Офф-рек Зеленського і Федорова: про що говорять політики

Після двох так званих офф-реків цього тижня – Володимира Зеленського та Михайла Федорова (ну, це вже давно дивний формат, коли все сказане все одно стає відомим за годину) можна констатувати, що ці два кораблі все більше віддаляються. Кожен по своєму курсу. Це закономірний процес, і я б тут навіть не шукав технологію (на що натякав Володимир Олександрович). Бо Федоров сьогодні – це по суті Зеленський вчора (у 2019-му). З інколи ідеалістичними уявленнями, що мало б відбутися завтра.

І те, що Президент називає Федорова "маркетологом" - це ж не від теплоти душевної, це теж в певному сенсі "конкурс капітанів" з оглядкою на вибори, хоч поки що вони обидва перебувають на етапі "розминки".

Федоров теж говорить більше маніфестами, що можна розвернути у майбутньому як в плюс, так і в мінусову кампанію проти. "Служили два товариша". Не пам’ятаю, про що фільм, але принцип саме в точку.

Вже вкотре можу повторитися: всі ці внутрішньополітичні тертя було б цікаво спостерігати, якби вони не відволікали від головного функціоналу і цих діючих осіб, і людей, що залучені до процесу – бо нам треба вигравати війну, а не купувати попкорн на конкурс КВН-щиків. Встигнеться.

Ще один пункт, який мене непокоїть в обох політичних персонажах: чи дійсно вони розуміють реальність. Бо якщо так легковажно іронізувати, що у нас політичної кризи не існує, бо за Хмару проголосували конституційною більшістю, постає запитання: чи дійсно на Банковій не відчувають, в чому є небезпека для них же самих? Бо і в Януковича було "все спокійно". До певної межі. За якою почався Майдан.

Так само і з Федоровим. Можна скільки завгодно розповідати, що підрізали крила, але історія точно не пробачить, якщо буде профукано шанс отримати від Маска рішення щодо супутникових даних. Якщо це вдасться, взагалі не важливо, як називатиметься посада Федорова. Він опиниться в історії.

Насамкінець хочу сказати наступне: давайте вже закінчувати з цими "відфільтрованими зустрічами". Якщо є що сказати, виходьте і говоріть. І не тільки обраним журналістам – народу. Він має право почути.

Джерело – фейсбук Віктора Шлінчака

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".