"Технологічна війна": Як снайпери 81-ї бригади ДШВ зривають штурми окупантів на Луганщині
"У фільмах показують, що гвинтівка стріляє, як лазер: куди прицілився, туди і влучив. Ні, так не буває!" - говорить 20-річний командир відділення снайперів, нічний снайпер 81-ї аеромобільної бригади Олексій.
Ми зустрічаємося на полігоні. Тут снайпери відточують свою майстерність у пострілах на 600, 800 і 1000 метрів. Сьогодні надзвичайно сильний поривчастий вітер. "Прямо все сприяє вдалій стрільбі", - іронізує боєць.
Олексій на війні з 18 років, і вже має досвід перестрілки з ворожим снайпером. Не за віком дорослий високий і міцний парубок пройшов низку найгарячіших точок російсько-української війни: бої за Сєверодонецьк і Рубіжне на Луганщині. Зараз чоловік працює в районі Білогорівки Луганської області, де останні кільканадцять місяців ворог веде наступ. Воює з американською гвинтівкою "Savage", яка ефективно б'є ворога на відстані до 1300 метрів.
Командир відділення показує мініатюрну метеостанцію, яка моментально визначає швидкість і напрямок вітру, температуру повітря, а також вологість, котра, як виявилося, теж має вплив на траєкторію польоту кулі. Без урахування цієї інформації влучити точно на великі дистанції просто неможливо, говорять бійці.
Снайпер насправді є чи не найкоштовнішим солдатом у лавах Збройних Сил України. Мінімальний термін підготовки триває 45 діб, після цього військовослужбовці цієї професії регулярно проходять додаткові навчання снайперській справі протягом усієї служби. Окрім штатних для кожного піхотинця бронежилета, розгрузки, каски та форми, снайпер має та використовує коштовне обладнання. Зокрема, гвинтівку, вартість якої стартує від 5 тис. доларів, оптику ціною від приблизно 5 тис. доларів, корегувальну трубу ціною від 3 тис. доларів, трипод ціною до 4 тис. доларів, один патрон коштує приблизно 17 доларів.
"Це дуже важка спеціальність. Тут мало фізичної підготовки. Тут потрібна ще й технічна. Тут треба думати, де краще лягти, де тебе не будуть очікувати, де тебе не будуть шукати. Тут, щоб влучити кулею на великій відстані, потрібен великий навик у людини", - зауважує Олексій і робить кілька пострілів на 800 метрів, один із яких влучний.
Боєць говорить, що останній рік робота снайпера на лінії фронту дуже змінилася через масштабне застосування дронів. Оскільки тепер ворог може дроном із теплові зором виявити навіть добре замаскованого снайпера, епоха, коли фахівець міг лежати по кілька днів на одному місці, очікуючи на потрібну ціль, пішла безповоротно. Тепер снайпери мають дуже часто змінювати позиції та насамперед рятуватися від дронів.
"Зараз технологічна війна. Дуже багато факторів, які тебе можуть розкрити. Дуже сильно вплинули дрони. Дуже важко обрати позицію. Навіть якщо в тебе є протитепловізійний плащ або ти добре замаскований, якщо над тобою відкрито і тебе побачить дрон, то одразу буде скид. А якщо ще й ти лежиш… Скид може впасти поруч і тобі пощастить, але потім, коли ти будеш відходити, тебе можуть уразити", - говорить боєць.
Олексій також визнає, що створена в медіа картинка російського військового, який нібито недолугий, неоснащений, не вміє користуватися озброєнням і немотивований, не відповідає дійсності. Російські військові, говорить боєць, доволі підготовлені та досвідчені, а їхня недооцінка часто грає злий жарт.
"Російські снайпери сильні. Це дуже досвідчені бійці. Вони працюють на більш короткій дистанції і більше в лісистій місцевості. У них є хороші гвинтівки. Чув від побратимів, що вони працюють із ВСС "Гвинторіз", вона взагалі безшумна, може бути тільки злегка чути затвор. У них є снайпери дуже хороші", - підкреслює Олексій.
У Білогорівці, додає боєць, російський тиск не спадає, окупанти мають величезні резерви. "Постійний тиск. Люди там не закінчуються. Постійно вони йдуть і падають, ідуть і падають, ідуть і падають. Увесь свій шлях на війні, який я був, завжди це було, як у фільмі про Другу світову війну. Одні йдуть, впали, інші переступили і пішли далі. І так постійно. Вони їх не забирають, їм просто наплювати на своїх", - розповідає про ситуацію на Луганщині боєць 81 бригади.
Боєць 81-ї бригади Богдан, який до мобілізації був будівельником, а зараз працює зі снайперською австрійською гвинтівкою "Alpina" каже, що лік своїм цілям не веде і не пишається своїм заняттям. Неговіркий стрілок водночас не відчуває будь-якого жалю до окупантів і називає бойові виходи "робочім процесом". При цьому снайпер тішиться своїй влучній роботі: "Мені подобається. Особливо, як вони суїтяться, бігають, тікають".
Снайпер 81 бригади Богдан
Командир цієї групи, колишній тренер і вчитель, а нині снайпер 81 бригади Дмитро з позивним "Фізрук" визнає, що снайпери через активність ворожих дронів і пристріляність усіх позицій повинні працювати навіть із бійниць кулеметників, аби тільки мати укриття від дронів.
"Доводиться тепер дуже сильно боятися, переборювати себе. Якщо в тебе є завдання, ти мусиш іти з точки "А" у точку "В". Коли з'являється дрон, те, що ти думаєш, умів, накривається максимально швидко. Дрони на сьогоднішній день не тільки для снайпера, а й для всіх є ворогом, який не дає чітко відпрацьовувати. Що ти навчений, що ти вмієш, але коли дрон прилетів – ти забув за все. Він наводить, він корегує, він скидує і влучає. Дрон – це ворог, який просто змінив стратегію війни. Потрібно переключатися", - говорить "Фізрук" і додає, що сама наявність дрона в районі роботи снайпера призводить до мандражу.
Снайпер 81 бригади Дмитро "Фізрук"
Водночас, незважаючи на технологічну війну, пріоритетність цілей не змінилася: "Снайпер шукає снайпера. Далі – офіцерський склад, командири. Коли командира немає, ті 5-7 або й 30чоловік – це звичайне стадо. Шукаємо пілотів коптерів, гранатометників і мінометників. У нас задача одна: прийти, відпрацювати, піти і вижити. Усе точно те саме, як було, так і є. Без змін".
Боєць не зустрічався зі снайперами ворога, однак він наголошує, що з російського боку воюють професіонали. "Я думаю, що недооцінювати ворога – це перша помилка, яку роблять не військові, а ті, хто сидить на іншому "фронті" й тільки розповідає, що російській воїн – це слабак. Ні, це не так. Це той самий військовий, який навчався, якого навчали, в якого вкладають ті самі кошти і який хоче перемогти", - говорить "Фізрук".
Дмитро констатує, що в росіян більша кількість людей і озброєння. Однак Україна стоїть в обороні, тому може успішно зменшувати військовий потенціал ворога. Але співвідношення сил дуже нерівне. "Вони мають усе, резерви у них не закінчуються. Я так скажу: у них безліміт і по снарядах, і по людях. Звідки вони це беруть, невідомо. Так, у них є неякісні снаряди, які не вибухають, але снаряди в них є. Вони працюють-працюють-працюють. Вони 24/7 працюють. Якщо в них 100%, то в нас 15% від їхнього, це моя думка. Це про арту та міномети. Але в нас, у снайперів, патронів вдосталь", - говорить про співвідношення ресурсів боєць.
Водночас, за його словами, снайпер може в одиночку одним-двома влучними пострілами зірвати штурм противника та посіяти страх серед ворогів.
Серед своїх завдань Дмитро називає й ведення розвідки. Тому снайпер із упевненістю каже, що нової техніки в росіян протягом останніх місяців не з'являлося, однак вони дуже часто використовують авіацію, позиції обстрілюють "як по годиннику". Помітно також, що в районі Білогорівки на Сіверському напрямку росіяни дуже активно будують фортифікаційні споруди.
Бійці 81-ї бригади переконані, війна ще триватиме довго, а допомога армії в будь-який спосіб потрібна вже зараз.
Читайте також: Полювання на "Шахеда": Хто "вбиває" російських камікадзе на підступах до Харкова
Друга лінія оборони: Як виглядають ВОПи на Харківщині (ФОТОРЕПОРТАЖ)
