Але, як виявилось, "працювати" там, як удома, було неможливо. Причина – практично повна відсутність готівки у громадян. "У них на кишені двадцять доларів готівкою та купа банківських карток".

Згодом і в нас тенденція до зменшення готівки з обороту майже прибрала "вуличних шахраїв" з кримінального життя і зменшила ймовірність втрати заощаджень від дій вуличної злочинності. Але війна внесла свої корективи і до кримінального життя, додавши свої ризики. Усі харків'яни, які особливо залишалися в місті у складні перші місяці війни, все ще пам'ятають ті неприємні моменти, коли на касах супермаркетів попереджали про необхідність платити готівкою, бо не працюють термінали. Та й зараз часті перебої зі зв'язком та інтернетом змушують городян носити із собою пристойні суми готівкою.

Наприклад, при замовленні якогось гаджета в інтернет-магазині у разі самовивезення менеджери магазину просять "про всяк випадок мати готівку", якщо раптом будуть перебої зі зв'язком. І такий магазин, який може розташовуватися десь у підвальчику у провулку, може зібрати за день до півмільйона саме готівки. Велика спокуса для аферистів і не лише.

І традиційно харків'яни у свята посилено відвідують улюблені ринки, де так само потрібна готівка. Отже, фронт "вуличних афер" можна вважати відкритим.

Як правило, всі класичні схеми шахрайства вигадані багато років тому, у минулому і навіть позаминулому столітті. Навички передаються поколінням аферистів та постійно оновлюються.

"Підкид", "Лялька", "Кукла", "Марочка"

Найпоширеніша схема як за кількістю варіантів, так і застосування. Незмінно є так звана "лялька" – імітація великої суми грошей. "Ляльки" за способом виготовлення можуть дуже відрізнятися. Від класичної - стопка паперу або газет, складена під розмір банкнот з верхньою справжньою великою купюрою зі спеціально залишеним віконцем, "засвітом", і дуже щільно зав'язана звичайною носовою хусткою. Таку "ляльку" нашвидкуруч споряджали з підручних засобів. Носова хустка на старому злодійському жаргоні звучить як "марочка", звідси й одна з назв комбінації. Й до складної та дорогої "ляльки", в якій використовуються справжні долари - зверху велика купюра 100 або 50 доларів, а всередині дрібні купюри (американські гроші одного розміру, незалежно від номіналу, що дуже доречно для шахраїв).

Загальне саме для цієї схеми "лялька" упакована дуже щільно, щоб її неможливо було легко розгорнути і побачити вміст. Наприклад, у випадку з доларами ляльку могли загорнути і навіть запаяти в прозорий щільний поліетилен.

Обов'язкова дія: цю "велику пачку грошей" мають загубити (забути) у вас нас очах. А далі маса варіантів та імпровізація.

Класичний варіант: ляльку одночасно разом із вами "знаходить" і шахрай "номер 1" і пропонує поділити. Але підходить "номер 2" і стверджує, що "хтось там" бачив, що саме ви знайшли його гроші, і пропонує показатися цьому очевидцю втрати, щоб він вас упізнав чи не впізнав. "Номер 1" пропонує вам залишитися зі знайденими грошима і почекати десь в обумовленому місці, поки він все владнає з "грошима", що втратив, але вимагає в заставу вже ваші кошти або золоті прикраси.

Принцип: визнання вами факту знахідки та приховування чужих "грошей" дає зловмисникам безліч можливостей залишити вас без власних грошей і, можливо, і золотих прикрас. Причому так, що заявляти в поліцію вам і не варто – сам винен…

Із останніх сучасних варіантів: замість "пачки грошей" може бути пред'явлено, наприклад, пакет із "золотими виробами". Та сама "лялька", тільки в прозорому пакетику, буде надійно упакована біжутерія під шляхетний метал. Можливо, у вигляді приманки буде коробок з-під дорогого телефону або будь-що, що виглядає досить дорого.

У Харкові традиційні місця для цієї комбінації – ринки, райони біля великих ринків та магазинів.

"Крам"

Принцип: продати вам щось дуже дешеве під виглядом і за ціною дорогого товару. Ця схема також має безліч варіантів.

Досить непросто переконати абсолютно незнайому людину, простого перехожого, придбати щось непотрібне. Але схема відпрацьована до дрібниць.

Класичний варіант. Шахраю спочатку потрібно завести розмову та запитати, де ринок чи місце, де можна щось продати. Потім коротко поскаржитися на неприємну ситуацію: везли товар, зламалася машина, немає коштів на ремонт, все у товарі, і є гостра необхідність продати частину товару за значно зниженою ціною. У процесі підходять "сторонні", які щойно вже купили товар у "продавця", щиро висловлюють подяку за якість та ціну та виявляють готовність купити ще. Весь комплекс "заходів" працює на те, щоб схилити стороннього купити саме це у "продавця". Це і "вигідно", можна потім перепродати дорожче, і "людині хорошій" допомогти можна. Методи впливу досить ефективні, як після проходження тренінгу "Секрети успішного продажу". Хоча ці люди могли б успішно самі вести подібні курси.

У кращому випадку, коли ви дозрієте для покупки, показану вам дорогу і якісну річ вміло та непомітно поміняють на дешеву підробку. У гіршому випадку - на відповідний за розміром пакет з ганчірками.

У сучасних варіантах цієї комбінації у вигляді "товару" може використовуватись техніка, телефони або інша побутова техніка.

У будь-якому випадку це найнешкідливіша комбінація з усіх. В результаті ви все ж таки дещо отримаєте за свої гроші – якусь непотрібну річ, плюс, набутий досвід.

Місця у місті, де найчастіше "працюють" за цією схемою – вокзали та автовокзали, прилегла до вокзалів територія.

"Ломка"

Про те, як і де ламають гроші, чимало інформації. Зазвичай радять просто не міняти гроші у незнайомців та у вуличних мінял "купонщиків". Але є можливість "попасти на гроші" після спілкування з "ломщиком" не лише безпосередньо під час обміну.

"Ломка" при покупці. Вас спокушають дуже вигідною покупкою з рук.

Ситуація: яскравий представник алкотипажу продає на невеликому ринку, яких у місті немало (наприклад, ринок ХТЗ, або холодногірська "Казка") новий дорогий смартфон за третину ціни. Зупинилися, зацікавилися, оглянули та перевірили. Усе в нормі, покупка, очевидно, вигідна. Дістали готівку, перерахували, віддали продавцю та забираєте телефон. Саме в цей момент з'являється значний, солідний і злий чоловік і хапає "продавця" за комір. "Попався! Телефон щойно вкрали у мене, прямо з кіоску! Поліція!". Крик і метушня з помірним застосуванням насильства.

Вимагають повернути телефон із наміром відтягнути злодія до найближчого відділення поліції. Ви повертаєте телефон, чоловік повертає ваші гроші, які весь цей час так і тримав у руках, навіть не встигнувши сховати в кишеню. І, радіючи, що не потрапили в неприємності, бадьоро йдете. Але ж без частини грошей.

Чи писати заяву, питання. Усе якось мутно і незрозуміло, спроба купити "крадений" телефон чи підстава?

Тож завжди і скрізь не втрачайте пильності та розсудливості!

Читайте також: Міські легенди: Загадкові смерті чотирьох кримінальних авторитетів із Харкова

Кримінальна обстановка у Харкові: Чого очікувати від злочинного світу

Міські легенди: Як у Харкові роми не впізнали свою зірку