Харків все ще живе тривожним прифронтовим життям. Це життя далеке від того мирного, майже забутого, до 24 лютого. Але ворог у наше місто так і не ввійшов. А поряд, біля умовного кордону міста, за окружною, стояла армія окупантів. І хоча деякі населені пункти поблизу міста були звільнені ще на початку травня, оговтатися від періоду активних бойових дій та подальшої окупації цим місцям все ще не вдалося.

ДОРОГА

Село на виїзді із Харкова. Багате і процвітаюче в минулій, мирній реальності. Щоб потрапити сюди, треба проїхати три КПП, перші – на виїзді з міста, і ще два – безпосередньо при в'їзді до села. Правила жорсткі, скрізь перевірка документів, а без місцевої прописки вас не пустять. Але військові та поліцейські все ж таки сильно не лютують.

Якщо їдуть будівельники, вантажники чи завозять будматеріали – обов'язково у супроводі людини із місцевою пропискою. На останньому блокпості попереджають: якщо забиратимете і вивозитимете речі, обов'язково відео з прив'язкою до свого житла. Захист від мародерів.

Хоча майже всі місцеві жителі знають усі об'їзні путівці та стежки, ніхто не ризикує. Об'їзд контрольних пунктів загрожує серйозними неприємностями, та й мінну небезпеку ніхто не скасовував.

Решта місцевих жителів часто пересуваються на велосипедах, їздять за продуктами і за всім необхідним для життя в місто в найближчі працюючі магазини.

Фото тут і далі автора

Траса майже порожня. Рідко проїжджають легкові автомобілі. Найчастіше військові. Але зустрічаються і малотоннажні вантажівки з логотипами будівельних магазинів, як прибульці з мирного часу.

БУДИНОК

Мешканців Харкова навряд чи здивуєш руйнуваннями. Але це котеджне селище в досить престижному за колишніми мірками місці. Розкішні будинки з елементами ландшафтного дизайну, доглянутими дворами та парканами, що змагаються із сусідніми в ексклюзивності. Тут руйнування відчуваються гостріше, вони більш персоніфіковані.

Руйнування абсолютно хаотичні та безсистемні. Поруч зі зруйнованим майже до фундаменту особняком може стояти такий самий, але майже цілий. Більшість пошкоджень – зірвані дахи та вибиті вікна.

Але особливо гнітюче виглядають ці будинки зсередини. Наочно видно, як звичайне розмірене життя припинилося в одну мить. Брошений посуд на плиті, велотренажер поруч із гантелями, дитяче ліжечко та м'які іграшки, розвішана білизна. Люди виїжджали поспіхом і кидали все.

Зараз у ході щодо будівель таке поняття, як "консервація". Цілий населений пункт просто "законсервований". Усі власники, хто міг, постаралися максимально підготувати свої будинки до зими та зменшити майбутні збитки від погодних явищ. Але це все ж таки вселяє оптимізм – мирне життя повернеться!

МАРОДЕРСТВО

Так само безсистемно і нелогічно пройшлися благополучними будинками хвилі мародерів та злодіїв. В одних будівлях цінні речі та техніка взагалі недоторкані, а в інших – вибрано все підчитую. В одному і тому ж домоволодінні вивернутий із болтами кріплення важкий, 60 кілограм, генератор і вкрадені дорогі рибальські стнасті, але не торкнуться великого телевізора на стіні. В одному з будинків на підлозі у спальні у великій кількості розкидані пакетики з-під ювелірних прикрас. Можливо, господарі не встигли. А прямо посеред дорги в глибині селища стоїть нікому непотрібне розкішне офісне шкіряне крісло.

Але не менші втрати господарі будинків, що виїхали, зазнали вже після деокупації. Так, місцевий житель пропонував обміняти дві пляшки французького вина, судячи з етикеток, дуже дорогих, на дві пляшки звичайної горілки – один з найближчих сусідів мав чудовий винний льох. Трохи далі трасою знову ж таки від місцевих була пропозиція купити генератор, недорого. Але найцікавіша пропозиція – купити оптом будівельні електроінструменти, перфоратори та шуруповерти за дуже низькою ціною – у березні на виїзді із села було зруйновано склад.

Але без осуду та ханжества ці люди перебували там увесь цей час! І змушені виживати зараз.

ЛЮДИ. ІСТОРІЇ

Тут так само неоригінально і страшно.

У підвалі під цим гаражем, буквально перед прильотом, встигла сховатися літня подружня пара. Люди вижили дивом. Капітальний гараж зі стінами з газоблоків 40 сантиметрів завтовшки просто розмітало. Вхід до підвалу був завалений. Майже добу господарі вибиралися з-під завалів. Вони вижили й у безпеці.

А на цій ділянці історія трагічна. Хазяїн, харківський підприємець, відправив дружину та дочку на евакуацію, а сам залишився охороняти будинок. Увечері 16 березня вийшов у двір та потрапив під обстріл касетними боєприпасами. Загинув.

Загалом історія цього села така сама, як і решти українських містечок, сіл та селищ. Важко приймати подібну реальність і уявляти шкоду від дій агресора. І життя людей не повернути. Але саме тут, на звільнених територіях, з'являється стійка впевненість у перемозі та поверненні мирного життя.