Міста-герої в Україні: Чому варто відмовитися від радянської традиції

Проблема, як завжди, з сенсами. Міста не захищають себе самі і стати героями не можуть. Це люди захищають міста, а не міста захищають людей.

Тому повторю не свою, але дуже правильну думку. У цій війні має бути два статуси для міст: міста героїв і міста-фортеці.

Міста героїв – це ті, де ЦИВІЛЬНЕ населення вчиняло опір окупантам, як у Енергодарі, Мелітополі, Херсоні, інших містах.

І міста-фортеці – це ті міста, які оборонялися ВІЙСЬКОВИМИ і де точилися важкі бої як у місті, так і під його стінами: Маріуполь, Харків, зараз Авдіївка і Часік.

Так, міста теж гинули на цій війні. Міста були пораненими, скаліченими, з них витікало життя. Але міста постають з попелу, а люди уходять назавжди, ризикуючи одним життям і віддаючи його за інших.

Саме тому "місто героїв", а не "місто-герой". Бо люди уходять назавжди.

Джерело – фейсбук Юрія Гудименка

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".