"Бусифікація" – це історія про державу, яка сховалася

Так от. Сьогодні повістку можна викинути в смітник відносно безболісно. Так, буде штраф. Так, теоретично тобі можуть заблокувати водійські права (хоча там процедура потребує стільки людино-годин, що жодний ТЦК не стане з цим морочитися). Але загалом покарання за ігнорування повістки прописане таке, що тобі простіше й вигідніше цю повістку ігнорувати.

У результаті вакуум сліпого інституційного примусу заповнює низовий примус. Усе те, що ви називаєте "бусифікацією". Якщо люди самі не приходять по повістках, на вулиці змушені виходити групи оповіщення. І далі відбувається те, що відбувається.

Не хочете "бусифікації" – без проблем. Тоді прописуємо в законодавстві посилення відповідальності за ігнорування повісток. Щось жорстке і невідворотне. І тоді жодних облав. Жодних груп оповіщення. Усі самі слухняно йдуть до ТЦК.

Але держава так робити не хоче. Депутати бояться за рейтинг. Президент хоче переобрання. Тому все спустили на військових. У результаті маємо те, що маємо.

Джерело – фейсбук Павла Казаріна

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".