Культурный город: топ-7 самых известных фестивалей Харькова

Харків недарма має славу майже культурної столиці України, адже у нас проводилися і продовжують проводитися, не дивлячись на близькість до фронту, великі культурні події не тільки регіонального, а й всеукраїнського та міжнародного масштабу.

Згадуємо топ-7 культурних фестивалів Харкова минулих років і сьогодення, які робили наше місто відомим далеко за його межами.

Кінофестиваль "Харківський бузок"

Міжнародний кінофестиваль "Харківський бузок" (більш відомий за російськомовною назвою "Харьковская сирень") був одним з найголосніших піар-проектів Харкова часів "біло-блакитної" влади Михайла Добкіна і Геннадія Кернеса.

Починаючи з 2009 року, фестиваль щорічно проводився в травні. Всього відбулося п’ять фестивалів "Харківський бузок", які зібрали величезну кількість кінематографістів та акторів, передусім російських, французьких, вітчизняних та країн так званої "СНД".

Зірковими гостями фестивалю стали легенди французського кіно Жан-Поль Бельмондо, П’єр Рішар, Ален Делон, Мішель Мерсьє, Мілен Демонжо та інші відомі актори, що спричинили справжні фурор серед харків’ян, переважно людей старшого покоління, котрі виросли на їхніх фільмах. Зокрема, П’єр Рішар зізнавався, що був вражений харківським прийомом, бо його зустріли, як президента, і так, як у Харкові, його більше не зустрічали ніде.

Дитина свого часу, фестиваль "Харківський бузок", який позиціонувався як міжнародний культурний захід "поза політикою", тим не менш представляв собою іміджеву подію регіональних еліт "Партії регіонів", майже стовідсотково російськомовну, такою, яка асоціювалась з російсько-французькими культурними зв’язками. У Харків тоді приїжджало багато зірок російського кіно, частина з яких зараз мовчки або й відкрито підтримує російську агресію в Україні і бомбардування міста, яке ще зовсім недавно приймало їх так гостинно.

Можливо, саме тому з революційною зміною курсу країни в 2014 році, фестиваль припинив своє існування. Пізніше організатор фестивалю Вікторія Маренич говорила виданню "GX" про відновити "Харківський бузок" в 2022 році, з більшим акцентом на українське кіно, але завадило повномасштабне російське вторгнення.

Фестиваль фантастики "Зоряний міст"

Фестиваль "Зоряний міст" виріс із радянських клубів любителів фантастики, фанатів братів Стругацьких і західних авторів, котрих активно перекладали в СРСР, типу, Кліфорда Саймока чи Айзека Азімова, що були досить популярні у 80-ті роки минулого століття.

Фестиваль щорічно проходив у Харкові з 1999 по 2012 рік за підтримки політика Арсена Авакова, який в ті часи був керівником Харківської облдержадміністрації та займав інші високі посади. "Зоряний міст" збирав величезну кількість письменників, читачів, перекладачів, любителів літературних рольових ігор та усіх дотичних до фантастичного жанру, передусім з країн Балтії і так званої "СНД".

Фестиваль зробив внесок у розвиток жанру фантастики в Україні, допоміг літературним кар’єрам деяких вітчизняних авторів, на кшталт Генрі Ляйона Олді (псевдонім дуету харківських фантастів Дмитра Громова та Олега Ладиженського) або подружжя письменників Марини і Сергія Дяченків, проте загалом популяризував передусім російську культуру.

Написані українською мовою книги формально не заборонялися, але ніколи не отримували жодних нагород. Як і "Харківський бузок", "Зоряний міст" теж недалеко відійшов від інструменту російської "м’якої сили", а деякі найбільш відомі його учасники, такі як фантасти Лев Вершинін або Сергій Лук’яненко, згодом відзначилися підтримкою російської агресії і антиукраїнськими висловлюваннями. Більше того, неодноразовий учасник фестивалю донецький письменник Федір Березін навіть став головою спілки письменників самопроголошеної "днр" і депутатом "Народної ради" сепаратистів.

Українофобські тенденції в настроях деяких письменників "Зоряного мосту" в 2009 році настільки збентежили Авакова, що, ознайомившись з книгами донецьких фантастів Георгія Савицького, Олександра Севера та вищезгаданого Березіна з красномовними назвами "Поле бою – Україна. Зламаний тризуб", "Російсько-українські війни", "Український фронт", він написав критичний огляд на "Українській правді" під назвою "Чи хочуть росіяни війни?".

"Знаю Федора особисто! Він отримував премії на нашому Харківському фестивалі фантастики "Зоряний Міст". Як можна було дати втягнути себе в таке???" - журився тоді Аваков.

У ті відносно травоїдні часи ще здавалося, що це не відверта українофобія російських шовіністів, а якесь непорозуміння, просто непоганих письменників, яких ми особисто знаємо, "втягнули" кудись не туди.

Міжнародний фестиваль класичної музики KharkivMusicFest

Навряд чи буде великим перебільшенням назвати Міжнародний фестиваль академічної музики KharkivMusicFest символом культурної незламності Харкова, адже в певні моменти музиканти буквально грали під бомбами.

Заснований у 2018 році за активної участі харківських музикантів і бізнесмена Сергія Політучого, фестиваль з тої пори проводився щорічно, за винятком 2020 року, коли KharkivMusicFest був скасований через Covid-19, але при цьому культурну подію жодного разу не відміняли через війну, натомість проводячи її в метро або бомбосховищах.

"Чи могли ми не проводити фестиваль в цей час? – ділився з Кyiv Daily Політучий. – Так могло бути, якби ми керувались суто матеріалістичним підходом. Та фестиваль – це, в першу чергу, про емоції, позитивні та яскраві. І наш фестиваль ставить за мету подарувати мужнім харків’янам, які попри щоденні повітряні тривоги та атаки залишаються зі своїм зраненим містом, радість занурення у прекрасне, у світ музики; підтримати їх, стати розрадою".

KharkivMusicFest в своїй програмі віддає перевагу шедеврам світової класики, виконаним як окремими музикантами, так і симфонічними оркестрами, та академічній музиці на кшталт таких українських композиторів, як Валентин Сільвестров чи Олег Безбородько.

Міжнародний фестиваль класичної музики "Арфові барви"

Це ще один фестиваль класичної музики передусім арфи, де музиканти грали для харків’ян у бомбосховищі під час повномасштабного вторгненням. Заснований родиною музикантів із Харкова Аллою та Веронікою Лемішенками, фестиваль вийшов на міжнародний рівень. Музиканти проводять концерти класичної музики в Харкові, Києві, Львові, Великобританії, Хорватії, Чехії та інших країнах Європи, а їхній благодійний фонд активно допомагає постраждалим від війни в Україні.

У вересні 2024 року у безпечному місці в Харкові пройшов концерт фестивалю "Арфові барва 2024: акустика та цифрові технології", на якому на арфі та фортепіано були виконані, як класичні мелодії видатних композиторів минулого, таких як Сергій Борткевич, так і композиції сучасників, зокрема, мінімаліста Філіпа Гласа, котрого знають не тільки завдяки мелодіям та симфоніям, а й як автора саундреків багатьох відомих кінофільмів, зокрема, "Шоу Трумена" та "Ілюзіоніст", а його композиція "Pruit Igoe" прозвучала в грі Grand Theft Auto IV.

Міжнародний кінофестиваль Kharkiv MeetDocs

Заснований в 2017 році міжнародний кінофестиваль Kharkiv MeetDocs створювався, щоб стати голосом українського сходу і активно популяризувати українські документальні та художні фільми.

"Культура не є поза політикою, – наголошують організатори. - Через кіно, шляхом мистецтва ми можемо і маємо говорити про важливі події в Україні. Голоси східноукраїнських регіонів та регіонів, що найбільш постраждали від російської агресії, залишаються для нас надважливими. Саме зараз нам конче потрібно розповідати їхні історії не тільки в Україні, а й в усьому цивілізованому світі".

У межах фестивалю проводять пітчинги, покази, дискусії та інші події, що сприяє популяризації українського кіно в Україні та світі. Покази кінофільмів у харківських кінотеатрах, зазвичай, проводилися щорічно на початку осені, проте після повномасштабного вторгнення Kharkiv MeetDocs здебільшого перейшов у онлайн-формат.

Книжковий фестиваль Kharkiv BookFest

Щорічний книжковий фестиваль Kharkiv BookFest був започаткований у 2015 році для популяризації української книги за ініціативи видавничої групи "Фактор", підтримки спонсорів і міської ради. З того часу фестиваль проводився майже щорічно, за винятком ковідного 2020-року, і зупинився після повномасштабного російського вторгнення в 2022 році, адже книжкові ярмарки проводилися на відкритих локаціях, зокрема, в Саду Шевченка.

Фестиваль включав у себе не тільки ярмарки, а й книжкові форуми, поетичні вечори, кінопокази, зустрічі з авторами та автограф-сесії українських письменників, таких як Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Любко Дереш та інші.

Загалом це була дужа корисна подія, як в культурному, так і в економічному аспекті. Фестиваль не лише підтримував українську книгу, а й стимулював її продажі. Кілька років поспіль Kharkiv BookFest міг вважатися третьою найбільшою літературною подією в Україні після Книжкового арсеналу в Києві та Львівського книжкового форуму, підкреслював роль Харкова в українському культурному процесі, і, будемо сподіватися, в тій чи іншій формі відновиться по завершенню активних бойових дій, адже Харкову, як місту книговидання така іміджева подія і одночасно бустер продажів книг просто необхідні.

П’ятий Харків

Фестиваль "П’ятий Харків", започаткований у 2016 році за ініціативи поета Сергія Жадана і Харківського літературного музею, був названий на честь концепції українського філолога Юрія Шевельова про "п’ять Харковів", тобто етапів культурної трансформації міста.

Із того часу періодично проводилися, і не зупинилися після повномасштабного вторгнення, події фестивалю, зокрема, лекції, виставки, круглі столи, презентації книг, які стосувалися передусім переосмислення культурного минулого міста та візії його майбутнього. На фестивалі піднімалися питання декомунізації, творчості українського письменника та політика Миколи Хвильового, Голокосту тощо.

У межах проекту "П’ятий Харків" у нашому місті пройшли зустрічі з чималою кількістю письменників, урбаністів, культурних діячів, як-от: Оксана Забужко, Андрій Курков, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Любка, лідер гурту "Тартак" Сашко Положинський та іншими.

Фестиваль став майданчиком дискусій про культурне обличчя Харкова, проводить активні збори на ЗСУ, міксує формати культурних заходів від вистав до лекцій, а також місця їхніх проведень від арт-просторів до вуличних перформансів.

Читайте також: Бажан, Жадан і прокляті питання: Як переосмислюють колоніальне минуле в Харкові