Ер-Ріяд-2: Швидкий мир – поки міф

Отже, як це працює?
1. Путін пропонує американцям ряд високомаржинальних угод. Я неодноразово писав і говорив: пропозиція РФ зводиться до того, що американцям пропонують не просто увійти в видобуток і розробку Арктики. Їм віддають посередництво в торгівлі підсанкційними товарами в недружніх країнах (перш за все ЄС). При цьому Путін вирішив підіграти логіці Трампа. І тому він готовий говорити, як кажуть, навіть про частки в Росатомі та Роскосмосі. І це головний фактор тиску на Трампа. На кону, повторюся, десятки мільярдів доларів по року.
2. В обмін він просить дві речі: зняття санкцій і визнання російськими українських територій. І паралельно тягне час. Навіщо?
- Він хоче провести літню воєнну кампанію, бо вважає, що ми посиплемося (і це остання кампанія, можлива без мобілізації);
- Йому потрібно підготувати Росію до мирного життя і особливо потрібно закрити питання з можливими мовчазним спротивом 30-35% ура-патріотів, які вже є кістяком антипутінської ура-патріотичної меншості. Але меншості, теоретично, готової до агресії;
- Він готується до того, що Трамп спіткнеться. І його головна зовнішня гра – стати потрібним одночасно і США, і Китаю перед їхніми майбутніми переговорами. Це той зовнішньополітичний фактор, на який ми маємо особливо звернути увагу. І тут поле гри – світ. Вчора я писав про гру на Чорному морі, те саме він пробуватиме робити в Ірані, в Африці (перш за все регіон Сахель), спробує щось зіграти в Латинській Америці, хоча тут шансів мало.
3. Швидкого миру не буде (його вірогідність низька). Але крім воєнної і дипломатичної кампанії, нам явно не вистачає інформаційної кампанії в США "Путін маніпулює Трампом". Справа в тому, що в Путіна є до двох місяців, коли він може тягнути час і знайти такі точки впливу на Трампа, які дозволять останньому закрити очі на маніпуляції. Довше тягнути час буде нереалістично – це стане аж надто помітним. І в Трампа буде два варіанти: або вводити санкції проти Росії, або переключитися на щось інше. Нам не можна допустити переключення на щось інше.
Джерело – фейсбук Вадима Денисенка
Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали в розділі "Блоги" несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".