Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков: Зеленський вважає депутатів людьми, які мають просто натискати на кнопки

В ексклюзивному інтерв’ю виданню "Думка" народний депутат України, колишній спікер парламенту, керівник депутатської групи "Розумна політика" Дмитро Разумков під час поїздки до Харкова розповів про кризу довіри між ВРУ та президентом Володимиром Зеленським, величезну дірку в бюджеті та суперечливі закони, які Україна має ухвалити задля отримання кредиту МВФ, про координацію депутатського корпусу, вплив колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака і нинішнього голови ОП Кирила Буданова, про підготовку до виборів, способи зниження вартості пального і реформу мобілізації від міністра Федорова, яка забуксувала.

Розкажіть про мету поїздки в Харківську область!

- Цього разу ми будемо у хлопців, до яких вже їздимо не перший раз і не перший рік. Проїдемось по підрозділах, трохи привезли допомоги. Плюс, була можливість поспілкуватися зі студентською молоддю, яка, не дивлячись ні на що, не дивлячись на те, що рашисти намагаються знищувати все навколо, продовжує навчатися в Харкові, у ваших класних вузах.

Які враження? Щось змінилося протягом, умовно, останнього року в Харкові?

- Розумію, що з кожним разом більше прильотів. Ми з вами про це говорили поза ефіром. Взагалі не розбирають, куди б'ють. Дуже багато страждає цивільне населення. І це, в принципі, тенденція, яку ми бачимо по Україні. А особливо це стосується Харкова, який дуже близько знаходиться до лінії фронту. І який свого часу досить серйозно показав ворогу, що таке українське місто. Перша столиця України. Тому в цьому плані, звісно, ситуація стала гірша.

Я розумію, що це так само б'є і в економічному плані. Сьогодні ще погуляти не встигли, але думаю, що, не дивлячись на погоду, ввечері пройдемось. Влітку краще, влітку тепліше, влітку можна потрапити навіть в зоопарк. Я в 2024 році привозив своїх малих сюди, і вони були в захваті від Харківського зоопарку. Навіть якщо порівнювати з київським і з вашими парками, тут круто.

Напрошується аналогія, вибачте, що озвучую, до київського зоопарку – саме так дуже часто називають Верховну Раду.

- Я не можу посперечатися. Туди, правда, не проводжу дітей, щоб не псувати їм настрій. Але навіть не зоопарк, це частіше нагадує цирк. І це проблема.

Дуже багато нардепів і оглядачів говорять про кризу в Верховній Раді. Чи вона є? Чи багато нардепів-"слуг" хочуть здати мандат? Наскільки це впливає на працездатність Верховної Ради України в середині квітні 2026 року?

- Давайте тоді з кінця почнемо. Перше, чи багато депутатів хотіло б скласти мандат? Я думаю, що є реально частина депутатів, які хотіли б скласти мандат. Мені важко сказати в кількості. Я думаю, що це 10, може, 20 людей, які, якщо була можливість...

Це мінімальна цифра, насправді. Я набагато більші цифри чув.

- Це вони вам сьогодні говорять. А коли завтра прийде питання, чи голосувати про те, щоб скласти мандат і, можливо, бути мобілізованим, то кількість бажаючих різко падає вниз. Це раз.

Тобто реально тих, які готові скласти мандат, це 10-20 депутатів?

- Я думаю, що близько 20 народних депутатів готові були б скласти цей мандат спокійно. Я розумію, що мова йде і про 50, я чув і 70. Я не знаю, я не бачив цих людей. Я зараз говорю про 10-20 тих, від кого я чув і які в теорії, я розумію, що це розмова не заради розмови.

Мені бридко навіть коментувати тих, хто дуже втомився. Там у нас є такі. Перетворили Раду, якщо не в цирк, то в Простоквашино. Такий Шарик, знаєте, місцевого розливу: очки терпнуть, ніжки болять, хвіст відвалився. Ну, слухай, якщо тобі так важко, пиши заяву, повірте мені, всі проголосують. Складеш мандат, підеш на фронт, можемо і на Харківський напрямок підкинути. Я знаю, що є дефіцит в Збройних Силах України таких потужних штурмовиків. Ти швидесенько доєднаєшся до них.

Чоловік, який це казав, достатньо фізично сильний.

- Я не знаю. Фізично і розумово – це різні речі. Це перше. Друге. Тут навіть питання не в фізиці і не в мозковій активності. Тут питання в якійсь людській етиці. Коли ти, народний депутат України, говориш, що ти втомився, подивись, що відбувається з людьми на фронті. Подивись, в яких умовах живуть люди на прифронтових територіях.

Давайте навіть порівняємо Київ або Львів і Харків. При всіх рівних тут ситуація гірша. Я розумію, що може прилетіти і в Києві, і в передмісті, і у Львові. Сьогодні немає безпечної точки в Україні. Але, тим не менш, ризик того, що сюди долетить і КАБ, і дрон, набагато більше, аніж це в Києві або в будь-якому іншому місті.

Тому це просто з моральної точки зору виглядає, не буду навіть підбирати парламентські вислови, по-скотськи. І це ж б'є по всіх, це ж б'є по всьому парламенту, це ж не б'є по конкретно взятому обличчю. Шкода, що не в прямому сенсі цього слова. А це б'є по парламенту, тому що всі думають про те, що там всі такі депутати стомлені. Ні! Я впевнений, що наша робота точно не найбільш важка робота сьогодні в нашій державі. Сьогодні є набагато більше викликів у військових, у бізнесу, у багатьох інших. Так, вона теж важлива, якщо ти працюєш, а не робиш вигляд, як частина моїх колег.

Криза є?

- Криза є. Але якщо ви мене запитаєте, чи є парламентська криза, я відповім – ні. Якщо ви мене запитаєте, чи є криза влади і монобільшості, я відповім - так. Чому? Якщо ми подивимося на результати голосувань, опозиція і так не голосувала за погані законопроекти. За законопроекти, які шкодять країні. Законопроекти, які не несуть жодного логічного навантаження.

Але зараз за них перестала голосувати і влада, монобільшість. Ця криза – це відносини між Зеленським і його монобільшістю. Тому що він вважає, що це просто набір людей, які мають натискати кнопки. А не люди, які мають право мати свою думку. Це вилилось в той конфлікт, який ми сьогодні побачили. Його намагалися погасити, намагалися врегулювати роботу парламенту Арахамія, Мотовиловець. До цього процесу навіть доєднувався Буданов у роботі з парламентом. Але ж питання не в них, а саме в Зеленському, в його відношенні в цілому до парламенту. Він не сприймає це як інституцію. Він сприймає це як непотрібний рудимент. А потім, коли в'їжджають в стінку, коли розуміють, що без парламенту нікуди, то починають на нього тиснути або шукати якісь механізми, хоча якщо ми говоримо про ті законопроекти, які вимагає Міжнародний валютний фонд…

ПДВ для ФОПів.

- Так, ми про них так само, я впевнений, поговоримо. То у депутатів виникає питання, об'єктивно, навіть у його монобільшості: а ми про це хіба домовлялися? Хто домовлявся? Президент підписант, прем'єр, міністр фінансів і голова Національного банку. Хай вони йдуть і підписують, хай вони за це і голосують. А так воно не працює.

Плюс, ще проблема – ці "плюшки" від влади. Там Вовина тисяча один, Вовина тисяча два, три тисячі кілометрів по шпалах, тисяча весни, е-бак, програма компенсації за паливо теж президента. Тобто виглядає, що вони молодці разом з урядом. А парламент має брати на себе лише негативну складову, тому що має голосувати.

Це не підняття податку для ФОПів. Це не введення ПДВ для ФОПів. Це знищення ФОПів як системи.

Поясніть, цей податок пропонується ввести для всіх груп ФОП?

- Цей податок пропонується ввести від цифри 4 млн грн обороту. Оборот 4 мільйони для більшості, або зараз йдуть розмови про 1 мільйон, але суть не в цьому. Цей оборот призведе до того, що частині людей, які працюють в режимі ФОПів, буде невигідно з економічної точки зору, а для частини, ну або для всіх фактично, це буде катастрофою з точки зору адміністрування.

Тому що це набагато важче, аніж просто здавати звітність. Це набагато важче, тому що вам треба наймати бухгалтера. І це перетворює роботу ФОПа на похід по мінному полю. Тому що мало хто до цього підготовлений з точки зору організації процесу роботи. Це буде призводити до того, що будуть приходити і кошмарити з податкової тощо. І людині буде простіше закритися. В принципі, я ще раз повторюю, це можна було б назвати ліквідацією системи ФОПів.

Станом на сьогоднішній день, 14 квітня, цей закон не голосувався.

- Ні, його навіть немає в стінах парламенту.

Що це означає? Чи означає це, що уряд, президент вирішили не виносити це зараз на обговорення і взагалі не приймати це рішення? Зауважу, що все ж таки є зобов’язання перед МВФ.

- Дивіться, хто брав ці зобов’язання перед МВФ, хай їх виконує. Це перше. Чому за їх зобов’язання мають страждати люди?

Це зобов’язання держави, я так розумію.

- Ні, почекайте, це не зобов'язання держави. Це зобов'язання, за якими стоять підписи конкретних людей. Коли приймався бюджет на 2026-й рік, ваш покірний слуга в залі парламенту переконував колег за це не голосувати, тому що це не бюджет. Це набір папірців, в якому було закладено 8 мільярдів від МВФ, під які закладалися ці 4 закони, які не можна було проголосувати.

До речі, прем'єр-міністр свого часу ще Шмигаль, потім Свириденко розповідали, що не буде більше підняття податків для українців. Причому перед українцями вони зобов'язання не виконують, а перед МВФ будуть виконувати. Дуже зручна позиція.

Наступна історія. А що з 90 мільярдами, які заклали так само в бюджет? Тобто цей бюджет...

90 мільярдів, уточніть, це євро?

- Євро від Європейського Союзу.

На перший погляд, відбулися обнадійливі вибори в Угорщині і, ймовірно, новий прем'єр Петер Мадяр розблокує ці 90 мільярдів для України.

- Можливо, але сьогодні йде мова, що гроші ми отримаємо фактично в липні місяці.

Чи вистачить нам бюджету для того, щоб жити до липня?

- Я вам хотів би нагадати, що це півроку пройшло. А грошей станом на сьогодні, я думаю, що в нас максимум до кінця квітня. І коли ви приймаєте бюджет, який у вас повністю не наповнений і не забезпечений. Коли ви розумієте, що виходити з плану "А" і у вас немає плану "В" і будь-яких інших запасних варіантів, це означає, що ваш бюджет – це сміття. Коли ти приймаєш на себе зобов'язання, які ти на 100% не можеш виконати…

Чому немає цього законопроєкту сьогодні в залі?

Немає голосів.

- Немає голосів. Депутати прямим текстом кажуть, ми не хочемо голосувати за те, що надомовлявся Зеленський з командою. Це перше. А друга категорія говорить про те, що ми не хочемо знищувати українських ФОПів.

Якщо завтра ці ФОПи позакриваються, вони прийдуть до державного бюджету брати гроші там, тому що вони сплачували, сумлінно платили всі свої платежі, і вони прийдуть до центрів зайнятості і будуть вимагати сплатити їм допомогу по безробіттю.

Я повторю питання, бо я не почув відповіді, або її не зрозумів. Чи відмовилася влада зараз, конкретно в даній ситуації, тому що немає голосів, від ухвалення рішення про ПДВ для ФОПів?

- Ні, вона не відмовилась і публічно вона не відмовиться, але в них цугцванг. Вони розуміють, що під це сьогодні голосів немає. Проголосований за основу і в цілому був закон про 5% військового збору до кінця війни плюс 3 роки після війни.

До цього його хотіли зробити безстроковий, тобто вже трошки відіграли. І друге питання, я впевнений, що, я не знаю, можливо, ви її знаєте, а ті, хто нас дивляться, практично переконаний, що вони не знають, що ці 5% на армію йдуть не на армію.

А куди?

- Вони йдуть в загальний фонд державного бюджету.

Тобто вони можуть йти на будь-що.

- На будь-що. На зарплати депутатам, міністрам, наглядовим радам, президенту, витрати на єдиний телемарафон, на будь-що.

Як виходить з цієї ситуації?

- Сподіваюся, це буде зроблено. Прийняти наш законопроект, який зобов'язує перераховувати ці кошти виключно у спеціальний фонд, який буде витрачатися на сектор безпеки та оборони, на Збройні Сили України. Я сподіваюся, що цей законопроєкт буде проголосований на наступному пленарному тижні.

Тобто вже він є?

- Він є. Він зареєстрований у стінах парламенту. І я дуже сподіваюся, що він буде проголосований на наступному тижні.

По суті, це другий навіть "відіграш". Спочатку у податку з’явився строк дії, а тепер кошти виводяться в окремий фонд.

- Так. І тоді у людей буде менше питань, тому що ці кошти будуть йти на армію, а не на зарплати Лещенка і всіх інших "говорящих голів" Офісу Президента.

Друга історія. В першому читанні проголосовані цифрові платформи. Насправді це специфічний закон, тому що там є нормальні норми, які навіть підтримує бізнес, такі як "Уклон", "Убер" тощо. І "податок на старі шкарпетки", це податок на вживані речі, який хочуть знімати з OLX. Він у першому читанні був проголосований, ми його не підтримували. До другого читання подаємо правки, і якщо приберуть вживані речі, які реалізуються сьогодні на OLX…

Тому що це виглядає наступним чином: людина хоче продати стареньке ліжечко дитяче для того, щоб щось купити дитині, а її хочуть ще раз "обілетити". Тому ні, ми за це теж голосувати не будемо. Якщо залишаться лише послуги, це нормальний, до речі, закон, проти якого не заперечує бізнес, який може працювати і трохи наповнювати бюджет. Цифри, про які йде мова, близько 10 млрд грн на рік.

До цього вони обраховували, в них виходило 14 млрд. Для розуміння, утримання Кабінету Міністрів України на рік – 13,5 мільярдів. Я пропонував, що давайте, може, трохи зменшимо апетити прем'єра і можемо трохи взяти менше з людей.

Третій законопроект, який знаходиться в стінах парламенту, але не виносився навіть на перше читання, це посилки. Чому він поганий? По-перше, він не буде працювати. По-друге, людина, яка сьогодні щось замовляє за кордоном, наприклад, щоб легше було рахувати, на 100 доларів, буде сплачувати від 130 до 150 доларів. Тобто зростання на 30-50%. Плюс, це створює вузьке горличко на митниці і фактично створює додаткові корупційний схеми. Поганий закон. Ні я, ні мої колеги за нього не голосують. І станом на сьогодні за нього також немає голосів в стінах парламенту.

Щодо ФОПів ми з вами поговорили, його навіть немає зареєстрованим в Верховній Раді. Уряд не відмовився від цієї ідеї, але поки що не заносив, розуміючи, що це провалиться з величезним тріском.

Гроші Україна від МВФ до прийняття цих законів не отримає?

- Я думаю, що отримає частину. Частину ми вже отримали. Я думаю, що після того, як президент підписав цей законопроєкт, ми знову отримаємо якусь частку, можливо, півтора, можливо, два мільярда доларів.

Маєте на увазі 5% військового збору?

- Так.

Чи вистачить це до липня?

- Ні.

Скажіть, будь ласка, чи є перспективи, що ці закони будуть ухвалені парламентом? Можливо, якимось чином змінилася робота Виховної Ради після відставки Андрія Єрмака з посади голови Офісу?

- Ні, не змінилася. До цієї внутрішньої кризи влади вони йшли довго і зараз прийшли. Це жодним чином не пов’язано з тим, що Єрмак загубився по маршруту. Або щось інше. Тут багато складових було. У складових – історія з НАБУ та САП. Тому що той законопроект, який був прийнятий в парламенті, це ж не історія, яку вигадали в парламенті. Це проєкт Банкової. Багато людей за це проголосували, тому що було формулювання… Комусь казали, що це вимоги партнерів, комусь, що це безпосередня вимога керівництва держави. А потім, коли воно відмоталось, повернулося на круги своя, віри в командну роботу серед влади, серед Офісу президента та парламенту вже було зась шукати.

Тому я і питаю: після того, як відійшов від керівництва Офісом Андрій Єрмак, чи змінилася ситуація? Можливо, з'явилася довіра, можливо, легше буде акумулювати голоси?

- Ви бачите сьогоднішній процес. Причому керівництво Офісу президента станом на сьогодні, якщо ми говоримо про Буданова, не на стільки глибоко лізе в ці процеси. У нього інший функціонал. Я думаю, що просто йому не передавав цей функціонал Зеленський. Це питання було навіть не до Єрмака або тим більше сьогодні Буданова. Це питання до Зеленського, тому що він збирав фракцію свого часу і казав: є наша команда і є ваша команда. Це він говорив депутатам від монобільшості.

Це і є як раз показником того, що він не сприймає фракцію "Слуга народу" як частину своєї команди, тим більше у майбутньому.

Чи правильно я розумію, що зараз координує депутатів Давид Арахамія і голова Офісу президента не втручається в це?

- Ні, я думаю, що ключову функцію відіграє Арахамія та Мотовиловець. Але й у Буданова є якісь відносини з депутатами, навіть не професійні, а людські. До нього багато хто з повагою ставиться, як і до колишнього очільника ГУР, як до бойового генерала, тому так само є комунікація. А чи вона є негативною, як це було при Єрмаку, ні.

Тобто трошки все-таки довіра налагоджується?

- Це персонально до Буданова може бути, але не до Офісу президента як до структури.

Чи можна очікувати зміну голови Верховної Ради?

- Ні, я думаю, що нічого не відбудеться, тому що керівництво Верховної Ради дуже опосередковано впливає на процеси, які відбуваються в парламенті. Ми неодноразово з вами говорили в цій студії про те, що сьогодні не існує незалежного парламенту, не існує незалежного уряду.

Є Офіс, там є департамент або відділ навіть при Офісі президента щодо питань законодавчої роботи. Під назвою Верховна Рада України, очолює Руслан Олексійович Стефанчук. І є такий самий департамент або відділ по впровадженню прийнятих на Банковій рішень під назвою Кабінет Міністрів України, очолює Свириденко. Усе! Тому міняти Стефанчука, я не думаю, що сьогодні це питання стоїть на порядку денному.

Це якби був виборчий процес, можливо, мало би сенс.

- А яка різниця?

Було багато конструкцій, там і Тимошенко згадували.

- Ні, дивіться, те, що себе згадували дехто з парламенту, ви теж можете себе згадувати, це називається. Це не означає, що це реалістичний проєкт.

Тобто мотивація була звідси?

- Я думаю, що так.

Але посилалися на любих партнерів.

- І ви можете про це говорити. І ви можете обіцяти. Тому ні, сьогодні розмова про зміну Стефанчука не йде. Ми говоримо з вами про 14 квітня 2026 року. Але станом на сьогодні заходити на цю позицію без повноважень, без можливості впливати на процес ніхто із самодостатніх політиків у парламенті не захоче.

Самогубство політичне?

- Ні, просто не хочеться бути хлопчиком для знищення, який ні на що впливати не зможе.

Політичного процесу немає, але якщо пригадати, десь три місяці тому після певних претензій з боку Білого дому президент наказав утворити робочу групу, яка буде напрацьовувати законодавство для проведення виборів під час війни в Україні. Ця робоча група з ідеї працює, вона звітувала. Чи можете ви щось розказати, як вона працює, якісь є, можливо, проекти виборів, виборчого закону, як будуть відбуватися вибори під час війни, після війни?

- Ця група попрацювала, попрацювала і визначилася, що вони готують закон про поствоєнні вибори. Це правильно, це логічно, тому що є деякі нюанси щодо проведення виборів після завершення війни. Але станом на сьогодні історія з виборами взагалі відійшла на 23-й план. Чому? Зеленський хотів проведення виборів лише за однією умовою – об'єднання їх з референдумом. Вірніше, він погоджувався на референдум, якщо це буде об’єднано з виборами президента.

Референдум, уточнимо, це щодо вимог по Донбасу, щодо мирного врегулювання.

- І тоді було зрозуміло, проводиться референдум, паралельно проводяться вибори, можна намалювати будь-який результат. І таким чином отримати ще один строк президенту. Оскільки станом на сьогодні на референдум немає нічого, що виносити, то і вибори проводити неможливо, та й не потрібно. Вони і так можуть далі продовжувати сидіти у своїх кабінетах і керувати процесами

Робоча група затихла?

- Вона померла ненародженою. Я думаю, що це буде більш об'єктивно до того, що відбувається сьогодні в їх роботі. Я навіть не знаю, мені здається, що вони перестали засідати.

Мені теж так здається, тому що були певного часу якісь регулярні звіти, зараз вони останні кілька місяців нічого не публікують.

- Немає закону про референдум, немає закону про поствоєнні вибори, є там якісь напрацювання тощо. І взагалі розмова про вибори відійшла дуже-дуже далеко. Я думаю, що знову, якщо ви подивитесь на риторику Зеленського, ви зрозумієте, що вони не готуються до виборів і йому це не потрібно.

Після початку війни на Близькому Сході в Україні дуже виросли ціни на паливо. Можна сказати, за півтора місяця десь відсотків на 50.

- Було 60, сьогодні 95.

Як може уряд, як може парламент вплинути на ситуацію? Можливо, є програми зниження вартості пального? Як по-вашому варто діяти? Чи, можливо, в парламенті розглядається справді якесь серйозне рішення, яке зменшить, принаймні, тимчасово вартість бензину?

- Давайте розбиратися. Дійсно, в нормальних країнах відбуваються різні підходи, в тому числі, зменшення податкового навантаження, для того, щоб була зменшена ціна. Наші не додумались ні до чого кращого, ніж запустити програму е-бак. Це кешбек на бензин. Усього на всього тисяча гривень на місяць і для всіх. Якщо б вистачило клепки в голові, ця програма, я взагалі не є її фанатом, але окей, була запущена для малозахищених верст населення.

Тому що станом на сьогодні людина, переселенець, яка їздить на "Ланосі", може отримати цю тисячу гривень. І людина, яка їздить на 600-му "Мерседесі", так само може отримати тисячу гривень. 100% вони обидва отримають, а той ще й на водія оформлять. Тому 100% сьогодні цим може скористуватись і багатий, і бідний.

Це абсолютно нелогічно, абсолютно якийсь такий комуністичний підхід. Замість того, щоб допомагати тим, хто потребує цієї допомоги, просто розбазарюють все для всіх. Краще б та людина, яка дійсно цього потребує, отримала 2 тисячі гривень на місяць. Але це теж непрацюючий варіант, тому що коли ви запускаєте цей процес, ви збільшуєте попит. Збільшення попиту призводить до збільшення споживання і може призвести до дефіциту палива на ринку. Якого і так не дуже багато.

А з урахуванням ціни це сьогодні є великою проблемою. І для аграріїв, і для армії в першу чергу, і для навантаження на державний бюджет. Тому що гроші, які сьогодні витрачаються з бюджету на паливо, вони не передбачені в такому об'ємі на закупівлю палива для Збройних Сил України. Вони обраховувались по 60 гривень, 50 гривень, а не по 90, як сьогодні.

Ми пропонували декілька варіантів. Вони всі відкидаються Гетманцевим і компанією. Це відданий член команди Зеленського, але поведінка в них дуже дивна. Чому? Тому що свого часу, на початку війни, було зменшено ПДВ на паливо з 20 до 7%. Потім, не дивлячись ні на що, вони підняли його до 20%.

Підняли акциз і ще й ввели податок. Це називається авансовий платіж податку на прибуток, який нічого спільного з податком на прибуток не має. Тобто вони з заправок збирають по 60 тисяч гривень. І їм байдуже, ця заправка стоїть, як в Харківській області, 13 кілометрів від лінії фронту. Або ця заправка стоїть в центрі міста Києва. Вони збирають все по 60 тис. грн. Пам'ятаєте ці магазини? Все по 10. Отак і в них. І це не передбачено як реальний податок на прибуток, тому що це не залежить від податку на прибуток.

Плюс, для розуміння тих, хто нас сьогодні дивиться, на стеллі від 30 до 47% забирає собі держава. Тобто, коли паливо буде коштувати 100 гривень, до 47 гривень буде забирати собі в бюджет влада. Ми викликали, до речі, в парламент Кириленка, це голова антимонопольного комітету, задавали питання, чи була змова, тому що теж не можна виключати, що бізнес вирішив нажитись на проблемах людей і штучно підняти вартість палива. Ми його викликали, ми задали питання, відповідь була наступна: у них немає підтвердження того, що це картельна змова. І за моєю інформацією, дійсно, це не є картельна змова, в них плюс-мінус залишилася та націнка, яка була до цього.

Що мав зробити уряд? Уряд мав зібрати бізнес, зібрати галузь, сісти з ними, тому що ми своє не виробляємо, і сказати: дивіться, влада не змогла захистити НПЗ, українського виробництва немає, Кременчуцький завод знищений. Влада не змогла захистити об'єкти, де зберігалося паливо, на цих паливних базах. Вони зруйновані обстрілами рашистів. Ми фактично торгуємо з коліс. Ви як бізнес маєте виставити якусь маржу, яка буде максимальна, яка буде погоджена разом з владою. Паралельно ми зменшуємо на цей проміжок часу податки, ми прибираємо цей дурацький, абсолютно ідіотський підхід авансових платежів, тому що ти вимиваєш кошти у бізнесу. Ти наперед у них забираєш з кожної заправної станції по 60 тисяч гривень.

І зменшуємо ПДВ на проміжок, поки триває війна. Це війна на Близькому Сході. Скільки це буде? І далі будемо з цього рухатись. Тому що якщо просто піти режимом батога, прийти до бізнесу і сказати, дивіться, максимальна ціна має бути 80 гривень. Їм буде простіше не продавати. Їм буде простіше зупинити це, почекати, коли буде хаос протягом двох тижнів, а потім сказати, ну, будемо тепер продавати по 120.

Але нічого не було зроблено. Жодних ініціатив з боку уряду не зайшло. Наші ініціативи щодо зменшення податків блокуються. Щодо перемовного процесу, так само ні прем'єр, ні хто інший не може зрозуміло пояснити суспільству, що відбувається в перемовинах з бізнесом і які альтернативні варіанти вирішення цих проблем можуть бути.

Станом на сьогодні ціна на нафту, російську нафту, яка не є топовою, обігнала ціну на найбільш топову, найбільш якісну марку Brent. Все.

Якби ці ініціативи були, або ці логічні рішення були ухвалені, наскільки б це дозволило, по-вашому, зменшити вартість бензину?

- Я ж вам говорю, якщо там 20% ПДВ, ну, весь ПДВ не можна забрати. Давайте повернемось хоча б до 10%. Це мінус 10% від тієї ціни, яка заїжджає в державу. Плюс зменшення акцизу, в залежності від того, це бензин, це дизель чи це газ. І плюс піти назустріч бізнесу, забрати ці авансові платежі. Я думаю, що мова може йти про мінус 20-25% від вартості. У залежності від марки палива, в залежності від брендовості заправки тощо.

Плюс ви паралельно можете домовитися з бізнесом про максимальну маржу, щоб вони і не в збиток працювали, ну і не заробляли шалені кошти на сьогоднішній біді. Плюс це так само вплине на видатки державного бюджету. Їх буде менше, тому що вам не треба буде витрачати стільки на закупівлю палива для Збройних сил України. Воно так само приїжджає з акцизом, з ПДВ, зі всіма іншими платежами.

На останок питання, яке теж в суспільстві досить жваво обговорюється. Коли новий міністр оборони вступав в посаду, він обіцяв проведення реформи системи мобілізації. Як по-вашому, чи рухається цей процес? Як ви бачите взагалі реформу системи мобілізації? Від себе підкреслю, що мобілізація українців – це чи не єдиний спосіб захистити нашу державу. Інших шляхів просто не існує.

- Я думаю, що ніяк не йде ця реформа. Те, що ми бачимо сьогодні, на жаль, в суспільстві називається "бусифікація". І з одного боку, так, ви праві, з іншого боку, тими механізмами, як це сьогодні відбувається, моя особиста думка, це призводить лише до негативних наслідків і до розшарування суспільства. Тому що в нас з вами з'явилася каста недоторканих, яким можна сьогодні все.

Я задавав прості питання, можемо провести паралелі. Якщо хтось збиває людину машиною, це що? Це адміністративна або кримінальна відповідальність, правда? Для працівників ТЦК – нічого.

Що буде, якщо люди на вулиці візьмуть іншу людину за ноги, за руки, фізично закинуть в бус? Це називається викрадення людини, це незаконне позбавлення волі, скоєне групою осіб за попередньою змовою. Років 15, так?

А що буде, якщо у вас завтра на вулиці я підійду і заберу телефон? І скажу, що це тому, що я депутат і тому, що мені можна. Це буде називатися розбій, у кращому випадку крадіжка. А коли людину забирають в ТЦК і в неї забирають телефон, то це нічим іншим не відрізняється від того, що я намалював вище.

Якщо ми говоримо з вами про мобілізацію, процес мобілізації буває різний. Є рекрутинг, який себе показав достатньо ефективно. Люди йдуть вмотивовані, так, їх, можливо, менше, ніж те, що збирається сьогодні по вулиці, але ефективність в рази більша. Рівень СЗЧ абсолютно інакший. Сьогодні відбувається наступне. Людину ловлять, людину відправляють до навчального центру. На неї витрачають: на форму, на бронік, на каску, на озброєння, на паливо, зарплату платять, на харчування, на логістику, на інструкторів, на полігон. Це шалені кошти йдуть.

Після цього вона їде до бойової частини або йде в СЗЧ, або так, як відбувалося в ряді бригад, коли приїжджає людина вже з документами на списання. Частина в них була, а були приклади, коли людину привезли, а він інвалід з дитинства. Ну як таке може бути? Ну такого ж не може бути. А як він проходив ВЛК? Як його мобілізували? Причому справжні документи, це не те, що йому намалювали по маршруту його руху. Якщо ми говоримо про процес мобілізації, ви маєте давати і плюс, і мінус. І пряник, і батіг, якщо ви про це говорите.

Що пропонували ми? Це не наша ініціатива, насправді, це те, про що говорять військові. Ми її просто оформили в законопроект, і він сьогодні в Раді. Це дати можливість при підписанні першого контракту отримувати 1 млн грн. Там є запобіжники, щоб людина одразу не пішла в СЗЧ.

Два. Обов'язково треба прийняти закон про терміни служби. Термін демобілізації. Тому що не можна так. Сьогодні людині кажуть: ти або підеш в тюрму, якщо ми тебе не мобілізуємо, або підеш в армію. Так він в тюрму, розуміє, якщо піде, йому дадуть строк три роки, а тут взагалі строку нема. Ну так же не буває. Навіть хлопці, які приходили добровольцями на початку повномасштабного вторгнення, вони мені особисто говорили наступне: "Ми прийшли добровольцями, а стали рабами". Частини з них вже немає в живих, на жаль.

Відсутність закону про демобілізацію – це питання порушення закону і президентом, і Верховною Радою, і Кабміном. Оскільки у 2024 році був прийнятий Закон України про посилення мобілізації. Я думаю, що ви про нього пам'ятаєте. До 18 грудня влада в особі Кабміну мала занести законопроект до стін Верховної Ради.

Чому я кажу про президента? Тому що президент підписував попередні закони. Він як гарант Конституції, як верховний головнокомандувач має це контролювати. Якщо цього не відбувається, тоді роблять вигляд, що проблем з людьми сьогодні не існують. Досі цього закону немає. Мав бути в стінах Верховної Ради 18 грудня.

Ми підготували відповідний законопроект протягом двох тижнів. Тобто не 8 місяців, як їм відводилось по законодавству. Нічого не відбулося.

Тому якщо ми говоримо про стимули, то це терміни служби, це мільйон при підписанні першого контракту, це додаткова відпустка другого року служби, це контрактна армія. Тоді людина буде розуміти, що після завершення війни в нього є варіанти: або йти на дембель, або залишатися в лавах Збройних сил України.

Плюс, влада дуже не любить це запитання, але скажіть мені, будь ласка, хто є батьками-засновниками СЗЧ? Ті, хто голосував, а потім президент, який підписував тричі закон про індульгенцію по СЗЧ. Вона дуже погано сприймалася в армії. Про що закон? Закон було про наступне: якщо ти пішов в СЗЧ, а потім добровільно повернувся, тобі за це нічого не буде.

І люди йшли на півроку в СЗЧ, потім поверталися, потім знову йшли, а ті, хто за них воював, знаходився на бойових, казали: "Так, почекайте, я теж хочу до рідних, я теж хочу до мами, теж хочу до дружини, до дітей, теж хочу відпочити". Це створило той маховик, який призвів до катастрофічних сьогоднішніх наслідків щодо СЗЧ.

Якщо ми говоримо про ТЦК, там взагалі цікава історія. Там є ті, хто воював. Окей, тут мені зрозуміло. А є ті, хто взагалі не знає, в якій частині світу той фронт знаходиться. Є так звані добровільні помічники ТЦК. Хто це? Чому вони всі ходять в балаклавах? Ми, до речі, вимагали ще в 2024 році: жодних балаклав, бодікамери, представлятися, хто ти взагалі. Тобто підходить до тебе людина в зеленій формі. Добре, що в зеленій. І засовую тебе в бус. Вона не зобов'язана показати тобі документи, що він взагалі працівник чогось? А не просто це розбій, тебе на вулиці викрадають…

Станом на сьогодні є наші законодавчі ініціативи щодо відповідальності ТЦК. Перше, посилення кримінально-адміністративної відповідальності за незаконну мобілізацію. Дуже часто є приклади, коли вони мобілізують людей, знаючи, що вони не мають бути мобілізовані. Коли троє дітей, коли є інвалідність тощо. Потім проходить весь цей процес, на нього витрачаються державні кошти, людину просто списують, і крайнього знайти неможливо.

Друге, це законопроект про те, що ми сьогодні в засобах масової інформації бачимо багато відео про бусифікацію. Зобов’язати ДБР по кожному з них заводити карну справу і займатися розслідуванням. Чому? Там деякі мої колеги розповідають, що це все російське ІПСО. Якщо це російське ІПСО, хай ДБР розбереться і покаже, що це російське ЦПСО знято не на Сумській вулиці в Харкові, а десь на "Мосфільмі". Але щось мені підказує, що це буде саме Сумська вулиця в місті Харкові. Тоді хай розбирається з тими, хто порушував закон, хто порушував Кримінально-процесуальний кодекс України.

Ви знаєте історію про те, що жінки, особливо харківська історія, почали потрапляти в реєстр військовозобов’язаних.

Михайло Федоров сказав, що це був технічний збій і він вже пофіксений.

- Супер, який він молодець. А чому ми мали це піднімати питання? Чому люди мали цим займатися? Чому це мало виноситись на публічну площину? Коли жінки приходили в Харківське ТЦК, казали, що ми жодним боком до цього не відносимося. Їм що відповідали? "Нам все рівно, ми знаємо, але нічим вам допомогти не можемо". Чи це не так було? Так було! Пряма мова, відповідь: "У нас немає механізму зняти вас ні з розшуку, ні списати вам штраф 17 тисяч гривень, ні зняти вас з реєстру військовозобов'язаних".

То ми їм допоможемо. Є наш законопроект, який говорить про наступне. Що якщо жінка дійсно випадково туди потрапила або з порушенням вимог діючого законодавства, вона приходить, пише заяву і її автоматично виключають зі всіх вищеперерахованих реєстрів. А людина, яка її туди додала – навмисно, випадково, руки не з того місця ростуть – 170 тисяч гривень штрафу, що в 10 разів більше, ніж той штраф, який намагалися оформити цій жінці. Там 17 тисяч гривень.

Це мотивуватиме перевіряти інформацію кілька разів. Особливо, щоб до жінок.

- Абсолютно вірно. Для більшості дійде з першого разу. Для особливо талановитих – з другого. 340 тисяч гривень – точно вже гарантований варіант, що наступного разу він буде сидіти і дивитися, куди він галочку поставив, куди він не поставив.

І так само є запитання до тих, хто не був на фронті. Сьогодні близько 46 тисяч посад в ТЦК. Я впевнений, що частину з них, думаю, що близько половини, можна було б оформити окремою бригадою ТЦК, або окремим навіть корпусом, тому що 23 тисячі – це ще не корпус, трошки не дотягує, але більш ніж… Я бачу, що там такі герої, що можуть виконувати функції корпусу. І хай покажуть на Харківському напрямку, на південному напрямку є чим займатися. Хай би показали, як вони вміють знищувати ворога.

Читайте також: Начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко: Ворог виставляє FPV на дороги, які ведуть до кордону на Харківщині