Руденко, Белявцева, Товмасян, Одарченко: найгучніші корупційні скандали в Харківській області

На цьому тлі згадуємо найвідоміші місцеві корупційні скандали періоду "кінця епохи бідності" (із 2019 по 2025 роки) за участі політиків і посадовців у Харківській області.

Незайвим буде нагадати, що згідно ч. 1 ст. 62 Конституції України людина вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вина не доведена в суді. Частина фігурантів вже отримала вироки, в інших випадках суд продовжує розглядати справи.

Розкрадання на будівництві фортифікацій

Улітку 2025 року генпрокурор України Руслан Кравченко повідомив, що правоохоронці викрили злочинну групу на чолі з колишнім заступником мера Харкова, яка розікрала 5,4 млн грн бюджетних коштів на будівництві фортифікацій.

Головним підозрюваним виявився добре знайомий харків’янам підприємець і чиновник, в минулому голова правління "Салтівського хлібозаводу", депутат п’яти скликань Харківської міської ради, ексзаступник покійного Геннадія Кернеса та Ігоря Терехова з питань ЖКХ та ексголова Дергачівського району Харківської області Андрій Руденко. До підозри Руденка завчасно звільнили з мерії та пізніше позбавили мандата.

Пересічним харків’янам Руденко відомий через публічні приниження, яких він час від часу зазнавав: в 2008 році Кернес під камерами дав йому копняка на сходах міської ради, а в 2018 році вуличні активісти в центрі міста вкинули Руденка у сміттєвий бак.

Зараз Руденко за рішенням суду знаходиться під вартою. Його підозрюють в розкраданні бюджетних коштів разом з підприємцями і фірмами-прокладками, які закупили майно для фортифікацій за завищеними на 30% цінами. Прокуратура інкримінує підозрюваним участь у злочинній організації з метою розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

Руденко відкидає ці звинувачення, каже, що не тікав і не ховався. За його словами, Харківська обласна військова адміністрація не має до нього претензій, а з нього роблять якогось "бармелея, який зібрав цілу мафію". Колишньому чиновнику загрожує 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Політолог Антон Авксентьєв в коментарі Суспільному зазначав, що справа Руденка містить політичну складову. За словами політолога, ця справа – спроба трошки погасити суспільний запит на покарання винних у корупції.

Варто зазначити, що Руденко перед СІЗО повернувся до "Батьківщини" Юлії Тимошенко, відкривав партійні приймальні в Харкові та навіть очолив місцевий осередок БЮТ.

При цьому є й інша справа, про розкраданнях на будівництві фортифікацій, вже без участі Руденка. У липні 2025 року Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що посадовці Департаменту житлово-комунального господарства та паливо-енергетичного комплексу Харківської обласної військової адміністрації (ОВА) можуть бути причетні до розкрадань 2,7 млн грн шляхом завищення цін на будівництві укріплень. Нагадаємо, що раніше, у серпні 2025 року, з Харківської ОВА на тлі скандалу з фортифікаціями звільнився заступник Олега Синєгубова Михайло Харнам.

Закупівлі курятини та незаконне переправлення чоловіків за кордон

У лютому 2024 року НАБУ та САП повідомили про підозру в заволодінні 15,2 млн грн при закупівлі Харківською обласною військовою адміністрацією харчових продуктів для гуманітарних потреб. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення обладміністрація уклала тристоронній договір про закупівлю 235 тонн продуктів для безплатної роздачі жителям прифронтових територій.

За даними слідства, колишня керівниця апарату Харківської ОВА Вікторія Белявцева у змові з працівниками підприємства підробила документи про отримання продукції від постачальника. За результатами цього "Укрзалізниця" перерахувала на рахунки підприємства понад 15 млн грн, а продукцію поставили лише після того, як фігуранти дізналися про кримінальне провадження. Згодом Белявцева "за згодою сторін" звільнилася з ОВА. Фігурантам справи повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України.

У квітні 2024 року в Офісі генпрокурора повідомили про ще одну справу, в якій фігурує Белявцева та інші місцеві посадовці, про незаконний перетин кордону "волонтерами" по системі "Шлях". За даними слідства, підозрювані за допомогою благодійної організації в 2022-2023 роках переправили за кордон 19 чоловіків призивного віку під виглядом волонтерів. Із кожного нібито брали по 60 тис. грн. П’ятьох фігурантів справи звинувачують за фактами організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України (ч. 3 ст. 332 КК України).

Белявцевій загрожує до 12 років ув’язнення по першій справі і до 9-ти – у другій. Звинувачення вона відкидає. На початку 2024 року експосадовиця збирала майже 4 млн грн на заставу.

За даними журналіста Павла Федосенка, у справі можуть фігурувати кілька інших обласних чиновників, зокрема, й Олексій Сініцин, якого оперативно після розголосу звільнили з посади радника голови Харківської облради Тетяни Єгорової-Луценко. Сініцин був керівником фонд "Об’єднання "Сила громад", через який здійснювалися оборудки, тому він також отримав підозру, стверджує журналіст. Крім цього, пише Федосенко, у справі про переправлення ухилянтів за кордон фігурує громадська організація "Колос", від якої за кордон 23 рази їздив водій голови облради Єгорової-Луценко.

Хабар в 1 млн грн

НАБУ почали розслідувати справу про хабарництво у Харківській облраді навесні 2021 року. На початку 2023 року справу передали до суду, який триває й досі. Колишнього голову Харківської облради Артура Товмасяна, його заступника та адвоката підозрюють у отриманні хабара більш ніж в 1 млн грн.

Екскерівнику Харківської обласної ради та його заступнику інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Дії адвоката кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

За версією слідства, Товмасян з подільниками вимагали хабар у директора комунального підприємства за збереження за ним посади. Хабар підозрюваному начебто передавали частинами. У цій справі в Харківській облраді правоохоронці проводили обшуки. Товмасяна виключили з фракції "Слуга народу" і він за власним бажанням звільнився зі своєї посади. Підозрюваних узяли під варту, але потім випустили під заставу. При цьому чоловік відкидав усі звинувачення.

Станом на кінець 2023 року розгляд справи у Вищому антикорупційному суді ще тривав, а Товмасян мобілізувався до лав ЗСУ.

Хабар біткоїнами Мустафі Найєму

Уже колишній народний депутат від "Слуг народу" Андрій Одарченко (позбавили мандата в листопаді 2025 року), ексдекан факультету управління торгівельно-підприємницькою та митною діяльністю Харківського державного університету харчування та торгівлі, колишній ректор Державного біотехнологічного університету в листопаді 2024 року був засуджений Вищим антикорупційним судом до 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна за спробу підкупити тодішнього керівника Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма.

За версією слідства, Одарченко пропонував Найєму хабар біткоїнами в еквіваленті 50 тис. дол. за сприяння у виділенні коштів на ремонт підконтрольного йому новоствореного Біотехнологічного університету у Харкові. Тодішньому народному депутату інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).

Одарченка затримали в листопаді 2023 року, тоді ж його виключили з партії "Слуга народу". Згодом він вийшов під заставу в 15 млн грн і навіть ходив у Раду. А у вересні 2024 року з’явилася інформація, що нардеп, ймовірно, через Чернівецьку область, виїхав за кордон. Його оголосили в міжнародний розшук.

За інформацією НАБУ, ця справа була першою в історії українських антикорупційних органів задокументованою спробою дати хабар у криптовалюті.

Навесні 2025 року "Українська правда" опублікувала розслідування, згідно з яким Одарченко мешкає в Будапешті (Угорщина).

Корупція у харківській податковій

У лютому 2024 року чиновницю головного управління Державної податкової служби у Харківській області впіймали під час отримання хабара у 55 тис. дол. За даними слідства, податківиця підбурила представника приватного товариства надати цю суму керівнику ГУ ДПС у Харківській області, щоб той ухвалив "правильні" податкові рішення.

Крім того, упродовж січня – лютого 2024 року чиновниця податкової пропонувала дати їй ще 150 тис. дол. за "правильні" результати податкової перевірки. Чиновниці оголосили про підозру у хабарництві.

Як повідомляла "Думка" з посиланням на джерела у правоохоронних органах, підозрювана – керівниця відділу Головного управляння ДПС України в Харківській області Тетяна Горбань. Її дії були кваліфіковані як такі, що мають ознаки злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою; замах на пропозицію обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі).

Горбань взяли під варту із можливістю вийти під заставу в 7 млн грн. За інформацією "Думки", їй вже винесено обвинувальний вирок.

Тодішнього керівника Головного управління ДПС України в Харківській області Василя Гладченка в лютому 2024 року зняли з посади. Вищий антикорупційний суд України обрав колишньому в.о. начальника Головного управління ДПС України в Харківській області, якого підозрюють в одержанні хабара в розмірі 55 тис. дол., запобіжний захід у виді застави в розмірі 10 млн грн.

Читайте також: Змова науковців чи об’єктивна необхідність: реакція харків’ян на мовні норми