Але скільки реально фальшивок ходить по руках?

Історія

Як тільки в історії людства з'явилися платіжні засоби, одразу ж з'явилися і бажаючі підробити їх. На території Російської імперії, а пізніше і в СРСР фальшиві гроші називали "млинцями", а тих, хто їх виготовляв, на блатному жаргоні називали "млинцепекарями". У кримінальному світі це завжди була особлива закрита каста. Звичайні злочинці уникали фальшивомонетників і намагалися не зв'язуватися з ними, бо займалися такими злочинами не лише МВС, а й всемогутня держбезпека, КДБ, а покарання за подібні злочини завжди були дуже серйозними, аж до смертної кари.

На початку 1990-х, із здобуттям незалежності, звичайні українці мимоволі, навіть без їхньої згоди, стали учасниками "вільних ринкових відносин".

Для більшості городян, хто пам'ятає той період, такі відносини починалися з легендарного місця на Центральному ринку, що має неформальну назву "Витяжка". Саме тут майже відразу після появи "купонів багаторазового використання" у 1991 році з'явилися перші "міняли-купонщики", які обмінювали ще радянські рублі, які все ще ходили на території України, на нові грошові знаки. А трудящі, не досвідчені в тонкощах фінансових операцій, дивувалися, як це можна "продавати гроші за гроші". Нові грошові знаки – це завжди привід та спокуса для фальшивомонетників використати недосвідченість населення, і перші фальшивки в історії сучасної України з'явилися саме тут, на "Витяжці".

До речі, "купонщики" й досі "працюють" там. Рівень захисту у "купонів" був дуже низький, а серійні номери на перших купонах просто були відсутні, і підробляти їх було просто. Але у зв'язку з гіперінфляцією, що почалася трохи пізніше, коли мало не щотижня виходили банкноти все більшого і більшого номіналу, остання купюра номіналом у мільйон, масового характеру підробка не мала.

Обмін мільярда

1996 року в автомобілі, який їхав з Одеси до Києва тихими провінційними непомітними дорогами, вилучили кілька мільярдів купоно-карбованців. "Це ще те видовище було: два складені разом столи і на них гори, гори грошей! Навіть з огляду на те, що долар тоді коштував 176 тисяч карбованців за один, на тому столі в Новоукраїнському РУВС лежали мільйони доларів, нехай фальшивих, але потенційних мільйонів" Тоді зловмисники хотіли скористатися грошовою реформою та обміняти підроблені купюри на нові гривні.

Офіційна статистика

На даний момент в Україні найчастіше підробляють банкноти старого зразка. Про це повідомляє прес-служба НБУ. Зазначається, що на 1 млн штук справжніх банкнот гривні припадало близько 2,1 підробленої банкноти (за підсумками 2022 року - близько 2,2 банкноти). На 2024 рік приріст склав 62% (на 1 млн банкнот - 3,4 підробки).

Більшість (93%) вилучених з обігу підробок припадало на банкноти трьох номіналів: 200 грн (61% від загальної кількості вилучених підробок та 41% від їх загальної суми), 500 грн (24% та 41% відповідно) та 100 грн (8% та 3% відповідно).

Інші вилучені з обігу підроблені банкноти гривні становили лише 7%. Як наслідок, за результатами моніторингу підробки банкнот гривні нового зразка становлять лише 18% від загальної кількості підробок, вилучених у банківській системі України. Відповідно, на 1 млн справжніх банкнот гривні нового зразка кількість підроблених становила лише 0,4 банкноти.

Проблема офіційної статистики обліку фальшивих банкнот у тому, що це кількість виявлених фальшивок, що надійшли до Національного банку. А чи всі фальшиві гроші потрапляють до сховищ НБУ?

Багатьом знайома ситуація: вашу купюру під час розрахунку з якихось причин не приймають. Вона може бути потерта, тобто зношена, мати якісь сторонні позначки або просто не сподобатися продавцю. Законослухняний громадянин у такій ситуації має благородно обуритися та вжити заходів, щоб повернути купівельну спроможність своїм кревним. І будь-хто намагатиметься "втулити" незрозумілу купюру в іншому місці менш прискіпливому продавцю, але це тільки в тому випадку, якщо є впевненість, що це просто необґрунтовані причіпки. Але треба віддати належне нашим працівникам торгівлі: часто вони досить лояльні і просто повідомляють, що банкнота фальшива і повертають її замість того, щоб давати справі офіційний хід. А що робити, якщо вам повідомили, що купюра явно фальшива?

Що робити з фальшивкою

Варіант перший

Найгірше, що можна зробити. Спробувати так само розрахуватися з кимось такими банкнотами, а для власного заспокоєння сказати "але ж мені так само дали". У такому варіанті розвитку подій можна стати обвинуваченим у збуті фальшивих грошових знаків.

Варіант другий

Правильний. Законослухняний, але безнадійний. Треба надіслати банкноту чи банкноти на експертизу до того ж НБУ. Це займе час, і не виключено, що все ж таки не уникнути неприємної душевної бесіди з представниками правоохоронних органів. Головне, за підсумками експертизи фальшиву купюру конфіскують, компенсації не буде.

Варіант третій

Побутовий. Найімовірніше, якщо є "майже впевненість", що гроші несправжні, вони будуть викинуті (можна використовувати для розпалювання дров для шашлику). Але спалити гроші! Нехай навіть не справжні, але свої! Тож, швидше за все, такі "гроші" будуть акуратно складені в затишному місці "до найкращих часів". Знову ж таки з довгостроковою господарською перспективою "десь комусь їх втулити". І ось реально підрахувати кількість таких незрозумілих "заначок" неможливо.

Наймасштабніша афера

Наймасштабніший злочин, пов'язаний зі збутом фальшивих грошей, був зафіксований саме в Харкові у 1924-1925 роках. На той час це були радянські червонці. Червонці друкували у Німеччині, причетним до цього був білогвардійський рух у Європі. А збутом фальшивок на території СРСР займалося угруповання так званих "жиганів" - колишніх царських офіцерів і дворян, які стали після революції поза законом. Фальшиві червінці дуже високої якості у великій кількості переправляли контрабандою до Харкова. Уже з Харкова, використовуючи вигідну залізничну розв'язку, фальшивки розподілялися до інших міст: Києва, Одеси, Москви та Петрограда. Обсяги підроблених грошей були загрозливими для економіки. У цій справі було розстріляно дванадцятьох людей.

У статтях про фальшиві грошові знаки "фахівці" радять, як розпізнати фальшивки. Можна вивчити розташування всіх захисних елементів купюр, довго дивитися на світ, терти пальцями банкноту в певному місці або навіть спробувати на смак. Але якщо маєте справу з готівкою, застрахуватися від появи фальшивки у вашому гаманці неможливо. Це може статися будь-де і будь-коли, і перевірити кожну купюру просто нереально. Звичайно, треба бути уважним, але більше придивлятися не до грошей, а до людей та обставин, за яких відбувається передача грошей із рук до рук.

Історія Гетьманщини

Цікавий факт. На території України фальшивомонетні двори існували за кожного запорізького гетьмана. Чеканили, зазвичай, гроші невисоких номіналів. Відомо, що гетьман Дорошенко підробляв польську валюту. На запорожців часто працювали полонені польські різьбярі. Підробки відрізнялися від справжніх грошей, тому що виробник форми, звертаючи увагу на цифрові значення монет, нерідко плутав літери і неправильно розміщував дати. За археологічних розкопок досі знаходять гроші з подібними помилками.

Обов'язково будьте обережні при поводженні з готівкою. А у разі виявлення підроблених грошей, оберіть правильний варіант поведінки!

Читайте також: Масова бійка біля "Нікольського" в Харкові: Чи загрожують місту молодіжні банди