Фукс Павло Якович

Народився 27 жовтня 1971 року в Харкові.

Освіта та професійна діяльність

У 1994 році закінчив Харківський національний університет будівництва та архітектури, спеціальність — економічне та соціальне планування.

З 1997 до 2003 року навчався на заочному відділенні Російської економічної академії ім. Г. В. Плеханова, факультет — світова економіка.

У 1992 — 1994 рр. одночасно з навчанням працював радником генерального директора спільного радянсько-американського підприємства "Торговий дім Інтраду". За словами самого Фукса, він разом із партнерами, чиїх прізвищ начебто не пам’ятає, завозив та продавав через компанію "багато техніки, комп'ютери, принтери". Посаду, яку обіймав, бізнесмен називає "чистою формальністю".

Однак, за словами Фукса, насправді першою його роботою була спекуляція цигарками.

"Я з восьмого класу спілкувався з дорослими хлопцями, з однолітками якось не було спільних інтересів. Я продавав сигарети у восьмому класі: у готелі "Інтурист" купував у швейцарів по 3 рублі за пачку, а продавав у школі по 50 копійок за штуку. Дві пачки на день — 14 рублів чистого прибутку", — розповідав бізнесмен.

Згадуючи шкільні та студентські роки, Фукс також зазначив, що з однокласниками та однокурсниками не спілкується. Натомість підтримує стосунки із "друзями з двору, зі спортивної секції та колишніми бізнес-партнерами": "З мером Харкова Геннадієм Кернесом (інтерв’ю Фукса датоване 2012 роком, Кернес помер у 2020 році — Ред.) та (на той момент — Ред.) губернатором Михайлом Добкіним дружимо 25 років".

Бізнесмен розповідав, що до підприємництва його підштовхнула вулиця. "Усі мої друзі крутилися: шили джинси, куртки-"аляски", білі халати. Коли почали з'являтися перші виробничі кооперативи, ми зайнялися серйознішими справами", — розповів Фукс.

У 1994 році бізнесмен-початківець переїхав до москви, де заснував компанію "Союз інвест". У російській столиці, згадував Фукс, він займався продажем горілки, спирту, "возив електроніку із Сінгапуру, курячі стегенця".

За даними медіа, переїзду Фукса до росії сприяв син радянського тренера з вільної боротьби Станіслава Батозького Сергій Батозський. Останній начебто був пов'язаний із криміналом. Після одного з конфліктів Батозького вбили.

ЗМІ також зазначають, що курував Фукса в москві Юрій Димент — найближчий друг Кернеса. Димент був убитий в Харкові на могилі матері в 2016 році.

Знайомство Фукса з Диментом підтверджував і ексмер Харкова, колишній соратник Кернеса, екснардеп Михайло Добкін. За його словами, Димент мав дружні стосунки із Кернесом з юності. Останнім до компанії приєднався саме Фукс:

— Ти прийшов (у компанію — Ред.), Димент уже був?

— Звичайно. Вони старші за мене. Димент 65-го року, Гена — 59-го, я — 70-го. Наймолодший Паша, він, на мою думку, 71 або 72-го року.

Фото: Павло Фукс, Юрій Димент, Геннадій Кернес

У російській столиці, за даними Forbes, Фукс почав брати участь у бартерних угодах між колишніми радянськими промисловими підприємствами, наприклад, між структурами російського "Газпрому" та білоруського "Белтрансгаз". За словами бізнесмена, білоруська компанія платила "Газпрому" в тому числі тканинами чи меблями. Якщо російська компанія відмовлялася приймати таку оплату, товар необхідно було перепродати і на отримані кошти придбати інший.

З 1995 до 1999 року Фукс обіймав посаду радника голови правління акціонерного комерційного банку "Промінвестбанк". Йдеться не про фінансову установу, засновану ексочільником Національного банку України Володимиром Матвієнком, а про, як розповідав сам Фукс, "маленький банк із москви".

У 1999 — 2000 рр. — віце-президент ЗАТ "Зовнішньоекономічна корпорація".

Після Фукс зайнявся будівництвом. Свій вибір бізнесмен пояснював тим, що девелопмент на той момент "видавався найменш політизованим сегментом". "[Сфера видобування нафти — Ред.) була вже розподілена між серйозними людьми, тож починати копати-бурити було пізно. А в девелопменті все було просто: купуй майданчик, рахуй та будуй", — говорив він.

За словами бізнесмена, спочатку він звів два будинки, потім будував котеджні селища у підмосков’ї. "Я збудував три котеджні селища приблизно по 50 будинків", — говорив Фукс.

У 2003 році він запропонував об’єднатися засновнику московської компанії "Інгеоком" (займається будівництвом метрополітену, доріг, житла, збудувала центральний олімпійський стадіон у сочі — Ред.) Михайлу Рудяку, з яким був знайомий з 1998 року. На паритетних засадах вони створили компанію "Інгеоком-Інвест".

Другим партнером Фукса був Олександр Тер-Аванесов, який у 2006 році став сенатором від костромської області. Разом вони інвестували у будівництво торгового центру "Калузький" (москва).

"У 2004 році я побудував у москві великий торговий центр "Калузький". За цим проектом моїм партнером була адміністрація калузької області", — розповідав Фукс.

Спільна з Тер-Аванесовим компанія "Техінвест" у 2002 році стала забудовником ділянки на території майбутнього ділового центру "Москва-Сіті".

На одному з проєктів у москві Фукс познайомився із колишнім міністром енергетики, індустрії та торгівлі Казахстану Мухтаром Аблязовим, який також розвивав девелоперський бізнес. Аблязов став співвласником "Техінвесту".

У 2006 році Тер-Аванесом пішов у раду федерації, а Фукс створив групу MosCity Group. Компанія звела в "Москва-Сіті" башти "Євразія" та "Імперія". До кінця 2000-х років група також володіла готелями "Аеростар", "Будапешт" та "Петро I", а також міноритарним пакетом у спорткомплексі "Олімпійський".

Із 2010 року Фукс був мажоритарним акціонером російського "Совкомбанку", засновниками якого є брати Сергій та Дмитро Хотимські. У 2014 році бізнесмен позбувся своєї долі в фінансовій установі.

Криза 2008 — 2009 років вдарила по бізнесу Фукса і щоб розрахуватися з боргами останньому довелося позбутися низки активів. Власником вежі "Євразія" став Сулейман Керімов (нині член ради федерації федеральних зборів російської федерації від республіки дагестан, перебуває під санкціями Європейського Союзу, США, Великої Британії — Ред.). Фукс продав землі в істрі, частку в "Імперії". За його словами, сума боргу, яку довелося виплатити, становила 650 млн доларів.

На території росії проти Фукса відкриті кілька кримінальних справ за підозрою в шахрайстві.

Фото: Геннадій Кернес та Павло Фукс

Повернення в Україну

Фукс почав приїжджати в Україну в 2014 році, в 2015-му повернувся остаточно. Сам бізнесмен розповідав дві версії повернення.

В 2017 році Фукс говорив, що "ніколи не залишав Україну" та в 2007 році разом із партнерами розпочинав будівництво ділового центру "Київ-Сіті" на Рибальському півострові.

"Проект оцінювали в $1 млрд. Пам'ятаю, що найвища будівля комплексу мала налічувати 68 поверхів. Але через кризу у 2008 році великий проєкт зупинили", — пояснював бізнесмен.

У 2019 році він казав, що повернувся в Україну на запрошення олігарха Ігоря Коломойського, з яким начебто дружить понад 20 років.

"Він каже: "Приїдь, зараз дуже вигідно". А я саме у росії продав багато активів. Я розумію, що на все дуже впали ціни та дуже вигідно інвестувати в Україну", — пояснював Фукс.

У 2015 — 2017 рр. кіпрський офшор Hartlog Limited, бенефіціаром якого медіа називають Фукса, викупив у ексміністра екології України Едуарда Ставицького 67% акцій компанії "Голден Деррік" (компанію також пов’язували з ексміністром аграрної політики Миколою Присяжнюком). Пізніше компанія отримала нову назву — ТОВ "East Europe Petroleum". 33% статутного капіталу володіла національна акціонерна компанія "Надра України". У 2017 році Державна служба геології та надр, яка є власницею "Надр України", передала East Europe Petroleum 16 ліцензій на газові родовища.

Пізніше "Надра України" добровільно вийшли зі складу засновників East Europe Petroleum. Частка перейшла ТОВ "Авант Трейд Лімітед".

Сам же Фукс спростовував придбання компанії East Europe Petroleum та заявляв, що цікавився лише кількома її ліцензіями.

При цьому бізнесмен підтверджував придбання ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія", 90% акцій якої належали нардепу від забороненої нині в Україні партії "Опозиційна платформа — За життя" Юрію Бойко, ще 10% — екснардепу Юлію Іоффе. Компанія володіла ТЕЦ "Есхар" (Харківська область) та шахтою "Довжанська-капітальна", що розташована на тимчасово окупованій території Луганської області.

На момент придбання ТЕЦ не могла отримувати вугілля, цим Фукс і пояснив бажання Бойка та Іоффе її продати.

"Я не у Бойка купував ТЕЦ-2, а у Юлія Іоффе. Вона їм не потрібна. У них є Харківська ТЕЦ-5. Вони вважали, що немає вугілля, і це буде проблема, тому що вугілля антрацитної групи залишилося на тій стороні. А я за гарною ціною купив і взяв ці ризики. Я цим дуже задоволений. Я подумав, що на брухт розріжу і більше зароблю. Вона почала працювати. Там стоїть нова китайська турбіна", — пояснював тоді бізнесмен.

16 березня 2023 року пресслужба Фукса повідомила, що бізнесмен не має ніякого відношення до ТЕЦ-2 "Есхар" із 4 червня 2020 року.

"ТЕЦ-2 не належить Павлу Фуксу. Право власності скінчилося 04/06/2020, керівництво ТЕЦ мало ініціювати внесення змін в реєстр", - зазначили у пресслужбі.

Утім, за даними аналітичної системи YouControl, на 5 квітня 2023 року, кінцевими бенефіціарним власниками ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія", що контролює ТЕЦ-2 "Есхар", є Нікітіна Олександра Ігорівна та Гасан Дар'я Олександрівна. За даними системи, Олександра Ігорівна Нікітіна – це фотомодель і дружина бізнесмена Фукса.

У пресслужбі Фукса підтвердили факт того, що Нікітіна досі значиться серед бенефіціарів, однак заявили, що вона нібито вже такою не є. Дані про зміну бенефіціара нібито має внести керівник ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія".

За даними розслідувачів, на 2017 рік, до списку компаній, афілійованих із Фуксом, входили ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія", ПАТ "Добувна компанія "Укрнафтобуріння", ПАТ "Девон" та ВАТ "Голден Деррік" (East Europe Petroleum).

Співвласником "Укрнафтобуріння" є екснардеп Віталій Хомутиннік. Знайомство із останнім Фукс також підтверджував: "[Знайомі] з Харкова. Він же в Харкові депутат, а я там почесний громадянин".

У 2018 році Генеральна прокуратура викликала Фукса на допит. Провадження було відкрите в травні 2017 року "за фактами сприяння невстановленими особами діяльності злочинної організації". За версією слідства, "невстановлені особи" намагалися перешкодити спецконфіскації 1,5 млрд доларів "сім’ї" президента-втікача Віктора Януковича.

У цьому ж році ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" фігурувала у кримінальній справі щодо фінансування тероризму. Правоохоронці підозрювали фірму у вивезенні у 2014 — 2018 рр. вугілля з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні та забезпеченні фінансовими ресурсами терористів так званої "ДНР".

Були у Фукса й інші бізнес-інтереси в Україні. У 2016 році він цікавився придбанням великого київського бізнес-центру "Парус", який належав девелоперу Вагіфу Алієву та бізнесмену Дмитру Фірташу. За словами Фукса, він подивився документацію, але вирішив "не входити у цей проєкт".

Не зміг він придбати і українську "доньку" російського "Внєшекономбанку" "Промінвестбанк". Фукс зазначав, що хотів купити фінансову установу в партнерстві з екснардепом Максимом Микитасем, однак йому начебто завадили на той момент заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова та Олексій Філатов, який обіймав посаду заступника голови Адміністрації Президента (каденція Петра Порошенка — Ред.).

"Не знаю, навіщо їм це. Може, вони комусь іншому хотіли продати", — говорив тоді Фукс.

Також він звинувачував у численних порушеннях російський "ВЕБ". 25 лютого 2022 року, на другий день після повномасштабного вторгнення росії в Україну, НБУ відкликав банківську ліцензію "Промінвестбанку".

У червні 2021 року Рада національної безпеки та оборони запровадила санкції проти Фукса. За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, санкції запроваджені через "Голден Деррік".

"Це є ліцензії. Ви знаєте, що людина, яка за один день все це отримала, вона подала до суду на указ президента. Ми наголошуємо, що ми не допустимо, щоб люди, які в незаконний спосіб отримали преференції від держави, і немає значення, коли це відбувалося — чи за Віктора Федоровича (Януковича — Ред.), чи за Петра Олексійовича (Порошенка — Ред.) — ми наголошуємо, що надра — це стратегічний ресурс нашої держави. Згідно з Конституцією, всі громадяни, ми всі з вами є власниками цих надр, і ними треба розпоряджатися у такий спосіб, щоб суспільству було відомо, хто за цим стоїть", — сказав Данілов.

Тоді РНБО скасувала чотири ліцензії з видобутку титану, три — з розробки вуглеводів, дві рудні ліцензії.

"Я заперечую причетність до зазначеної у рішенні РНБО компанії", — коментував Фукс.

У жовтні цього ж року Данілов повідомив, що "СБУ займатиметься 23 компаніями, які дивним шляхом отримали спеціальні дозволи на видобуток вуглеводнів". Усі компанії є фігурантами кримінального провадження Державного бюро розслідувань. Із загальної кількості 16 юридичних осіб у бюро вважають "компаніями, що входять до сфери інтересів Павла Фукса", повідомляли ЗМІ із посиланням на джерела.

Підозри формально стосувалися не комерційних компаній, а органу, який видавав спецдозволи, — Державної служби геології та надр України. Кримінальне провадження відкрили за ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

Медіа зазначали, що 16 згаданих компаній не пов'язані юридично та не мають прямого юридичного зв'язку з Фуксом або його офіційними компаніями. Проте в ДБР вважали, що єдиний центр управління веде до харківського бізнесмена.

ЗМІ також називали кілька непрямих доказів причетності фірм до Фукса. Усі вони були зареєстровані з липня по жовтень 2017 року, а спеціальні дозволи на користування надрами отримували з жовтня по грудень 2018 року. Видачу спецдозволів тоді курував екснардеп, виходець із Харкова Ігор Абрамович.

У 2015 році останній обіймав пост президента ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія". Крім того, Абрамович є зятем Семена Сироти, який був заступником міського голови Харкова та є членом депутатської фракції мерії "Блок Кернеса — Успішний Харків".

10 лютого 2023 року СБУ та ДБР провели низку обшуків у рамках кримінального провадження щодо зловживання службовим становищем посадовцями НАК "Надра України". Слідчі дії відбувалися за місцями проживання фігурантів та у офісах компаній, кінцевими бенефіціарами яких правоохоронці називають "російського олігарха (Фукса — Ред.) та народного депутата України VIII скликання (Ігоря Котвіцького — Ред.)".

Правоохоронці виявили чорнові записи та документацію, які підтверджують незаконні операції, близько 300 тис. доларів, 250 тис. євро та 1,5 млн грн готівкою.

"Внаслідок протиправної діяльності посадових осіб ПрАТ "НАК "Надра України" та низки комерційних структур Україна втратила право на Сахалінське нафтогазове родовище у Харківській області. З державного бюджету на розробку даного родовища витратили понад 1 млрд грн. За даними геологорозвідувальних робіт, поклади газу на цьому об’єкті становлять щонайменше 15 млрд кубометрів", — повідомляли в СБУ.

Фото: обшук у екснардепа та бізнесмена

5 квітня 2023 року в Харкові відбулося установче засідання Господарського суду, який розпочав розгляд позову заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах Міністерства енергетики України до ТОВ "ДВ Нафтогазовидобувна компанія" про розірвання концесійного договору від 20 квітня 2012 року щодо ТЕЦ-2 "Есхар". Договір був підписаний строком на 49 років.

Крім того, суд арештував корпоративні права трьох підприємств, які, за даними Державного бюро розслідувань, протиправно привласнили надра Сахалінського нафто-газового родовища.

Знайомство з Трампом

У 2005 році, за словами Фукса, він познайомився із Дональдом Трампом (45-й президент США, бізнесмен — Ред.).

"Мене з ним познайомив один дуже великий девелопер із Нью-Йорка — вони з Трампом були приблизно одного рівня. Після цього знайомства мені прийшла ідея зробити у Москві "Трамп-тауер", бо Трамп на цей момент уже продавав свій франчайзинг. Ми з ним почали спілкуватися на цю тему. Трамп запропонував мені 20 млн доларів за бренд, а я йому запропонував 10, та й то — два одразу, а решта — протягом року на виплат. Загалом ми з ним торгувалися якийсь час, він наполягав на 20 млн, а я вважав, що це дорого, і відмовився", — розповідав Фукс.

Востаннє, за словами бізнесмена, він спілкувався з Трампом у 2008 році. Контакт був діловим.

"Потім я його ще зустрічав, на мою думку, у 2009 чи 2010 році. Він організовував великі паті у своїй резиденції у Мар-а-Лаго. Приїжджаєш — а там тисяча людей. Я підходжу до нього, кажу: "Пам'ятаєш мене?". Він: "Так, звісно, пам'ятаю". Ми сфотографувалися", — казав Фукс.

Фото: Дональд Трамп та Павло Фукс

У 2016 році, коли Трамп був обраний президентом, Фукс за 200 тис. доларів придбав квитки на його інавгурацію у лобіста, американця українського походження Юрія Ванетика. Однак, на захід Фукс так і не потрапив, а Ванетика назвав шахраєм.

"Ванетик — професійний шахрай. Я заплатив йому 200 тис. доларів за запрошення на інавгурацію Трампа, але натомість він підсунув мені квитки на захід із якимись ковбоями. Ванетик протягом шести-восьми місяців просто тягнув час, обіцяючи ось-ось віддати — то завтра, то післязавтра. Обманював і вигадував різну нісенітницю. У мене зафіксовано листування з ним. У якийсь момент мені це все набридло. Я йому й кажу: "Юро, ти мене вже дістав. Гроші мені віддай". Більш підвищеним тоном кажу. Він мені каже: "А ти що, мене лякаєш, чи що?". Я ще зліший став: "Я тебе не лякаю, я тебе прошу повернути мені гроші". "Я тобі в'їзд закрию в Америку через мого друга-конгресмена". Я йому сказав у відповідь, що він негідник. На цьому все. А 20 грудня 2017 року я прилітаю до Маямі, і мене туди не пускають. До цього я в 2017 році був двічі в США: у мене дитина народилася в Нью-Йорку. На третій раз мене не пустили — поставили відмову у візі, і я повернувся назад", — розповідав подробиці Фукс.

Бізнесмен звернувся до суду і 19 липня 2022 року суддя зобов'язав Ванетика повернути 200 тис. доларів Фуксу, а також компенсувати відсотки. Також, говорить бізнесмен, наприкінці 2018 року була анульована заборона на в’їзд до США.

Присутність та інтерес українських політиків і бізнесменів, деякі з яких мали зв’язки з росією, на інавгурації Трампа, зацікавила спеціального прокурора США Роберта Мюллера, повідомляє The New York Times.

За даними медіа, українські гості "пропагували угоди або мирні плани", які відповідали інтересам кремля. Мюллер розслідував втручання росії у вибори 2016 року, і, за даними газети, Федеральна прокуратура США розпочала низку інших розслідувань, пов’язаних з присутністю громадян України на інавгурації.

Телекомпанія Al Jazeera своєю чергою зазначала зв’язки Фукса з особистим адвокатом Дональда Трампа Рудольфом Джуліані. Вони мали спільне фото як з Нью-Йорка, так і з Харкова. Консалтинговий бізнес ексмера Нью-Йорка з питань безпеки Giuliani Security and Safety надавав поради щодо модернізації роботи екстрених служб Харкова.

У листопаді 2018 року Фукса не впустили до Ізраїлю, куди він летів, за його ж словами, до патріарха Єрусалимського.

"Мені не поставили відмову. Просто сказали: "Ми зараз не можемо вас впустити. Плануючи свій наступний політ, повідомте нам заздалегідь за три дні". Я розвернувся і відлетів. Це було у листопаді", — говорив бізнесмен.

У січні 2019 року у Фукса були проблеми з перетином кордону до Мексики.

"Для того щоб громадянин України потрапив до Мексики, є три варіанти. Перший — дати паспорт, у якому стоїть американська віза. Дати паспорт, де стоїть шенгенська віза. Якщо у тебе немає ні шенгенської, ні американської, ти заходиш до них на сайт, заповнюєш анкету та вказуєш: я — на такий час. Тобі протягом 5-10 хвилин відповідають. Цю відповідь ти маєш роздрукувати, покласти у паспорт та пройти кордон. Я летів чистим паспортом, у мене новий паспорт", — пояснював бізнесмен.

За його словами, на той момент він мав українське громадянство, від російського вже відмовився.

"У результаті вийшло, що мені потрібно було вилетіти з Мексики та залетіти 8 січня, тобто за кілька годин. Я витратив на це близько шести годин", — говорив Фукс.

Разом із ним на борту летів бізнесмен Артур Гранц, який, за словами Фукса, і "брав літак", а також нардеп Андрій Іванчук, який "також купив квиток".

"Був великий чартер, що його зняв Гранц. Там летіло багато людей — купували квитки та летіли. Так би Гранц один заплатив за весь літак, а так знайшов, кому були потрібні квитки. У принципі, квиток вийшов трохи дорожчим, ніж на рейсовому. Він на 15 місць", — пояснював Фукс.

Знайомство з Коломойським

За словами Фукса, із олігархом Ігорем Коломойським він познайомився наприкінці 1999 року.

"Наприкінці 90-х років я поставляв арматуру, вугілля, нафтопродукти та різні метали заводам, що входять до російської групи "ТВЕЛ". Тоді "Енергоатом" постійно був винен гроші "ТВЕЛу" за постачання ядерного палива. Російські заводи заборгували мені гроші, а заводам заборгувала їхня материнська компанія "ТВЕЛ". Заводи мені кажуть: "У нас грошей немає, йдіть до головного офісу". Я прийшов до головного офісу, а вони кажуть: "Нам не платять українці". Я кажу: "Це мої земляки". У підсумку я придбав у них 60 або 63 млн доларів боргів "Енергоатому" перед "ТВЕЛ", — розповідав Фукс.

За його словами, йому вдалося отримати борги підприємств Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського та Ріната Ахметова. Для цього було перекрите постачання палива та зупинений вагон з товаром на кордоні з росією. "Саме тоді Запорізькій АЕС потрібно було змінити відпрацьоване ядерне паливо на свіже, і для цього вже зупинили станцію", — казав Фукс.

Зрештою він отримав гроші від промислових споживачів електроенергії. Коломойському вдалося отримати знижку в 10%. Після цього, за словами Фукса, він дружить з олігархом.

Фукс та борги київського метро

У січні 2018 року бізнесмен придбав компанію "Укррослізинг", яка на початку 2017 року відсудила у комунального підприємства "Київський метрополітен" 1,96 млрд грн за поставку 100 вагонів в 2010 — 2013 рр.

Із загальної суми, за даними порталу "Наші Гроші", безпосередня заборгованість з оплати частини вагонів становила лише 0,4 млрд грн. Ще 0,11 млрд грн — борг оплати відсотків за користування предметом лізингу, 0,23 млрд грн — інфляційні втрати. Левову частину суми склав так званий "коефіцієнт коригування" на суму 1,19 млрд грн.

Видання зазначає, що засновником "Укррослізингу" була кіпрська фірма, близька до екснардепа від "Партії регіонів" і бізнесмена Юрія Іванющенка. З 2017 року бенефіціаром "Укррослізингу" став Фукс. У лютому 2019 року стало відомо, що Фукс "вийшов з проєкту".

Також Фукс заявляв, що взагалі купував компанію, тому що "Києву вигідніше погасити цей борг".

"Купуючи борги метро, ​​я ухвалював рішення, спираючись на такі аргументи: нині (на момент придбання компанії в 2017 році) вартість вагонів українського виробництва становить близько 3,78 млрд грн (близько 1,3 млн євро за одиницю), виробництва ЄС — ще дорожче. При цьому борг становить близько 1,8 млрд грн. Сума повної виплати разом з уже виплаченими коштами буде меншою, ніж вартість аналогічної партії. На мій погляд, для Києва вигідніше погасити цей борг, ніж віддавати назад вагони і купувати нові", — говорив бізнесмен.

Пропозиція придбати "Укррослізинг" надійшла тоді від російського "ВЕБу". Причиною ж подальшого продажу компанії бізнесмен назвав "токсичність" активу.

Новим власником став "австрійський фонд": "Вони інвестують в росії, Україні, Казахстані. Не пам'ятаю назву. Мої менеджери знайшли покупця, ми зустрілися, потиснули руки. Я не веду операційної діяльності. Мені важливий результат — коли я отримаю гроші".

Фукс та резиденція Кернеса

У 2008 році до ЗМІ потрапила інформація про те, що Фукс придбав 50% харківського готелю "Національ", в якому розташовувалася резиденція Кернеса. Вартість проекту оцінювалася в 90-100 млн доларів.

Фото: готель "Національ" у Харкові

Московська Mos City Group начебто планувала збудувати багатофункціональний комплекс площею 50 тис. кв. м на місці готелю, повідомляла тоді прессекретарка Фукса Марія Єланова. До складу комплексу мали увійти п'яти- або чотиризірковий готель на 150 номерів, апартаменти, офісні та торгові площі. У MCG сподівалися вийти на майданчик у березні 2009 року та завершити будівництво за два роки.

Однак серед власників Фукс так і не значився.

Після смерті Кернеса він порадив родині мера продати готель. "Я порадив його продати, він їм не потрібен. Збитки та сумні спогади. Він там мучився. А навіщо сім'ї збитки та такі спогади?" — говорив Фукс.

За даними "Харківського антикорупційного центру", на серпень 2021 року власником готелю став бізнес-центр "Економіса". Власник фірми — "Фінансова компанія "Авантаж" Анатолія Денисенка.

Фукс та смерть Кернеса

Саме Фукс опублікував перше фото Геннадія Кернеса з лікарні. Він же першим і повідомив про смерть тодішнього очільника Харкова.

Фото: Родіон Гайсинський та Геннадій Кернес, фото опубліковане Павлом Фуксом

Кернес не з’являвся на публіці з серпня 2020 року. У Харківського міського голови діагностували COVID-19 та госпіталізували. Мера в ніч на 17 вересня літаком перевезли до німецької лікарні. Фукс публікував відео з літака.

Ввечері 10 листопада Фукс оприлюднив перше фото з лікарняної палати, на якому був Кернес разом із пасинком Родіоном Гайсинським.

Бізнесмен першим повідомив і про смерть Кернеса 17 грудня.

"Сьогодні вночі зупинилося величезне добре серце мого кращого друга Геннадія Кернеса. Наслідки коронавірусної інфекції дали серйозні ускладнення на роботу життєво важливих органів і систем його організму", — написав тоді Фукс.

Про те, що Фукс — єдиний, кому вдалося зберегти "рівні стосунки" з Кернесом протягом життя говорив і Добкін.

"Павло Якович — єдиний, хто зумів зберегти протягом усього життя рівні стосунки. Він ніколи не сварився ні з Диментом, ні з Геною, ні з іншими людьми, яких вже немає в цій компанії", — казав екснардеп.

Конфлікт із Добкіним

25 жовтня 2020 року відбулися чергові вибори Харківського міського голови. Кернес, який очолював місто на той час, вже перебував у лікарні. 23 вересня "Блок Кернеса — Успішний Харків" висунув кандидатуру чинного мера. В цей же день про балотування заявив і Михайло Добкін.

"Документи я подав за 10 хвилин після того, як подали представники Геннадія Адольфовича. Не спеціально. Я обирав час з огляду на те, що хотів покататися на мотоциклі, а це потрібно робити вдень, коли світло і тепло. Не приховую, мені не хотілося зустрічатись із представниками Гени, які принесуть документи. Вони всі прекрасні люди, але мені не хотілося перетинатися з ними", — розповідав Добкін в інтерв’ю LB.ua.

Своє рішення він пояснював тим, що допомагає запобігти ситуації, за якої Кернеса "спробують зняти": "За моєї участі у виборах знімати Кернеса марно. У мене ніхто не виграє. Як ніхто не виграє у Кернеса, так ніхто без Кернеса не виграє у мене".

Тоді ж Добкін заявив, що зніметься з виборів, якщо Кернес повернеться з лікарні.

4 жовтня екснардеп все ж зняв свою кандидатуру з виборів на користь Кернеса. Він також побажав останньому перемоги.

У січні 2021 року Фукс в інтерв’ю "Українській правді" підтверджував, що Добкін відмовився від участі у виборах після спілкування з ним.

"Він мені говорить: "Я йду". Я йому кажу: "Куди ти йдеш? Там людина лежить, а ти все одно програєш. Ти в Гени відтягнеш 5% і все". Він мені відповідає: "Ні, ну я йду, на випадок, якщо з ним щось станеться". Я йому кажу: "Міш, ну якщо ти хлопець порядний, то ти не можеш іти". І він написав заяву. Просив, щоб я домовився з Оксаною, дружиною Гени – вона не хотіла з ним розмовляти, бо знала все про конфлікт, про зустріч. Вона його вислухала. Він все зробив, як обіцяв", — розповідав Фукс.

У січні ж Добкін опублікував відео, на якому згадав покійного експриятеля. На це різко відреагував Фукс.

"Подивився гидкий передвиборчий (йдеться про позачергові вибори у зв’язку зі смертю обраного мера Кернеса — Ред.) ролик Добкіна, скомпільований з фото та відео покійного Кернеса. Це називається "піар на трунах" — політичний моветон примазуватися до звитяг покійної людини та видавати хибне за правду", — сказав Фукс.

Крім того, пізніше бізнесмен опублікував відео, на якому чути голос Кернеса. Останній говорить, що Добкін "пішов не тим шляхом".

13 лютого Добкін опублікував пост, у якому звинуватив Фукса в тому, що останній начебто наймав політтехнологів, щоб спочатку підтримати кампанію політичної сили Петра Порошенка "Європейська солідарність", а потім — на той момент в. о. мера Харкова Ігоря Терехова, який балотувався на позачергових виборах.

Фукс своєю чергою звинуватив Добкіна в "політичних галюцинаціях" під дією "наркотичних речовин".

"Суботній вечір Михайло Добкін провів традиційно — в приємній компанії наркотичних речовин. Потім у нього сталися політичні галюцинації", — написав Фукс.

Пізніше Фукс звинувачував Добкіна в бажанні створити у Харкові так звану "ХНР" у 2014 році, на що екснардеп запропонував бізнесмену згадати про "особисті стосунки з самим Трампом чи навіть путіним".

"Але що б ти не робив, я і з тебе, і з твоїх підопічних опудало зроблю", — писав Добкін.

Перемогу на позачергових виборах Харківського міського голови отримав Терехов.

Фукс під санкціями України та росії

18 червня 2021 року Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти Фукса. Заходи передбачають блокування активів; обмеження торгових операцій; заборону транзиту ресурсів або польотів та перевезень територією України; запобігання виведенню капіталу з України; призупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; заборону на участь в приватизації. 24 червня президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій.

Фукс назвав відповідне рішення РНБО особистою помстою секретаря ради Олексія Данілова. За словами бізнесмена, останній з часів членства у партії "Яблуко" є партнером Михайла Бродського, родина якого володіє ТОВ "Золота середина" (видання "Обозреватель").

"Це помста Данілова особисто. Він, напевно, ввів в оману президента та інших", — заявляв Фукс.

Раніше Фукс виграв позов проти "Обозревателя" щодо захисту ділової репутації.

Секретар РНБО своєю чергою зазначав, що "не розуміє, для чого бізнесмен ходить телеканалами і розповідає дурниці про відсутність зв’язків з росією".

"Фукс перебуває під санкціями нашої країни. Крапка. Якщо щось було незаконно забрано, чи то надра, чи земля, якщо люди не платять податки, то їх позбавлять цих речей", — говорив Данілов.

1 листопада 2018 року були запроваджені російські санкції проти 322 громадян України. До списку ввійшов і Фукс.

Російське громадянство Фукса

Оголошуючи про запровадження санкцій, Данілов назвав Фукса "російським бізнесменом". У відповідь останній підтвердив, що довгий час працював у росії та мав російське громадянство, але, запевняв Фукс, з українського "ніколи не виходив" (на лютий 2023 року Конституція України забороняє громадянам країни мати будь-яке інше громадянство — Ред.).

"У 2015 році я отримав український паспорт сучасного зразка і розпочав процедуру виходу з громадянства рф. Процедура тривала, закінчилася 2017 року", — повідомляв Фукс.

У якості підтвердження він оприлюднив довідку про припинення громадянства рф.

Крім того, у 2019 році Фукс звертався до посольства росії, щоб дані про наявність у нього російського громадянства виключили з державних реєстрів та баз даних рф, проте його перенаправили до "компетентних органів російської федерації".

"Я народився і жив у Харкові. Довгий час вів бізнес у рф. У мене було громадянство рф. Але я ніколи не виходив з українського громадянства", — зазначав Фукс.

Бізнесмен отримував у росії грамоту від імені путіна.

"У мене був фонд колись дуже великий. Я був одним із донаторів цього фонду. Ми організовували відпочинок для тисяч дітей, батьки яких — загиблі під час виконання обов'язків співробітники МВС. Приїжджав туди на відкриття путін та якійсь кількості людей вручив грамоти", — розповідав Фукс.

Почесне громадянство Фукса та Шишкіна

6 серпня 2014 року Харківська міськрада підтримала присвоєння звання "Почесний громадянин Харкова" вісьмом особам, серед яких були Фукс, який на той момент мав громадянство рф, та бізнесмен, член путінської партії "єдина росія" Олександр Шишкін, який також підтримував анексію Криму. Кандидатури обох внесла церква Московського патріархату.

Пізніше мер Геннадій Кернес пояснював присвоєння звання тим, що "почесні громадяни Харкова — це люди, які готові витрачати гроші та час на відродження та прославлення Харкова".

"Серед цього списку є не один громадянин російської федерації, — говорив Кернес. — Ці люди будують храми, дарують пам'ятники, які стають символами Харкова, створюють умови для відродження Харкова, допомагають увічнити пам'ять часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни — Ред.). Вони для Харкова меценати".

За протестом на той час прокурора Харкова Євгена Поповича суд призупинив рішення міськради, а потім скасував його. Міська рада оскаржила рішення та в грудні 2014 року отримала перемогу в апеляції. У березні 2017 року Дзержинський районний суд Харкова задовольнив позов прокуратури і позбавив Шишкіна звання почесного громадянина. У квітні того ж року законність рішення суду першої інстанції підтвердив Харківський апеляційний адміністративний суд.

У лютому 2019 року Верховний суд України ухвалив остаточне рішення щодо позбавлення Шишкіна звання. Останній під час судової тяганини отримував стипендію з міського бюджету.

Фукс підтверджував зв’язки із Шишкіним і звинувачував його у заборгованості: "Він винен мені багато грошей і не хоче віддавати".

Фукс і Меморіальний центр "Бабин яр"

Фукс був одним із засновників та членів наглядової ради благодійного фонду Меморіальний центр голокосту "Бабин яр", який фінансував розробку та будівництво меморіального комплексу. Це приватна ініціатива групи українських та російських олігархів.

Фото: Володимир Кличко, Павло Фукс, Віталій Кличко

Наглядова рада затвердила художнім керівником проєкту російського режисера Іллю Хржановського. Останній є також режисером низки фільмів "Дау". Зйомки у тому числі проходили в Харкові, серед "акторів" — Добкін, Нестор Шуфрич, Дмитро Гордон.

До зйомок також залучали немовлят-вихованців Харківського будинку дитини №3. На кадрах були начебто насильницькі дії: до голів дітей приставляли дроти та закріпляли їх. Діти в цей момент голосно кричали. Харківська обласна прокуратура тоді відкрила кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України — катування та виготовлення творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. Менше ніж за рік кримінальні провадження закрили.

Щоб побудувати комплекс на території Національного заповідника "Бабин Яр", за даними ЗМІ, ініціатори звернулися до екснардепа нині забороненої в Україні партії "ОПЗЖ" Вадима Рабіновича. Він у 2005 році заснував благодійну організацію "Фонд пам’яті "Бабин Яр" та орендував дві земельні ділянки.

У грудні 2017 року фонд змінив бенефіціара — ним став Фукс.

У серпні 2018 року ЗМІ писали, що Рабінович начебто продав Фуксу фонд разом із боргами. У тому ж році Фукс заплатив дружині Рабіновича понад 22 млн грн, це останній вказав у декларації про доходи.

Бізнесмен повідомляв, що придбав у дружини політика "право купувати землю": "Я купив у неї навіть не землю, а право купувати землю. Йому (Рабіновичу — Ред.) гроші були потрібні, і я за гарною ціною взяв. Але я не купив, я заплатив аванс".

Фукс уточнив, що йшлося про землю під забудову. Він начебто планував побудувати автоцентр Tesla.

У червні 2021 року, після запровадження санкцій в Україні, Фукс вийшов зі складу наглядової ради центру.

Доходи та майно

У 2021 році видання Forbes оцінювало статки Фукса в 165 млн доларів, він займав 67 місце у рейтингу 100 найбагатших українців.

Родина

Дружина— Тетяна Фукс, засновниця та власниця ювелірного бренду. Тетяна Фукс є подругою громадянської дружини Кернеса Оксани Гайсинської, жінки публікують спільні фото на сторінках в Instagram.

Фото: Оксана Гайсинська та Тетяна Фукс

За даними ЗМІ, Тетяна та Павло Фукси розлучені. Офіційного підтвердження цій інформації немає, однак останнє фото з чоловіком, опубліковане на сторінці Тетяни в Instagram, датоване 2016 роком.

Бізнесмен виховує чотирьох дітей.

Донька Анастасія в липні 2016 року вийшла заміж за британського мільйонера ліванського походження Масуда Абделхафіда, однак вже розлучилася. Анастасія також часто з’являлася на спільних фото з Родіоном Гайсинським, пасинком Кернеса.

Інформація станом на 16 лютого 2023 року.