Суми, Трамп, "брудна бомба": Коротко про виступ Путіна

1. Нічого нового ми не почули: він як вважав Україну частиною своєї недоімперії, так і вважає. Треба зрозуміти, що ця хвороба не лікується і маразм лише від місяця до місяця посилюватиметься.

2. Російський вождь вважає, що у нього відкрилось вікно можливостей для наступу на Суми і не тільки. Цьому сприяє Трамп і Білий Дім (давайте вже нарешті говорити відверто). Бездіяльність Вашингтона і відверте переключання уваги на інші теми зчитується Путіним як мовчазна згода робити з Україною що заманеться.

3. Коли Путін говорить, що не хоче капітуляції України, він саме її і прагне. Бо є віра, що це можна зробити саме зараз (див.пункт 2).

4. Психологічний тиск на українське суспільство посилюватиметься через збільшення обстрілів тилу. За задумом Кремля, тепер можна будь-яку ескалацію пояснювати тим, що, мовляв, Україна готувала "брудну бомбу". Це рімейк, який ми чули у 22-му. Ситуація з Іраном стала ще одним аргументом для Путіна говорити про превентивні заходи. І тому я вважаю, що в якийсь момент вони можуть піти на таку дурість, якщо до серпня не зможуть досягти значних тактичних успіхів. Знову-таки з метою психологічного тиску.

5. Путін реально сподівається на зменшення підтримки України, відсутність американських озброєнь і поступовий дрейф Європи в обійми росії.

Всі ці ризики буди очевидні ще минулого року. Але наша домашня робота не була зроблена повноцінно, що зараз відчуватиме як фронт, так і тил.

Найближчі місяці будуть дуже важкими.

Наше завдання – як я його собі бачу – вистояти і зберегтися до початку зміни трендів в американській політиці. Це, очевидно, має відбутися вже з нового року. І паралельно треба вже зараз Офісу швидко запускати зміну внутрішніх процесів на різних рівнях, бо докручування гайок в тисячах різних кейсах може зірвати різьбу (казалось-писалось про них достатьо).

А лінійність запущених нині процесів та інертність внутрішньополітичної машини не передбачає ні швидкого миру, ні швидкої зупинки ворога.

Сорі, що без оптимізму.

Джерело – фейсбук Віктора Шлінчака

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".