Зима 2022-23 років на Харківщині та в Україні в цілому вже увійшла до історії метеоспостережень завдяки температурним рекордам, що були зафіксовані у січні. Окрім того, другий місяць зими цьогоріч може стати аномальним ще й через відсутність снігу. Синоптики кажуть, подібні явища свідчать про глобальне потепління на планеті.

Фото ілюстративне

Клімат Харківщини помітно змінився за останні 30 років

Синоптик Харківського регіонального центру з гідрометеорології Ігор Кібальчич говорить, що зміна клімату в Україні та на Харківщині - факт незаперечний.

"Глобальне потепління, яке спостерігається по всій земній кулі, у наших помірних широтах істотно виражене. Так, зокрема, влітку ми все частіше спостерігаємо періоди великої спеки, коли температура повітря сягає понад 30 градусів Цельсія. Взимку це виражається частими та тривалими періодами відлиг, дощів та туманів. Не так давно ми вже мали аномально теплу погоду взимку. Це було в 2019-2020 роках, тоді у Харкові середньозимова температура становила 0 градусів. Зима 2022-23 років теж тепла, - розповідає синоптик. - У майбутньому, якщо тенденція збережеться, такі аномальні періоди, як були цього січня, почастішають. Побільшає теплих періодів взимку та спекотних улітку. І це стосується не лише Харківщини, а й України в цілому. Клімат нашої області стає схожим на той, що раніше був на півдні країни, а ось, наприклад, південь Одеської області за температурним фоном та кількістю опадів наразі наближається до субтропіків".

За даними синоптиків, зміни кліматичних умов у Харкові та області суттєво відчутні. Щоб встановити та зафіксувати їх, метеорологи аналізують погодні умови за певним алгоритмом.

"Існують базові періоди, за якими робляться висновки щодо клімату. Це відрізки часу у 30 років. Так ось, якщо нормальною середньосічневою температурою в 1961- 1990 роках у Харкові було мінус 7 градусів, то у період з 1991 по 2020 рік середня температура січня складала вже мінус 4,5 градуси. Відповідно за останні 30 років вона значно підвищилася", - зазначає Кібальчич.

Зима в Харкові / Фото ілюстративне

Через зміну температурних режимів змінився і характер опадів, а відповідно й погодних умов в цілому.

"Так, зокрема, кількість снігу, що випадає на Харківщині, зменшилася. Тепер в холодну пору року часто йдуть дощі, буває мряка. Осінь затягується і перехід в зиму відбувається пізніше, - пояснює метеоролог. - Утім, це не значить, що кожна зима тепер буде теплою і малосніжною, як цьогорічна, що подарувала нам не лише температурні рекорди, а й таку аномалію, як тепла груднева гроза. Ми спостерігали її 17 грудня 2022 року. Це було унікальне явище, якого метеорологи області не фіксували за останні 25 років метеоспостережень. Гроза, зафіксована приблизно о 22:10 над Харковом, швидко змістилася у північно-східному напрямку, у бік Циркунів та Липців. Приземна температура повітря на цей час становила +10,6 °С, що набагато вище за кліматичну норму для даної пори року. Окрім того, гроза була "теплою", тобто виникла на тлі високих температурних показників при виносі повітряної маси середземноморського походження в передній частині висотної улоговини. Подібні процеси характерніші для другої половини осені. Для наших широт тепла зимова гроза - це велика рідкість. Але, враховуючи зміну клімату, такі явища, а також періоди тепла взимку і спеки влітку надалі будуть частішими і більше не сприйматимуться, як виняток із правил. Через 30 років, ймовірно, клімат Харківщини може бути таким, як наразі в Одесі".

Водночас, не зважаючи на помітні зміни температурного режиму, клімат на Харківщині не стає посушливішим.

"Середньорічна кількість опадів у Харкові та області суттєво не змінюється. Так, бувають посушливі роки, коли дощів та снігу випадає на 200-300 міліметрів менше середньорічної норми, але на статистику за 30 років, яку ми розглядаємо, аналізуючи зміни клімату, це не впливає. Зневоднення Харківщині поки що не загрожує", - відзначає синоптик.

Зупинити зміни клімату можуть лише глобальні процеси

За даними метеоролога, вплинути на глобальне потепління і уповільнити його можуть істотні природні процеси, що відбуваються на Землі, наприклад вулканізм.

"Якщо десь на планеті буде велике виверження вулкана, то процес глобального потепління на деякий час призупиниться", - говорить метеоролог.

Водночас, війна і потужні вибухи, що нині лунають в Україні, на наявність гроз, морозу чи снігу в регіоні впливати не можуть, наголошує синоптик. Річ у тім, що погоду в основному формують глобальні процеси в атмосфері та на планеті, а також повітряні маси, що приходять на територію області та країни, у тому числі, й здалеку, наприклад, з Атлантики чи Африки.

"Циркуляції атмосфери масштабні і військові дії, які наразі проходять в Україні, вплинути на ці процеси не здатні. Суттєво змінити ситуацію може лише застосування ядерної зброї, - зазначає Кібальчич. - Погода формується внаслідок глобальних взаємозв’язків. На те, що ми бачимо за вікном, може впливати, наприклад, стан тропіків чи Індійського океану, хоча вони й дуже далеко від України".

Синоптик говорить, що робити висновки щодо зміни клімату і глобального потепління, можна лише зважаючи на значний проміжок часу.

"Поспішати з висновками в цих питаннях не можна. Потрібна статистика за 30, а краще 50 років. Якщо 2 роки поспіль у нас, наприклад, безсніжна зима, то це не говорить про тенденцію, бо наступні 2 роки може бути все навпаки. Усі аналізи проводяться, лише враховуючи значний проміжок часу, - пояснює метеоролог. - Наразі клімат Харківщини можна порівняти з тим, що панує в країнах центральної Європи або з південною Канадою. Харківщина схожа з ними і за температурними режимами, і за кількістю опадів".

Робоче місце синоптика / Фото ілюстративне

Точність прогнозів

Прогнозувати, якою буде погода у тому чи іншому регіоні, досить складно. Метеоролог має врахувати безліч нюансів, охопити які подекуди досить складно. Синоптики роблять прогнози лише з певною мірою ймовірності.

"Наразі найточніший прогноз ми можемо давати на наступну добу чи найближчі 2-3 дні, а от на тиждень чи два тижні прогноз орієнтовний, там обов’язково є ступінь вірогідності похибки, - розповідає синоптик. – На процес складення правдивих прогнозів значно впливає розвиток комп’ютерних та чисельних технологій. За останні 20 років точність прогнозів значно зросла. Щоб спрогнозувати, якою буде погода, синоптики використовують комп’ютерні моделі та унікальні числові розрахунки. Раніше були інші технології, тож і похибок було більше. Якщо наразі проаналізувати ситуацію щодо точності прогнозів, то варто зазначити, що у Харківській області добові прогнози обласного гідрометцентру справджуються на 98%, прогнози на 2-3 дні справджуються на 96-97%, а ось на початку 2000-х років ці показники ледь сягали 85-87%".

Подальший розвиток комп’ютерних технологій допоможе синоптикам опрацьовувати більше інформації, відповідно, і робити точніші прогнози, але це буде не зовсім так, як мріють пересічні люди.

"Ніколи прогнози не можуть бути точними на 100%. Навіть маючи будь-яку надсучасну техніку, неможливо охопити всі фактори, що формують погоду. З подальшим розвитком технологій синоптики зможуть подовжити період точних прогнозів, наприклад, до 5 днів чи до 10, тобто робити точнішими довгострокові прогнози", - пояснює Кібальчич.

Фото ілюстративне

Сніг та мороз ще побачимо

Щодо довгострокових прогнозів, яким буде, наприклад, кінець зими чи літо 2023 року, синоптик говорить лише з певною мірою ймовірності.

"На початку лютого будуть морози. Не такі великі, як то було на Різдво, але мінусові температури мешканців міста та області ще однозначно чекають. Сніжок ми цієї зими також ще побачимо. Хоча січень 2023 року цілком може претендувати на статус найбезсніжнішого в історії. Наразі сніговий покрив зберігається лише у високогірній частині Карпат, - зазначає синоптик. - Що до літа, то абсолютно точно можна сказати, що влітку обов’язково будуть періоди сильної спеки, коли повітря прогріватиметься до 30-35 градусів вище нуля. Кількість та тривалість цих періодів наразі прогнозувати важко. Минуле літо було дощове, як на Харківщині, так і на території всієї України, тож, якщо розглядати ситуацію з точки зору теорії ймовірності, літо 2023 року буде сухішим за попереднє".

Читайте також: Врятувати захисників: Навіщо волонтери з усієї України скуповують тисячі пакетів з хімічною речовиною