до влади