"Пакунок школяра", мілітарі та підземні школи: що буде в новому навчальному році в Харкові

Розповідаємо, що нового планується впровадити для безпечного і повноцінного навчання дітей у новому учбовому році в умовах третього року повномасштабного війни.

Мета – п’ятдесят тисяч дітей у підземних школах

Наразі, за інформацією директора Департаменту освіти Харківської міської ради Ольги Деменко, у місті зруйновано або пошкоджено близько 60% освітніх закладів. Постійні повітряні тривоги, які інколи в найгарячіші місяці повномасштабної війни тривали не те, що годинами, а навіть більш ніж добу, загроза ворожих атак ракетами і "Шахедами", змусили харківських дітей навчатися під землею, онлайн або в змішаному форматі (наприклад, два дні на тиждень у школі, три дні – дистанційно).

Станом на травень 2025 року в Харкові було 12 безпечних локацій для навчання: чотири підземні школи, шість станцій метрополітену, і два протирадіаційних укриття, які працюють у навчальних закладах. Усього в місті мають можливість очно навчатися 8800 дітей. До кінця навчального року планують відкрити ще три підземні протирадіаційні укриття для навчання дітей, залучивши ще 4000 дітей до офлайн-навчання. Таким чином, у Харкові зможе повноцінно відвідувати безпечні школи до 13 тисяч дітей.

Це буде лише десята частина від кількості школярів, яка навчалася в школах Харкова до повномасштабного вторгнення росіян. Усього ж у місті зареєстровано близько 100 тисяч учнів, але основна маса з них навчається у змішаному форматі. За словами Деменко, в Харкові перебуває лише трохи більше половини зареєстрованих учнів, ще 6,5% знаходяться в Харківській області, 6% – в інших регіонах України, а 33% дітей взагалі вчаться з-за кордону.

За словами начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова, ще 19 безпечних шкіл облаштовується в області. До кінця цього року в Харківській області хочуть в цілому відкрити 40 підземних шкіл, в яких у змішаному форматі, включно з Харковом, навчатимуться близько 50 тисяч дітей.

"Пакунки школяра" потрібні не тільки першокласникам

У новому навчальному році уряд запускає нову програму "Пакунок школяра". Це одноразова грошова допомога в розмірі 5 тис. грн на кожного першокласника. Якщо в родині двоє або більше першачків, то допомога виділяється на кожного з них.

Ці гроші йдуть на картку "Дія" когось із батьків або законних опікунів дітей. На них можна купити канцелярське приладдя, одяг та взуття для дітей у будь-якому магазині або інтернет-магазині. Виплати призначають незалежно від форми навчання, але діти, які перебувають за кордоном або в тимчасово окупованих районах країни, можуть отримати допомогу лише після повернення на підконтрольну Україні територію. Усі кошти, не витрачені впродовж 180 днів із дня зарахування, повернуться державі. Заяву на отримання виплати в "Дії" або Пенсійному фонді можна подати до 15 листопада.

За словами мера Харкова Ігоря Терехова, з 1 вересня в перший клас у Харкові підуть 5250 дітей. Ця кількість дещо менша показника минулого року, на третину менша кількості першачків у 2023 році, і більш ніж вдвічі менша за показник "мирного" 2021-го року, коли за парти в Харкові вперше сіли 13 тисяч дітлахів. На жаль, кількість першачків у Харкові стабільно зменшується після катастрофічного провалу 2022 року, і такі заходи, як підземні школи і "пакунок школяра" мають на меті виправити цю ситуацію.

Як розповіла "Думці" мама учня з Харкова Яна, "пакунок школяра" – хороша, хоч і недостатня ініціатива, адже десь до 5 тис. грн щороку й так витрачається на підготовку дитини до школи.

"Це і рюкзак для дитини, який за рік зношується, і змінна обув та одяг на фізкультуру, додаткові підручники або посібники, контурні карти, канцелярія. Плюс діти ростуть, швидко виростають з одягу. Було б чудово, якщо б кожного року виділялася така сума, і все одно її було би не достатньо", – говорить жінка.

"Усі наші знайомі батьки обурюються, – ділиться інша мама двох школярів Світлана, чиї діти навчаються в змішаному форматі. – Чому ця допомога тільки першачкам? Чому така несправедливість?".

За її словами, для її синів, які ходять у третій та сьомий клас, потрібна не менша сума для кожного, щоб підготуватися до школи.

Мами учнів підтверджують великий попит на навчання офлайн. Якщо старшокласники можуть успішно навчатися дистанційно, то для молодших класів це часто справжня профанація освітнього процесу.

"Молодші діти відволікаються, відкривають в інтернеті зовсім не учбову програму, а щось, що їх відволікає, – розповідає Світлана. – Їх потрібно зацікавити матеріалом, іноді просто над душею стояти і показувати, що і де читати. Потрібно контролювати, інакше ніякого навчання не буде. А коли мама на кухні готує борщ, а дитина в інтернеті щось там собі дивиться – це часто взагалі не навчання".

Мами учнів нарікають на те, що якість навчання в змішаному форматі знизилась, відсутнім учням часто ставлять нормальні оцінки "для галочки", тому що школи не хочуть втрачати учнів, яких і так поменшало. Навчатися в протирадіаційних укриттях не дуже зручно через тісноту приміщень, брак світла і свіжого повітря, тож поміж батьками і вчителями періодично точаться розмови про те, що в новому навчальному році може з’явитися можливість вчитися хоча б на перших поверхах шкіл, проте все залежатиме від безпекової ситуації.

"Мрія", "гроші йдуть за вчителем", "Захист України" та реформа освіти

Загалом, згідно інформації Міністерства освіти і науки України, уряд готує масштабну програму реформ шкільної освіти. Зокрема, планується забезпечити усі школи безкоштовним харчуванням, укриттями, гаджетами та шкільними автобусами, до 2026 року забезпечити перекваліфікацію 100 тисяч вчителів за програмою "гроші йдуть за вчителем" та запустити освітній веб-застосунок "Мрія", вочевидь, за аналогією з іншими державними застосунками ("Дія", "Резерв", "Е-healthy"), з учбовим контентом, бібліотекою, аналітикою навчальних досягнень, який має охопити понад 1,1 млн українських учнів та викладачів.

Не дивлячись на те, що назва програми "Гроші йдуть за вчителем" перегукується з принципом проведеної свого часу медичної реформи "Гроші йдуть за пацієнтом", ця формула стосується виділених державою коштів на підвищення кваліфікації вчителів (вчитель зможе сам обирати установу, де він пройде навчання за державний кошт), і це ніяк не вплине на їхню зарплатню, тож час вчителів із зарплатами в 4 тисячі доларів, вочевидь, ще не настав.

Ще одна новація цього навчального року – предмет "Захист України". Із 1 вересня 2025 року формат цього предмету, колись відомого як "ДПЮ" ("Допризовна підготовка юнаків") зміниться в бік практичної мілітаризації. За словами Деменко, учні проходитимуть теорію і практику військової справи, а також початкову медичну підготовку у визначених опорних школах у кожному районі.

"Ми хочемо створити опорні школи, де є, наприклад, тир, сучасний кабінет з цього предмету, стадіон, смуга перешкод, де є потужні викладачі, в тому числі, ми зараз залучаємо і ветеранів, якщо вони мають відповідну освіту. І тоді, наприклад, ми зможемо в оцій опорній школі навчати дітей із двох, трьох чи чотирьох шкіл. У дітей повинно бути дві години цього предмету в тиждень. Ми зможемо брати один день в місяць і повністю присвячувати його даному предмету", – розповідала на прес-конференції Деменко.

Згідно офіційних повідомлень, відтепер "Захист України" буде викладатися в тренінговому форматі (не кілька уроків на тиждень, а один повноцінний тренінг 6-8 годин) в спеціально обладнаних осередках, очевидно, за принципом військових учбових частин. Викладання матеріалу наблизиться до сучасних військових реалій, з залученням ветеранів і діючих військових, вивченням дронів, тактичної медицини, сучасних видів озброєнь, OSINT і протидії інформаційно-психологічним операціям.

Читайте також: Нове золото: Як на питній воді заробляють сотні мільйонів гривень у Харкові