Харківський гвардієць розповів, як росіяни обстрілювали окуповану Балаклію для фейків на ТБ

Командир взводу 5 Слобожанської бригади Ключ звільняв Харківщину під час вересневого контрнаступу у 2022 році, потім йому вдалося повернутись з тривалої ротації у кривавому Серебрянському лісі без втрат загиблими.

Про те, що довелося на власні очі побачити досвідченому захиснику, розповіли у Відділенні інформації та комунікації Східного територіального управління Національної гвардії України, передає "Думка".

Ключ добровільно приєднався до лав НГУ ще на самому початку повномасштабного вторгнення. Його підрозділ брав участь у звільненні Балаклії та Ізюма.

"Ще в березні ми одразу зайняли на Балаклії рубежі оборони, і стояли там в очікуванні, коли підтягнуться всі наші сили, щоб піти вперед на Балаклію. Довелося чекати аж пів року, до початку вересня. Все почалось абсолютно несподівано для нас, тому що нічого ми не знали про цей контрнаступ. Все було просто максимально секретно. Навіть танки, які мали їхати спочатку у бік Криму, розвернулися і поїхали до Харкова. І тоді ми розділилися на три групи, і пішли на Балаклію", - згадує боєць.

Ключ каже, що коли стояли в Пришибі під Балаклією, на власні очі бачив як російський "Град" бив не по позиціях ЗСУ, а по ще окупованому на той час місту.

"Там був якраз нуль. І справа, і зліва, я знаю, у нас стояли наші суміжники. І коли "Град" [російський] виїжджає, стріляє в наш бік, його дуже добре видно вночі. Це просто як феєрверк. І один раз виїхав "Град" десь за кілометри два попереду від нас, і почав стріляти не в наш бік, а в сторону Балаклії. Я так здивувався, думаю, невже це наш "Град"? Може Україна пішла уперед? Вранці запитав. Ні нікуди ніхто не пішов, тобто як були рубежі, так і залишилися, і виходить просто це був російський "Град", який просто обстріляв Балаклію. Я думаю, це робиться задля красивої картинки в телевізорі. Тобто просто показати, що ось українська сторона обстріляла там школу, дитячий садок, житлові квартали або щось ще. І все. Їм байдуже. Це ж не їхні міста, це ж не їхні жителі. Просто в це люди не вірять, але сам поки не побачиш, важко повірити, але це факт. Вони спеціально обстрілюють окуповані ними українські території", - розповідає нацгвардієць.

Після Балаклії, він потрапив до Ізюма, а далі – під Кремінну, де бої виявилися набагато жорсткішими.

"Кремінна... Це було, звичайно, набагато все жорсткіше, ніж на Балаклії. Там вже справжні зіткнення, близький контакт. Якщо на Балаклії ми просто тримали оборону під обстрілами, то на Кремінній нас вже штурмували. Там зосереджені й танки, й міномети, зараз з’явилися різні дрони-камікадзе, "Ланцети”, постійно літають безпілотники типу "Мавіка", скидають ВОГи", - пояснює Ключ.

Каже, що його підрозділу вдалося піти на ротацію без втрат завдяки злагодженим діям.

"Потрібно, щоб люди були разом, одне одного знали, розуміли, навіщо вони це роблять. Багато перечитав військової літератури. Починав зі статутів, інженерної підготовки, зараз зосередився на психології бою. Я — командир, я маю розуміти, що казати людям в потрібний момент, - зауважує захисник та додає, що важливу роль у боях на відкритій місцевості також відіграє маскування та інженерне облаштування позицій, - Теперішнє поле бою настільки насичене різноманітними сенсорами, що навіть короткочасного перебування на відкритій місцевості достатньо, аби бути враженим вогнем противника. Водночас уникнути цього дуже складно, наприклад при евакуації поранених. Тому у жодному разі не можна нехтувати маскуванням та інженерним облаштуванням позицій".

Читайте також: Стало відомо, кому саме харківський суд віддав мільйони засудженої коригувальниці Кригіної