Волонтер Юра, Дід, тотем сьогоднішнього Харкова

Шотландець. Не справжній, іграшковий. Так ось, коли йому шили кілт, замовили подовше, щоб з-під шотландця не виглядав українець.

А ще в мене є друг трудовик. Так-так, вчитель праці – пам'ятайте, "взяли рашпіль до рук і точимо!" А у нього, у трудовика, є свій друг, фізкультурник. Вони не поділять училку ботаніки. Так вона і ходить, не запилена.

А ще маю друга фанатика гольфу. Чи не фанат, фанатик. Вб'є кожного, хто скаже, що в нього грін менше 20 см. Вб'є і закопає в лунку.

У нас із цими друзями є ще друзі. Всі різні.

Один поведений на тенісі, садить на нього життя і бабки (майже як на гольф, але менше, трішки жлобуватий).

Інший марить вином.

Третій збирає нецке, четвертий бізнесмен, є ще п'ятий, десятий.

Усі ці друзі були вбиті Юрою, Юрієм Сапроновим, 24 лютого 2022 р.

На їхнє місце прийшов Волонтер Юра, Дід, тотем Харкова.

Щодня він херачить свою справу, забиває цвяхи в кришку гробу ворога.

Я точно знаю, що робитиме Дід за місяць, за три.

Діставати щось потрібне, передавати на 0, допомагати тим, хто зі зброєю.

Юру не можна зупинити, він заведений до Перемоги.

Юра надійний, як скеля.

Є в нього вада – людей любить.

Натомість Юру можна привітати – сьогодні йому кілька років.

Привітати просто – напишіть унизу пару теплих слів.

Джерело – фейсбук Гаріка Корогодського