"Люди дивувались, що "швидка" працює": Фельдшерка розповіла про роботу "екстренки” у фронтовому Харкові

Жінка каже, що найстрашніше бачити на місцях прильотів поранених дітей
29.07.2022, 17:25 Думка
Поділитися
"Люди дивувались, що "швидка" працює": Фельдшерка розповіла про роботу "екстренки” у фронтовому Харкові
Швидка допомога

Фельдшерка Анастасія Мунтянова, уродженка Кропивницького, не покинула Харків з початком повномасштабного вторгнення рф 24 лютого, тому що її допомоги потребували пацієнти.

В коментарі МОЗу дівчина розповіла, як надавала першу медичну допомогу в "пораненому” ворожими снарядами Харкові і зізналася, на які виклики їздити було нестерпно, передає "Думка”.

Анастасія каже, що її батьки у Кропивницькому не розуміли, чого донька не покидає Харків, що постійно зазнавав (і продовжує зазнавати) ворожих обстрілів.

"Якщо вже пішла в медицину, в мене є знання, дві руки, я можу допомогти щонайменше двом людям, то повинна це робити, тікати немає куди”, - пояснює свій вибір дівчина.

Мунтянова каже, що до війни вона не стикалась з "військовими” травмами.

"Спочатку було страшно й незрозуміло, що робити. З такими складними мінно-вибуховими травмами та осколковими пораненнями ми ніколи не стикалися в мирному житті. Проводили на підстанції заняття із зупинки кровотечі, розбиралися, як працювати з тим чи іншим турнікетом. Було багато гуманітарної допомоги в плані оснащення: бронежилети, турнікети, кровоспинні засоби. Навчилися з цим працювати, бо хотілося максимально допомогти і врятувати кожного”, - каже Анастасія.

Дівчина розповідає, що за час війни доводилось і працювати з бомбосховищ, і виїжджати на виклики 24/7, навіть під час повітряних тривог.

"Це були не лише травми від вибухів, наша "швидка” їздила до людей із високим тиском, температурою, проблемами з серцем, інфарктами, інсультами. Люди дивувались, що працює екстрена допомога. Питали: "Ого, швидка працює навіть у таких умовах?”. А як інакше? Якщо ви потребуєте нашої допомоги”, - розповідає Мунтянова.

Найважче, зізнається Анастасія, було з наслідками прильотів.

"Пам’ятаю випадок. Снаряд прилетів у двір чоловіка. Його порізало друзками скла. Коли це вперше, ти начебто розгублена, але робиш все автоматично: рукавички надягнула, тугі пов’язки, ноші, лікарня”, - згадує вона.

За словами Анастасії, найстрашніші виклики під час війни - до дітей.

"У нас був випадок, коли через ворожий снаряд постраждали діти, які гуляли з бабусею. Дівчинку в тяжкому стані доправили до обласної лікарні, а згодом евакуаційними потягами вона потрапила в Німеччину. Пізніше дізналася, що вона вийшла з коми, її стан покращився. У хлопчика була контузія головного мозку, а потім він почав заїкатися від переляку”, - згадує фельдшерка.

"Розповідаю це, але досі не можу усвідомити. Так не має бути. До дітей важко їхати і у мирні часи, навіть коли вони хворіють на застуду, чи просто – з побутовою травмою. А тут – війна. Такого досвіду не було і не має бути ніколи”, - підкреслює Анастасія.

Анастасія Мунтянова / Фото: Facebook

Читати також: "Посміхаюсь на зло гадським ракетам”: 19-річний фельдшер з Харківщини розповів про роботу під час війни

Поділитися