2022 рік увійде в історію України, як рік воєнний, рік згуртування суспільства, великого горя та радісних перемог. Для кожної людини він став однозначно особливим. "Думка" спробувала згадати, якими саме подіями запам’ятається цей рік харків’янам.

Життя після 24 лютого

Перш за все 2022-й - це рік початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 24 лютого близько 4-ї години ранку президент росії путін оголосив про початок, як він це назвав, "воєнної операції" з метою нібито "демілітаризації та денацифікації України". Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, в тому числі й Харківській області. О 5-й ранку мешканці Харкова та області прокинулися від звуків вибухів, і з того часу обстріли населених пунктів області були щодоби. Російські війська зробили спробу фронтальної атаки по Харкову з північного заходу. На ключових дорогах із росії до Харкова відбувалися важкі бої. Українські захисники знищували російські танки і зайти до міста їм так і не вдалося.

Уранці 27 лютого російська піхота без важкої бронетехніки вперше зайшла до Харкова, але закріпитись цим групам не пощастило, бо українські захисники вибили їх із міста. Уже наступного дня росіяни вдарили по Харкову з літака-винищувача та реактивних систем залпового вогню.

1 березня ворог поцілив ракетою в центр міста - у Будинок рад, а коли туди прибули рятувальники, рашисти вдарили повторно. На місці влучань загинуло 29 людей, ще понад 20 були травмовані.

Харківська ОВА після ракетного удару / Фото: Еспрессо

У Харківській області увесь час точилися бої, а ворог просувався від кордону вглиб української території і населені пункти регіону потрапляли під окупацію. У березні окупованими були частина Дергачівського та Ізюмського районів, міста Куп’янськ, Балаклія, Вовчанськ. Упродовж кількох місяців ворог масовано обстрілював Харків, але зайти до нього так і не зміг.

Другою за хронологією та оптимістичнішою для мешканців Харкова та області воєнною подією року 2022 став весняний контрнаступ ЗСУ.

26 березня ЗСУ розпочали звільнення окупованих в перші дні вторгнення населених пунктів Харківщини, зокрема, села Мала Рогань, що під Харковом. Уже за тиждень в одному з інтерв’ю голова ОВА Олег Синєгубов констатував, що ворог програв битву за Харків.

У травні ЗСУ вдалось відкинути росіян ще далі від міста, були звільнені села Безруки, Прудянка та Слатине. 7 травня Генштаб повідомив про звільнення Циркунів. За даними на 19 травня, на Харківщині вже було деокуповано 23 населені пункти, в тому числі Руська Лозова, Дементіївка, Питомник, Дергачівського району, а також Кутузівка, Шестакове, Перемога, Молодова, Момотове та Старий Салтів на Вовчанському напрямку.

Циркуни після деокупації

Ворожа армія відступила від Харкова й обстрілювати його з артилерії рашистам стало важче, тоді в бік міста з території російського Бєлгорода щоночі полетіли ракети С-300.

Третьою ТОП-подією воєнного життя Харківщини у 2022 році став Слобожанський контрнаступ, що розпочався 6 вересня.

Потужний рух ЗСУ Харківщиною був неочікуваним для ворога. Росіяни кидали техніку, боєприпаси і поспіхом відходили з окупованих населених пунктів. Вздовж усієї лінії зіткнення на Харківщині точилися бої, але ретельно спланований контрнаступ, який провів генерал Олександр Сирський, росіяни спинити не могли.

Уже 8 вересня Генштаб ЗСУ підтвердив інформацію про звільнення на Харківщині понад 20 населених пунктів. Саме цього дня український прапор повернувся у Балаклію.

Український прапор у Балаклії / Фото: Скриншот

11 вересня була деокупована Козача Лопань, населений пункт, розташований поряд із найбільшим на території Харківщини пунктом пропуску через кордон з росією. 13 вересня був звільнений Вовчанськ, а 14 вересня український прапор над Ізюмом підняв президент Зеленський.

Уже за добу у місті було виявлено масове поховання цивільних громадян і бійців ЗСУ часів окупації міста. За словами начальника обласного слідчого управління поліції Сергія Болвінова, ізюмське поховання на той момент було найбільшим на території Харківської області. Усього на місці вилучили 447 тіл цивільних і 22 тіла військовослужбовців.

Рука загиблого в Ізюмі Героя України Сергія Сови / Фото: Юрій Ларін

16 вересня ЗСУ повернули Україні Куп’янськ, який росіяни хотіли зробити столицею окупованої Харківщини. В результаті злагоджених дій вдалося успішно форсувати річку Оскіл та вибити окупантів з лівобережної частини міста. Остаточно деокупували місто наприкінці вересня. Саме тоді було викрито розстріл росіянами евакуаційної колони, під час якого загинуло 25 людей, в тому числі й діти.

Деокупація Куп'янська / Фото: соцмережі

Третього жовтня ЗСУ деокупували Борову. Станом на 4 жовтня українські захисники звільнили від російської окупації 483 населених пункти.

Деокупація Харківщини стала чи не найрадіснішою подією 2022 року. Звільнені від рашистів громади наразі оговтуються від усього, що їм довелося пережити. Деякі з них, що знаходяться неподалік від кордону з росією чи лінією зіткнення, й досі щодоби потерпають від обстрілів армії путіна.

Політичне життя на Харківщині

Політична царина цьогоріч теж багато в чому була обумовлена війною в Україні. Пригадаємо деякі вагомі політичні події, які турбували суспільство Харківщини у 2022 році.

Верховна Рада України / Фото: LB

Перш за все, впродовж року за позовами Міністерства юстиції було заборонено діяльність 13 проросійських партій. Першим до переліку заборонених потрапив "Опозиційний блок". Така ж доля спіткала "Опозиційну платформу – за життя", чия парламентська фракція була другою за чисельністю. Члени фракції ОПЗЖ розійшлися по депутатських групах. У червні суд заборонив партію "Наші", яку очолював проросійський політик із Харківської області Євгеній Мураєв. Також було прийнято рішення про заборону партії проросійського іспанського блогера Толіка Шарія.

До переліку заборонених судом політсил також потрапили "Русь єдина”, "Соціалісти”, "Держава”, "Блок Володимира Сальдо”, партія "Справедливості та розвитку”, Соціалістична партія України, "Ліва опозиція”, "Союз лівих сил” та Прогресивна соціалістична партія України.

Досить гучною політичною подією 2022 року на Харківщині стало викриття заступника голови Харківської обласної ради Богдана Мальованого, який, як виявилося, мав російський паспорт.

Богдан Мальований / Фото: Харків.Тудей

Про наявність російського громадянства у Мальованого активісти та депутати вперше заявили у січні 2022 року. У липні цю інформацію підтвердили в СБУ. 20 вересня чоловіка відсторонили від посади під час пленарного засідання чергової XII сесії.

Сам Мальований підтвердив, що дійсно написав заяву про відсторонення його від виконання обов’язків заступника голови обласної ради.

Нагадаємо, Богдан Мальований був обраний заступником голови обласної ради 25 листопада 2021 року. Депутат від ОПЗЖ зайняв місце свого однопартійця Андрія Малиша, який погорів на хабарі.

Ще однією гучною подією стало розслідування ДБР діяльності колишнього керівника управління СБУ в Харківській області Романа Дудіна.

Роман Дудін / Фото: Харківська ОВА

У середині липня кримінальне провадження було відкрито за двома статтями: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109 ККУ) та перевищення службових повноважень військовою особою (ст. 426-1 ККУ). Згодом, у вересні, ДБР спільно з СБУ повідомили про підозру та затримали чинного співробітника СБУ, який до травня 2022 року очолював одне з регіональних управлінь Служби. Затриманим був колишній начальник Управління СБУ в Харківській області Роман Дудін. На цей час досі не з'ясовані мотиви, які сподвигли Дудіна на нібито спробу відсторонити та арештувати регіональних керівників у Харкові.

Події, що сколихнули суспільство

Із початком повномасштабного вторгнення змінилися і самі харків’яни. Мешканці стали згуртованішими та патріотичнішими. Багато хто перейшов на спілкування українською мовою, гостріше стало питання про зміну ініційованиз із росією топонімів.

Саме дерусифікацію можна назвати однією із найважливіших подій 2022 року для суспільства.

Одним із найпрогресивніших населених пунктів Харківщини в цьому питанні стало місто Ізюм.

Місто Ізюм на Харківщині / Фото: Еспресо

Станом на 26 грудня там пройшла вже третя хвиля третя хвиля перейменувань міських топонімів, пов’язаних із російськими та радянськими діячами. Саме Ізюм став першим містом у Харківській області, де з’явилася вулиця Степана Бандери. Раніше вона називалася Пушкінська. Місцеві громади перейменували свої вулиці на Красноградщині, Лозівщині, Валківщні. Водночас, у Харкові зрушити цей процес з місця виявилося досить складно. Ще у липні історики повідомили, що на мапі Харкова виявили 530 топонімів, що так чи інакше пов’язані з країною-агресором. Харківська топонімічна група підготувала список вулиць, яким можна повернути їхні попередні імена, але наразі це не зроблено.

З четвертої спроби депутатам Харківської облради вдалося перейменувати колишній театр Пушкіна і нині він має назву Харківський академічний драматичний театр.

Також "з боєм" містяни домоглися, щоб у центрі Харкова прибрали пам’ятник російському поетові. Щоб спонукати мерію до таких дій його кілька разів обливали червоною фарбою.

Демонтований пам'ятник Пушкіна / Фото: Думка

Іще однією суспільно важливою подією для харків’ян стало відновлення роботи транспорту і метрополітену, зокрема. Рух підземки був зупинений на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

З 24 лютого до 24 травня станції підземки перетворилися на сховища для мешканців міста. Багато хто із містян жив на платформах підземки. Тоді рух метрополітену тимчасово не здійснювався. Навесні міськрада повідомила, що відновлюватиме роботу підземного транспорту.

Станція метро у Харкові / Фото: КП "Харківський метрополітен"

Спочатку це були окремі станції метро, але згодом рух відновився у повному обсязі й харків’яни отримали можливість пересуватися містом у безпечному транспорті. Були дні, коли влада відкрито закликала містян задля безпеки їздити саме в метро. Залежно від обставин керівництво підприємства змінювало графіки руху чи роботу окремих станцій. Зараз метрополітен працює в штатному режимі. Коли ворог почав методично нищити енергетичну інфраструктуру України та Харківщини, метро стало для містян одним із пунктів незламності.

Окрім того, саме підземка надала харків’янам можливість відсвяткувати Новий Рік та Різдво. Цьогоріч новорічну ялинку у Харкові встановили на станції метро "Університет".

Новорічна ялинка на станції метро "Університет" в Харкові / Фото: Думка

Подією, що вразила не лише українців, а й світове суспільство, став обстріл росіянами музею Сковороди на Харківщині.

7 травня 2022 року Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди був знищений внаслідок цілеспрямованого і прицільного ракетного обстрілу. Того дня російський снаряд влетів під дах будівлі – спалахнула пожежа і вогонь охопив все приміщення. Найцінніші експонати колекції вдалося врятувати, їх перемістили заздалегідь в безпечне місце, але меморіальний будинок зазнав непоправних втрат. Залишки музею Сковороди наразі готуються до консервації. ЮНЕСКО та Харківська ОВА погодилися задля цього виділити кошти. Загалом, за попередніми оцінками, для повної відбудови музею необхідно близько 112 млн грн.

Зруйнований музей Г.С.Сковороди на Харківщині / Фото: Міністерство культури

Спортивні досягнення

Щодо спорту, то увага всієї світової спільноти була цьогоріч прикута до Мундіалю, що проходив у листопаді-грудні в Катарі. Українська збірна участі у світовій футбольній першості не брала, тож вітчизняним фанатам довелося обирати для вболівання команди інших країн. Щодо харківського футболу, то цьогоріч "Металісту" та "Металісту 1925" довелося переїхати з Харкова у безпечніші регіони. Команди активно тренувалися та грали матчі в УПЛ. У вересні "Металіст 1925" змінив тренерський склад і команду очолили екс-гравець "Металіста" Едмар та Олег Голодюк.

Неабияк порадувала футбольних фанатів Харкова і новина про те, що харківська футбольна арбітриня Катерина Монзуль потрапила до трійки найкращих жінок-арбітрів 2022 року за версією IFFHS. У 2022 році найбільшим матчем, який обслуговувала Монзуль, став фінал чемпіонату Європи серед жіночих збірних, в якому Англія здолала Німеччину (2:1) на полі лондонського "Вемблі".

Катерина Монзуль / Фото: Департамент сім'ї, молоді та спорту Харківської міськради

У водних видах спорту відмінну роботу показали харківські синхроністки. Дівчата виграли більшість медалей командного ЧУ, що проходив у столиці. Харків'янки вибороли 11 нагород з 24. Вони були першими абсолютно в усіх категоріях чемпіонату.

Окрім того, харківські синхроністки, з яких складається українська збірна з синхронного плавання, показали найкращий результат за всю історію участі збірної України на чемпіонатах Європи. За свій виступ у Римі збірна команда України з синхронного плавання набрала 94.1000 бали. З 8 фіналів спортсменки вибороли 8 золотих медалей.

Харківські синхроністки / Фото: Департамент сім'ї молоді та спорту Харківської міськради

Окрім того, серед визначних здобутків харківських спортсменів став виступ Каміли Конотоп, яка стала чемпіонкою Європи з важкої атлетики серед спортсменів молодше 23 років. На турнірі U23 в албанському Дурресі 21-річна Конотоп виступала у ваговій категорії до 59 кг. Харків’янка єдина із семи спортсменок подужала ривок понад 100 кг.

Каміла Конотоп / Фото: Департамент сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради

Культурне життя Харкова у 2022 році

На культурному фронті Харкова у 2022 році були не лише радісні події.

Тетяна Вєркіна

4 липня пішла з життя піаністка, співачка, педагог та громадська діячка, народна артистка України, професорка, ректорка Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського Тетяна Вєркіна. Вона померла на 76 році життя внаслідок тривалої хвороби, повідомили в університеті. 27 липня харків’яни попрощалися з Вєркіною.

Серед визначних та знакових подій культурного життя міста можна відзначити перемогу харківського театру "Березіль" на Міжнародному Багдадському театральному фестивалі.

Фото: Театр "Березіль"

Вистава харківської трупи "Калігула" за п'єсою Альбера Камю здобула Гран-прі. Режисером вистави "Калігула" виступив Олександр Ковшун. Виконавець головної ролі Максим Стерлик переміг у номінації "Краща чоловіча роль".

Цьогоріч "Березіль" відсвяткував 100-річчя від дня свого заснування. Український театр-студія, був заснований Лесем Курбасом у 1922 році в Києві. В 1926 році його перемістили до Харкова, де він розташувався у приміщенні теперішнього харківського Українського академічного Драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка.

Радував своїх прихильників цьогоріч і харківський поет, письменник та музикант Сергій Жадан.

Сергій Жадан / Фото: Фейсбук

У червні німецькі книговидавці віддали йому престижну літературну нагороду. Опікунська рада обрала Жадана лауреатом Премії Миру 2022 року. 23 жовтня письменник отримав свій трофей за видатну творчість і за гуманітарну позицію, з якою він піклується про людей під час війни і допомагає їм, ризикуючи своїм життям.

Згодом стало відомо, що Жадан став лауреатом німецької премії Ганни Арендт за політичне мислення 2022 року.

Окрім того, харківський літератор отримав польську премію за захист прав українців. Грошову складову премії у сумі 10 тисяч злотих Жадан планував інвестувати в оборону Харкова.

Читайте також: На гостини до сера Пола: Навіщо харків’янка та 20 українських дітей шукають зустрічі з легендарним музикантом "Бітлз"