Що відбувається з аграрним сектором Харківщини і чи вистачить зерна для внутрішніх потреб

2022 рік: бойові дії, падіння на 65%, вистояти

Традиційно Харківщина завжди була лідером в аграрному секторі, але внаслідок повномасштабного нападу рф на Україну галузь зіштовхнулася з надскладними викликами. Весна 2022 – фермери в касках і бронежилетах, весна 2023 – міни, міни, і ще раз міни – у таких умовах аграрії області вже півтора року зміцнюють продовольчу безпеку країни.

Минулого року на Харківщині весняна кампанія фактично була зірвана – через окупацію частини області та постійні бойові дії. Засіяти поля це лише частина від загальної роботи, не менш важливо доглядати за ними. І саме цей фактор найсуттєвіше вплинув на тогорічну врожайність. Не кажучи вже про те, що через розбиті ворогом дороги вивезти хоч частину продукції стало дорого й небезпечно. Резюмуючи мовою цифр – посівні площі у 2022 році порівняно з 2021 зменшилися на 55%, а щодо збору врожаю за аналогічний період – на 65%. Станом на осінь 2023 року від дій рашистів постраждало 630 підприємств, що займаються рослинництвом. Досі немає можливості повністю підрахувати усі збитки.

Але попри тяжку ситуацію в галузі – окупація третини області, фізичне знищення потужностей деяких підприємств, забруднення великих площ і полів вибухобезпечними предметами, відсутність фінансових ресурсів для виходу "в нуль", аграрії Харківщини продовжували працювати й годувати Україну. І час від часу трофеїти ворожі танки.

Історичною подією стало вибиття росіян з регіону, але за собою вони лишили багато роботи для піротехніків й можливість підло завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі.

2023 рік: підриви на мінах, збільшення площі посівів, повне забезпечення внутрішнього ринку, період можливостей

На річницю Великої війни аграрії Харківщини вже мали досвід роботи в складних умовах, а успіхи українських захисників мотивували не просто виживати, а й ще й нарощувати темпи. Весняна посівна це підтвердила: загалом було засіяно понад 780 тис. гектарів попри заплановані 630.

Станом початок вересня фермери області зібрали вже 1,3 млн тонн зерна. Середня врожайність склала 42 ц/га (на 10 більше, ніж у 2022 році), найвища зараз у Богодухівському районі й становить 46,5 ц/га. Загальна площа посівів по всіх категоріях господарств на 12,5% більша. Прогнози оптимістичні: цьогорічний урожай має повністю забезпечити потребу області в зерні.

Дещо змінився підхід до того, що саме засівати: через затяжні осінні дощі, аграрії переорієнтувалися на збільшення посівів ярих зернових культур: гороху, ярих пшениці та ячменю, кукурудзи на зерно. Майже на 54% збільшились посівні площі технічних культур: соняшнику – на 471,5 тис. гектарів, сої – на 33,8 тис. гектарів. Площа кормових культур збільшилася на 20%.

За кожним гектаром і намолотою тонною стоїть не тільки плідна праця, а й життя працівників агросфери. Починаючи з 24 лютого 2022 року на Харківщині зафіксовано 20 випадків наїзду сільськогосподарської техніки на вибухонебезпечні предмети. Постраждали 18 механізаторів: троє, на жаль, загинули. Понад 570 тис. гектарів полів заміновано і не обробляється – це майже 50% від усіх земель області. Через бойові дії немає можливості розпочинати розмінування близько 200 тис. гектарів.

При Харківській ОВА діє оперативна група, яка координує процес розмінування і всіх, хто його здійснює. Зараз в області 32 піротехнічні підрозділи, які першочергово розміновують критичну інфраструктуру деокупованих територій. Загалом визначено для обстеження 159 тис. гектарів земель сільськогосподарського призначення: від початку цього року 38 тис. гектарів уже обстежено, з них понад 36 тис. гектарів потребують розмінування. На сьогодні розміновані тільки 48 гектарів – цей процес потребує значних ресурсів, найголовніше – людських.

Підтримка агросектору

Співпраця влади усіх рівнів з малими, середніми й великими представниками агросектору стала тіснішою, а комунікація – ефективнішою. Оборонний сектор залишається пріоритетним для держави, але й галузі, які надважливі для економіки України – не залишаються без уваги.

Ключовими викликами для аграріїв сьогодні є: ракетні обстріли та мінна небезпека; скорочення посівних площ; мінімальна ліквідність продукції; здорожчання логістики. Усе це можна узагальнити як "наслідки вторгнення рф".

Зі свого боку уряд продовжує спрощене кредитування аграріїв за програмою "5-7-9" – ліміт кредиту зріс із 60 млн грн до 90 млн грн. Діє програма безповоротних грантів на створення садів і теплиць. Триває співпраця і з міжнародними організаціями – USAID та ФАО, які реалізують програми підтримки для аграріїв. Як і було заплановано, цього року змінили структуру посівних площ. Незмінним є курс на дерегуляцію, реформу меліорації, міжнародну співпрацю та євроінтеграцію. Підприємства, які знаходяться на територіях, де велися бойові дії і мають складну ситуацію, можуть отримати кредити на обігові цілі під 1% річних. Для цих підприємств передбачений ще один інструмент – надання державних гарантій. До того ж у травні набрав чинності закон, яким передбачено звільнення аграріїв та власників земельних ділянок від сплати податків на заміновані, забруднені, окуповані землі та угіддя на яких ведуться бойові дії.

До речі, у своєму телеграм-каналі розповідаю про державну та іноземну підтримку вітчизняних фермерів, а також публікую інформацію про розмінування угідь. Буду вдячний за підписку.

На рівні області триває співпраця з міжнародними партнерами, які фінансово допомагають постраждалим від війни малим і середнім фермерським господарствам. Залучаються іноземні організації, які займаються розмінуванням. Разом із тим Харківщина отримала сертифікат на нову машину для розмінування – така спецтехніка пришвидшить зачистку від мін та снарядів.

Попри всі складнощі й виклики можна цілком впевнено стверджувати: аграрії Харківщині працювали, працюють і будуть працювати попри все. Зміцнювати продовольчу безпеку України, підтримувати економіку.

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів.