Евакуація і очікування чуда: Як біля лінії фронту живе Борова на Харківщині (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Уперше "Думка" була тут на початку жовтня 2022 року – одразу після деокупації населеного пункту. Селище було повністю цілим за винятком деяких точкових пошкоджень. Зараз центральна частина непридатна для проживання та будь-якого адміністративного використання.
"Борова пошкоджена на відсотків 20-25. Є вулиці, які знищені повністю. Якщо брати квартири у багатоквартирних будинках, то, я думаю, відсотків 35 десь пошкоджено. Якщо ми рахуємо, що вікна повилітали. Ви проїжджали, бачили багатоквартирні будинки, там майже всі вікна вилетіли. Ми вже лікарню разів 5-6 закривали вікна", - говорить начальник Борівської селищної військової адміністрації Олександр Тертишний.
Він додає, що останні місяці ворог значно посилив обстріли та почав застосовувати важкі керовані авіабомби. У громаді з початку 2024 року внаслідок обстрілів загинули 12 людей, поранені – ще близько 20 чоловік. Наприкінці 2023 року в Боровій під час російського терористичного обстрілу житлового масиву загинув хлопчик.
Через небезпеку Рада оборони Харківської області вирішила провести обов’язкову евакуацію у примусовий спосіб усіх дітей. "По Боровій було прийнято рішення (про евакуацію дітей – ред.) 15 жовтня на Раді оборони. На вчора (28 листопада – ред.) остання дитина покинула територію селища Борова", - говорить Тертишний.
Утім, по громаді ще залишаються десятки родин із дітьми. Станом на 29 листопада на лівобережній частині громади 68 дітей залишаються в селах Піски-Радьківські та Підлиман. "Село Піски-Радьківські трішки подалі від фронту, там більш спокійна обстановка. Але ми будемо працювати і зараз працюємо. Вони виїжджають, там було більше 100 дітей. Будемо працювати, щоб вони в ще більш-менш спокійній обстановці покинули територію, у більш безпечні місця виїхали", - зауважив начальник адміністрації.
Олександр Тертишний
У цілому ж по громаді живуть станом на 29 листопада близько 2750 людей (найбільша кількість мешканців у селі Піски-Радьківські – 770 та селищі Борова – 680 людей). Та цих людей на вулиці особливо не видно. Хоча в центрі, зокрема, Борової працюють кілька магазинчиків.
Від Борової до фронту приблизно 12 км. Бої точаться на північних околицях села Загризове. Вирушаємо до села Богуславка на поліцейському "Дастері" в надії вмовити когось із місцевих виїхати.
"Чого ми з відкритими вікнами? Не дай Бог, щоб почути хоча би наближення дрона. Тоді ми зупиняємося і стараємося забігти у посадку, того що вони в деревах плутаються", - спокійно каже старший дільничний поліції Юрій Ковальов.
Дорогою поліцейський показує місце, де у 2022 році зупиняли колону росіян, підірвавши місток. На цьому місці також вдалося знищити російський "Тигр" і два Камази. Потім росіяни спорудили броне потяг і проривалися по залізничній колії в напрямку Святогірська.
У селі Богуславка, що південніше Загризового, досі залишаються близько 50 людей. Це переважно дуже старі люди, які категорично не хочуть кидати нажите за все життя майно.
Разом із Ковальовим намагаємося вмовити пенсіонерів виїхати. Тривала розмова залишається безрезультатно. Пенсіонер, у якого донька живе на росії, а внуки та правнуки в так званому окупаційному формуванні "лнр", теж "чомусь" відмовляється виїжджати. При цьому на пряме питання, чи підтримує він дії росіян, різко говорить російською: "А нащо нам вони тут потрібні".
Їдемо далі. Проїхавши центр села, не зустрічаємо жодної людини.
Із цього місця до лінії фронту приблизно 2,8 км. Тут їздити можна тільки по свіжих слідах, оскільки сюди можуть заходити ворожі ДРГ. Деякі росіяни наважуються дійти навіть до самої Борової, говорить Ковальов.
Начальник СПД Ізюмського районного управління поліції ГУНП України в Харківській області Олександр Лісняк підтверджує – поліцейські скрутили двох окупантів, які, схоже, вже навоювалися.
"Один втік із російської військової частини, добрався до Богуславки. І потім, вкравши там велосипед, їхав на велосипеді, на трасі його затримали військовослужбовці, доставили до нас. Після цього ми його передали до виконавчих служб. А другий також військовослужбовець, раніше судимий, також підписав контракт. Повоювавши декілька днів, втік. Також перебіг полям, прибіг у Борову. І завдяки нашим співробітникам був затриманий під час покупки в магазині. Намагався розрахуватися російською карткою "Мир". Поводилися адекватно, але не могли повірити, що вони потрапили в Україну. Вони думали, що знаходяться в Луганській області", - говорить Лісняк.
Лісняк підкреслив, що поліція, попри обстріли та знищення будівлі відділку, залишається в Боровій та здійснює всі покладені законом функції. За останні місяці підлеглі Лісняка евакуювали з сіл Борівської громади близько 200 мирних жителів. Тільки 29 листопада поліцейські вивезли щонайменше шістьох людей.
Та хоч громада спорожніла, а до Борової наближається фронт, місцева адміністрація готує сюрприз для тих, хто залишився.
"По-перше, ми зв’язалися з волонтерами, ми чекаємо на подарунки для дітей, які тут іще в нас будуть на той час. Буквально вчора я з ними зв’язувався. Подарунки дітям. Ну, і хочемо ялинку поставити на площі. Отут, будемо старатися. Ви ж розумієте, людей зараз дуже мало залишилося, і вулиці порожні. Але ж усі в інтернеті, усі ж чекають новин із рідного краю. Такі плани є. Плюс-мінус, числа 15-го, ну до 25-го, до Різдва", - підсумовує Тертишний.
Здається, всі місцеві очікують, що лінія фронту не наблизиться до Борової впритул.
Борова також потрапить у новий блог Андрія Беднякова про переселенців.
Читайте також: Радянський мільйонер: Як раніше витрачали гроші найбагатші харків'яни