Перший підземний дитсадок у Європі. Як російське вторгнення змінює дошкільну освіту на Харківщині

Видає наявність малечі поруч – маленька, ніби іграшкова, "парковка". Тут стоять самокати, дитячі візочки та маленькі, із додатковими бічними колесами велосипеди. Інтуїтивно ти розумієш, все в порядку, однак по-іншому. Справжній дитячий "вулик", де і гул, і біганина, - під тобою. На два поверхи під землю і за товстелезними броньованими дверима. Там зараз займаються вихованці першого в Україні, імовірно, навіть у світі підземного дитячого садка – у бункері, під звичайним дитсадком. Ми – в селищі Пісочин біля Харкова.

"Діти задоволені, ми – теж"

У підземний садок можна пройти як з надземної частини, так і через окремі масивні сталеві двері, яскраві кольори яких не здатні приховати того, що ми все ж спускаємося в бомбосховище. Внизу дуже світло, тепло, чисте вентильоване повітря. Й головне – нарешті чути веселий дитячий галас за кожними дверима. У першому в Україні підземному дитсадку – десятки кабінетів, тут навчаються 360 дітей.

Групи в садку досить великі, зокрема, в молодшій – 35 дітей, каже вихователька Вікторія Пройдак. Найменші мешканці Харківської області просто зараз вчать пори року та правила взаємин між собою. Вихователька переконана, що найменші діти навіть не помічають того, що перебувають під землею, і не знають, як насправді має бути, адже вони ніколи не навчалися в звичайних дитячих садках.

"У мене наймолодший вік, три роки, вони не розуміють, що вони під землею. Вони заходять просто в кімнату, бачать багато іграшок, бачать вихователя – і граються, і займаються. Такої різниці, що ми знаходимося під землею, саме ці дітки не відчувають. Ті, які прийшли перший раз саме сюди, вони прийшли саме в дитячий садок", - говорить вихователька.

У той же час Пройдак згадує курйозний випадок, який все ж засвідчив конфлікт реальності з тим, як має бути. Під час вивчення пір року вихователька машинально запропонувала дітям подивитися у вікно, щоб побачити, як виглядає осінь. Однак у підземному дитсадку немає жодного вікна...

Утім, психологічно, переконана вихователька, молодші діти не відчувають жодного дискомфорту під землею, навпаки – відчувають безпеку та захищеність.

"Вони мають змогу навчатися в дитячому садочку. До цього не було такого. Прийшла війна і в дітей забрала це дитинство, забрала ці ігри, забрала ці заняття. Тому вони зараз приходять, ми тут танцюємо, співаємо, малюємо, розважаємося, граємося, спілкуємося один із одним. Тому для цих дітей це неймовірно", - піднесено говорить вихователька.

Більшу проблему вона бачить не у дітях, а у налагодженні взаємин із батьками, щоб ті розуміли, які завдання виконують діти, щоб була взаємодія та підтримка, щоб було домашнє закріплення пройденого матеріалу.

26-річна Марія – мати 5-річного хлопчика і 2-річної дівчинки. Усі виховуються в підземному садочку в Пісочині. "Старшому дуже подобається ходити в садочок. Він радий, що нарешті почав ходити. Так як це в укритті, тепер я за це можу не хвилюватися. Також у мене ще є маленька донечка, вона також ходить із нами в садочок", - говорить жінка.

Серед плюсів Марія називає безпеку садка, спокійну психологічну атмосферу, серед мінусів – перебування під землею, а не на поверхні, і велику кількість сходинок у підземну частину. Але жінка вдячна за те, що дитсадок дав їй змогу піти на роботу, а дітям – відновити спілкування.

"Якби не було нашого дитсадка, то діти були би вдома. Я б сиділа вдома з двома дітками. А завдяки цьому садочку я можу вийти на роботу і не хвилюватися за них абсолютно", - говорить Марія.

Жінка переконана, що діти не відчувають різниці між перебуванням у звичайному садку та під землею. "Для них головне, щоб були іграшки, була гарна атмосфера, були друзі. Тут розмальовки є, тут все яскраве, їм подобається", - говорить Марія та додає, що після завершення війни ніяких психологічних проблем у тих, хто навчався у підземному дитсадку, не буде.

"Ми робили підземний дитсадок не для слави і нагород, а для наших дітей"

Біля дитсадка зустрічаємо 46-річного селищного голову Пісочина Олега Чорнобая. Він підтягнутий, бадьорий, вдягнений по-діловому, часто переривається на телефонні розмови з підлеглими, віддає вказівки. У Чорнобая двоє дітей: 20-річна донька навчається в університеті в Харкові, 14-річний син – у підземній школі в Пісочині. "Усі тут, ніхто не виїхав, - випереджає питання чоловік. – Якби були менші, то без застережень віддав би у підземний дитячий садочок. Тут безпечно".

Збереження людей – це головна мета не тільки локальних муніципалітетів, але й у цілому масштабне завдання всієї держави. Це й спонукало владу в Пісочині першими ініціювати будівництво підземного дитсадка. "Але також і місцеві жителі прямо вимагали будівництва", - з посмішкою згадує Чорнобай.

"Для громади дуже важливо, щоб залишилися люди, сім’ї з дітьми. Тому що це життя, це майбутнє не тільки громади, а й майбутнє всієї нашої держави. Коли батьки, чоловіки захищають нас із вами на лінії фронту, то вони повинні бути впевнені, що їх діти знаходяться в безпечних умовах, продовжують навчання, - говорить Чорнобай. – Якщо немає умов для безпечного навчання дітей ані в школі, ані в садочку, звичайно, молоді родини з дітьми виїжджають в більш безпечні регіони, або й зовсім за кордон".

Селищний голова переконаний, що необхідно створювати безпечні умови саме тут, де діти народилися, де виросли їхні батьки та де є їхні дідусі й бабусі. Чорнобай наводить приголомшливу для воєнного часу статистику: другий рік поспіль кількість першокласників у громаді збільшується, у минулому навчальному році додалося два навчальні класи, у цьому – також два.

За словами Чорнобая, після перших прохань від місцевих мешканців Пісочинська селищна рада уклала угоду з проєктною організацією та почала розробку проєктно-кошторисної документації. Будівельні роботи почалися в жовтні 2024 року, а прийняли перший підземний дитсадок в експлуатацію в липні 2026 року. На всі роботи пішло приблизно 1,5 року. Крім підземної новозбудованої частини, за цей час повністю модернізували та відремонтували 30-річний надземний дитсадок.

"Для такого масштабного об’єкта це недовго. Це був перший підземний садочок. Досвіду в Україні не було. Ми намагалися зробити все дуже якісно. Підходили комплексно: не просто збудувати підземний садочок, а об’єднати його підземними переходами з існуючими наземними будівлями. Крім того, ми завершили будівництво наземної частини, є новий корпус взагалі. Замінили комунікації, які проходять по території садочка, зробили благоустрій навколо садочка – і паркування для людей із особливими потребами, і паркування для батьків, які привозять своїх дітей", - говорить Чорнобай.

Він особливо пишається тим, що садочок безбар’єрний, енергетично незалежний та термомодернізований за останнім словом техніки. Зокрема, у садка є три види опалення: газовий котел, твердопаливний котел на випадок відсутності газу, а також централізоване опалення від сусідньої ТЕЦ. Крім того, встановлені три дизельні генератори: один на надземну частину, два – на підземну частину, із яких один – захищений від обстрілів і встановлений під землею. Найближчим часом, за словами Чорнобая, ЮНІСЕФ профінансує встановлення сонячної станції на 150 кВт, яка зможе забезпечити критично мінімальний рівень електропостачання навіть під час повного і тривалого блекауту.

На всі проєктні та будівельні роботи пішло 168,9 млн грн. Із цієї суми на підземну частину витратили близько 105 млн грн. Об’єкт фінансувався з бюджетів різних рівнів: бюджет селища Пісочин (38 млн грн), бюджет Харківської області (20 млн грн), бюджет Міносвіти (36,5 млн грн), кошти Європейського інвестиційного банку (72,5 млн грн) тощо. На сьогодні в садку завершується будівництво нового харчоблоку, роботи фінансує Фундація Олени Зеленської.

"Відчуття, що дійсно сили і кошти, які витрачені, енергія, яка витрачена, були спрямовані вірно. І є відчуття якесь, що виконали те, що потрібно. А потрібно, щоб дітки мали можливість навчатися", - підсумовує Чорнобай.

"Війна триває, ситуація з обстрілами не покращується"

Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов констатує, що ознак завершення вторгнення станом на жовтень 2026 року немає, тому існує тільки одна можливість учити дітей – під землею. Причому, така потреба зараз виникає навіть у Києві, де суттєво посилилися російські атаки, не говорячи вже про прифронтові регіони.

Синєгубов зауважив, що станом на жовтень 2026 року в Харківській області працюють 25 підземних шкіл. "Підземного дитячого садочка ще донедавна не було жодного. А дошкільна освіта – це все ж таки освіта, яка має надаватися не онлайн. Дуже важливо, щоб у такому віці діти спілкувалися очно з однолітками, з педагогами", - говорить він.

За словами начальника ОВА, в Харківській області спочатку ініціативно, без державного фінансування, ухвалили рішення починати будівництво першого в Україні підземного дитячого садочка. Пізніше цю ініціативу підтримав уряд і президент. Зараз в регіоні, крім зведеного в Пісочині, будують ще два підземних дитсадки – в Харкові та Дергачах. "Однак цього критично замало, адже в Харківській області 60 тисяч дітей дошкільного віку. Тому ми маємо збільшувати в рази наявність таких підземних укриттів, - визнає він. – Або не вчишся ніяк, або вчишся у підземному дитячому садочку".

Начальник ОВА підкреслив, що, попри критичний брак фінансування, в регіоні будуть і далі намагатися будувати підземні школи та дитячі садочки.

Читайте також: Хімічна зброя на фронті: перший в Україні обвинувальний акт пішов до суду на Харківщині