Саміт Альянсу у Вільнюсі: Коли Україна стане членом НАТО
За всі роки незалежності України ще ніколи суспільна підтримка вступу до НАТО не була такою високою. Соціологічні дослідження показують стійку підтримку українцями курсу євроатлантичної інтеграції: 89% опитаних підтримують вступ до НАТО. Із травня 2022 року до травня 2023 року цей відсоток зріс із 73 до майже 90%, а кількість тих, хто очікує приєднатися, зросла приблизно з 65 до 85 відсотків. Про це свідчить соціологічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Але одного бажання українського народу замало. Треба усвідомлювати, що шлях в Україні в НАТО може зайняти багато важких років і чим довше триватиме російсько-українська війна, тим більша вірогідність суспільних розчарувань в євроатлантичній інтеграції.
РЕНЕСАНС НАТО
Ще кілька років тому, за час президентства Дональда Трампа, блок НАТО перебував у кризі – у країнах-членах оборонного альянсу скептично ставилися до майбутнього НАТО, в різних європейських країнах праві політичні сили взагалі виступали за вихід з блоку.
Сьогодні НАТО переживає ренесанс. Причина – уявна російська воєнна загроза стала реальною. У європейців перед очима стоять зруйновані та знищені російськими ракетами, артилерією та авіацією українські міста, десятки тисяч жертв. Опитування громадської думки, проведене на замовлення НАТО у 31 державі альянсу напередодні Вільнюського саміту, показало вражаючу підтримку оборонного блоку.
73% респондентів вважають НАТО важливою для майбутньої безпеки їхньої країни та підтримують збереження на поточному рівні або збільшення оборонних видатків своєї країни. 70% проголосували б на референдумі за те, щоб їхня країна залишилася членом НАТО. Більшість респондентів вважають, що їхня країна повинна захищати іншого члена НАТО у разі нападу (64%), а 62% опитаних відзначили, що завдяки членству в Альянсі зовнішній напад на їхню країну є менш вірогідним. 66% громадян держав-членів НАТО негативно ставляться до росії.
Розшукуваний Міжнародним кримінальним судом президент рф владімір путін своєю жорсткою війною проти України розраховував розхитати євроатлантичну єдність, але натомість отримав зворотній результат – приєднання до НАТО Фінляндії та Швеції, а також надання альянсом масштабної військової допомоги Україні.
путін / Фото: ЛБ
Проте плани Путіна не змінилися, трансформувалися лише методи їхньої реалізації. Росія замість бліц-крігу в Україні перейшла до війни на виснаження. Путін розраховує на те, що Захід втомиться підтримувати Україну в оборонній війні. Пріоритетом стане вирішення економічних проблем, адже країни G7, передусім США, та ЄС страждатимуть від рецесії, допомога НАТО Україні зменшуватиметься. Тому Росії вдасться зберегти частину захоплених українських територій, домовитися про перемир'я для того, щоб отримати час для накопичення ресурсів та знову розпочати війну з урахуванням минулих помилок.
ЧАС ВИЗНАЧАТИСЯ
Якщо вважати, що позиція НАТО та G7 "росія не повинна перемоги у війні, а Україна має отримати більше сильну переговорну позицію", то це лише заохочує Путіна вести довгу війну, адже він усвідомлює, що Захід не готовий воювати з росією безпосередньо. Дозована військова, матеріально-технічна допомога НАТО, неквапливість у постачанні танків, далекобійних ракет, винищувачів дає путіну виграти час, а відтак – простір для маневру, дозволяє продовжувати вбивати українців, впроваджувати тактику випаленої землі, руйнувати інфраструктуру та влаштовувати техногенні катастрофи в Україні. Формула НАТО "підтримувати Україну стільки, скільки потрібно" – лише сприяє продовженню війни на виснаження, а не наближає її завершення. Її можна переформулювати інакше – "воюйте стільки, на скільки у вас вистачить бажання та сил".
Проте рано чи пізно настане момент, коли НАТО і передусім США як головний донор військової, матеріально-технічної допомоги України повинні остаточно визначитися – вони або допоможуть Україні виграти цю війну в короткостроковій перспективі, або зроблять ставку на економічне та військове виснаження росії, щоб змусити її припинити війну. Другий варіант є найбільш безпечним для Заходу, але не для нас – виснаження росії відбувається за рахунок руйнування України, адже війна йде на українській землі, знищуються українські міста, гинуть українці.
Президент України Володимир Зеленський назвав перемогою України – вихід на кордони 1991 року. Але це лише складова частина нашої перемоги. Бойові дії не завершаться автоматично виходом на українсько-російський кордон – лише зміниться лінія фронту.
Вступ України в НАТО з повноправним членством – це і є запорукою справжньої перемоги. Адже без гарантій безпеки для України, без ядерної парасольки НАТО над нашою країною росія завжди буде намагатися захопити Україну. Після завершення цієї війни через певний час розпочнеться інша. І так може тривати десятиріччя. Про економічний розвиток України можна буде забути на довгі роки – інвестиції в країну не підуть.
Вільнюс в очікуванні саміту / Фото: ЦПД
Лише страх перед взаємним гарантованим знищенням утримує будь-яку країну від бажання застосувати ядерну зброю. Ядерна війна нівелює будь-які територіальні здобутки. Сенс існування НАТО як оборонного блоку базується саме на доктрині взаємного гарантованого знищення – застосування ядерної зброї призведе до повного знищення обох сторін конфлікту, що робить безглуздими будь-які спроби застосування зброї масового ураження. Якщо блок НАТО не здатний захистити від ядерного удару, то він не потрібний.
На жаль, сьогодні можна констатувати, що НАТО не готове запропонувати Україні механізм приєднання до оборонного альянсу в найближчому майбутньому. Заяви лідерів країн-членів НАТО, які лунали впродовж останніх двох місяців, свідчать про відсутність одностайності у вирішенні цього питання.
Президент США Джо Байден:
"Україна не готова до членства в НАТО зараз, у розпал війни. Серед членів Альянсу немає одностайності щодо прийняття України в НАТО зараз. Але Україні потрібно запропонувати раціональний шлях кваліфікації для вступу до НАТО. А поки Україна не в НАТО, США нададуть їй такі гарантії безпеки, як Ізраїлю…Тому я думаю, що ми повинні розробити раціональний шлях для України, щоб вона могла відповідати умовам вступу до НАТО… НАТО – це процес, який потребує певного часу, аби відповідати всім вимогам, починаючи від демократизації і закінчуючи цілою низкою інших питань"
(8 липня 2023 року)
Канцлер Німеччини Олаф Шольц:
"Усім зрозуміло, що в осяжному майбутньому цього не станеться. Зокрема, тому, що критерії НАТО включають цілу низку умов, які Україна наразі не може виконати"
(22 травня 2023 року)
"Ми повинні тверезо дивитися на поточну ситуацію…Тому я пропоную, щоб ми у Вільнюсі зосереджувалися на тому, що зараз є абсолютним пріоритетом, тобто на посиленні боєздатності України"
(22 червня 2023 року)
Президент Франції Еммануель Макрон:
"Нам доведеться визначити шлях, щоб надати форму перспективі України приєднатися до НАТО, яку ми відкрили в 2008 році в Бухаресті…Рішення, які ми ухвалимо, зобов'яжуть нас на роки вперед – я маю на увазі, перш за все, підтримку України, у якій ми повинні взяти на себе довгострокові зобов'язання"
(29 червня 2023 року)
Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак:
"Законне місце України – у НАТО. І те, про що ми наразі говоримо з Україною, - це переконатися, що у них є вся необхідна підтримка для успішного контрнаступу…Тож ми посилаємо дуже сильний сигнал Володимиру Путіну, що ми нікуди не підемо, ми тут, щоб залишитися, і ми продовжуватимемо підтримувати Україну – не лише наразі, а й на роки вперед"
(1 червня 2023)
Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо:
"Канада підтримує набуття Україною членства в НАТО, щойно це дозволять умови"
(10 червня 2023 року)
Президент Литви Гітанас Науседа:
"Наш меседж дуже зрозумілий: Україна буде членом НАТО, Литва підтримує членство України в НАТО"
(28 червня 2006 року)
Президент Польщі Анджей Дуда:
"Україна чекає однозначного сигналу щодо чіткої перспективи членства в НАТО"
(12 червня 2023 року)
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні:
"Ми цілком згодні з Польщею щодо необхідності реальних гарантій безпеки для України, зокрема тому, що надання реальних гарантій безпеки Україні також є ключовою умовою для досягнення в майбутньому справедливого і міцного миру"
(5 липня 2023)
Президент Туреччини Реджеп Ердоган:
"Україна заслуговує на членство в НАТО. І я хочу у вашій присутності ще раз наголосити на одному моменті: від настання справедливого миру ніхто не програє"
(8 липня 2023 року)
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:
"На саміті ми зробимо Україну ще сильнішою і викладемо бачення її майбутнього. Я очікую, що союзники ухвалять пакет із трьома елементами, щоб наблизити Україну ближче до НАТО…Я очікую, що лідери підтвердять, що Україна стане членом НАТО, і будуть єдині у тому, як наблизити Україну ближче до її мети"
(7 липня 2023 року)
Байден, Зеленський і Макрон / Фото: Європейська правда
Консенсусний меседж НАТО щодо євроатлантичної перспективи України полягає в наступному:
- підтримувати Україну стільки, скільки потрібно;
- вступ України в НАТО можливий лише після завершення війни, адже критерії членства в НАТО включають відсутність відкритих прикордонних конфліктів;
- НАТО не буде брати безпосередню участь в російсько-українській війні на боці України.
В ІЗРАЇЛЬСЬКІЙ ТІНІ
У Києві ніхто не розраховував, що на Вільнюському саміті НАТО Україна отримає запрошення до альянсу. Максимум сподівань – отримати політичне рішення щодо обов'язкового членства в оборонному блоці в перспективі кількох років.
Наразі НАТО не відмовляє Україні у членстві, але не зрозуміло, чи готовий альянс до політичного рішення, в якому конкретно буде зазначено, що Україна обов'язково стане членом НАТО після завершення війни або припинення бойових дій. І це рішення повинно бути без розпливчастих формулювання на кшталт "після завершення війни розпочати консультації щодо можливого членства України в НАТО".
Заява Президента США Джозефа Байдена, що США нададуть Україні такі гарантії безпеки, як Ізраїлю – ця пропозиція є "альянсом без членства", вона не стільки є гарантією безпеки для України, скільки стримуючим фактором для Москви.
Ізраїль не має формальної угоди зі США щодо колективної оборони, хоча активно використовує переваги статусу основного союзника поза НАТО, передусім в широкому співробітництві в оборонній галузі. Безумовно, це є потужною підтримкою від США, але вона не рівноцінна членству в НАТО. І головне – такий статус не дає жодних безпекових гарантій Києву в разі застосування росією ядерної зброї проти України.
Джо Байден / Фото: GettyImages, Автор - Drew Angerer
Доволі жорстка позиція США щодо вступу України в НАТО на тлі неофіційних переговорів представників американського істеблішменту з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим, про які писала низка анонімних джерел, може свідчити, що США не бачать можливості завершення російсько-української війни воєнним шляхом та шукають дипломатичний спосіб завершення конфлікту.
Проведення паралелей з безпековими гарантіями для Ізраїлю наштовхує на думку, що цей неформальний американо-російський дипломатичний трек закладає підґрунтя чогось на кшталт Кемп-девідських угод – домовленостей, які передували підписанню єгипетсько-ізраїльського мирного договору. У цих документах дуже багато спірних, конфліктних питань між країнами були винесені за дужки. І хоча від цього договору не всі були в захваті в Ізраїлі, він був негативно сприйнятий арабським світом, а через кілька років коштував життя президенту Єгипту Анвару Садату, якого вбили терористи, проте договір забезпечує мирне співіснування Єгипту та Ізраїлю до цього часу.
ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ: ВІД ВІЛЬНЮСА ДО ВАШИНГТОНА
Яким буде підсумкове рішення саміту НАТО у Вільнюсі – незабаром дізнаємося. У будь-якому випадку цей саміт є проміжним у питанні членства України в НАТО, це своєрідне звірення часу та намірів. Більше значущою подією, яка суттєво вплине на євроатлантичну інтеграцію України, стане саміт НАТО у Вашингтоні в 2024 році, коли альянс святкуватиме своє 75-річчя.
Прийняття Фінляндії в НАТО та вступ в альянс Швеції, який, скоріше за все, остаточно формалізується на саміті у Вільнюсі, свідчать про те, що НАТО може бути гнучким у процедурі прийняття нових членів.
Позиція країн-членів альянсу, яка полягає у формулюванні "вступ України в НАТО можливий після війни" – є хибною, адже така позиція заохочуватиме рф вести довгу війну на виснаження. Навіть якщо росія не матиме потенціалу для широкого наступу, Москва якомога довше продовжуватиме війну, щоб загальмувати процес вступу України в НАТО. Війна низької інтенсивності – це все одно війна, це смерті та руйнування.
Умови прийняття України до НАТО навіть під час бойових дій можуть базуватися на наступних тезах:
- Наявність тимчасово окупованих території України не є перешкодою для членства України в НАТО.
- З урахуванням ведення бойових дій на території України стаття 5 договору НАТО по відношенню до України у повному обсязі може застосовуватися лише після завершення бойових дій в Україні.
- Безпекові гарантії НАТО розповсюджуються на територію України, яка не є спірною.
- В разі завдання ядерного удару по території України силами НАТО буде завданий ядерний удар по території країни, яка атакувала Україну.
- До часу врегулювання Україною територіальних спорів:
- розміщення на території України військових контингентів окремих країн-членів НАТО узгоджується окремими двосторонніми договорами між Україною та такими країнами;
- пряма участь у війні на боці України окремими країнами-членами НАТО узгоджується двосторонніми договорами між Україною та такими країнами;
- в разі, якщо країна-член НАТО безпосередньо своїми збройними силами вступає у воєнний конфлікт на боці України, дія 5-ї статті договору НАТО на таку країну призупиняється.
У наступному році в США відбудуться президентські вибори і питання закінчення російсько-української війни буде хоч не головним, але дуже важливим під час президентської кампанії. Для американських виборців війна в Україні є далеким конфліктом. Проте загроза прямого ядерного протистояння між США та Росією через вступ України в НАТО – ця тема турбуватиме американців більше. Навряд чи громадяни США голосуватимуть за кандидата, який "втягне Америку у ядерне протистояння". Тож геополітична обережність Джозефа Байдена на тлі російсько-української війни та непростих стосунках з Китаєм цілком зрозуміла.
"Наступного року я прийму всіх членів НАТО на наш саміт 2024 року в Сполучених Штатах. Разом ми святкуватимемо 75-річчя найсильнішого оборонного альянсу в історії світу: НАТО", – сказав Джо Байден у лютому цього року під час виступу у Варшаві.
Саме Вашингтонський саміт продемонструє, чи проявить альянс свою силу – передусім силу волі – та запропонує Україні повноцінне членство в НАТО, чи продовжить стратегію "Росія не повинна перемогти, а Україна повинна мати сильну переговорну позицію", що де-факто означатиме продовження війни в тому чи іншому форматі.
Читайте також: Пенсійна реформа в Україні: Про які зміни заговорив Зеленський