Нестача робітників: чи загрожує Харкову зростання злочинності з боку мігрантів

"В Україні готуються до перегляду та часткового пом'якшення переліку країн "міграційного ризику", щоб спростити працевлаштування іноземних громадян на внутрішньому ринку. Відповідне протокольне доручення вже одержали Міністерство закордонних справ та Служба безпеки України". 17 квітня 2026 року.

Багато, цілком благополучні країни на даний момент зіткнулися з проблемою злочинності саме в середовищі мігрантів, а термін "мігрантська злочинність" визначає правопорушення, які вчиняють люди, які змінили місце проживання, тимчасово або постійно.

Парадоксально, але на тлі високого безробіття серед одних груп населення, в інших секторах український бізнес вже сьогодні відчуває гостру нестачу фахівців. І це зараз. Прогнозується, що у період післявоєнного відновлення цей кадровий голод лише посилиться. Для поповнення нестачі робочої сили Україні доведеться залучати кадри з-за кордону, трудових мігрантів. Очікується, що після війни на вітчизняний ринок праці буде залучено дві основні категорії іноземців: трудові мігранти з найбідніших країн світу для виконання некваліфікованої чи фізично важкої роботи, а також висококваліфіковані інженери, необхідні для масштабного відновлення зруйнованої інфраструктури та запуску складних виробництв.

А для того, щоб утримати загальну чисельність населення України на рівні 30 мільйонів осіб, за оцінками вітчизняних демографів, державі доведеться щорічно приймати близько 300 тисяч мігрантів із третіх країн.

Чи може масовий приплив із неблагополучних країн людей, чия культура та менталітет максимально далекі від нашої, викликати зростання злочинності? Чи не загрожує така міграційна політика появою етнічних організованих злочинних угруповань? З досвіду інших країн з високим рівнем міграції випливає, що мігранти можуть бути залучені до тіньового бізнесу, торгівлі наркотиками та зброєю. При цьому злочини з використанням інформаційних технологій, що скоюються в цьому середовищі, характеризуються низькою розкриваністю. Так само у місцях високої концентрації мігрантів зростає соціальна тривожність та агресія, що може провокувати конфлікти на ґрунті ксенофобії та етнічних злочинів.

Харків має унікальний, що відрізняється від решти міст України, досвід як приймаючої сторони для значної кількості іноземних громадян ще з часів СРСР. Були серед них і досить небезпечні стійкі етнічні спільноти.

Кого приймали

В'єтнамська діаспора Харкова н- айчисленніша в Україні. Більшість в'єтнамців, які мешкають сьогодні в Україні, приїхали працювати на заводах та фабриках у 1970-80-х роках, після закінчення війни у В'єтнамі, поступово перевозячи з повоєнного В'єтнаму членів своїх сімей. Згодом в'єтнамська спільнота Харкова створила закриту екосистему з власними банками, соціальними службами та негласними правилами.

У кримінальних зведеннях це іноді фігурує як організоване злочинне угруповання, яке займається організацією каналів нелегальної міграції та тіньового обороту валюти на ринках. СБУ та податкова служба неодноразово проводили обшуки у місцях проживання в'єтнамців у Харкові, наприклад, у житловому комплексі на вулиці Киргизькій, вилучаючи великі суми готівки, які пов'язували з роботою підпільних "обмінних пунктів". Примітно, що в'єтнамська мафія майже не виявляється у В'єтнамі, але веде активну діяльність у десятках країн по всьому світу.

В'єтнамська організована злочинність у Харкові непублічна, не агресивна до місцевих жителів, зовсім не проявляється у вуличній злочинності та майже не виявляється у кримінальних хроніках міста. Організована злочинність із цієї країни небезпечна насамперед для самих в'єтнамців.

У Харкові традиційно навчається значна кількість іноземних студентів. Перші громадяни Нігерії з'явилися у Харкові після встановлення нігерійсько-українських відносин у 1992 році як студенти харківських ВНЗ. Нігерійська мафія, одна з найжорстокіших злочинних організацій, формувалася саме з членів африканського студентського барства у всьому світі. А прикриття у вигляді міграції з метою навчання часто використовується нігерійською злочинністю як для легалізації та отримання права на проживання в інших країнах.

Ця міжнародна ОЗУ спеціалізується на торгівлі людьми, сексуальній експлуатації, контрабанді наркотиків та інтернет-шахрайстві. У Харкові з 1990-х років громадяни Нігерії епізодично з'являлися в кримінальних хроніках, переважно щодо участі в побутових сварках, кримінальних внутрішньоусобних розбираннях та торгівлі наркотиками.

Як правило, емісари нігерійської злочинної спільноти здійснювали з Харкова контроль за наркотрафіком з Азії до Європи та сусідніх держав. Наше місто було цікаве, перш за все, як зручний транспортний хаб. У протиправних діях та агресії до харків'ян нігерійці особливо не выдзначалися. Скоріше навпаки, були випадки нападу на африканців на расовому ґрунті у Харкові у 2006-2008 роках. А всього по країні з 2006 по 2012 рік постраждало близько 300 вихідців з африканського континенту, з яких щонайменше 13 було вбито.

Кого чекаємо

Трудова міграція – це переміщення працездатного населення між регіонами чи країнами з метою працевлаштування, зазвичай тимчасового.

Лідери світу серед країн-постачальників трудових мігрантів – Індія, Мексика, Китай, Бангладеш, Пакистан. На жаль, до лідерів країн-донорів за час війни потрапила й наша країна.

Україна готова прийняти у себе як трудові мігранти громадян із "ризикованих" країн. Це не означає, що громадяни з цих країн є "ризикованими" щодо потенціалу в кримінальних злочинах. Список країн міграційного ризику – це перелік держав, громадяни яких під час в'їзду чи оформлення документів на перебування в іншій країні зазнають посилених перевірок, співбесід та обмежень з боку правоохоронних органів МЗС, МВС, СБУ. Нині до списку входять близько 70 країн, переважно з Азії та Африки, зокрема Афганістан, Бангладеш, Нігерія, Ефіопія та Пакистан.

Експерти вважають, що варто очікувати в Україні насамперед мігрантів з Індії, Непалу, Бангладеш та Філіппін. Це бідні країни з низьким доходом населення і з традиційно напруженою криміногенною обстановкою, але які не відрізняються розвиненою організованою злочинністю. До того ж зараз спостерігається своєрідна "цільова" міграція, тобто конкретний роботодавець залучає на виробництво певну кількість необхідних працівників, які однозначно будуть забезпечені роботою, житлом та заробітною платою.

Так, на Заході України на одному з агропідприємств уже працює 150 громадян Бангладеш. У Харкові, швидше за все, приїжджі роботяги залучатимуться до відновлювальних робіт, будівництва та ремонту доріг.

Небезпека у цій ситуації полягає у нестабільній економічній ситуації в країні. Якщо сторона припинить виконувати свої зобов'язання, з якоїсь причини втратить можливість забезпечувати іноземних працівників житлом, роботою та оплатою, то спокійні та поступливі трудові мігранти можуть перетворитися на серйозну, і що найнебезпечніше, вже організовану, кримінальну силу. Подібні можливості, напевно, мають бути передбачені в нових законах.

За заявами європейських експертів у цій галузі, вплив емігрантської злочинності на криміногенну обстановку в країнах, що приймають, сильно перебільшено і політизовано. Але небезпека погіршення та загострення ситуації завжди є.

Швидше за все, поява у Харкові великої кількості іноземних робітників із дуже далекого зарубіжжя – питання вирішене. За достатньої уваги з боку влади та правоохоронних органів ці люди принесуть користь і для України, і для нашого міста.

Читайте також: Найгучніше викрадення людини у Харкові: версії міліції та "вулиці"