Від оборони Харкова до звільнення Куп’янська: Танкіст розповів про слабкі місця росіян

Танкіст 92 ОМБр розповів, яким був перший бій за Харків та як просувалися українські захисники під час вересневого контрнаступу.

Відео з військовим розмістив телеграм-канал Сухопутних військ ЗСУ, передає "Думка".

Олександр, навідник-оператортанку Т-64, каже, що танкістом вирішив стати за порадою друзів і не шкодує про це. Він – один з тих, хто прийняв перший бій біля Харкова 24 лютого.

Боєць зазначив, що ймовірного наступу росіян чекали ще за два дні до цього, а 24-ого о 5 ранку почули перші вибухи біля Чугуєва.

"Надійшла команда "по машинах і до бою". Ми поїхали в район Північної Салтівки, до кільцевої дороги на Циркуни. На місці побачили, що Нацгвардія вже прийняла тут перший бій. О 12-13 почався мінометний обстріл, потім почали крити градами. Але ворожа колона, що рухалася з боку Липців, так цього дня і не доїхала", - згадує Олександр.

Навідник каже, що вже наступного дня ворожі танки підійшли на відстань 700 метрів від перехрестя. З того часу почалися обстріли з усіх можливих видів зброї

"Міномети, гради, касетки, вночі – урагани", - перераховує боєць.

Найжорсткіша перестрілка, за словами танкіста, була з позиціями окупантів у Циркунах, куди росіяни привезли свій БК. Коли українці знищили ангар загарбників, ті почали безперервні обстріли у відповідь.

"Кажуть міна не падає в одну воронку двічі, вона падала п’ять разів". – ділиться враженнями від боїв військовий.

Щоб допомогти піхоті знищити позиції ворога в передмісті Харкова, Олександру довелося вступити в тригодинний танковий бій, під час якого він знищив техніку окупантів.

Вересневий контрнаступ, за його словами, був добре спланований. Просуватися Сили оборони починали лісами. Окупанти відступали доволі швидко, кидаючи техніку та майно.

"Спочатку було, звичайно трохи, страшно, але потім усі згуртувалися і – вперед. За три-чотрири дні ми вже були під Куп’янськом", - намагається передати враження від переможного наступу боєць.

Про те, що в Куп’янську стояв російський спецназ українці дізналися трохи згодом. В’їзд до міста відпрацьовували танком і піхотою.

"На повороті на Куп’янськ командир сказав мені дивитися на поле. Там з шаленою швидкістю летіли два російські "тигри", розмальовані "зетками" Я почав обстріл, але вдалося їх лише посікти", - розповідає навідник.

Вночі над позиціями ЗСУ біля Куп’янська почав кружляти літак, випустивши дві ракети.

"Пролетіли метрів 200 від нас, покосивши дерева, там соток 5-5 викошеного лісу", - розповідає танкіст, який разом з побратимами рятувався під бойовою машиною.

Після Куп’янська бригада Олександра пішла до Великого Бурлука. Звідти, за його словами, росіяни повтікали чи не найшвидше.

"Вони слабкі в ближніх боях. Вони розраховували подавити нас ракетами та артилерією. Ми знаходимо "багаті" склади росіян", - зазначає захисник.

Олександр каже, що усі українські військові дуже злі на ворога.

"Б’ємо і будемо бити їх. Вони ще відповідатимуть за те, що ми спимо по посадках та мокнемо. Давити їх, давити та давити. Ми будемо стояти за свою землю, за свої родини, за своїх дітей. До кінця будемо!", - не стримує емоцій герой.

Читайте також: Залужний розповів про загиблого танкіста, який звільняв Харківщину