Від "копів" до "мусорів". Чим загрожує обвал рейтингу української поліції

Крах реформи
Ганебна втеча поліцейських під час теракту в Києві 18 квітня 2026 року остаточно обвалила і без того кволу довіру до поліцейської системи та винесла на обговорення суспільства питання щодо загальної ефективності поліції в Україні.
Напевно, бути поліцейським у нашій країні, тобто якісно виконувати всі свої обов'язки, завжди було непросто. З одного боку, завжди високий запит суспільства на охорону та забезпечення порядку від правоохоронців, з іншого – зневага і навіть часом гидливість до представників влади, що залишилася ще з давніх-давен, десь на рівні історичної пам'яті.
"Чи варто чекати чогось доброго від спілкування з людьми у формі?"
"Чому добропорядний громадянин у разі вимушеного спілкування з правоохоронцями відчуває, у кращому разі, дискомфорт?"
Сучасна українська поліція мала шанс поламати ці історичні стереотипи. Реформа поліції в Україні, розпочата у 2015 році, трансформувала міліцію в Національну поліцію з метою підвищення довіри населення, боротьби з корупцією та запровадження західних стандартів. А основна мета реформи була не в зміні форми чи назви, а в переході від репресивної системи ще радянської міліції до сервісної, де поліція надає послуги з безпеки.
Радянська міліція була багато в чому каральним органом тоталітарної держави. Але на створення легендарного образу чесного та безкорисливого міліціонера було кинуто колосальні сили та матеріальні ресурси. Над позитивним та світлим образом працівника міліції працювали найкращі представники творчої інтелігенції СРСР. Цей яскравий образ, як ікона, закривав реальну картину.
Зі створенням "нової поліції" українці охоче повірили у новий образ сучасного українського поліцейського. Відразу після реформи, яка також коштувала Україні величезних матеріальних витрат, у нової поліції України не було жодних проблем із позитивним образом. Новоспечені поліцейські, прозвані за схожість форменого одягу на американську форму "копами", демонстрували успішну комунікацію з населенням, оперативне реагування на запити та готовність до діалогу та гордо красувалися на вулицях. З молодими, гарними, доброзичливими поліцейськими багато українців навіть селфі робили.

Але майже одразу фахівці та громадськість заговорили про невдалу, показну реформу. Слабким місцем була ідеологічна підготовка та питання мотивації. Ще однією причиною провалу реформи називали старі керівні кадри міліції, які майже в повному складі вдало перейшли з міліції в поліцію. Але головне – старі методи роботи нікуди не поділися, насильство з боку поліцейських не поменшало. А за даними Deutsche Welle, навіть побільшало.
DW. 21 січня 2018 року.
"Масштаби застосування насильства в українській поліції повернулися до показників семирічної давності, такі дані наводять харківські правозахисники. Кожні 49 секунд – настільки часто чинилося незаконне насильство в українській поліції у 2017 році. Це дані моніторингу, який провели та днями оприлюднили Харківський інститут соціальних досліджень та Харківська правозахисна група у десяти областях України.
Цифри, наведені в документі, приголомшують: від насильства з боку співробітників поліції торік постраждали понад 640 тисяч українців та 96 тисяч стали жертвами тортур. Кількість українців, які постраждали від жорстокості правоохоронців, у 2017-му суттєво збільшилася, зазначають правозахисники. Зокрема, збільшилась кількість випадків побиття під час затримання. "Якщо у 2015 році таких фактів було виявлено 15, то у 2017 – 44. Фактично ми повернулися до масштабів семирічної давності", - йдеться у моніторингу.
Збільшення числа випадків застосування насильства в поліції правозахисники пов'язують із тим, що в країні досі працює так звана "палочна система", коли роботу правоохоронців оцінюють за виконанням показників, говорить у розмові з DW директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Тому вони зацікавлені у покращенні статистики, інакше отримають меншу зарплатню. "Йде фальсифікація даних та отримання показників за рахунок насильства, коли підозрюваних у скоєнні злочину змушують зізнатися, що вони його вчинили, щоб злочин вважався розкритим", - зазначає правозахисники.
Наші рідні харківські поліцейські влаштовували п'яні дебоші в готелі в 2025 році, били бездомного на вокзалі у всіх на очах у 2018 році, влаштовували смертельну ДТП з жертвами в 2016 році, а в тому ж 2016 харківського патрульного побили та пограбували двоє відморозків, котрі фігурували у кримінальних провадженнях, пов'язаних з торгівлею наркотиками та корупцією. І це лише епізоди, про які стало відомо. Усі ці інциденти не покращували репутацію копів, але найсерйозніше невдоволення діями поліції почалося після прямого залучення співробітників поліції до процесу мобілізації.
Чим загрожує недовіра суспільства до поліції?
Політична нестабільність
З погляду економічних відносин, держава – це замовник, а поліція – постачальник послуг з безпеки, захисту людей та майна, контролю та запобігання злочинності та підтримці закону, громадського порядку. Неможливо сприймати дії правоохоронців як діяльність якогось незалежного від уряду інституту. Ігнорувати критичне падіння довіри до працівників органів правопорядку небезпечно. Судячи з історичних фактів, це може спричинити серйозні соціальні катаклізми та політичну нестабільність.
Перед розпадом СРСР радянська міліція також зіткнулася з глибокою кризою, зростанням організованої злочинності, етнічних конфліктів та падінням авторитету, намагаючись реформуватися в умовах політичної нестабільності. Органи МВС переходили від ідеологізованої охорони режиму до боротьби з новою економічною злочинністю, паралельно створюючи загони спецпризначення (ОМОН) для придушення заворушень. Міліціонери часто опинялися між протиборчими сторонами у національних конфліктах, втрачаючи довіру населення.
В Україні влітку 2013 року у смт Врадіївка Миколаївської області відбулися масові протести, які в деяких ЗМІ назвали "Врадіївською революцією". Протести були викликані тим, що міліція і прокуратура Миколаївської області та Врадіївського району протягом кількох днів покривали капітана і старшого лейтенанта міліції, а також їх співучасника, які в ніч з 26 на 27 червня 2013 року вчинили групове зґвалтування та "закінчений замах на умисне вбивство, вчинений з особливою жорстокістю" щодо мешканки селища Врадіївка 29-річної Ірини Крашкової.

Тоді протягом кількох днів районне відділення міліції у райцентрі Врадіївка було взято в облогу та розгромлено, на мітинги протесту зібралося близько тисячі місцевих мешканців, а акції на підтримку протестувальників відбулися у кількох містах. Було навіть здійснено "похід на Київ", який висвітлювали усі великі ЗМІ країни. Поруч українських політологів ці події оцінюються як пролог до Євромайдану.
Зростання організованої злочинності
Всемогутність злочинних спільнот у 1990-ті – це не про свавілля та жорстокість бандитів. Це насамперед перемога злочинності у боротьбі за вплив, авторитет та довіру населення. Вакуум влади, тобто потреба громадян у силових функціях не зникає ніколи – громадяни завжди потребують захисту своїх життів, своїх прав, свобод та законних інтересів. Наприклад, у середині 90-х найбільша історія ОЗУ "Общак" мала свої громадські приймальні, куди люди приходили зі своїми проблемами, не заходячи в міліцію.
Через небезпечну недовіру до правоохоронної системи більшість силових функцій держави може перейти до інших, альтернативних організацій. Українці можуть почати звертатися за захистом до інших, альтернативних організацій. І зовсім не важливо, як ці організації будуть називатися – "організовані злочинні", "воєнізовані", "громадські" чи "волонтерські". Делегування функцій поліції іншим формуванням однозначно призведе до свавілля у країні.
Що робить влада
"МВС розпочинає підготовку поліцейських на полігонах: перша група з 200 осіб розпочне навчання вже наступного тижня. Акцент робиться на психологічній стійкості та роботі у прифронтових умовах", - каже міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

У відповідь на "непрофесійні" дії співробітників поліції під час теракту в Києві керівництво поліції вирішило навчати поліцейських на полігонах. Навчатимуть "копів" на полігонах інструктори з бойових підрозділів. Основна увага приділятиметься не лише тактичним навичкам, а й психологічній стійкості правоохоронців у сучасних умовах: "Коли дуже багато зброї, набоїв, боєприпасів, відповідно, поліцейський завжди має бути готовим до дій у таких екстремальних ситуаціях".
Судячи з публікацій у ЗМІ, неповажний образ українського поліцейського мало турбує керівництво. Та й зробити що-небудь в умовах повномасштабної війни, що триває, практично нереально. Можливо, колись у майбутньому на Україну чекає чергова "реформа", де поліцейських знову переодягнуть в іншу форму і придумають іншу назву. Американський варіант "Благодійних ярмарків на підтримку поліції" з каруселями, автомобільними шоу та барбекю навряд чи допоможуть.
Ще є добрий спосіб. Американські копи для підвищення професійного престижу та збору коштів випускають календарі з оголеними мужніми поліцейськими тілами. Але випуск таких календарів також, швидше за все, питання майбутнього.
На даний час, судячи з відправлення поліцейських для підвищення "тактичних навичок", нас чекає посилення конфронтації з громадянським суспільством і жорсткіші дії поліцейських у відповідь на непокору і навіть неповагу. Влада чудово розуміє, що втрата престижу призведе до втрати влади та впливу. Можливо, патрульні отримають наказ частіше та активніше застосовувати силові методи впливу, і за нинішніх умов це цілком виправдано. А покращуватимемо імідж після війни...
Харків'яни, особливо зараз будьте ввічливими та ставтеся до співробітників поліції з повагою. Щоб уникнути конфліктів, не провокуйте поліцейських. Бережіть своє життя та здоров'я!
Читайте також: Нестача робітників: чи загрожує Харкову зростання злочинності з боку мігрантів