Луценко йде з армії: У чому причина хейту

Ситуація навколо демобілізації Юрія Луценка – це не лише тупий і підлий срач. На жаль, ситуація значно глибша
06.07.2023, 11:00 Вадим Денисенко
Поділитися
Луценко йде з армії: У чому причина хейту
Юрій Луценко / Фото: Фейсбук

Перший шар – це політична ненависть. Замість того, щоб дати нагороду, починається тупий хейт. Але ось глибинна причина цього хейту лежить в основах нашої політичної традиції, яка зводиться до двох нехитрих формул. Перша: кожен новий президент має посадити свого попередника. І за винятком Януковича, причина цього бажання виключно політична. Нічого спільного з реформуванням системи управління тут просто нема. Друга формула ще тупіша: кожен новий президент вважає, що якщо обрізати фінансування супротивнику, то він правитиме вічно. Як результат, маємо страшну корупційну модель держави.

Другий шар – це відсутність емпатії і довіри. Ми багато говоримо про росіян, які не мають емпатії. Так, ми набагато кращі за них. Але ми, так само, як і вони невідрефлексована нація. Ми ніколи не робили глибинні ревізії самих себе. Їх ми замінили собачими боями у Шустера. Але ці собачі бої не відповіді на складні питання: це переливання з пустого в порожнє. І це має також свої наслідки. Ми звикли до того, що в телевізорі хтось скаже, що Міноборони купує яйця по 17 грн за штуку, а після цього не буде нічого. У нас, якщо хочете, утворився страшний консенсус: "ви крадете, ми про це говоримо в телевізорі, а потім можемо зробити революцію або виїхати з країни". Якщо хочете трохи пафосу, то без відповідей на питання, хто убив Гонгадзе і Чорновола, ми не зможемо розвиватися.

І,нарешті третій шар – примітивізм. Я не хочу називати прізвищ чи аналізувати ідіотичні дописи. Я лише наведу цитату Расула Гамзатова, який свого часу написав: "В кожному аулі має бути свій божевільний. Головне, щоб він був один". На жаль, у нас їх багато, ми їх толеруємо і ми не говоримо прямим текстом, що одиниця дурості нашого парламенту – 1Б. Інколи варто людям в очі говорити правду.

Джерело – фейсбук Вадима Денисенка

Поділитися