Для чого проводиться ПАП-тест

Тест Папаніколау – стандартне дослідження на виявлення онкологічних захворювань шийки матки. Діагностика дає можливість докладно вивчити будову органу, що дозволяє визначити найменші зміни та своєчасно поставити діагноз. Цитологічний мазок або ПАП-тест у гінекології рекомендується проводити щорічно в рамках профілактичного огляду.

Особливості ПАП-тесту у гінекології

На відміну від скринінгу, що призначається як обстеження за наявності скарг для всіх осіб, ПАП-тест виконується у рамках профілактичного огляду гінеколога.

Діагностика має низку незаперечних переваг:

• можливість виявити передракові стани у клітинах шийки матки на ранніх стадіях;
• доступність тесту у більшості медичних установ;
• невелика вартість дослідження та простота його виконання;
• відсутність дискомфорту у пацієнток у процесі проведення тестування;
• оптимальна точність за рахунок високої чутливості та специфічності, що дозволяє знизити кількість хибнопозитивних та хибнонегативних результатів;
• мінімальні часові витрати на тестування.

ПАП-тест може призначатися і на регулярній основі з метою моніторингу ефективності лікування після діагностування передракових станів шийки матки.

У чому полягає профілактика раку шийки матки

Збудником захворювання є вірус папіломи людини, яка після потрапляння в організм може залишатися в сплячому стані до моменту появи фактора, що провокує. Щоб уникнути активізації патології, рекомендується дотримуватися здорового способу життя, що включає правильне харчування та регулярну фізичну активність. На стані негативно може позначатися куріння, вживання алкогольних напоїв та інші шкідливі звички, що послаблюють імунну систему та здатність протистояти впливу вірусів та бактерій.

Дієвим методом запобігання недузі вважається вакцинація проти вірусу папіломи людини. Додатково слід уникати факторів ризику шляхом зменшення кількості сексуальних партнерів і незахищених статевих актів, підбору правильної контрацепції.

У профілактичних цілях необхідно проходити ПАП-тестування щорічно жінкам віком від 20 до 30 років або після трьох років ведення статевого життя. Для осіб у віковому діапазоні від 30 до 65 років дослідження виконується раз на 2–3 роки. За наявності факторів, що збільшують ризик розвитку онкологічних захворювань, потрібна щорічна діагностика.