Чому Трамп "змінив" свою точку зору щодо України і що це означає

1. Як і у випадку з заявами про негативне ставлення до України, негайне відкликання посла і втручання в американські вибори, рішення Трампа зустрітися з Зеленським – це передвиборча політтехнологія.

2. Після гучних заяв республіканців і нетривалої паузи з'явилася дуже чітка і однозначна заява Каміли Гаріс, яка була розтиражована єдиним меседжем, найчіткіше сформульованим МакФолом: "Гаріс за демократію і Україну, а Трамп за Путіна і диктатуру". Що важливо, це був єдиний голос всіх можливих продемократичних спікерів, до яких доєдналися інтелектуали, по типу Харарі.

3. Що відбулося далі, можна тільки здогадуватися, але з великою долею імовірності можемо припустити, що або на Трампа натиснули спонсори і старійшини партії (це вже було в березні, між іншим, коли розблокували пакет допомоги Україні), або ж експрес-опитування показали, що своїми заявами Трамп тільки шкодить сам собі. Не виключено, що одночасно зіграли обидва фактори. І тому Трамп змушений був відіграти назад і зробити прохолодну формальну зустріч.

4. Важливо, що після зустрічі з Зеленським, Трамп продовжив свою мантру про те, що тільки він зупинить Третю світову (читай ядерну) війну, а при Гаріс вона обов'язково відбудеться. Іншими словами, його стратегічна лінія до виборів, судячи з усього, буде будуватися на грі в те, що при ньому Путін ядерної зброї не застосує. Паралельно ми бачимо, що в Росії навпаки йде нагнітання. І, наприклад, вчора влада РФ оголосила по школам тижневик навчань, що робити при ядерній загрозі.

5. За всім цим частково загубився "план перемоги". Поки ми чуємо слова великої підтримки, але разом з тим єдина дія на яку пішов Байден – розморожує 7 млрд допомоги, яка не передбачає далекобійну зброю. Розрахунок на швидкі рішення Байдена, який завдяки обіцянці дозволити вступ України до НАТО ввійде в історію, не виправдалися.

6. Результати поїздки Зеленського до США точно не можна розглядати в чорно-білих тонах. У силу багатьох обставин, часто не пов'язаних з Україною, Україна стала одним із факторів виборчої кампанії в США. Але і тут не варто переоцінювати цю роль. Сьогодні вже головна тема: Трамп "зʼїхав" з відповіді на питання про створення робочих місць і черговий раз не пройшов факт-чекінг щодо заяв про своє минуле.

7. Нашими головними проблемами були і залишаються внутрішня фрагментація і відсутність діалогу, а також повне ігнорування світових процесів (життя в глобусі України). І без вирішення цих проблем ми не зможемо рухатися вперед.

Джерело – фейсбук Вадима Денисенка

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".