Наступні обстріли Києва. До чого готуватися?
Але все це остаточно перетворюється в театр для одного глядача. І якщо весь 2025 рік росіяни грали спектакль для Трампа, зараз оточення Путіна грає спектакль для нього самого.
1. Вперше за час війни російський режим перейшов від наступу до самозахисту. Я зараз не про фронт. Я про внутрішню логіку дій, наслідком яких стала нав’язлива спроба сконцентруватися в обстрілах, перш за все на центрі Києва.
2. В основі цієї логіки лежить три аспекти:
- Психологія самого Путіна, який розуміє, що його принизили і він має відповісти за приниження.
- Бажання сподобатися ура-патріотам і частині військових, які все більше перетворюються на опозицію Путіну. Вони чотири роки просять Путіна бити по центрам прийняття рішень. Удари такі були, але росіяни все ж не дозволяли собі аж так бездумно і в таких кількостях розкодувати ракети. Зараз, схоже, прийнято рішення зробити кілька хвиль таких масованих атак,навіть якщо потім треба буде накопичувати кілька місяців відповідні запаси. Тут нема воєнної логіка. Повторюся, це логіка театру для одного глядача, якому це страшенно має сподобатися. Мені здається, хоч тут я і не спеціаліст, атак, подібних до попередньої, не може бути більше 3-4. Більше просто нема ресурсу.
- Минулого тижня Путін звернувся до українських військовослужбовців здаватися. Опосередковано це говорить про ті ілюзії, які концентруються в його голові. І які доносить йому вище воєнне керівництво.
3. Ідеальним проміжковим завершенням такої ракетної операції для Кремля, схоже, мало б бути пряме попадання в будинок Офісу президента і в ідеалі, щоб потім США та ЄС почали тиснути на Україну почати просити мир чи хоча б нового раунду переговорів. Ще раз: це не логіка війни. Це логіка театру одного глядача. Але ця логіка не про останній, завершальний етап війни. Це логіка дрібної тактики на наступний місяць. Якщо бути більш точним, це логіка піару, а не війни. На жаль, дуже чорного для нас піару. Повторюся, автори цієї ідеї вважають, що після цього наступить злам не в війні, а в переговорах.
4. У російських елітах поки не існує ніякого бунту. Досі вони вовтузилися і вовтузяться між собою заради одного: отримати добро від Путіна, як головного арбітра. Зараз зросла кількість незадоволених новими правилами арбітражу, які передбачають різке обмеження кількості недоторканних. Але логіка Путіна полягає в тому, що недоторканність 30 людей з його найближчого оточення плюс вищої ланки ФСБ та ФСО уберігає його від будь-яких переворотів. І в цьому є серйозний резон.
5. Ми, справді, наблизилися до появи елітної фронди. Але її ще точно немає і зробити так, щоб її не стало – головна задача Путіна. При цьому Захід, схоже, не мислить категоріями спроб створити цю саму фронду. Захід мислить в категоріях вічності Путіна. А це, безумовно, впливає на російські еліти.
Джерело – фейсбук Вадима Денисенка
Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".
