Хімічні опіки та поранення від дронів: Кого рятує стабпункт 116 ОМБр у Харківській області

Військові медики 116 окремої механізованої бригади, що стоїть на Куп'янському напрямку, рятують життя побратимів щоденно
09.08.2024, 13:00 Юрій Ларін
Поділитися
Хімічні опіки та поранення від дронів: Кого рятує стабпункт 116 ОМБр у Харківській області
Фото: Думка

"Куля дуже багато міняє в голові, навіть якщо вона влучає в дупу", - розмірковує керівник евакуаційного відділення медичної роти 116-ї окремої механізованої бригади 50-річний боєць із позивним "Монгол". Чоловік після десятиріччя перебування на росії повернувся в Україну спеціально для того, щоб воювати з країною-агресором, і зараз перебуває на лівому березі річки Оскіл на Куп’янському напрямку в стабпункті ЗСУ на відстані до 5 км від лінії фронту.

"Монгол" зустрічає нас у "стабіку" після доволі ризикованого пішого переходу через пошкоджену переправу на річці Оскіл. Він каже, що бачив російський FPV-дрон, що летів у наш бік. Тепер стає зрозуміло, що вибухнуло метрах у 200 від нашої групи, коли перебігали прострілювану переправу.

командир відділення евакуації 116 бригади Монгол

"Монгол" / Фото: Думка

Дійсно, останній тиждень росіяни значно посилили удари по Куп'янську саме FPV-дронами. Під прицілом – будь-який автотранспорт, у тому числі, цивільний, у тому числі, громадський. Через це в центрі міста майже порожньо. Усі знають, що сьогодні (6 серпня) по людях прилетіли три FPV, поранення отримав навіть начальник Куп'янського райвідділу поліції, який із правоохоронцями приїхав документувати наслідки першого удару. Побиті дронами цивільні машини видно недалеко від в'їзду в місто.

Стабпункт 116 ОМБр

На Куп'янському напрямку в липні 2024 року ворог мав певні тактичні успіхи, однак його просування вдалося зупинити. Зараз тут тривають позиційні бої, постійно чути постріли артилерії. "Виходи" або "приходи" ввечері звучать кожної хвилини, іноді по ворожих БПЛА працює зенітка. Попри це, у стабпункті відносно спокійно, тут можна зняти бронежилет і "видихнути" після перетину небезпечної зони. Усі медики радо вітаються за руку та пропонують кави. "Тут усі свої", - каже "Монгол" і радить залишити речі на лавці, показуючи "стабік". У цьому невеликому приміщенні надають першу медичну допомогу пораненим на Куп'янському напрямку, стабілізують бійців і вирішують, куди їх направляти для подальшого лікування.

"Коли почалося повномасштабне вторгнення, я зрозумів, що моє місце тут. Було важко виїхати з Росії, мені це вдалося з другого разу, але в мене все вийшло. Я приїхав в Україну з метою потрапити в армію. Я би й раніше мобілізувався, але в мене пішло приблизно 7 тижнів на відновлення документів, отримання реєстрації тощо", - згадує чоловік.

командир відділення евакуації 116 бригади Монгол

"Монгол" / Фото: Думка

Він родом із українського Донецька, виїхав звідти у 2014 році та працював у різних російських лікарнях близько 10 років. Чоловік відкрито критикував дії Росії, брав участь у антипутінських мітингах прихильників убитого в тюрмі Олексія Навального, тому мав проблеми з правоохоронними органами.

"Монгол" за освітою патологоанатом, тому, зі сміхом запевняє чоловік, не відчуває ніякої відрази ні до кого й надає допомогу, в тому числі, полоненим окупантам. Останній раз таке сталося 27 червня, як раз у День медичного працівника. Тоді на "стабіку" 116 ОМБр зашили рану на обличчі полоненому окупанту Серьожі з Самари, за що той був дуже вдячним.

Він показує доволі типовий, але забезпечений усім необхідним обладнанням і медикаментами "стабік". Зараз, за словами керівника медичної евакуації, найбільше вибухових травм, контузій, уламкових поранень внаслідок скидів із дронів, опіків. При цьому дуже мало кульових поранень, іноді трапляються отруєння невідомою речовиною. "Монгол" констатує, що росіяни не гребують використовувати заборонені хімічні боєприпаси, щоб атакувати Сили оборони України. "Ця речовина викликає потужне виділення слизу, люди захлинаються кашлем, вони не можуть дихати, порушується сатурація", - говорить він.

Поранений боєць ЗСУ на стабпункті 116 ОМБр / Фото: Думка

Також, за даними військовослужбовця, росіяни активно експериментують зі скидам з дронів. Зустрічаються випадки, коли скиди робляться з невідомою запалювальною речовиною, що здатна навіть пропалювати броню. "Більшість скидів, які росіяни роблять, якісь саморобні. Що вони туди закладають, що горить, як працює, я не знаю. Але прилипає. Хлопці розповідають, що броня під цим, якби була тоншою, прогоріла би. Швидше за все, хімія. На броні вм'ятина. Це щось серйозне запалювальне. Я не знаю, що це, я не хімік", - зауважує він.

Поранення, завдані дронами, також непрості, визнають медики. Уламки скидів, ВОГ та FPV-дронів не магнітяться, тому для їхнього виявлення в тілі бійців потрібно робити рентген.

У свою чергу лікар-ординатор лікувального відділення медичної роти 116 ОМБр, мобілізований хірург Вячеслав підтверджує, що в Харківській області окупанти застосовують хімічну зброю. "Були випадки. Я не знаю, яку хімічну зброю використовували, але були. Опіки, переважно термічні, але були й хімічні опіки. Інгаляційний шлях отримання цих опіків теж переважав. Ми спостерігали зниження сатурації нижче 90. Таких поранених ми стабілізуємо за допомогою кисневих концентраторів. Росіяни порушують на всіх напрямках усі правила ведення війни. Це було одразу зрозуміло", - говорить він.

Хірург 116 ОМБр Вячеслав

Хірург 116 ОМБр Вячеслав / Фото: Думка

Дуже важкою травмою хірург називає підрив на міні "Пелюстка", якими окупанти засипали значну частину Харківської області. "Невеличка міна, але вона просто відриває стопу вище гомілкостопного суглобу. На рівні відриву все потрощене – і кістки, і м'язи. Усе це просто як лахміття висить. Це важке поранення. Немає диференціації тканин. Ти не можеш знайти судину, яка кровоточить. Усі тканини забруднені чужорідними тілами", - говорить Вячеслав та додає, що все ж найчастішою військовою травмою є контузія.

Хірург 116 ОМБр Вячеслав

Хірург 116 ОМБр Вячеслав / Фото: Думка

Не встигає хірург договорити, як назовні чути гуркіт автомобіля. На вулиці вже стемніло. До будівлі попід руки заводять зовні цілого військовослужбовця. "Контузія", - говорить член евакуаційної бригади.

Це боєць, якого вдалося з позиції забрати медикам 116 ОМБр. Чоловік із травмою майже добу був у окопі, оскільки через активність дронів і бойові дії його неможливо було витягнути.

"Вова. Я з Кременчука", - представляється чоловік і скаржиться на судоми, головний біль, додає, що просто перед його бійницею вибухнув ворожий дрон. Поранило двох: Володимира та бійця з позивним "Дід", але того вивезли вчора.

стабпункт 116 ОМБр

Надання допомоги контуженому Володимиру / Фото: Думка

Медики стабпункту в момент максимально мобілізуються, усі роблять свою справу: молодший персонал роздягає пораненого, "Монгол" веде документацію, ординатор – опитування, ще один лікар – ставить крапельницю. Водій евакуаційного відділення намагається витягнути магазин із автомата пораненого. Заклинило. Військове правило говорить, що перше, що потрібно робити з контуженими, це забирати в них зброю, оскільки дезорієнтована людина може використати її проти побратимів, навіть не усвідомлюючи того.

За кілька хвилин працівники "стабіку" завершують всі маніпуляції. Володимир каже, що це друга його контузія. Лікарі просять більше не турбувати пораненого і залишити його у спокою, не змушувати багато говорити.

Уже в суцільній темряві на стабпункті – нові гості. Приїжджає командир медичної роти і посилення. "Посилення" - це солдат, санітар лікувального відділення, 35-річна Кристина, яка до добровільної мобілізації була волонтером медичної евакуації. Тут Кристина буде виконувати завдання медсестри, щоб пришвидшити роботу хірургів. "Нарешті приєдналася до війська. Мені дуже подобається те, що я приєдналася до армії, тому що нарешті я роблю свою роботу легально. Ніхто не може мені сказати: "Дівчино, що ви тут робите? Волонтери? Геть звідси!". Я роблю свою роботу. Із одного боку це накладає на тебе певні обов’язки, але я дуже рада, що маю ці обов'язки, я дуже хотіла доєднатися до армії", - говорить Кристина.

стабпункт 116 ОМБр

Санітарка 116 ОМБр Кристина / Фото: Думка

Хто винен: росіяни чи Путін

На вулиці "Монгол" показує фото та відео з жахливими поранення, на одному кадрів з живота бійця ЗСУ стирчать метрові дошки. "Живий, із ним все добре, вилікують", - бадьоро говорить він про свого колишнього пацієнта.

Так вийшло, що "Монгол" із побратимами зі 116 ОМБр зараз "лікує" і російське суспільство. Він не вірить, що росіян словами можливо переконати у злочинності вторгнення, оскільки значна частина народу "це підтримувала, тихо раділа цьому", ще частина росіян – просто змовчала, бо їм було байдуже.

Боєць ЗСУ категорично не погоджується з тезами звільнених російських опозиціонерів, які в Бонні закликали зняти санкції з "простого російського народу"."Є колективна вина, а є колективна відповідальність. Ці речі потрібно розділяти. Я не можу сказати, що народ винуватий. Але народ має нести відповідальність, тому що вони мовчали. Це величезний, дуже потужний ресентимент цілої нації", - діагностує росіян "Монгол" і швидко виписує "рецепт".

Він переконаний, що для завершення війни Росії потрібно зробити "дуже-дуже боляче".

стабпункт 116 бригади

"Монгол" / Фото: Думка

"Як це закінчити? Усе чітко сформульовано: звільнення в кордонах України. Це фінал. Але механізм мені невідомий. Як цей спосіб буде реалізований, я не знаю, але Росії має стати дуже-дуже боляче. Настільки боляче, щоб почало доходити. Я не бачу механізму зміни переконання такої кількості народу, який отримує за це гроші. Воює навіть не стільки армія, скільки найманці. Їм платять – вони йдуть воювати. Там же воюють не за батьківщину, як раніше казали, "За Батьківщину, за Сталіна". Ні! Вони воюють за гроші. А ті, хто зараз іде, тим більше. Тому що турбопатріотів вигребли дуже швидко, вони закінчилися моментально. Немає такого механізму, щоб їх переконати. Тому має стати дуже боляче. А ось де боляче, як боляче, як це буде конкретно реалізоване – це питання до Генштабу. Там щось у Курській області почало відбуватися. У Генштабі розумні люди, вони щось придумають", - посміхається боєць ЗСУ.

Ми прощаємося, кілька кілометрів їдемо на машині, а потім майже біжимо через прострілювану переправу на річці Оскіл. На півночі постійно видно спалахи артилерійської канонади.

Читайте також: Протезування в Німеччині: Як пораненим бійцям ЗСУ допомагають за кордоном (ФОТО 18+)

Поділитися