Мобілізація та робота: чи можуть звільнити військового і чому одним продовжують платити зарплату, а іншим — ні?

Чи зобов’язаний роботодавець зберігати робоче місце, чи має продовжувати виплачувати зарплату та чому одні військовослужбовці отримують кошти від підприємства, а інші — ні?

Які гарантії передбачає українське законодавство та як захистити свої права, пояснює юрист Харківського осередку ГО "Захист Держави" Євген Іванісов.

Чи можуть звільнити працівника після мобілізації?

За загальним правилом — ні.

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України, за працівниками, призваними на військову службу під час мобілізації або прийнятими на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи та посада на період, визначений законодавством.

Ця гарантія поширюється на працівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також на осіб, які працювали у фізичних осіб — підприємців.

"Сам факт мобілізації не є законною підставою для звільнення працівника. Роботодавець зобов’язаний зберегти за ним місце роботи та посаду. Це одна з основних трудових гарантій для людей, які проходять військову службу", — пояснює Євген Іванісов.

Водночас закон передбачає окремі винятки, тому збереження робочого місця не означає абсолютної заборони на припинення трудових відносин за будь-яких обставин.

Чи повинен роботодавець продовжувати виплачувати зарплату?

До 19 липня 2022 року українське законодавство гарантувало мобілізованим працівникам збереження не лише місця роботи та посади, а й середнього заробітку.

Однак після набрання чинності Законом України №2352-IX відповідну норму зі статті 119 КЗпП виключили.

Відтоді роботодавці за загальним правилом більше не зобов’язані виплачувати мобілізованим працівникам середній заробіток протягом проходження військової служби.

Важливо, що ці зміни стосуються і працівників, яких мобілізували до 19 липня 2022 року. Тобто дата мобілізації сама по собі не гарантує збереження середнього заробітку після набрання чинності новими правилами.

При цьому військовослужбовець отримує грошове забезпечення за рахунок державного бюджету відповідно до законодавства.

"Необхідно розрізняти два поняття: заробітну плату за попереднім місцем роботи та грошове забезпечення військовослужбовця. Це різні види виплат. Скасування обов’язку роботодавця зберігати середній заробіток не означає, що військовий залишається без грошового забезпечення", — наголошує юрист.

Чому одним військовослужбовцям продовжують платити, а іншим — ні?

Попри зміни в законодавстві, деякі підприємства продовжують фінансово підтримувати мобілізованих працівників.

Роботодавець може добровільно передбачити додаткові виплати військовослужбовцям, які до мобілізації працювали на підприємстві.

Такі гарантії можуть бути закріплені в колективному договорі, внутрішніх положеннях або інших документах роботодавця.

Крім того, військовослужбовці можуть отримувати кошти, нараховані за попередні періоди роботи, або виплати на виконання судових рішень.

Тому ситуація, коли один мобілізований продовжує отримувати гроші від роботодавця, а інший — ні, не обов’язково свідчить про порушення законодавства.

"Якщо підприємство добровільно встановило додаткові виплати мобілізованим працівникам, необхідно перевірити, кому саме вони передбачені та на яких умовах. Якщо такі зобов’язання закріплені у відповідних документах, роботодавець повинен їх дотримуватися", — зазначає Євген Іванісов.

Чи існують винятки для окремих категорій працівників?

Так. Законодавство передбачало спеціальні гарантії для окремих категорій працівників, зокрема педагогічних і науково-педагогічних.

Після скасування загальної гарантії збереження середнього заробітку у 2022 році для педагогічних працівників продовжували діяти спеціальні положення статті 57 Закону України "Про освіту".

Однак із 24 грудня 2023 року відповідні норми також зазнали змін.

Саме тому під час визначення права на виплати важливо враховувати не лише професію працівника, а й дату мобілізації, період, за який він вимагає виплати, та редакцію законодавства, що діяла на той момент.

Це підтверджує і судова практика: у спорах щодо виплат мобілізованим педагогічним працівникам суди враховують спеціальні норми законодавства та період їхньої дії.

Що відбувається з робочим місцем, якщо військовий отримав поранення, потрапив у полон або зник безвісти?

Це ще одне важливе питання, з яким стикаються військовослужбовці та їхні родини.

Стаття 119 КЗпП передбачає збереження відповідних трудових гарантій також для працівників, які під час проходження військової служби отримали поранення та перебувають на лікуванні, потрапили в полон або були визнані безвісно відсутніми.

Тривалість збереження цих гарантій визначається законом залежно від конкретних обставин.

Тобто поранення, перебування в полоні або визнання військовослужбовця безвісно відсутнім не означає автоматичної втрати його робочого місця.

Для родин таких військовослужбовців особливо важливо знати про ці гарантії та своєчасно звертатися по правову допомогу, якщо виникають питання щодо трудових відносин.

Що робити, якщо роботодавець припинив виплати або погрожує звільненням?

Насамперед необхідно з’ясувати, чи справді дії роботодавця порушують законодавство.

Якщо йдеться про припинення виплати середнього заробітку після 19 липня 2022 року, саме по собі таке рішення зазвичай відповідає закону.

Інша ситуація — якщо підприємство передбачило додаткові виплати мобілізованим працівникам, але не виконує встановлених зобов’язань.

У такому випадку варто письмово звернутися до роботодавця, отримати роз’яснення щодо підстав припинення виплат та ознайомитися з положеннями колективного договору й іншими відповідними документами.

Якщо ж працівника звільнили через мобілізацію, необхідно перевірити законність такого рішення та за наявності підстав оскаржити його.

"Найважливіше — не плутати законне припинення виплати середнього заробітку з незаконним звільненням. Це різні правові ситуації. Кожен військовослужбовець має розуміти, які саме гарантії за ним зберігаються та як діяти, якщо роботодавець їх порушує", — пояснює Євген Іванісов.

Де військовослужбовцям отримати юридичну допомогу?

Харківський осередок ГО "Захист Держави" надає безоплатну юридичну допомогу військовослужбовцям, ветеранам та членам їхніх родин.

• м.Харків, вул. Свободи 4
• ПН- ПТ з 10:00-17:00

Кожна ситуація потребує індивідуального правового аналізу, адже право на конкретні виплати залежить від обставин, документів роботодавця та законодавства, яке діяло у відповідний період.

Редакція "Думки" може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за матеріали у розділі Блоги несуть автори текстів. Кожен бажаючий опублікувати блог може звернутися до редакції сайту "Думка".