Хімічна зброя на фронті: перший в Україні обвинувальний акт пішов до суду на Харківщині

Під час одного з виїздів на бригадний стабілізаційний пункт у районі Куп’янська восени 2024 року військові медики конфіденційно повідомляли про численні випадки отруєння бійців хімічними боєприпасами. Відкрито про це говорити відмовлялися, оскільки у війську, і це підтверджується й досі, існує негласна заборона на оприлюднення цієї теми. "Це тема – рівня президента", - говорив "Думці" на Куп’янському напрямку один із лікарів, який щойно надав допомогу постраждалому.

Утім, президент не вийшов із офіційними заявами з приводу масованого застосування росіянами хімічної зброї. Це зробили на регіональному рівні – Харківська обласна прокуратура наприкінці вересня 2026 року передала до суду перший в Україні обвинувальний акт про застосування отруйних речовин на полі бою, що суворо заборонено міжнародним правом.

"За моїми відомостями, це перший в Україні випадок направлення до суду обвинувального акту за цими фактами", - говорить процесуальний керівник у справі, заступник начальника відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Харківської обласної прокуратури Роман Дозорець.

Заборонена хімія

Масове застосування хімічної зброї, кажуть у прокуратурі, починається приблизно на початку 2024 року, коли до російського війська великими партіями почали поставляти нові гранати РГ-Во (із російської – "Ручная граната – Вещество отравляющее"). Це ручні хімічні газові гранати, які росіяни спочатку видали розвідувальним та найбільш підготовленим підрозділам. На початку 2024 року в армії не існувало навіть порядку застосування та методичних рекомендацій щодо використання РГ-Во, тому це в прямому сенсі, як на полігоні, відпрацьовували в Харківській області.

Як кажуть у прокуратурі, російським розвідникам вищі командири наказували ретельно фіксувати наслідки отруєння бійців Сил оборони України гранатами РГ-Во, знімати відео страждань бійців та все передавати командуванню.

Станом на сьогодні у російських підрозділів, що воюють на Харківщині, вже є два види хімічних гранат – К-51 та РГ-Во. Якщо гранати К-51 ще радянські і менш отруйні, то РГ-Во почали в Росії виробляти з 2023 року – уже під час повномасштабного вторгнення в Україну. "Вони виробляються серійно. Саме для ведення штурмових бойових дій", - наголошує Дозорець.

У гранатах застосовуються хімічні отруйні речовини – CN (хлорацетофенон, що належить до групи сльозогінних газів або подразнювальних речовин) та CS (2-хлоробензальмалононітрил або ортохлорбензиліденмалонодинітрил, що є синтетичною подразнювальною речовиною). Дозорець підкреслює, що ці речовини заборонені до використання, згідно зі статтею 5 Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення.

Прокурор зауважив, що газ CN відомий давно, він менш небезпечний, і використовується у гранатах К-51. Натомість газ CS, що використовується у гранатах РГ-Во, більш небезпечний для здоров’я та спеціально використовується під час штурмів українських позицій, щоб отруїти бійців ЗСУ, після чого убити.

"У нас є опис саме військовослужбовцями, що вони відчували під час ведення бойових дій, коли стосовно них застосовані ці бойові гранати. І клінічні описи під час проведення судово-медичних експертиз. Військовослужбовці, які постраждали від застосування забороненої хімічної зброї, а також свідки – теж військовослужбовці, які поряд знаходилися на позиціях – описували це як миттєве, одразу після контакту, відчуття різкого болю, печіння в очах, сльозотеча, печіння у грудях, гострий головний біль, відсутність можливості розгледіти будь-що, неможливість дихати. Тобто одразу людина втрачає орієнтацію, одразу знаходиться в безпорадному стані, як мінімум, пів години, під час чого ворогом здійснюються штурмові дії. Звісно, звірячим способом вбиваються люди", - констатує Дозорець.

Проведені експертизи характеризують симптоми ураження як "інгаляційне отруєння дихальних шляхів внаслідок подразливої дії хімічного агенту, рефаренготрахеїт внаслідок хімічного опіку та токсичного ураження верхніх дихальних шляхів".

Прокурор зауважує, що обстежити потерпілих військовослужбовців Сил оборони на лінії фронту вдається не завжди, адже в цих місцях проходять контактні бої, евакуація поранених іноді займає не одну годину. Дозорець визнає, що забір біологічних матеріалів відбувається через певний період часу, що є проблемою для формування повної картини ураження хімічними речовинами, однак і в цих випадках медики виявляють і симптоми, і влив, і залишки хімічної зброї на шкірі та одязі.

За даними Харківської обласної прокуратури, в регіоні на кожному напрямку працюють конкретні російські військові підрозділи, які проводять штурмові дії. Майже всі ці дії зараз, у 2026 році, супроводжуються використанням росіянами бойових отруйних речовин. "Кожен день кожен факт проведення штурмових дій супроводжується застосуванням хімічної зброї. Скажу так, майже кожен, з урахуванням того, що є питання забезпеченості, є питання порядку забезпечення певними речовинами і засобами", - говорить прокурор.

Поле бою

Події, зафіксовані в обвинувальному акті, сталися біля села Тихе у Вовчанській громаді Харківської області й тривали з вересня 2024 року до серпня 2025 року. Прокурор наголошує, що на напрямку за означений період часу були звіти про 498 випадків використання росіянами хімічної зброї. Слідчі ж змогли опрацювати тільки матеріали з села Тихе й дослідили 19 випадків.

Кримінальне провадження за фактами застосування бойових отруйних речовин проти військовослужбовців ЗСУ розпочали у 2025 року. Розслідування тривало за ч. 1 ст. 438 КК України (воєнні злочини). Під час проведення негласних слідчих розшукових дій правоохоронцям вдалося отримати доступ до чату в месенджері "Телеграм" військовослужбовців розвідувального підрозділу російської армії.

У чаті, говорять у прокуратурі, чітко називався підрозділ радіохімічного та біологічного захисту (РХБЗ) російської бригади, який був зацікавлений в отриманні інформації про результати застосування хімічних гранат. "Хоча, за конвенцією, командир цього підрозділу – один із керівників, який повинен був заборонити та зупинити застосування цих бойових гранат. А він навпаки. Його підрозділ прохав надати відео та фото результатів скиду з БПЛА саме цих гранат, щоб у подальшому звітувати перед вищим керівництвом. Також керівник батальйону, керівник бригади цікавилися цими результати. Навіть жорстко вимагали застосувати і надати відеозвіти щодо застосування, який результат це має", - говорить Дозорець.

За його даними, розвідка бригади російських військ з БПЛА вела трансляцію поля бою. Керівники підрозділів вимагали і пряму трансляцію, і потім записане відео застосування, щоб потім визначати шкоду від використання гранат РГ-Во. У випадку біля села Тихе відбувалися взаємні заходи на позиції, обоюдні штурми. Українське слідство з’ясувало, що розвідка мала задачу супроводжувати російські штурмові групи та скидати на позиції Сил оборони України не тільки вибухові, але й отруйні речовини, щоб російські штурмовики мали позитивні результати. Усе це підтверджено переписками російських військових.

На даний час у кримінальному провадження постраждалими є 5 українських військових, загиблих не було. У 19 випадках доведено, що застосовувалася саме речовина CS. "498 сигналів за той маленький період, який ми досліджували. Звісно, на даний час цих сигналів набагато більше, вони масштабувалися. Зараз не тільки у розвідпідрозділах використовуються ці гранати, а наскільки нам відомо, майже в кожному штурмовому підрозділі, у кожного розрахунку БПАЛ наявна відповідна кількість гранат, утому числі РГ-Во", - говорить прокурор.

Дозорець зазначає, що потерпілі на даний час продовжують захист держави. "Ми дуже сподіваємося, що в нас буде можливість запросити їх у судове засідання. З великим бажанням вони будуть брати участь у судовому засіданні та розповідати про те, що вони відчували і яким чином відбувалися події. Свідчення у матеріалах є. Відповідно до ст. 615 КПК вони зафіксовані на відео і будуть використані в судовому засіданні або у відповідності до ст. 615 КПК, або безпосередньо будуть досліджуватися судом під час надання прямих показань", - підкреслив прокурор.

Обвинувачені командири та солдати

На село Тихе наступали підрозділи 58 армії ЗС РФ. Слідчим вдалося встановити дані і солдатів, і їхніх командирів, які віддавали накази на застосування хімічної зброї. "Під час обговорення у чатах підрозділів командири самі роз’яснювали, як впроваджувати застосування цих боєприпасів під час скидів з БПЛА квадрокоптерного типу. Є перехоплення, є відповідні чати, які в бойових розвідувальних підрозділах використовувалися", - говорить Дозорець.

Прокурор зазначає, що на сьогодні у справі фігурують 9 обвинувачених, серед них – командир бригади, командир розвідувального батальйону, два командири розвідувальної роти і 4 оператори БПЛА, які здійснювали скиди, а також начальник служби РХБЗ бригади.

"Це командир 136 окремої мотострілецької бригади 58 загальновійськової армії Південного військового округу Збройних сил Російської Федерації полковник Руслан Назаренко, начальник служби РХБЗ бригади Олександр Куликов, командир розвідувального батальйону бригади Олександр Зинов’єв, командири другої розвідувальної роти бригади Матвій Ісаєв і Вячеслав Болдирєв, оператори БПЛА Павло Степанюк, Олександр Мусаєв, Павло Кравець та Сергій Соловйов", - повідомив прокурор.

Дозорець підкреслив, що,відповідно до закону, є процедура, яка дає обвинуваченим право на ознайомлення з матеріалами справи та роз’яснення обвинувачення. Зокрема, обов’язково українською мовою та в перекладі оприлюднюються процесуальні документи, кожен має можливість отримати відповідні відомості, кожному надано державного адвоката. За інформацією прокурора, оперативні підрозділі намагаються встановити контактні дані російських військових для безпосереднього контакту, однак на даний час обвинувачені беруть участь у бойових діях, тому такої можливості немає.

Прокурор говорить, що кожен обвинувачений має можливість брати участь у засіданнях навіть у режимі онлайн. Суд, у відповідності до вимог КПК, буде оприлюднювати відомості щодо викликів обвинувачених, стадій розгляду справи, порядок дослідження доказів.

"Кожен із них має можливість ознайомитися, у кожного визначений адвокат, якому також вручені оригінали документів, які він може передати також обвинуваченим, - говорить Дозорець. – На цей час зв’язку не було. Я думаю, що це пов’язано з тим, що ніякої поваги до норм міжнародного права там не спостерігається взагалі. Навіть застосування хімічної зброї, яка заборонена Конвенцією, визначено як певна тактична перевага для ведення наступальних, штурмових дій".

Перспективи судового розгляду

На 20 жовтня 2026 року в місті Чугуїв на Харківщині у справі призначене перше підготовче засідання. Однак, з урахуванням практики Верховного Суду, суд у разі неявки обвинувачених буде вимушений призначати ще, як мінімум, два засідання та відповідним чином публікувати виклики та намагатися зв’язатися з обвинуваченими. Тому, імовірно, засідання 20 жовтня буде перенесене для забезпечення можливості зв’язатися з обвинуваченими.

Після цього, якщо обвинувачені на зв'язок не вийдуть і суд не матиме відомостей щодо точного місця знаходження, контактів обвинувачених та будуть відомості, що вони знаходяться або на тимчасово окупованих територіях України, або на території РФ, яка визнана Верховною Радою як держава-агресор, прокуратура буде вимушена звернутися до суду з клопотанням про проведення спеціального судового провадження – поза участю обвинувачених.

Дозорець переконаний, що слідчі зібрали достатньо доказів, тому у справі можна розраховувати на обвинувальний вирок. "Я вважаю, що це буде обвинувальний вирок стосовно кожного. Ми будемо вживати будь-яких заходів для того, щоб суду повноцінно надати можливість дослідити докази, для того, щоб довести правильність їх збору, щоб довести їх допустимість та належність. Звичайний процес, повністю будемо досліджувати докази. Я впевнений у них. Я впевнений, що це буде вирок", - підсумував Дозорець.

У разі доведення вини, обвинуваченим загрожує від 8 до 12 років. Воєнні злочини, за законодавством України, строку давності не мають.

Читайте також: Про "партію миру", "партію війни" і український досвід 1919 року