Злочинність після війни. Що може бути в Харкові

Про майбутнє говорять не лише в контексті відновлення країни, є прогнози та зростання злочинності. Чи зросте рівень злочинності і як війна змінить кримінал?

У 1980-х роках американські соціологи Дейн Арчер та Розмарі Гартнер провели порівняльне дослідження злочинності у 110 країнах. Вони дійшли висновку, що найшвидше вона розвивається в розпал воєн і в післявоєнний період. Більше того, кримінальні наслідки воєнних дій однаково можуть випробувати на собі як сторони, що програли, так і країни-переможниці.

Події, процеси та кризи людського суспільства мають властивість повторюватися з часом. Це відбувається через постійної природи людини та подібних соціально-економічних механізмів. Відповідно до концепції циклічності історії, можна сказати з упевненістю – зростання криміналу після війни неминуче. Це твердження є особливо актуальним для країн, які пережили тривалі збройні конфлікти з масовими жертвами та руйнуваннями.

Після закінчення Другої світової війни на території СРСР стався різкий сплеск злочинності, бандитизму та вуличної злочинності, пограбувань та вбивств. У містах та на транспортних магістралях орудували озброєні угруповання. Банди нападали на держустанови, магазини, квартири, потяги, ощадкаси та склади. Злочинці з легкістю застосовували вогнепальну зброю, використовувалися вбивства, тортури та залякування населення.

Ветерани та їх гідне місце у мирному житті

Основна причина зростання злочинності після Другої світової війни – масова демобілізація солдатів Червоної армії та нестабільна економічна обстановка. Декілька мільйонів чоловіків, що пройшли пекло війни, повернулися додому. Усім їм потрібна була робота з гідним заробітком чи пенсією, залежно від стану здоров'я та віку. Але насправді на хорошу зарплату, а тим більше на утримання від держави, розраховувати не доводилося. Більшість змушені були працювати за копійки. Це принижувало колишніх бійців. Частина з них, хто вмів воювати і поводитися зі зброєю, але так і не пристосувався до мирного життя, стали на злочинний шлях.

У разі, якщо після закінчення нинішньої війни влада зможе не допустити соціально-економічну кризу, переважна більшість демобілізованих воїнів повернуться до мирного життя.

Здавалося б, за значного кадрового голоду в країні, більшості ветеранів, які вже розпочали життя поза армією, буде забезпечене і робоче місце і гідна оплата. Але вже виникають проблеми.

За дослідженнями Work.ua спільно з Superhumans:

На даний момент більше 38% людей з військовим досвідом після звільнення з армії йдуть з першого місця роботи менш як через три місяці, ще до закінчення випробувального терміну. Проблеми з адаптацією ветеранів найчастіше виникають не так на етапі пошуку кандидатів, а після прийому працювати.

Причини різняться залежно від того, коли саме людина йде. При звільненні протягом першого місяця домінують зарплата та психологічний стан. Якщо людина залишається довше, то першому плані виходить корпоративна культура. Серед випадків, коли причиною стала "неготовність компанії", 67% стосуються конкретної команди та безпосереднього керівника, з якими людина мала працювати щодня.

Окремо дослідники звернули увагу на розрив між сприйняттям та реальністю: 43% роботодавців висловлюють побоювання щодо психологічного стану кандидатів із військовим досвідом.

У Харкові роботу для фахівців у деяких сегментах економіки буде непросто знайти через значні руйнування та перенесення виробничих потужностей у безпечні райони. Це може негативно вплинути на криміногенну ситуацію в регіоні.

За результатами журналістських розслідувань

Останнім часом з'явилися публікації про моторошні тортури, побиття та смерті військовослужбовців у 425 ОШП "Скеля". Також стало відомо про вбивство за наказом командира бригади мирних громадян військовослужбовцями 155-ї бригади. І це лише випадки, які стали надбанням гласності.

Висновок: є військовослужбовці, які готові не тільки бити і катувати, а й убивати. Причому вбивати не ворогів у бою, загарбників, які прийшли зі зброєю на нашу землю, а вбивати своїх співвітчизників. І про кількість таких військовослужбовців можна лише здогадуватись. Не важливо, чи вбивали вони для власного задоволення чи сліпо за наказом командира – важливо, що ті, хто катував і вбивав своїх громадян, не повернуться до своїх мирних професій після війни. Це може стати величезною проблемою.

Вулична злочинність

Після Другої світової війни різке зростання злочинності, у тому числі із застосуванням холодної та вогнепальної зброї, спостерігалося саме на вулицях міст. Випадків вуличних пограбувань, кишенькових крадіжок та розбоїв побільшало у кілька разів. Збільшилася також кількість хуліганств і нападів, включаючи роздягання п'яних і відбір одягу. Головні причини – розруха та голод, гостра нестача базових продуктів, одягу та житла.

Багато чоловіків, що повернулися з фронту, зіткнулися з труднощами в адаптації до мирного життя, з так званим "фронтовим синдромом", психологічними розладами та безробіттям, що вело до зростання пияцтва, вуличної та побутової злочинності.

Умови зростання вуличної злочинності у нашому повоєнному майбутньому – зростання кількості громадян із хімічною залежністю, пов'язаної із вживанням психоактивних речовин.

Пограбування - це "швидкі гроші", основний спосіб видобутку грошей для наркозалежних і сильно п'ють громадян.

Масового характеру цей вид злочину не носитиме. Причина - відсутність серйозного стимулу у видобутку, у громадян зараз зовсім мало готівки на руках, а вкрадені сучасні смартфони марні через блокування. Ювелірні прикраси у разі погіршення криміногенної обстановки просто не носитимуть. І сучасні методи правоохоронців – швидка передача даних про грабіжників та легка комунікація між патрулями – забезпечує швидке затримання злочинців.

Харків навіть у разі досягнення справедливого та стійкого світу ще довго залишатиметься прифронтовим містом, з комендантською годиною та посиленим патрулюванням. Це забезпечить відносну безпеку населення від таких злочинів.

Організована злочинність

Війна в Україні кардинально змінила концепцію сучасної війни. Радикальні зміни чекають і на організовану злочинність.

Традиційна організована злочинність із злодійською ідеологією та старими "поняттями" або піде глибоко в підпілля, або залишиться долею лише адептів старих традицій – зберігачів блатної романтики з виключно декоративними функціями, які не становлять реальної загрози.

На заміну кримінальних злочинних угруповань прийдуть воєнізовані кримінальні організації, побудовані за військовим принципом. Подібні спільноти вирізняються суворою ієрархією та жорсткою дисципліною. Організовуються такі угруповання не за територіальним чи етнічним принципом, як класичні ОЗУ, а за належністю до певного підрозділу чи роду військ.

Цілком імовірно, що такі організації матимуть якийсь офіційний легальний статус, наприклад щось пов'язане з ветеранськими справами. Організовуватимуться навколо авторитетних військових лідерів, "польових командирів".

Подібні прецеденти вже траплялися в історії інших держав, таке вже було в Україні.

У листопаді 2014 року СБУ було нейтралізовано угруповання з колишніх бійців міліцейського батальйону "Шахтарськ" ("Шахтар"). Звинувачення: вбивства, тортури, мародерство, викрадення, рейдерство, здирство.

Військовослужбовців добровольчої роти патрульної служби поліції особливого призначення МВС України "Торнадо" у 2015 році звинувачували ще й у зґвалтуваннях, у насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприродним способом (чоловічність та інші перекручені форми статевих актів) під загрозою застосування.

Членів угруповання з колишніх бійців добровольчого підрозділу патрульної служби міліції особливого призначення "Слобожанщина", створеного у Харкові у квітні 2014 року, звинувачували в організації озброєної банди, організації вбивств на замовлення, рекеті, у викраденнях людей, тортурах та здирстві.

У мирний час прогнозований основний вид діяльності таких формувань – "кришування" підприємств, рейдерство, викрадення, здирство під виглядом "добровільних внесків", "плати за охорону" та "пожертвувань". У разі великої активності така діяльність може навіть нести серйозну загрозу новим інвестиціям в економіку.

Харкову як одному з найбільш постраждалих від війни міст обіцяють кошти на відновлення, а це великі гроші. У разі надходження обіцяних коштів, боротьба за "відкати" та контроль над фінансовими потоками може трансформуватися з кулуарних кабінетних інтриг у повноцінні бої.

Зброя. БПЛА

Понад 700 боєприпасів, близько 1,2 тонни пластикової вибухової речовини та чотири одиниці протитанкового озброєння. Вилучено у липні 2026 року.

Зброї в країні вже дуже багато, і її ще везуть. А після закінчення активних бойових дій потік нелегальної зброї ще збільшиться. Усі громадяни, які мали кошти та можливості, вже давно придбали "стволи" для особистого захисту. Зараз нелегальна зброя надходить на різні таємні склади, схованки і схованки по всій країні з перспективою продати потім – в інші країни і "гарячі точки", і нужденним усередині країни. Сам факт того, що в країні знаходиться нелегальна сучасна зброя, якої вистачить для екіпірування невеликої армії, а в країні сотні тисяч людей, які вміють поводитися з цією зброєю, не може не викликати тривоги. Як і коли ця зброя "вистрілить", не знає ніхто.

Але майбутнє за безпілотниками. Провідні військові держави світу через війну в Україні переглядають свої військові доктрини у бік удосконалення високотехнологічного військового обладнання та тотального використання безпілотних систем.

Після війни в Україні все більш менш значущі структури, організації та приватні особи будуть стурбовані придбанням БПЛА та залученням фахівців з їх використання. Застосовувати дрони будуть, як і на фронті, для розвідки та нападу.

З неофіційної бесіди з військовим:

"Навіщо наймати дорого виконавця, снайпера, вбивцю за десятки тисяч доларів? А потім місяцями спостерігати та відстежувати "клієнта", вибирати місце для засідки...

За кілька сотень доларів купуєш "фіпивішку", прилаштовуєш "скидання", і дрон донесе заряд, кому треба".

Можливо, куполи РЕБ можна буде побачити не лише на військових позашляховиках, а й на представницьких лімузинах. А в рекламних презентаціях елітних закритих котеджних селищ, до стандартної території, що "охороняється" додатися опція "надійна ППО". Небезпечно, якщо структури поза законом зможуть якісно та кількісно випередити у застосуванні безпілотних систем силові відомства.

Ця стаття – лише аналітичний прогноз на підставі публікацій у ЗМІ, неофіційних бесід та історичних фактів. Добре, що ми починаємо говорити про мирне майбутнє, погано, що у негативному контексті. Але дуже хочеться, щоб усі припущення, викладені вище, так і залишилися лише прогнозами.

Читайте також: Кінець епохи "Барабашово"?