Все може повернутися знову: Брат загиблої кулеметниці Яни Червоної застеріг харків’ян

Брат загиблої харківської волонтерки й кулеметниці Яни Червоної наразі захищає країну від ворога.

Коли нинішній нацгвардієць Влад з позивним "Заєць" вирішив взяти зброю до рук, та як пам’ять про сестру мотивує його у бою, розповіли в Східному оперативно-територіальному об'єднанні Національної гвардії України, передає "Думка".

Наразі Владислав проходить реабілітацію у Харкові після травми. Каже, що воювати вирішив задовго до повномасштабного вторгнення, одразу після загибелі сестри, але тоді його зупинили бойові побратими Яни, сказавши, що у бій треба йти з холодною головою.

Яна Червона не одразу стала воїном, спочатку жінка волонтерила, створивши групу "Дикі волонтери Айдару", збирала допомогу, їздила на передову. У 2016-му пішла служити у 54-ту бригаду ЗСУ, потім перейшла в 46 ОБСП "Донбас- Україна".

"Ми всі, родина та знайомі були у шоці. Жінка, двоє діточок - і стає кулеметницею. Тобі народжувати треба, а ти йдеш воювати. Не розуміли її зовсім. Але вона казала, мов, йде війна, невже ви не бачите? Якщо не втримаємо ворога, він прийде і до нас в дім. Права вона була, ми були сліпі чи не хотіли бачити просто. Так і сталося", - згадує актуальні сьогодні вислови сестри нацгвардієць.

Підкреслює, що жагу помсти в ньому після загибелі сестри стримували її бойові побратими, але з початку повномасштабного вторгнення він зрозумів, що момент взяти зброю до рук прийшов.

"З перших днів вторгнення я знав, що вдома сидіти не буду. Ми створили загін у Пісочині, чергували на блок-постах, але зброю нам у військкоматі не видали, і я вирішив йти воювати в тероборону. Обороняли Харків разом з іншими силами", - пригадує Заєць.

Після двох місяців боїв та зачисток, під час яких тероборонівці діяли разом з кадровими військовими, Влад вирішив вступити до лав НГУ.

"Тут порядку та дисципліни в рази більше. Позивний взяв Заєць, бо швидкий, поки всі думають - я вже дію", - зауважує герой.

Він брав участь у зачистці під Балаклією, звільненні Ізюму, взятті Підлиману. Зараз, перебуваючи у Харкові, боєць зауважує, що всі знову "розслабились", до міста повернулось багато людей, ввечері лунає музика у ресторанах, люди живуть начебто мирним життям.

"Вони сидять, п’ють, сміються, думають що війна вже скінчилась, що їх вона не зачепить. Я теж був таким. Просто у них не було своєї Янки. Вони сліпі, як я тоді. Все може повернутися знову, Харків знов може бути в облозі, якщо ми не зрозуміємо, що всім треба воювати або допомагати. Янка це завжди розуміла. Я набагато пізніше відчув. Дуже її не вистачає", - поділився особистим Влад.

Нагадаймо, що Яна Червона на псевдо "Відьма" загинула 2 квітня 2019 року в результаті мінометного та артилерійського обстрілу гаубицями 152-мм калібру позицій підрозділу. У Яни Червоної залишилися син і донька (10 і 8 років). За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові вона була нагороджена орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню (посмертно) та орденом "Народний Герой України" (посмертно).

Читайте також: Обстріл Харківщини 8 травня: Прокурори вилучили уламки ракет