Україна повертає своїх людей, яких росіяни взяли в заручники чи в полон. Учора, 4 квітня, за даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, додому повернули 12 українців: 10 військових і двоє цивільних. Одного з цивільних росіяни захопили в сели Липці під Харковом і просто тримали багато місяців як заручника.

Кого замість повернутих громадян України передали країні-агресору, навряд чи стане відомим. Однак, згідно відкритим даним з Єдиного реєстру судових рішень, одним із таких, дуже ймовірно, міг стати російський воєнний злочинець, пілот бомбардувальника, підполковник Максим Криштоп.

Харків'яни, котрі лишилися в місті після російського вторгнення, крім постійних ракетних ударів, чудово пам’ятають жахливі авіанальоти в районі Холодної Гори, Салтівки, селища Жуковського, Павлового Поля і Олексіївки. На початку березня 2022 року російська авіація в повітряному просторі Харківської області почувала себе безкарно: українські літаки тоді тут майже не літали, частина й без того застарілої системи ППО дійсно була знищена росіянами внаслідок масованих ударів, авіація агресорів дійсно була більш сучасна.

Авіаційне бомбардування Харкова 6 березня 2022 року

Найбільш достовірно події 6 березня 2022 року в Харкові описані в судовому вироку льотчику Максиму Криштопу, що був винесений 2 березня 2023 року іменем України в Харкові.

Суд встановив, що Криштоп проходив службу на посаді заступника командира 47-го бомбардувального авіаційного полку 105 змішаної авіаційної дивізії 6 армії військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Західного військового округу Збройних Сил Російської Федерації у званні підполковник.

Його командир – командувач 6-ї армії генерал-майор Олег Маковецький (розслідування щодо нього триває, оскільки цей генерал віддавав низку наказів на застосування важкого озброєння проти цивільних об’єктів у кількох містах Харківської області, у тому числі по місту Чугуїв, звідки він родом) – організував підготовку та віддав безпосередній наказ на широкомасштабне вторгнення в межах Харківської області.

Генерал Олег Маковецький / Фото: ЛБ

Суддя, виходячи зі свідчень пілота, встановив, що Маковецький віддав командиру авіаполку полковнику Олексію Лободі (розслідування щодо нього також триває) наказ у формі бойового розпорядження, в якому, серед іншого, були визначенні завдання по знищенню цивільних об`єктів у Харкові. Зокрема, в бойовому розпорядженні були визначені координати телевежі, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Дерев`янка, 1-А.

У свою чергу Лобода віддав наказ на бомбардування Харкова двома літаками Су-34 із 16 авіабомбами ФАБ-500 вагою 500 кг кожна.

Суд встановив, що телевежа Харкова та обладнання, розміщене на ній, є цивільним об`єктом, який не використовується у воєнних цілях, на його території та навколо нього не розміщується озброєння, військова техніка, зброя, боєприпаси та інше воєнне устаткування, а також не дислокуються підрозділи чи окремі представники ЗС, інших військових формувань та правоохоронних органів України, обладнання, розміщене на об`єкті, не здійснює трансляцію, розповсюдження або передачу інформації між зазначеними підрозділами та для їх потреб, місце розташування об`єкту не є вигідною військовою позицією та не може перешкоджати просуванню ЗС РФ, його завоювання чи знищення не вплине на ослаблення сил противника.

"Більш того, діяльність РТПС Харків безпосередньо пов`язана з наданням послуг, які мають значення для функціонування суспільства та безпеки цивільного населення, зокрема, забезпечує надання телекомунікаційних послуг (телефонного зв`язку), функціонування системи оповіщення (сигнал "Увага всім") та трансляцію телерадіопрограм, за допомогою яких населенню доводиться інформація про загрози виникнення надзвичайних ситуацій, загрози життю або здоров`ю людей та заподіяння шкоди майну, а також рекомендації по їх уникненню", - йдеться в рішенні.

6 березня 2022 року близько 14:00 за київським часом на командному пункті полка, усвідомлюючи злочинність розпорядження Маковецького, Лобода довів наказ генерала підполковнику Криштопу, ще одному льотчику та двом штурманам.

Російський літак Су-34 / Ілюстративне фото з сайту "Главком"

У свою чергу Криштоп, також усвідомлюючи злочинність наказу, не відмовився від його виконання. Близько 17:30 за київським часом Криштоп у змові з іншими військовими злетів на літаку Су-34 (бортовий номер 06) та з другим літаком з військового аеродрому "Балтімор" у місті Воронежі та попрямував у напрямку України.

Близько 18:00 Криштоп перетнув державний кордон і, перебуваючи у повітряному просторі України, о 18:09 здійснив бомбардування телевежі 8 авіаційними бомбами ФАБ-500.

Внаслідок авіаудару телевізійна башта РТПС Харків отримала пошкодження металоконструкції, які значно знизили її несучу спроможність та унеможливили її подальшу безпечну експлуатацію, пошкоджено адміністративну будівлю станції, а також обладнання ТОВ "Лайфселл" на суму 433,9 тис. грн, ТОВ "Київстар" на суму 96,6 тис. грн і ТОВ "Водафон Україна" на суму 591,1 тис. грн.

О 18:10 літак Криштопа збили військовослужбовці Національної гвардії України. Пілот катапультувався та після приземлення був затриманий гвардійцями 7 березня близько 2:00.

Затримання підполковника Максима Криштопа

Одразу після затримання Криштопу дали можливість подзвонити дружині.

"Привіт! Я живий, у полоні знаходжуся, - у цілому спокійно сказав пілот у телефон. – Передай усім нашим, щоб не працювали по мирним містам, по мирним об’єктам, щоб закінчували цю війну".

Українські військові просили, щоб рідні Криштопа виходили на вулицю із вимогою зупинити вторгнення в Україну. На це жінка нібито погодилася.

На питання, хто віддавав наказ бомбити мирні міста, Криштоп відповів: "Командувач, генерал Маковецький Олег Володимирович. Він надіслав координати".

Крім цього, в розпорядженні видання "Думка" є ще відео опитування Криштопа через кілька годин після збиття його Су-34. Під час розмови він категорично відкидає те, що здійснював бомбометання по цивільних об’єктах у Харкові. "Я не знищував (мирне населення і дітей – ред.), я виконав наказ і працював по координатах", - сказав Криштоп.

Чи говорив Криштоп правду, чи бачив він місце скидання авіабомб, ми спробуємо встановити далі.

Прес-конференція Максима Криштопа

11 березня 2022 року в Києві відбулася прес-конференція за участі трьох російських військовополонених льотчиків, у тому числі за участю заступника командира 47 бомбардувального авіаційного полку ЗС рф, підполковника Максима Криштопа.

Криштоп сказав, що прес-конференція перед журналістами з різних країн відбувається за ініціативи самих льотчиків для того, щоб "спробувати якомога швидше зупинити війну". Він категорично відкинув будь-який примус і застосування сили з боку представників української влади. Усі російські льотчики були в задовільному фізичному стані.

Максим Криштоп / Фото: АрміяInform

За його словами, у січні 2022 року, більш як за місяць до початку вторгнення, командир 47-го авіаційного полку Олексій Лобода довів інформацію, що в майбутньому військовослужбовці полку будуть брати участь у бойових діях на території України. Після цього на територію аеродрому розпочалося завезення авіаційних боєприпасів, а льотчики почали тренування з польотів на надмалих висотах, прориву систем ППО, тактичних пусків ракет "повітря – РЛС", бомбометання тощо. Офіційно це проводилося як підготовка та участь у спільних білорусько-російських навчаннях "Союзна рішучість – 2022".

"Бойове розпорядження про нанесення ударів по території України прийшло в полк 23 лютого з 18:00 до 20:00. Далі командиром полку був поставлений бойовий наказ про нанесення ударів по території України, починаючи з 24 лютого", - сказав Криштоп.

Перший бойовий виліт Криштоп здійснив 24 лютого 2022 року, коли скинув 3 тонни фугасних авіабомб південніше міста Балаклія. Другий виліт був 3 березня 2022 року, льотчик сикнув 3 тонни фугасних бомб в районі міста Ізюм.

Третій виліт був 6 березня 2022 року із 4 тоннами фугасних авіабомб на Харків, під час виконання бомбометання літак Су-34 з Криштопом був збитий.

За його словами, під час бомбардування Харкова використовувалися фугасні авіаційні авіабомби вільного падіння калібром 250 та 500 кг. Радіус ураження – 60 метрів. Він визнав, що не виконувати наказ можливість була, однак була виявлена "слабкість та легкодухість". Участі у військових операціях він нібито раніше не брав.

Льотчик зазначив, що можливість використовувати лазерну систему наведення та керовані боєприпаси на Су-34 наявна, "однак ми її не застосовували через те, що вище командування такої задачі нам не ставило", завдання ставилося використовувати тільки некеровані бомби.

Збитий льотчик Криштоп

У мережі з'явилося відео збиття двома ракетами літака Су-34, яким управляв Криштоп 6 березня 2022 року. Запис зроблений із вікна житлової багатоповерхівки, найімовірніше, в районі Олексіївки з відстані приблизно 3-4 км. На кадрах абсолютно чітко видно, що того вечора видимість була відмінною для цього сезону, висота, на якій летів Су-34, дозволяла пілоту бачити, що його ФАБ-500 падають на цивільний об’єкт, розташований на близькій відстані від житлових багатоповерхівок по вулиці Дерев'янка на Павловому Полі в Харкові.

Нам вдалося знайти та поговорити із бійцем Національної гвардії, який із ПЗРК випустив першу ракету, що влучила у кабіну пілотів, де сидів Криштоп із штурманом.

Оператор ПЗРК, 37-річний старший сержант Національної гвардії України з позивним "Тоха" допоміг нам реконструювати події того вечора та спростував слова льотчика про те, що він нібито не бачив, куди саме скидає авіабомби.

"Нам надійшла команда, що з Бєлгорода йдуть літаки, ми вийшли на позиції. Попереду стояв спостерігач, було десь 18:30, він побачив у тепловізор щось і сказав, що це безпілотник. А поруч зі мною були хлопці, які кажуть: "Який це безпілотник?! Це літак!" Я швидко взяв ракету, почав наводитися. Ракета захопила ціль – і відбувся пуск. Ракета вийшла, пішла йому напереріз і залетіла в кабіну. І через кілька секунд ще залітає друга ракета. Наша – перша ракета. Вона пішла прямо, потім зробила гак і залетіла в "морду" літаку", - згадує боєць.

Пілот і штурман Су-34 катапультувалися, однак штурман загинув, оскільки, найімовірніше, отримав поранення в результаті влучного пострілу з ПЗРК.

Оператор ПЗРК не вірить словам Криштопа про те, що той не бачив, куди саме він скидав авіабомби. "Я думаю, він бреше. Тому що ми бачили, як він скинув бомби. Хоч він і говорить, що за координатами працював, це все брехня, з цієї висоти видно багатоповерхівки, видно місто. Це ніякий не стратегічний об’єкт ЗСУ, воно ж видно, що багатоповерхівки скрізь, - говорить чоловік. – Його дуже добре було видно. Він так повільно летів, мабуть, кілометрів до 200. Він заходив на бомбометання. Мабуть, там потрібно повільніше заходити, щоб точність ураження була більшою. Він ФАБ скидав, а це некеровані авіабомби".

"Тоха", почувши питання, які відчуття були одразу після збиття літака, посміхається та говорить: "Задоволення я відчув. Усі кричали, аж голос зірвав. Так, тоді все було дуже позитивно".

Бійці Сил оборони з ПЗРК / Фото: Укрінформ

Однак одразу після збиття літака Криштопа "мститися" за нього прилетів другий Су-34. Його збити операторам ПЗРК не вдалося. "Після першого збиття Харків бомбардували далі. Я взяв другу ракету і побачив вдалині ще один літак, його пузо, який відкидає пастки. Я навівся по другому, але не встиг. Ракета то пішла, але він перший скинув на нас авіабомбу. Шматок чи якась ракета влучила біля нашої позиції, ще два метри пролетіла до нас. Мене збило з ніг – і, виходить, що друга ракета полетіла кудись у нікуди. Він, типу, мститися прилетів (за Криштопа – ред.)", - припускає гвардієць.

Боєць чітко розумів, що перед ним саме надзвуковий винищувач-бомбардувальник Су-34, однак в момент стрільби це для нього не мало ніякого значення. "Так, його видно було чітко. Він сильно відрізняється. Там подвійне оперення, подвійний хвіст. Від Су-25 вони дуже відрізняються. Але на той момент я не думав, який це навіть літак, мені треба було його завалити. Думали тільки про це, а який там – Су-25 чи Су-34 – нам було без різниці, аби його "мінуснути", - каже він.

"Тоха" додає, що на його рахунку не тільки Су-34 підполковника Криштопа, у Харківській області були й інші підбиті його розрахунком повітряні цілі, зокрема, гелікоптер Мі-28 "Нічний мисливець" в районі Окружної дороги Харкова, а також цілі в Донецькій області.

"У нас був стимул, нас перед цим касетними боєприпасами відбомбили. Мене, брата і мого батька. Батька поранило. Ми помстилися", - підсумовує боєць.

Перше опитування льотчика Криштопа

Вранці 7 березня 2022 року після того, як Криштопа затримали і доставили до найближчого відділу поліції в Харкові, його опитування провів начальник ГУНП України в Харківській області Володимир Тимошко.

"Після збиття мені одразу ж набрав на той момент командувач обороною Харкова і попросив допомоги в пошуку пілотів. Я одразу підняв по тривозі Полк поліції особливого призначення, одразу КОРД підняв і роту "Схід". Фактично, вони всі були задіяні. До глибокого вечора і ночі вони прочісували Лісопарк, тому що літак упав у районі ХАЗа, наступного дня зранку ми його оглядали. Слідчі Слідчого управління здійснювали огляд місця падіння літака, а також слідчі відділу спецміліції, тому що ХАЗ відноситься до їхньої компетенції. Питання біло в "чорному ящику" і таке інше", - згадує той вечері начальник поліції Харківщини.

Начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко / Фото: Фейсбук

За словами Тимошко, льотчика Криштопа нагодували, до полоненого ставилися належним чином й у відповідності до міжнародних правил і конвенцій.

"Нагодували, напоїли. Ми завжди, скільки не спілкувалися з полоненими, то ніколи не дозволяли собі якихось нелюдських вчинків. Чому? Тому що ми завжди відрізнялися від росіян, ми не вони. Вони катують наших полонених, вони розстрілюють наших полонених, ми цього ніколи не робимо. Я впевнений, що він не буде розказувати про те, що його катували чи щось інше, бо такого факту не було взагалі", - підкреслив він.

Тимошко впевнений, що Криштоп після затримання був засмучений не через те, що скоїв воєнний злочин, вдаривши по цивільному об’єкту в Харкові, а тому, що його схопили українські Сили оборони.

"У зв’язку з тим, що це був пілот, я вирушив у цей райвідділ поліції і захотів його особисто опитати. Переді мною сидів чоловік середніх років, скажемо так, морально подавлений. Подавлений морально тоді був навіть не тому, що він щось скоїв, а тільки тому, що він потрапив у полон. Це відчувалося", - говорить Тимошко.

Начальник поліції розповів Криштопу про свою дитину, яка через постійні російські авіанальоти на Харків була змушена ховатися в люку. "Я йому розповів, як моя донька ховалася від літаків і бомбардування у підвалі, а потім – у люку, в якому знаходився насос від артезіанської свердловини, вона там перебувала певний час. Я сказав, що донька не могла три дні їсти, тому що над головою пролетів літак, такий факт був дійсно, її рвало три дні від цього. Він це слухав-слухав, а далі я запитав: навіщо він це робив. Він мовчав. Потім казав, що це наказ", - пригадує розмову з воєнним злочинцем Тимошко.

"У той момент я набрав дружині спеціально на гучному зв’язку, сказав, що переді мною сидить пілот, можливо, це той пілот, який летів над головою моєї доньки, що вона три дні була в істериці. Запитав, що вона хоче йому сказати. Вона не кричала. Моя дружина запитала, навіщо ви це робите. Він мовчав. Вона сказала, що її дід і бабуся народилися в росії, довгий час жили в росії. Дід моєї дружини – орденоносець, офіцер-прикордонник, він учасник бойових дій із нацистами. Вона йому це розповіла і запитала, чи в нього хтось з рідних воював. Він каже: "Так". Вона каже: "І мій дід воював. Можливо, вони навіть були знайомі". Навіщо? І в той момент у нього були сльози на очах, чесно. Це було, дійсно так. Я закінчив телефонний дзвінок", - говорить Тимошко.

Спілкування з Криштопом тривало близько 30-40 хвилин. "Чесно кажу, я дивився на нього, розумів, що перед цим слідчі поліції кожного дня оглядали тіла загиблих, на той час уже були загиблі діти, у мене нерви не витримували, як і у всіх, хто знаходився у кабінеті (у кабінеті знаходилися слідчі Національної поліції, оперативні працівники), але до нього жодного разу ніхто навіть не доторкнувся, просто не доторкнувся. Мабуть, всі вважали вище за свою гідність до нього торкатися. Його всі вважали нелюдом, я і вважаю його таким. Що б він не казав, що він не бачив, що бомбить, я в це не вірю, він бачив, що він бомбить. Що б він не казав, що йому дають координати, він не знає, що влучає у мирних мешканців, я теж у це не вірю. Це, я думаю, психологічний провал не тільки в цієї людини, а в усієї нації російської. Це люди, які не мають ані моралі, ані совісті", - переконаний Тимошко.

"Я не знаю, як він себе буде вести після звільнення, після обміну, що він буде казати вдома, однак 100% він не буде казати, що його катували, бо його не катували. Чи злетить він наступного разу в літаку, я також не знаю, однак я впевнений, якщо він злетить, ухвалить для себе таке рішення і буде летіти, то він задумається. Мені чогось здається так", - говорить поліцейський.

Тимошко зазначив, що проводив опит льотчика Криштопа, тому що йому було особисто цікаво побачити росіянина, який бомбардував Харків, що знаходиться на відстані 40 км від росії. Тимошко каже, що побачене відповідало уявленням про російського військового.

Частина кабіни літака Су-34 Максима Криштопа, яку знайшли на території ХАЗ / Фото: "Думка"

"Чесно скажу, мабуть, так. Пілот – це людина з вищою освітою. Як мінімум, він знає фізику і математику. Я не очікував, коли йшов, побачити перед собою повного бовдура, який писати не вміє. Я побачив те, що я побачив. Розумів, що навряд чи в нього совість прокинеться і він буде каятися переді мною, що він це зробив. Він не каявся. Так воно і є. Моральний виродок. Істота без внутрішнього наповнення, яке робить із істоти людину. Оце я і побачив. Я думаю, що мої очікування справдилися, - говорить Тимошко.

Тимошко переконаний, що, незважаючи на емоції, Україна повинна проводити обміни російських льотчики, артилеристів і ракетників: "Якщо ми за них виручимо і заберемо з полону хоча б одну свою людину, то це нормальний обмін. Якщо ми одну істоту поміняємо на одну людину, то це вже класний обмін".

Льотчик Криштоп – воєнний злочинець

Дзержинський районний суд Харкова 2 березня 2023 року врахував, що обвинувачений Криштоп раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на досудовому розслідуванні та судовому засіданні в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Вивчивши матеріали, суд ухвалив визнати Криштопа винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни, скоєне за попередньою змовою групою осіб) та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 12 років. Крім цього, суд зобов’язав льотчика компенсувати заявлені цивільні позови операторів мобільного зв’язку. Криштоп перебував у Київському СІЗО як військовополонений.

Уже 6 березня 2023 року Дзержинський райсуд Харкова прийняв ще одну ухвалу у справі Криштопа. Суд розглянув клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про звільнення від відбуття покарання.

Відповідно до листа Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 4 березня 2023 року № 222/6/98 стосовно Криштопа прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та надано витяг із протоколу від 3 березня 2023 року №222/КШ/П щодо прийняття рішення про затвердження списку для здійснення передачі військовополонених ворогів та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.

Максим Криштоп / Фото: АрміяInform

Враховуючи викладене, прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить: звільнити Криштопа від відбуття покарання у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу його для обміну як військовополоненого; звільнити льотчика з-під варти та передати його під нагляд представникам уповноваженого органу, що відповідає за поводження з військовополоненими – Головного управління розвідки Міністерства оборони України, для організації та проведення його обміну як військовополоненого.

Вивчивши матеріали, суд постановив клопотання задовольнити, звільнити Криштопа від відбування покарання та передати його ГУР МОУ для проведення обміну.

3 квітня 2023 року Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими звітував про повернення в Україну 12 наших громадян. Найімовірніше, замість когось із них на росію повернувся воєнний злочинець Максим Сергійович Криштоп, мешканець міста Бутурліновка Воронезької області, батько двох синів – Михайла та Олександра.

Читайте також: Начальник поліції Харківщини Володимир Тимошко: Росіяни роблять із українцями те, що зробили з поляками в Катині